- •Організація, планування та управління будівництвом
- •1. Призначення обліку і звітності
- •2. Види обліку і звітності
- •Порівняння характеристик бухгалтерського, статистичного, оперативного обліку
- •3. Інвентаризація
- •Первинний облік робочого часу і заробітної плати
- •Первинний облік будівельних машин і механізмів.
- •Первинний облік матеріальних цінностей.
- •Види і сутність матеріалів
- •1. Основні завдання бухгалтерського обліку
- •2. Методи ведення бухгалтерського обліку
- •3. Статистична звітність
- •1. Основні поняття сітьового планування
- •3Методи та правила формування сітьових моделей
- •1. Часові параметри елементів сітьових моделей
- •2. Методи розрахунку часових параметрів сітьових моделей
- •Розрахунки вільних резервів часу робіт
- •Розрахунок сітьової моделі табличним способом
- •3. Методи оптимізації сітьових моделей
- •Загальні правила вибору календарних термінів виконання операцій
- •Складання лінійних календарних графіків.
- •Вихідна інформація про часові параметри робіт, що використовуються для побудови графіка
- •1. Поняття про сіті попередження
- •2. Метод аналізу і оцінки програм
- •3. Метод аналізу і графічної оцінки
- •1. Основи оптимізації та змісту системного аналізу
- •2. Системні об'єкти. Оптимальність системи
- •3.Моделювання складних систем
- •Розв’язок
- •Спрощена
- •1. Основи теорії імовірності
- •2. Теорія імовірності в дорожньому будівництві
- •3. Транспортна задача лінійного математичного програмування
- •1. Загальна постановка задачі математичного
- •2. Задача лінійного програмування як задача розподілу обмежених ресурсів
- •3. Транспортна задача лінійного математичного програмування
- •1. Складання базисного плану за методом «північно-західного кута»
- •Приклад можливого плану перевезень
- •План перевезення вантажів (за методом північно-західного кута)
- •2. Складання базисного плану за методом подвійної переваги
- •План перевезення вантажів (за методом подвійної переваги)
- •3. Складання базисного плану за методом найменшого елемента
- •План перевезення вантажів (за методом найменшого елемента)
- •4 Оптимізація базисного плану
- •Базисний план транспортного завдання
- •Базисний план транспортного завдання
- •Поліпшений план транспортної задачі
- •Остаточний план транспортної задачі
- •1 Основи теорії масового обслуговування
- •2 Класифікація систем масового обслуговування
- •3 Показники ефективності систем масового обслуговування
- •1 Проблеми управління матеріальними запасами
- •2 Основні терміни в системах управління запасами
- •3. Системи контролю за станом запасів
- •1. Предмет і завдання економічного аналізу
- •2. Види економічного аналізу
- •1. Система аналітичних показників
- •2. Класифікація факторів в економічному аналізі
- •3. Методи економічного аналізу
- •1. Структура економічного аналізу. Критерії оптимальності
- •2. Методика проведення економічного аналізу
- •1. Основи визначення вартості дорожніх робіт
- •2. Методи та алгоритми визначення вартості дорожніх робіт і прибутку
- •Усереднені показники розміру кошторисного прибутку
- •1. Роль загальновиробничих та адміністративних витрат у структурі вартості робіт
- •2. Структура загальновиробничих витрат
- •4. Правила та методи визначення загальновиробничих і адміністративних витрат
- •Навчальне видання
- •Конспект лекцій
- •З дисципліни «Організація, планування та управління будівництвом»
- •Для студентів спеціальності «Автомобільні дороги та аеродроми».
Базисний план транспортного завдання
Постачальники (потужність) |
Споживачі (потреба) |
Коефіцієнт рядка |
||||||
1 (800) |
2 (1400) |
3 (1300) |
||||||
А (1500) |
|
4 |
|
2 |
|
3 |
1 |
|
8 |
|
700 |
|
- |
|
|||
Б (800) |
|
1 |
|
3 |
|
5 |
2 |
|
- |
|
700 |
|
100 |
|
|||
В (1200) |
|
7 |
|
6 |
|
2 |
-1 |
|
- |
|
- |
|
1200 |
|
|||
Коефіцієнти стовпчиків |
3 |
1 |
3 |
|
||||
Даній вершині (Б1) із нульовою потребою ставиться знак плюс, а потім, у напрямі часової стрілки, всім іншим вершинам додається знак мінус та плюс. Потім із вершини, що відзначена знаком мінус і має меншу потребу, ніж інші сусідні до порожньої (від'ємні) вершини, потреба у вантажах переміщується в порожню (Б1) клітинку. Переміщення вантажів по вершинах додаткового плану повинно відповідати першій сумі вантажів по ребрах додаткового плану. Так, наприклад, у клітинці А1 значення вантажу після перерозподілу - 100 одиниць, тобто від (800+0), що було раніше по лівому ребру плану, треба відняти 700, що з'явилось у клітинці Б1 У цілому процедури формування додаткового плану табл. 11.6. мають такий вигляд:
Рис. 11.1. Схема формування нового плану
Новий план розподілу вантажів (табл. 11.7) утворюється «накладанням» кінцевого додаткового плану табл. 11.6 на її базисний план.
Цільова функція поліпшеного плану (табл. 11.7):
Таблиця 11.7.
Поліпшений план транспортної задачі
Постачальники (потужність) |
Споживачі (потреба) |
Коефіцієнт рядка |
||||||
1 (800) |
2 (1400) |
3 (1300) |
||||||
А (1500) |
|
4 |
|
2 |
|
3 |
1 |
|
100 |
|
1400 |
|
- |
|
|||
Б (800) |
|
1 |
|
3 |
|
5 |
-2 |
|
700 |
|
- |
|
100 |
|
|||
В (1200) |
|
7 |
|
6 |
|
2 |
-5 |
|
- |
|
- |
|
1200 |
|
|||
Коефіцієнти стовпчиків |
3 |
1 |
7 |
|
||||
Z= 100 · 4 + 1400 · 2 + 700 · 1 + 100 · 5 + 1200 · 2 = 6800.
Спочатку для поліпшеного плану (табл. 11.7.) визначаються коефіцієнти рядків і стовпчиків, які заповнюються у відповідні клітинки, а потім для незаповнених клітинок перевіряються умови оптимальності плану:
А3: 3-(1+7) = -5;
Б2: 3-(1-2) = 4;
В1: 7-(3-5) = 9;
В2: 6-(1-5) = 10;
Оскільки для клітинки А3 умова оптимальності не витримується, то складається додатковий план з вершиною А3, який має вигляд:
Після наступного перерозподілу вантажів у цьому додатковому плані він буде такий:
A3 (100)
Новий поліпшений план, який називається остаточним (табл. 11.8.), можна отримати "накладанням" щойно отриманого додаткового плану на табл 11.7. Значення цільової функції остаточного плану:
Z = 1400 · 2 + 100 · 3 + 800 · 1 + 1200 · 2 = 6300,
що на 3300 одиниць менш ніж бажаний план (майже на 30 %).
Таблиця 11.8.

00