
- •Зміст та структура навчальної дисципліни
- •Поняття та види ділового спілкування
- •Тенденції розвитку сучасного спілкування
- •Тема 2. Спілкування та комунікація
- •2.1. Спілкування як діяльність
- •2.2. Типи спілкування
- •2.3. Функції спілкування
- •2.4. Основні закони спілкування
- •2.5. Комунікативна ситуація
- •Тема 3. Стратегії мовленнєвого спілкування
- •3.1. Комунікативні мета, інтенція, тактика, досвід
- •3.2. Комунікативний кодекс. Конвенції, принципи та правила спілкування
- •3.2.1. Конвенції спілкування
- •3.2.2. Принципи спілкування
- •3.2.3. Правила спілкування
- •3.3. Стиль спілкування
- •3.4. Мовна особистість
- •3.5. Атмосфера спілкування
- •Тема 4. Роль загальнолюдської моралі у просторі вищої освіти, науки та професії
- •4.1. Вселюдські моральні вимоги
- •4.2. Ситуація морального вибору
- •4.3. Основні моральні категорії – добро та зло
- •4.4. Справедливість
- •4.5. Совість як морально-психологічний механізм самоконтролю особистості
- •4.6. Гідність і честь
- •4.7. Щастя. Уявлення про щастя
- •Тема 5. Етика та етикет
- •5.1. Визначення понять «етика» та «етикет»
- •5.2. Специфіка професійної моралі і етики
- •Тема 6. Спілкувальний і мовленнєвий етикет
- •6.1. Культура телефонної розмови
- •6.2. Парадигма мовних формул
- •6.2.1. Вітання
- •6.2.2. Знайомство
- •6.2.3. Запрошення
- •6.2.4. Вибачення
- •6.2.5. Прохання, наказ
- •6.2.6. Порада
- •6.2.7. Відмова
- •6.2.8. Привітання
- •6.2.9. Подяка
- •6.2.10. Співчуття
- •6.2.11. Схвалення
- •6.2.12. Комплімент
- •6.2.13. Зауваження. Докір
- •6.2.14. Висловлення власного погляду
- •6.2.15. Висловлення сумніву
- •6.2.16. Прощання
- •6.3. Візитні картки
- •6.4. Етикетна поведінка у мовленні
- •6.4.1. Рекомендації для адресанта й адресата
- •6.4.2. Рекомендації для третьої особи
- •Тема 7. Комунікативні девіації
- •7.1. Хиби та невдачі у спілкуванні
- •7.2. Бар'єри спілкування
- •7.2.1. Комунікативні бар’єри
- •7.2.2. Бар'єр негативних емоцій
- •7.2.3. Бар'єри поганого настрою
- •7.2.4. Бар'єри мови
- •7.2.5. Бар'єри настанови
- •7.2.6. Бар'єр першого враження
- •7.2.7. Бар'єри взаєморозуміння
- •7.3. Помилки в спілкуванні
- •7.4. Комунікативні помилки в аспекті культури мовлення
- •7.4.1. Артикуляція, дикція, наголошення
- •7.4.2. Табу й евфемізми
- •Тема 8. Індивідуальні та колективні форми ділового спілкування
- •Ділова бесіда
- •8.2. Обговорення та співбесіда
- •Ділові переговори
- •Ділові наради
- •8.5. Збори як форма прийняття колективного рішення
- •8.6. Дискусія
- •Тема 9. Публічні виступи
- •9.1. Доповідь. Структура доповіді
- •9.2. Види запитань
- •9.3. Слухання
- •9.3.1. Елементи слухання
- •9.3.2. Типи слухання
- •9.3.3. Загальні правила слухання
- •9.4. Зауваження (мета та види)
- •Тема 10. Конфлікт: способи вирішення
- •10.1. Поняття конфлікту. Види конфлікту
- •10.2. Стилі поводження в конфліктній ситуації
- •10.3. Способи вирішення конфліктів
- •10.4. Мовленнєвий етикет у сперечанні
- •Тема 11. Невербальні засоби спілкування
- •11.1. Роль невербальних засобів у спілкуванні
- •11.2.2. Жести
- •11.2.3. Постава
- •11.3. Проксеміка
- •11. 4. Невербальні антиетикетні знаки
- •11. 5. Неканонічні звукові знаки
- •11. 6. Предметні знаки етикету
- •11.7. Просодика: інтонація, тембр, темп, тон, висота гучності, пауза
- •Тема 12. Діловий зовнішній вигляд
- •12.1. Поняття «дрес-код»
- •12.2. Вимоги до зовнішнього вигляду
- •12.2.1. Стиль ділового чоловіка
- •12.2.2. Стиль ділової жінки
- •12.2.3. Правила в макіяжі
- •12.2.4. Дрес-код| і парфум|парфюм|
- •12.3. Дрес-код|: правила офіційних заходів
- •Висновки
- •Список літератури
- •83048, М. Донецьк, вул. Університетська, 77
6.2.2. Знайомство
Знайомство можна окреслити як встановлення контакту між людьми повідомленням ними чи про них комунікативного мінімуму знань, потрібних для спілкування.
Цей мінімум становить передусім особова назва: ім'я чи ім'я і прізвище, ім'я і по батькові – або всі ці три компоненти, залежно від соціально-комунікативного статусу співрозмовників. До цього мінімуму може входити інформація про фах комуніканта, посаду, заклад праці, навчання, місце проживання тощо. Важливе значення для потенційного мовленнєвого контакту мають відомості про позапрофесійні інтереси (спорт, колекціонування, самодіяльне мистецтво тощо), життєві уподобання комунікативного партнера.
Коли люди знайомляться безпосередньо, тобто без 3-ої особи, вживаються такі словесні формули: Будьмо знайомі!; Я хочу (хотів би) з Вами познайомитись; Мені конче треба з Вами познайомитись!; Ви не проти, щоб ми познайомилися?; Чому б нам не познайомитися?; Дозвольте відрекомендуватися тощо. Після цих формул ідуть фрази самоназивання: Моє ім'я...; Моє прізвище...; Мене звати...; Я – ...
За правилами доброго тону жінкам знайомитися з чоловіками без посередника не бажано. Проте бувають винятки: у службових, функціональних взаєминах жінці доводиться відрекомендовуватися самій.
Знайомлячись без посередника, особове ім'я (прізвище, по батькові) треба вимовляти розбірливо, достатньо голосно та без поспіху. Це правило обов’язкове і тоді, коли, знайомлячись, мовець дає партнерові свою візитну картку.
Акт знайомства здебільшого відбувається у формі такого діалогу:
Будьмо знайомі! (Моє ім'я/Мене звати) Богдан (Вишницький).
Анатолій (Сергійович; Козловський). Дуже приємно!
Під час знайомлення комуніканти повинні перебувати у зоровому контакті, дивитись один одному в очі, але не надто пильно, проникливо, іронічно тощо. Жінки при цьому легко нахиляють голову, а чоловіки – тулуб і/або голову.
Знайомство зазвичай супроводжується потиском рук. Не заведено подавати руку з розведеними пальцями, долонею донизу або догори.
Через посередника (3-ю особу) люди знайомляться «волею долі», тобто під час випадкових зустрічей, за збігом обставин, і «на замовлення», коли одна з осіб (а часом і обидві) просить познайомити її з певною людиною. І в першій, і в другій ситуації посередник має знатися з обома учасниками акту знайомства.
Отримавши на запитання (Чи) Ви знайомі? негативну відповідь, посередник пропонує: (По)знайомтесь, будь ласка! або Дозвольте познайомити вас! і відрекомендовує одну особу іншій: молодшого старшому, чоловіка жінці, підлеглого начальникові, напр.: (Це) Богдан Майданюк (студент університету) – (А це) професор Андрій (Трохимович) Зарічний (керівник експедиції).
Відрекомендовуючи жінок, завжди називають їхні прізвища.
Посередник має говорити виразно, достатньо голосно, з привітною інтонацією в голосі.
Неетично називати осіб, що знайомляться, не однаковими іменами-регулятивами, напр.: Пані Сардарчук, знайомтесь із добродієм (товаришем) Лук'янцем! Таке слововживання може бути сприйняте як образа.
Коли посередник знайомить своїх батьків, старших сусідів, керівників тощо з людиною свого кола, то про неї можна сказати: мій друг (товариш; приятель; колега тощо). Але, знайомлячи когось із людиною такого ж рівня, цих слів бажано не вживати, аби адресат не подумав, що посередник не вважає його за товариша, друга тощо.
Коли знайомство відбувається на якомусь «організованому» заході – презентації, аудієнції, рауті, зустрічі тощо, – посередником виступає організатор цього заходу.
Не знайомлять новоприбулого з тим, хто вже відходить. Небажано переривати зацікавлену розмову двох людей, аби з ними познайомити ще когось.
Відрекомендовуючи людину гуртові осіб, посередник голосно і виразно вимовляє ім'я (прізвище, звання, посаду тощо – залежно від типу ситуації й особливостей комунікантів), а тоді імена (прізвища тощо) присутніх, називаючи їх поспіль, одного за одним, якщо немає якоїсь важливої причини називати їх за певним ранжиром – віком, становищем тощо.
У момент знайомства через посередника руку першим подає той, кому відрекомендовують, а не той, кого відрекомендовують. Те ж стосується фраз типу: Я вже чув про Вас; Мені відомі Ваші досягнення в ...; Мені про Вас розповідали стільки цікавого! та стандартних формул Дуже приємно!; Мені (надзвичайно) приємно з Вами познайомитися!; Я радий знайомству з Вами! Тощо висловлювати свої почуття такими фразами має та особа, якій відрекомендовують, а не та, яку відрекомендовують, навіть якщо це чоловік, якого відрекомендовують дамі.
Знайомляться через посередника стоячи. Тільки старші жінки можуть сидіти, коли їм відрекомендовують молодого чоловіка або дівчину.