- •Організація, планування та управління будівництвом
- •1. Призначення обліку і звітності
- •2. Види обліку і звітності
- •Порівняння характеристик бухгалтерського, статистичного, оперативного обліку
- •3. Інвентаризація
- •Первинний облік робочого часу і заробітної плати
- •Первинний облік будівельних машин і механізмів.
- •Первинний облік матеріальних цінностей.
- •Види і сутність матеріалів
- •1. Основні завдання бухгалтерського обліку
- •2. Методи ведення бухгалтерського обліку
- •3. Статистична звітність
- •1. Основні поняття сітьового планування
- •3Методи та правила формування сітьових моделей
- •1. Часові параметри елементів сітьових моделей
- •2. Методи розрахунку часових параметрів сітьових моделей
- •Розрахунки вільних резервів часу робіт
- •Розрахунок сітьової моделі табличним способом
- •3. Методи оптимізації сітьових моделей
- •Загальні правила вибору календарних термінів виконання операцій
- •Складання лінійних календарних графіків.
- •Вихідна інформація про часові параметри робіт, що використовуються для побудови графіка
- •1. Поняття про сіті попередження
- •2. Метод аналізу і оцінки програм
- •3. Метод аналізу і графічної оцінки
- •1. Основи оптимізації та змісту системного аналізу
- •2. Системні об'єкти. Оптимальність системи
- •3.Моделювання складних систем
- •Розв’язок
- •Спрощена
- •1. Основи теорії імовірності
- •2. Теорія імовірності в дорожньому будівництві
- •3. Транспортна задача лінійного математичного програмування
- •1. Загальна постановка задачі математичного
- •2. Задача лінійного програмування як задача розподілу обмежених ресурсів
- •3. Транспортна задача лінійного математичного програмування
- •1. Складання базисного плану за методом «північно-західного кута»
- •Приклад можливого плану перевезень
- •План перевезення вантажів (за методом північно-західного кута)
- •2. Складання базисного плану за методом подвійної переваги
- •План перевезення вантажів (за методом подвійної переваги)
- •3. Складання базисного плану за методом найменшого елемента
- •План перевезення вантажів (за методом найменшого елемента)
- •4 Оптимізація базисного плану
- •Базисний план транспортного завдання
- •Базисний план транспортного завдання
- •Поліпшений план транспортної задачі
- •Остаточний план транспортної задачі
- •1 Основи теорії масового обслуговування
- •2 Класифікація систем масового обслуговування
- •3 Показники ефективності систем масового обслуговування
- •1 Проблеми управління матеріальними запасами
- •2 Основні терміни в системах управління запасами
- •3. Системи контролю за станом запасів
- •1. Предмет і завдання економічного аналізу
- •2. Види економічного аналізу
- •1. Система аналітичних показників
- •2. Класифікація факторів в економічному аналізі
- •3. Методи економічного аналізу
- •1. Структура економічного аналізу. Критерії оптимальності
- •2. Методика проведення економічного аналізу
- •1. Основи визначення вартості дорожніх робіт
- •2. Методи та алгоритми визначення вартості дорожніх робіт і прибутку
- •Усереднені показники розміру кошторисного прибутку
- •1. Роль загальновиробничих та адміністративних витрат у структурі вартості робіт
- •2. Структура загальновиробничих витрат
- •4. Правила та методи визначення загальновиробничих і адміністративних витрат
- •Навчальне видання
- •Конспект лекцій
- •З дисципліни «Організація, планування та управління будівництвом»
- •Для студентів спеціальності «Автомобільні дороги та аеродроми».
2. Методи та алгоритми визначення вартості дорожніх робіт і прибутку
Для визначення вартості дорожніх робіт може бути використано такі методи:
- нормативний метод - передбачає використання у більшості розрахунків нормованих значень цін та розцінок на виконання дорожніх робіт;
- метод прямого калькулювання - передбачає обґрунтування цін і розцінок на виконання дорожніх робіт з урахуванням реальних умов виробництва;
- комплексний метод - передбачає використання елементів нормативного методу і методу прямого калькулювання для обґрунтування вартості робіт.
Нормативний метод визначення вартості дорожніх робіт був у принципі єдиним методом, що використовувався раніше.
У цілому нормативний метод передбачає використання єдиних розцінок на виконання робіт, єдиних цін на матеріальні ресурси, єдиної вартості експлуатації та обслуговування машин, а також єдиних принципів нарахування додаткових витрат.
Прикладом нарахування додаткових витрат може бути визначення так званих накладних витрат, які за своїм призначенням відповідають загально-виробничим витратам, а їх значення для видів дорожньо-будівельних робіт становить 14 %.
Такий метод визначення вартості робіт є неперспективним, оскільки складові вартості робіт змінюються залежно від умов виробництва, типу і стану ресурсів, а також від ринкових (регіональних) цін на всі види ресурсів.
У цілому нормативний метод визначення вартості дорожніх робіт є негативним, тому що він не ставить умови для зацікавленості виконавців в отриманих результатах.
Метод прямого калькулювання (в протилежність нормативному) - найперспективніший і досконалий, тому що на всіх етапах визначення складових вартості робіт враховуються всі умови виробництва та особливості роботи виробничих підрозділів.
Рис. 17.2. Об'єкти калькулювання в будівництві
Як вихідні дані використовується така основна інформація:
розрахунковий час виконання програми робіт на об'єкті в цілому і час зайнятості у виробництві окремих виробничих підрозділів;
число виробничих підрозділів (ланок, бригад, будівельних ділянок) та їх кількісно-кваліфікаційний склад;
кількість лінійного та молодшого обслуговуючого персоналу, що зайнятий на об'єкті визначення договірної ціни;
кількість (доля) працівників апарату управління та службовців, що визначається відношенням значення програми робіт об'єкта до значення виробничої потужності виробничої одиниці.
Наведена вище інформація може бути отримана тільки на основі проектування організації робіт на об'єкті. Дані, що визначають організацію робіт на об'єкті, використовуються для калькулювання кожного елемента вартості робіт. Наприклад, для того, щоб розрахувати заробітну плату робітників, як суму тарифної заробітної плати, виробничих (ВН) і соціальних нарахувань (СЯ).
Подібно до нарахування заробітної плати прямим калькулюванням можна визначити інші елементи витрат - вартість експлуатації машин під час виконання робіт або будь-яку статтю загальновиробничих чи адміністративних витрат, а також обґрунтувати структуру інших витрат і особливо - обґрунтувати значення необхідної прибутковості виробництва для конкретного підприємства, що виконує роботи. Основою таких калькуляцій повинна бути інформація про проектування організації робот, а тому такий метод - метод прямого калькулювання - розглядається як дещо перспективний метод.
Комплексний метод визначення вартості робіт - основний метод, що регламентується положеннями ДБН Д. 1.1.1-2000 та ВБН Д. 1.1-218-1-2001. Визначення вартості прямих витрат дорожніх робіт здійснюється на основі ресурсних елементних кошторисних нормам (РЕКН).
Кошторисна заробітна плата, що наводиться в прямих витратах у локальних кошторисах, визначається окремо для робітників - будівельників, монтажників і робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин, та робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні автотранспортних засобів під час перевезення всіх видів вантажів.
Кошторисна вартість будівельних матеріалів, виробів та конструкцій у прямих витратах визначається на підставі нормативної потреби в них, розрахованої на підставі з обсягів робіт, передбачених робочими кресленнями, зазначених у кошторисах, дефектних актах та відповідних поточних цін.
Кошторисна вартість перевезення автотранспортом розраховується як окремий вид робіт у локальному кошторисі, в розрахунку на перевезення 1 т вантажу і вартості машино-години автотранспортного засобу за окремою методикою. При цьому вартість перевезення не враховується у вартості матеріальних ресурсів.
Заготівельно-складські витрати розраховуються за відсотком до кошторисної вартості матеріалів, який становить:
для будівельних матеріалів, виробів та конструкцій - 2 відсотки;
для металевих конструкцій - 0,75 відсотка.
Кошторисна вартість експлуатації машин і механізмів, зайнятих на дорожніх роботах, у прямих витратах визначається на підставі нормативного часу їхньої роботи, потрібного для виконання встановленого обсягу робіт, та вартості експлуатації машин і механізмів на одиницю часу застосування їх у поточних цінах.
Вартість експлуатації однієї машино-години визначається на підставі ресурсних показників, які наведено в РКНЕМ, за окремою методикою, в якій використовуються бухгалтерські дані за попередній рік із врахуванням середньорічного наробітку машини:
Кошти на покриття ризику всіх учасників здійснення дорожніх робіт залежать від виду будівництва та складності будови і визначається відсотком від підсумку глав 1-12 зведеного кошторисного розрахунку, які, наприклад, приймаються при одностадійному проектуванні розміром 3,6%.
Кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, визначаються експертною оцінкою на підставі строків будівництва, прогнозного рівня інфляції та відповідних показників щодо змінення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів у будівництві.
Кошти на страхування ризиків замовника включаються до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, реконструкції за його рішенням в обґрунтованому розмірі, але не більш ніж два відсотки від загальної кошторисної вартості від підсумку глав 1-12 зведеного кошторисного розрахунку.
До зведеного кошторисного розрахунку вартості дорожніх робіт включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов'язкові платежі, не враховані складовими вартості дорожніх робіт. Розмір цих витрат визначається на підставі норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством.
Під час розробки інвесторської документації на виконання дорожніх робіт по об'єктах, що здійснюється із залученням коштів державного або місцевого бюджету, розмір кошторисного прибутку (КП) приймається з урахуванням погоджених усереднених показників, виражених у гривнях в розрахунку на одну людино-годину загальної кошторисної трудомісткості (табл. 17.1.).
Таблиця 17.1.
