
- •Організація, планування та управління будівництвом
- •1. Призначення обліку і звітності
- •2. Види обліку і звітності
- •Порівняння характеристик бухгалтерського, статистичного, оперативного обліку
- •3. Інвентаризація
- •Первинний облік робочого часу і заробітної плати
- •Первинний облік будівельних машин і механізмів.
- •Первинний облік матеріальних цінностей.
- •Види і сутність матеріалів
- •1. Основні завдання бухгалтерського обліку
- •2. Методи ведення бухгалтерського обліку
- •3. Статистична звітність
- •1. Основні поняття сітьового планування
- •3Методи та правила формування сітьових моделей
- •1. Часові параметри елементів сітьових моделей
- •2. Методи розрахунку часових параметрів сітьових моделей
- •Розрахунки вільних резервів часу робіт
- •Розрахунок сітьової моделі табличним способом
- •3. Методи оптимізації сітьових моделей
- •Загальні правила вибору календарних термінів виконання операцій
- •Складання лінійних календарних графіків.
- •Вихідна інформація про часові параметри робіт, що використовуються для побудови графіка
- •1. Поняття про сіті попередження
- •2. Метод аналізу і оцінки програм
- •3. Метод аналізу і графічної оцінки
- •1. Основи оптимізації та змісту системного аналізу
- •2. Системні об'єкти. Оптимальність системи
- •3.Моделювання складних систем
- •Розв’язок
- •Спрощена
- •1. Основи теорії імовірності
- •2. Теорія імовірності в дорожньому будівництві
- •3. Транспортна задача лінійного математичного програмування
- •1. Загальна постановка задачі математичного
- •2. Задача лінійного програмування як задача розподілу обмежених ресурсів
- •3. Транспортна задача лінійного математичного програмування
- •1. Складання базисного плану за методом «північно-західного кута»
- •Приклад можливого плану перевезень
- •План перевезення вантажів (за методом північно-західного кута)
- •2. Складання базисного плану за методом подвійної переваги
- •План перевезення вантажів (за методом подвійної переваги)
- •3. Складання базисного плану за методом найменшого елемента
- •План перевезення вантажів (за методом найменшого елемента)
- •4 Оптимізація базисного плану
- •Базисний план транспортного завдання
- •Базисний план транспортного завдання
- •Поліпшений план транспортної задачі
- •Остаточний план транспортної задачі
- •1 Основи теорії масового обслуговування
- •2 Класифікація систем масового обслуговування
- •3 Показники ефективності систем масового обслуговування
- •1 Проблеми управління матеріальними запасами
- •2 Основні терміни в системах управління запасами
- •3. Системи контролю за станом запасів
- •1. Предмет і завдання економічного аналізу
- •2. Види економічного аналізу
- •1. Система аналітичних показників
- •2. Класифікація факторів в економічному аналізі
- •3. Методи економічного аналізу
- •1. Структура економічного аналізу. Критерії оптимальності
- •2. Методика проведення економічного аналізу
- •1. Основи визначення вартості дорожніх робіт
- •2. Методи та алгоритми визначення вартості дорожніх робіт і прибутку
- •Усереднені показники розміру кошторисного прибутку
- •1. Роль загальновиробничих та адміністративних витрат у структурі вартості робіт
- •2. Структура загальновиробничих витрат
- •4. Правила та методи визначення загальновиробничих і адміністративних витрат
- •Навчальне видання
- •Конспект лекцій
- •З дисципліни «Організація, планування та управління будівництвом»
- •Для студентів спеціальності «Автомобільні дороги та аеродроми».
4 Оптимізація базисного плану
Складений базисний план транспортної задачі підлягає оптимізації, тобто перевірці на правильність (з точки зору мінімальних витрат на перевезення вантажів) виконання розподілу. Серед різних методів, що використовуються для оптимізації базисного плану транспортної задачі, приваблює метод під назвою метод коефіцієнтів.
Суть методу коефіцієнтів у тому, що кожному рядку (постачальнику) по кожному стовпчику (споживачу) присвоюються коефіцієнти за такими правилами:
коефіцієнти першого рядка - називається будь-яке число, наприклад, 1; коефіцієнти всіх інших рядків та стовпчиків розраховуються з урахуванням уже призначеного коефіцієнта першого рядка за відношення
(11.1)
;
де
-
коефіцієнт
і-ого рядка;
-
коефіцієнт
j-го
стовпчика;
-
вартісна
оцінка заповненої на етапі складання
базисного плану клітинки, що відповідає
і-ому рядку (постачальнику) та j-ому
стовпчику (споживачу)
Визначення коефіцієнтів рядків та стовпчиків для складеного базисного плану можна розглянути на прикладі табл. 11.5.
Таблиця 11.5.
Базисний план транспортного завдання
Постачальники (потужність) |
Споживачі (потреба) |
Коефіцієнт рядка |
||||||
1 (800) |
2 (1400) |
3 (1300) |
||||||
А (1500) |
|
4 |
|
2 |
|
3 |
1 |
|
800 |
|
700 |
|
- |
|
|||
Б (800) |
|
1 |
|
3 |
|
5 |
2 |
|
- |
|
700 |
|
100 |
|
|||
В (1200) |
|
7 |
|
6 |
|
2 |
-1 |
|
- |
|
- |
|
1200 |
|
|||
Коефіцієнти стовпчиків |
3 |
1 |
3 |
|
Порядок розрахунку коефіцієнтів базисного плану (табл. 11.5.):
Кстр.1 =1,
Кст.1 = С11 – Кстр. 1=4-1=3,
Кст.2 = С12 – Кстр. 1=2-1=1,
Кстр.2 = С22 – Кст. 2=3-1=2,
Кст.3 = С23 – Кстр. 2=5-2=3,
Кстр.3 = С33 – Кст. 3=2-3=-1,
Значення коефіцієнтів рядків та стовпчиків заносимо у табл. 11.5.
Значення цільової функції ( вартості перевезень) плану, що визначений в табл. 11.5:
Z= 800 · 4 + 700 · 2 +700 · 3 + 100 · 5 + 1200 · 2 = 9600.
Складений план вважається оптимальним, коли для незаповнених клітинок досягається умова:
(11.2)
де Спij, - вартісна оцінка незаповненої клітинки.
Отже, перевірка умови оптимальності для плану (табл. 11.5):
А3: 3-(1+3) = -1;
Б1: 1 - (2+3) = -4;
В1: 7-(3-1) =5;
В2: 6-(1-1) =6;
Оскільки умова оптимальності не зберігається для клітинок А3 та Б1 план вважається неоптимальним і потребує поліпшення. З цією метою будується додатковий план розподілу вантажів за такими правилами:
- в одній із вершин плану фіксується значення незамовленої клітинки, для якої в більшості не витримана умова оптимальності, тобто це клітинка Бь
- в інші вершини додаткового плану складають заповнені клітинки;
- додатковий план формується переміщенням порожньої клітинки по рядках та стовпчиках до тих пір, поки не буде знайдена перша заповнена клітинка;
- додатковий план повинен уявляти щонайменше чотирикутник або геометричну фігуру, кожен кут якої є прямим кутом.
З використанням цих правил побудови додаткового плану для плану табл. 11.5, додатковий план має такий вигляд:
Таблиця 11.6.