1.3. Атестація, підвищення кваліфікації працівників прокуратури та формування резерву кадрів для висунення на вищі посади

Відповідно до Закону України “Про прокуратуру” прокурори і слідчі органів прокуратури підлягають атестації [4, ст.46].

Атестація прокурорських працівників проводиться для визначення відповідності їх займаній посаді та підвищення їх кваліфікації, зміцнення службової дисципліни.

Порядок і строки проведення атестації встановлено Положенням про порядок проведення атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України, затвердженим наказом Генерального прокурора України № 2958ц від 12 вересня 2005 р. [17].

Атестація – це управлінська кадрова процедура, спрямована на оцінку кваліфікації стажистів, прокурорів і слідчих, а також працівників Національної академії прокуратури України, яким присвоєно класні чини, з метою:

- визначення відповідності працівників прокуратури та навчальних закладів займаним посадам, стану їх професійної підготовки;

- оцінки стану професійної підготовки та придатності стажистів за діловими і моральними якостями до самостійної роботи на посаді помічника прокурора чи слідчого;

- формування резерву кадрів на висунення;

- удосконалення професійної майстерності;

- визначення напрямів підвищення кваліфікації, професійної підготовки і перепідготовки;

- внесення і обґрунтування пропозицій щодо призначення та переміщення кадрів [17, п.1].

Згідно зі ст. 46 Закону України "Про прокуратуру" прокурорсько-слідчі працівники підлягають атестації один раз у п'ять років. Крім цього, атестація може проводитись і достроково:

• при висуванні працівника на вищі керівні посади;

• у разі неналежного виконання службових обов'язків чи неправильної поведінки, якщо вжиті заходи впливу не дали позитивних результатів;

• на вимогу працівника.

У разі невиконання чи неналежного виконання службових обов’язків дострокова атестація може призначатися за ініціативою безпосереднього керівника або першого керівника прокуратури вищого рівня.

При вирішенні питання щодо призначення працівників на посади прокурорів обласного рівня їх дострокова атестація проводиться за вказівкою Генерального прокурора України

Таким чином, можна стверджувати, що атестація працівників прокуратури є важливим засобом вивчення та виховання кадрів, їх розміщення, усунення недоліків у їх діяльності та поведінці. Атестація ґрунтується на підготовлених матеріалах, за якими оцінюється діяльність працівника. На кожного працівника, який підлягає атестації, складаються атестаційні документи: біографічна довідка та характеристика ділових і особистих якостей. У біографічній довідці відзначаються основні біографічні дані працівника, зазначаються нагороди та заохочення, наявні дисциплінарні стягнення.

Службова характеристика повинна містити аналіз виконання працівником, який атестується, службових обов'язків, відомості про його професійну підготовку, творчі й організаторські здібності, ініціативність, компетентність, організованість, діловитість, відданість справі, морально-психологічні якості, риси характеру, навички, ставлення до підлеглих, уміння прийняти рішення в складних ситуаціях, стан здоров'я, поведінку в сім'ї та побуті. Оцінка роботи працівника, характеристика його ділових і моральних якостей мають бути конкретними, обґрунтованими, об'єктивними. Характеристика завершується висновком про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді чи про неповну службову відповідність з умовою повторного атестування через шість місяців або через рік, а також оцінкою його професійної підготовленості. Працівник, який підлягає атестації, має бути ознайомлений з підготовленими на нього атестаційними документами під розписку до передачі їх в атестаційну комісію.

Атестаційні документи готують на прокурорсько-слідчих працівників районів, міст, міжрайонних прокуратур прокурори цих же прокуратур. Атестаційні комісії в органах прокуратури утворюються:

• у Генеральній прокуратурі України – Вища атестаційна комісія, склад якої затверджується Генеральним прокурором України. Очолює комісію один із заступників Генерального прокурора України;

• у прокуратурах обласного рівня атестаційну комісію утворюють прокурори областей, міст Києва і Севастополя, Автономної Республіки Крим, військові прокурори регіонів і Військово-морських сил України. Очолюють комісії перші заступники цих прокурорів. За узгодженням з Генеральною прокуратурою України прокурори АРК і областей можуть утворювати атестаційні комісії в прокуратурах великих міст із районним поділом [17].

Атестація прокурорсько-слідчих працівників підвищує рівень роботи з добору, розміщення та виховання кадрів, є одним із джерел формування резерву кадрів на висунення на вищі рівні посади в органах прокуратури України.

У Наказі Генерального прокурора України від 15 грудня 2011 року N 2 "Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України" заступникам Генерального прокурора України, начальнику Управління кадрів Генеральної прокуратури, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів і Військово-морських сил України запропоновано постійно дбати про створення резерву кадрів для висунення на вищі посади, використовуючи з цією метою підвищення їх професійної кваліфікації, атестацію прокурорів і слідчих [3].

До резерву зараховуються зазвичай на підставі рішення атестаційної комісії, затвердженого наказом Генерального прокурора, професійно підготовлені працівники, які успішно виконують службові обов'язки, мають організаторські здібності та необхідний практичний і життєвий досвід. Заміщення керівних посад проводиться, як правило, працівниками, які перебувають у резерві.

Відповідно до наказу Генерального прокурора України від 15 грудня 2011 року N 2гн "Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України" з метою забезпечення оперативного заміщення вакантних посад та просування по службі найбільш професійно підготовлених працівників в органах прокуратури створюється кадровий резерв:

а) для висунення на керівні посади:

- прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних, далі - прокурорів обласного рівня), їх перших заступників та заступників;

- ректора, першого проректора та проректорів Національної академії прокуратури України;

- керівників структурних підрозділів центрального та обласних апаратів, їх перших заступників та заступників;

- прокурорів міст, районів, міжрайонних, районів у містах та прирівняних до них, у тому числі із працівників прокуратур інших регіонів держави та центрального апарату Генеральної прокуратури України (міжрегіональний кадровий резерв), їх перших заступників та заступників;

б) для заміщення посад у структурних підрозділах центрального та обласних апаратів, прокуратурах міст з районним поділом:

- старших прокурорів та прокурорів управлінь і відділів центрального та обласних апаратів;

- старших прокурорів та прокурорів прокуратур міст з районним поділом;

- старших слідчих та слідчих в особливо важливих справах, старших слідчих та слідчих центрального та обласних апаратів, а також прокуратур міст з районним поділом;

в) для заміщення посад начальників відділів та їх заступників, завідувачів кафедр, викладачів Національної академії прокуратури України. Порядок формування та функціонування вказаного резерву визначається ректором Національної академії прокуратури України;

г) для заміщення посад у прокуратурах міст, районів, міжрайонних, районів у містах та прирівняних до них (первинний кадровий резерв):

- старших прокурорів та прокурорів прокуратур;

- старших слідчих та слідчих в особливо важливих справах, старших слідчих та слідчих.

Кадровий резерв для висунення на керівні посади, за винятком осіб, згаданих вище, щорічно затверджується колегіями:

а) Генеральної прокуратури України - на посади:

- прокурорів обласного рівня, їх перших заступників та заступників;

- ректора, першого проректора та проректорів Національної академії прокуратури України;

- керівників структурних підрозділів центрального апарату, їх перших заступників та заступників;

- прокурорів міст, районів, міжрайонних, районів у містах та прирівняних до них із числа працівників прокуратур інших регіонів держави та центрального апарату Генеральної прокуратури України (міжрегіональний кадровий резерв);

б) прокуратур обласного рівня - на посади:

- начальників управлінь, їх перших заступників та заступників, начальників відділів;

- прокурорів міст, районів, міжрайонних, районів у містах та прирівняних до них прокурорів, їх перших заступників та заступників [18].

До кадрового резерву на керівні посади, у тому числі міжрегіонального кадрового резерву, висуваються найбільш підготовлені прокурорсько-слідчі працівники, які мають системні професійні знання, успішно виконують службові обов'язки, проявляють ініціативу, володіють організаторськими здібностями та відповідними моральними якостями, мають стаж роботи в органах прокуратури не менше трьох років, підвищують свій професійний рівень.

Зарахування працівника до складу кадрового резерву проводиться за його згодою, у тому числі щодо можливості зміни місця проживання у разі отримання пропозиції призначення на керівну посаду в іншій місцевості.

Не можуть бути зараховані до кадрового резерву працівники, які мають дисциплінарні стягнення та за станом здоров'я не можуть виконувати роботу, пов'язану з підвищеними навантаженнями.

Таким чином, створено чітку систему формування резерву кадрів для висунення на вищі посади. До формування резерву в прокуратурах обласного рівня мають відношення й прокурори міст, районів, а також: керівники відділів і управлінь обласних прокуратур. Вони беруть участь у відборі кандидатів для резерву, їх думки та пропозиції враховуються при обговоренні конкретних кандидатів, тобто зусиллями цих працівників і створюється резерв.

Можна стверджувати, що резерв кадрів для висунення на вищі посади – це основне джерело поповнення і підготовки керівних кадрів органів прокуратури. Зарахування до резерву на висунення слід розглядати як цілеспрямовану підготовку особи для самостійної роботи та на самостійну посаду. Відомі вихідні дані про особу, його професійну підготовку, а також на якій посаді їй передбачається працювати, тому використовується цілий комплекс заходів для того, щоб підготувати майбутнього керівника до самостійної роботи. Безперечно, що кожна посада, для якої готують резерв, має свою специфіку, тому й підготовку організовують з урахуванням цієї специфіки.

Під час підготовки резерву необхідно відпрацювати навички виховної роботи при виконанні функції організації (управління). При цьому треба враховувати, що до засобів виховної роботи відносяться:

• чітке виконання кожним працівником функціональних обов'язків, що визначається наказом прокурора;

• рівень організації роботи та контролю виконання;

• рівень активності членів колективу;

• міжособистісні стосунки в колективі;

• поведінка керівника, а також окремих членів колективу;

• організація навчання в колективі.

До виховної роботи слід віднести й такі фактори, як особистий приклад керівника, інформування членів колективу про події в колективі, районі тощо, розвиток критики і самокритики, уміле застосування заохочень і стягнень.

Робота з резервом – це складний і безперервний процес. При цьому враховується настрій особи, зарахованої до резерву.

Істотну шкоду настрою й активності осіб, які зараховані до резерву, заподіюють випадки призначення на посаду особи, яка не була в резерві, а також відсутність конкретного строку перебування в резерві. Такі обставини породжують у людини негативне ставлення до свого стану як особи, зарахованої до резерву для висунення на вищу посаду.

В умовах, коли часто змінюється законодавство, вимоги до професійних знань прокурорсько-слідчих працівників значно підвищуються. Вони повинні не тільки знати законодавство, практику його застосування, але й володіти тактикою та методикою здійснення прокурорського нагляду, розслідування злочинів, участі в судових засіданнях, кваліфікованого виконання інших службових обов'язків. Ці обставини вимагають значно поліпшити систему підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників, яка повинна відповідати потребам прокурорської та слідчої практики, бути безперервною й охоплювати всі категорії оперативного складу органів прокуратури.

Критерієм оцінки ефективності функціонування кадрового резерву є своєчасне його використання при заміщенні вакантних посад.

Відпрацьована на практиці система підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників за багато років себе виправдала і стала невід'ємною частиною службових обов'язків кожного керівника прокуратури.