1.2. Добір і розміщення кадрів в органах прокуратури та робота з молодими спеціалістами

Вимоги, що ставляться до осіб, які призначаються на посади прокурорсько-слідчих працівників, чітко регламентовано Законом України "Про прокуратуру". Ст. 46 Закону визначає, що прокурорами та слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові та моральні якості [4, ст.46].

Який же зміст вкладається у вимоги про "ділові та моральні якості"? Поняття "ділові якості" означає риси, які характеризують ставлення до громадської, службової діяльності, до роботи.

Ділові якості прокурорсько-слідчих працівників охоплюють комплекс професійних знань і практичних навичок, а також ставлення їх до виконання службових обов'язків. Де вид і рівень професійного уміння працівника, наявність у нього знань, навиків і особистих якостей, необхідних для виконання відповідної роботи, а також показник певної професійної діяльності [6, с.12].

Ділові якості працівників прокуратури – це теоретична підготовка і практичний досвід, уміння організувати роботу і якісно її виконувати, уміння виявити недоліки в роботі та їх подолати, здатність реально оцінити результати своєї роботи [7, с.60].

На формування у працівників ділових якостей значно впливають такі чинники:

1. знання чинного законодавства, особливо матеріального та процесуального права, тобто рівень юридичної підготовки;

2. персональний інтерес працівника до обраної професії;

3. правильна організація роботи в прокуратурі;

4. добре організоване навчання з підвищення кваліфікації працівників;

5. наявність в прокуратурі необхідної літератури для підвищення теоретичного і професійного рівня;

6. стимулювання працівників до результативної праці.

Безумовно, необхідно вміло застосовувати професійні знання на практиці, володіти сучасними методами прокурорського нагляду, розслідування злочинів і виконування інших функцій прокуратури. Ділові (професійні) якості треба постійно вдосконалювати, використовуючи позитивний досвід і методичні рекомендації за умови, що працівник до цього прагне [8, с.15].

Моральні якості – одна з головних умов добору кадрів в органах прокуратури.

Мораль – це правила моральності, а моральність – це духовні якості, які необхідні людині в суспільстві, а також виконання цих правил.

Добір працівників з високими моральними якостями – вимога, передбачена Законом України "Про прокуратуру", а також Наказом Генерального прокурора від 15 грудня 2011 року N 2 гн [3; 4]. Моральні якості працівника визначаються його світоглядом і переконаннями. Моральні властивості особистості, моральні переконання, моральні почуття – це регулятори моральних вчинків особистості.

Моральна подоба людини розкривається в її вчинках, діях. На які моральні якості необхідно перш за все звертати увагу, призначаючи на посаду працівників прокуратури? Із численних моральних властивостей особистості вирізняються: чесність, принциповість, скромність, непідкупність, добросовісність, відповідаль­ність, вірність професійному обов'язку, здатність правильно сприймати критику, чуйність і уважність до людей та ін. [9, с.97].

З оцінкою цих моральних якостей особистості необхідно підходити до вирішення питань формування кадрів органів прокуратури. Такі вимоги передбачено наказом Генерального прокурора України від 15 грудня 2011 року N 2гн: "Підвищувати вимогливість до кадрів, домагатися, щоб на прокурорсько-слідчих посадах працювали професійно підготовлені, компетентні, принципові, добросовісні, з високими моральними якостями працівники" [3].

Визначення цих якостей як головних зумовлено тим, що прокурорсько-слідчі працівники покликані вирішувати виключно важливі завдання, які на них покладено Законом України "Про прокуратуру". Виконання покладених завдань можливе тільки за умови, якщо вони будуть укомплектовані кадрами, котрі мають перелічені якості.

Більшість якостей, у тому числі й моральних, напрацьовуються в процесі роботи, формуються в колективі, де людина працює. При цьому слід мати на увазі, що будь-який підрозділ прокуратури, кожний колектив відзначається специфічними, тільки йому притаманними особливостями. Ці особливості складаються з багатьох факторів: від вимогливості керівника до підлеглих, стану трудової та службової дисципліни, рівня громадської активності працівників та ін.[10, с.94].

Таким чином, у вирішенні питань добору кадрів для органів прокуратури одне з головних завдань – не допустити в прокуратуру людей випадкових, недостатньо кваліфікованих чи здатних зрадити інтереси справи. Це дає підстави стверджувати, що при доборі та розміщенні кадрів в органах прокуратури необхідно суворо дотримуватись основних принципів кадрової роботи:

а) професійної, моральної та вікової придатності;

б) бездоганної репутації;

в) законності в діяльності кадрових служб прокуратури;

г) позапартійності;

ґ) рівності вимог до проходження служби в органах прокуратури;

д) відповідальності керівників органів прокуратури за добір, розміщення і виховання прокурорських кадрів [11, с.17].

Наказом Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року № 123 затверджено Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури [12].

Ст. 4 згаданого Кодексу закріплює Основні принципи професійної етики та поведінки працівників прокуратури:

«- верховенства права та законності;

- поваги до прав і свобод людини і громадянина;

- незалежності та самостійності;

- політичної неупередженості та нейтральності;

- толерантності;

- рівності перед законом, презумпції невинуватості;

- справедливості та об’єктивності;

- професійної честі і гідності, формування довіри до прокуратури;

- конфіденційності;

- прозорості службової діяльності;

- утримання від виконання незаконних рішень чи доручень;

- недопущення конфлікту інтересів;

- компетентності та професіоналізму;

- зразковості поведінки та дисциплінованості» [12, ст.4].

Важливу роль у доборі та розміщенні кадрів відіграє атестація працівників. Атестація – ці організаційний фактор, який стимулює результативну працю і професіональний розвиток працівника. Генеральний прокурор України вимагає, щоб у справі професійної підготовки і виховання кадрів службове атестування здійснювалося на якісно новому рівні [3].

Таким чином, можна зробити висновок, що робота з добору та розміщення кадрів – це творчий процес, і завдання зводиться до того, щоб жоден працівник не залишився поза увагою керівника. На жаль, ця важлива і відповідальна робота не всюди організована належним чином, трапляються випадки, коли на місцях, у районних і міських прокуратурах не приділяється необхідної уваги вихованню кадрів, підвищенню їх професійного рівня, додержанню моральних норм. Особливо від цього страждають молоді спеціалісти, які приходять на роботу в прокуратуру після закінчення вищого навчального закладу. Добре відомо, що початок професійної діяльності молодого спеціаліста – це відповідальний етап, від якого значною мірою залежить подальша його доля. Тому дуже важливо, щоб праця молодого спеціаліста була належним чином організована.

Випускники вищих навчальних закладів, яким присвоєно кваліфікацію фахів­ця з вищою освітою і які працевлаштовані в органи прокуратури на підставі направлення Генеральної прокуратури України, вважаються молодими спеціалістами.

Строк, протягом якого випускник вважається молодим спеціалістом, становить три роки з моменту укладення з ним трудового договору [13, с.77].

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про прокуратуру" особи, які закінчили вищі навчальні юридичні заклади і не мають досвіду практичної роботи за фахом, проходять стажування в міських, районних та прирівняних до них прокуратурах строком до одного року [4, ст.46]. Під час стажування молоді спеціалісти набувають практичних і організаційних навичок, вивчають специфіку роботи органів прокуратури, поглиблюють одержані у вузах теоретичні знання, освоюють методику прокурорських перевірок, вивчають позитивний досвід прокурорської практики.

Формами відбору претендентів на стажування є:

- спеціальна перевірка;

- перевірка знань у формі професійного тестування;

- психологічне тестування;

- вивчення ділових і моральних якостей за характеризуючими даними вузів, результатами психологічного дослідження, а також висновками прокурорів за підсумками переддипломної практики;

- співбесіди у кадрових та інших структурних підрозділах прокуратури;

- обговорення на засіданні комісії [14, п.2.6].

Спеціальній перевірці підлягають відомості, зазначені у ст. 9 Закону України „Про засади запобігання та протидії корупції” у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У ст.9 вказаного закону йдеться про те, що особи не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам [15, ст.9].

Перевірка знань у формі тестування проводиться кадровим підрозділом за рекомендованими Генеральною прокуратурою України програмою і тестами.

Психологічні дослідження проводяться спеціалістом-психологом за апробованими психологічними методиками, які використовуються для визначення професійної придатності.

Метою вивчення ділових і моральних якостей за характеризуючими даними вузів, результатами психологічного дослідження, а також висновками прокурорів за підсумками переддипломної практики є попереднє з’ясування придатності претендента до прокурорської діяльності.

Співбесіди у кадрових та інших структурних підрозділах прокуратури спрямовані на визначення стану професійної підготовленості претендентів. Їх результати відображаються у відповідних листках співбесід.

На засіданні комісії керівником кадрового підрозділу оголошуються результати перевірки знань, вивчення документів психологічного дослідження, характеристик вузів, підсумків практики претендентів, спеціальної перевірки, співбесід, вносяться пропозиції щодо рейтингу претендентів.

Претенденти завчасно повідомляються про час проведення співбесід, тестувань, засідання комісії.

Рішення комісії приймається, як правило, відкритим голосуванням, простою більшістю голосів присутніх на її засіданні членів. Воно вважається правочинним, якщо в голосуванні брало участь не менш як дві третини від числа її членів. Засідання комісії та прийняті рішення оформляються протоколом, який підписується головуючим та відповідальним секретарем.

Комісія приймає рішення про затвердження рейтингового списку претендентів для заміщення посад стажистів, яке оголошується в день прийняття.

Стажування проводиться за індивідуальним планом з урахуванням конкретних умов роботи даної прокуратури, рівня підготовки молодого спеціаліста та його пропозицій. Планом стажування передбачається вивчення наказів Генерального прокурора України, чинного законодавства з питань організації роботи в органах прокуратури, прокурорського нагляду та слідства [14]. За час стажування молодий спеціаліст повинен розслідувати кілька кримінальних проваджень, набути практичних навичок у застосуванні криміналістичної техніки й науково-технічних засобів.

Керівники прокуратур районів і міст, до яких прийняті на роботу молоді спеціалісти, повинні приділяти кожному з них постійну увагу й організувати роботу щодо їх стажування. Вони забезпечують безпосереднє керівництво стажуванням, на них покладаються такі обов'язки:

а) складання разом із молодими спеціалістами індивідуальних планів стажування і контроль за їх виконанням;

б) створення необхідних умов праці й побуту для виконання плану стажування;

в) підготування проекту атестації після закінчення строку стажування з висновками про можливість використання молодого спеціаліста на посаді слідчого або прокурора [16, с.17].

Під час стажування молодий спеціаліст зобов'язаний:

а) належно виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також індивідуальним планом стажування; додержуватися професійної етики та культури спілкування;

б) оволодіти практичними навиками здійснення прокурорського нагляду та розслідування злочинів, пов'язувати навчання з практичною діяльністю, використовуючи досягнення науки та позитивний досвід прокурорсько-слідчої практики;

в) після закінчення терміну стажування скласти звіт про виконання індивідуального плану [14].

За необхідності стажист може ініціювати перед керівником питання про потребу у більш поглибленому стажуванні на тому чи іншому напрямі роботи.

Після закінчення стажування молодий спеціаліст підлягає атестуванню, але не раніше шести місяців від дня призначення на посаду, а повторно – через два роки.

На визначеному етапі стажування можливим є заслуховування атестацій­ною комісією звіту молодого спеціаліста та його керівника про хід стажування. Після закінчення стажування на кожного молодого спеціаліста складаються атестаційні документи: біографічна довідка, атестаційна картка та характеристика ділових і особистих якостей. У них відображаються ступінь професійної підготовки молодого спеціаліста, його ділові та моральні якості, організаторські та практичні навички, отримані під час стажування. У характеристиці вказуються як позитивні якості працівника, так і недоліки в його роботі та поведінці. При цьому оцінка роботи працівника, його ділових і моральних якостей мають бути конкретними, обґрунтованими й об'єктивними.

Висновки атестаційного документа повинні свідчити про відповідність молодого спеціаліста посаді слідчого чи помічника прокурора, а в ряді випадків про необхідність продовження терміну стажування. Атестаційні документи мають бути обговорені в колективі, де молодий спеціаліст проходив стажування, і направлені в атестаційну комісію не пізніше як за 15 днів до проведення атесту­вання. Атестаційна комісія у присутності молодого спеціаліста розглядає його атестацію, звіт про виконання індивідуального плану, заслуховує повідомлення прокурора чи керівника стажування про роботу молодого спеціаліста в період стажування, про виконання плану стажування, пояснення молодого спеціаліста і робить висновок про його відповідність посаді. Одночасно на засіданні атестаційної комісії розглядається питання про присвоєння першого класного чину.

У випадку, коли атестаційна комісія після річного стажування молодого спеціаліста дійде висновку про невиконання плану стажування, його строк може бути продовжений, але не більш як на шість місяців. Після закінчення додаткового строку молодий спеціаліст знову підлягає атестуванню. Якщо при повторному атестуванні комісія прийде до висновку про неготовність молодого спеціаліста до самостійної роботи, прокурор області приймає рішення про його звільнення і працевлаштування [14].

Особи, вперше призначені на посади старших прокурорів та прокурорів прокуратур, слідчих прокуратури, приймають "Присягу працівника прокуратури".

Прокурор і слідчий підписують текст прийнятої Присяги, яка додається до особової справи. Про прийняття Присяги вноситься запис у трудову книжку.

Стосовно осіб, які претендують на зайняття посади прокурора або слідчого прокуратури, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" [15].

Особи, які претендують на зайняття посад в органах прокуратури, до призначення на відповідну посаду подають за місцем майбутньої служби декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та зобов'язані повідомити керівництву органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб [4, ч.5 ст.46].

На посади прокурорів областей, міста Києва та прирівняних до них прокурорів призначаються особи віком не молодше 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи років; на посади районних і міських прокурорів - віком не молодше 25 років із стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох років.