1. Структура економічного аналізу. Критерії оптимальності

Методологічна структура економічного аналізу складається із шести взаємопов’язаних етапів.

Першим етапом в економічному аналізі є уточнення мети будівництва (експлуатації).

В даний час ефективність капітальних вкладень в дорожнє будівництво оцінюється за зниженням собівартості автомобільних перевезень після введення в дію побудованої (реконструйованої) дороги. Отже, прийняті при проектуванні дороги рішення економічно обґрунтовуються з урахуванням майбутньої експлуатації дороги.

Основною метою економічного аналізу дорожнього будівництва і вживаних на основі цього аналізу організаційно-технічних заходів є досягнення найбільшої ефективності вкладення в них відповідних коштів і ресурсів. Однак слід враховувати, що ресурси завжди обмежені. Тому оптимізація прийнятих рішень з дорожнього будівництва найчастіше є не абсолютною, а відносною, тому що мова йде про найбільшу ефективність вкладення коштів і ресурсів, обмежених з низки причин. Таким чином, можливі наступні три аспекти в економічному аналізі: при обмежених ресурсах знайти рішення, що дає найбільш ефективне їх використання; при заданому рівні економічної ефективності (результаті діяльності) відшукати рішення, що забезпечує мінімум витрат ресурсів; при необмежених ресурсах знайти рішення, що дає найефективніше вкладення ресурсів (абсолютна ефективність).

На другому етапі економічного аналізу визначаються можливі варіанти розв’язання економічних задач. В практиці проектування часто застосовують метод порівняльної економічної ефективності додаткових капітальних вкладень.

В разі якщо щорічні експлуатаційні витрати за варіантами незмінні в часі, коефіцієнт порівняльної економічної ефективності Е може бути обчислений за формулою

, (16.1)

де К₁ і К₂ - капітальні вкладення за варіантами;

Э₁ і Э₂ - річні дорожньо-транспортні експлуатаційні витрати за варіантами.

На третьому етапі економічного аналізу встановлюється критерій оптимальності. Цей етап – найвідповідальнішій. При правильному виборі критерію математичні методи дозволяють знайти найбільший ефект від вкладених коштів або ж необхідний їх мінімум для досягнення поставленої мети. Критерій оптимальності повинний задовольняти наступним основним вимогам: 1) відбивати в загальній формі витрати різних ресурсів, що витрачаються в процесі будівництва (експлуатації); 2) допускати порівняння витрат, зроблених в різний час; 3) забезпечувати порівняння в єдиному вимірникові витрат і економічного ефекту від них.

Труднощі відшукання загального критерію оптимальності пояснюється складністю і різноманітністю форм праці в сучасному суспільстві, які необхідно виразити в єдиному вимірникові.

Стосовно автомобільних доріг витрати праці, вкладеної в їх будівництво, повинні зумовити ще більшу його економію в результаті використання побудованих або реконструйованих доріг. Розрахунки показують, що кошти, вкладені в реконструкцію і будівництво доріг, окупаються звичайно в результаті зниження дорожньо-транспортних експлуатаційних витрат протягом трьох-п'яти років.

При аналізі економічної ефективності проектних варіантів застосовують наступні методи, використовуючи вартісні критерії: метод порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень; метод зведених сумарних капітальних вкладень; дорожніх і транспортно-експлуатаційних витрат; метод найменших капітальних витрат.

Окрім вартісних критеріїв, охарактеризованих вище, у низці випадків можуть бути використані відповідні їм критерії, що виражаються в енерговитратах (кінські сили-години і т.п.).

Величина на 1 км дороги може бути отримана із співвідношення

, (16.2)

де N_i - число машин і-го виду з потужністю двигуна _i;

t_i – середній сумарний час зайнятості в годинник машини і-го виду для виконання дорожніх робіт на 1 км дороги.

Після проведення дорожніх робіт автомобілі одержують можливість здійснювати рух (перевезення) в кращих умовах, заощаджуючи час завдяки більш високим швидкостям руху. Економію енерговитрат автомобільного транспорту на 1 км дороги за добу також можна виразити в кінських силах-годинах на основі співвідношення

(16.3)

де і - середньотехнічні швидкості руху на розглянутому кілометрі дороги до і після виконання дорожніх робіт;

N_j^(а) — кількість автомобілів j-го типу з потужністю двигуна в добовому складі руху;

k - число типів автомобілів у складі руху.

Методика відшукання оптимального варіанту на основі критерію, вираженого в енерговитратах, вимагає для своєї реалізації лише наявності технологічних карт на дорожні роботи. Показники кошторисної вартості при цьому не вимагаються, що значно спрощує розрахунки, однак природно, знижує їх об'єктивність.

Четвертий етап економічного аналізу полягає у визначенні витрат ресурсів за варіантами і у виконанні необхідних розрахунків за характеристиками ефективності витрат. При цьому обов'язково повинні бути враховані значення характеристик, що входять до вибраного критерію оптимальності. Даний етап аналізу – розрахунково-творчий процес, для виконання якого в разі необхідності може застосовуватися обчислювальна техніка.

П'ятим етапом економічного аналізу є вибір математичної моделі для відшукання оптимального рішення. Цей етап є надто відповідальним, а іноді і досить складним. Це в першу чергу пояснюється тим, що в системах подібних організації будівництва (експлуатації) автомобільної дороги, частина факторів, що впливають, є визначеною (детермінованою), а частина – ймовірнісною (стохастичною). До детермінованих факторів можна віднести наявні сили і засоби організації, кількість об'єктів робіт, розміщення кар'єрів, баз, станцій постачання і т.п.

До ймовірних факторів належать погодні умови в період виконання робіт, стан дорожньо-мостової техніки, продуктивності праці і т.п.

Шостий етап економічного аналізу складається в безпосередньому розв’язанні задачі відшукання оптимального рішення на основі вибраної математичної моделі. Отриманий результат аналізується для встановлення його особливостей, що потрібно буде відбити в проектних, технологічних або організаційних документах.