
- •Організація, планування та управління будівництвом
- •1. Призначення обліку і звітності
- •2. Види обліку і звітності
- •Порівняння характеристик бухгалтерського, статистичного, оперативного обліку
- •3. Інвентаризація
- •Первинний облік робочого часу і заробітної плати
- •Первинний облік будівельних машин і механізмів.
- •Первинний облік матеріальних цінностей.
- •Види і сутність матеріалів
- •1. Основні завдання бухгалтерського обліку
- •2. Методи ведення бухгалтерського обліку
- •3. Статистична звітність
- •1. Основні поняття сітьового планування
- •3Методи та правила формування сітьових моделей
- •1. Часові параметри елементів сітьових моделей
- •2. Методи розрахунку часових параметрів сітьових моделей
- •Розрахунки вільних резервів часу робіт
- •Розрахунок сітьової моделі табличним способом
- •3. Методи оптимізації сітьових моделей
- •Загальні правила вибору календарних термінів виконання операцій
- •Складання лінійних календарних графіків.
- •Вихідна інформація про часові параметри робіт, що використовуються для побудови графіка
- •1. Поняття про сіті попередження
- •2. Метод аналізу і оцінки програм
- •3. Метод аналізу і графічної оцінки
- •1. Основи оптимізації та змісту системного аналізу
- •2. Системні об'єкти. Оптимальність системи
- •3.Моделювання складних систем
- •Розв’язок
- •Спрощена
- •1. Основи теорії імовірності
- •2. Теорія імовірності в дорожньому будівництві
- •3. Транспортна задача лінійного математичного програмування
- •1. Загальна постановка задачі математичного
- •2. Задача лінійного програмування як задача розподілу обмежених ресурсів
- •3. Транспортна задача лінійного математичного програмування
- •1. Складання базисного плану за методом «північно-західного кута»
- •Приклад можливого плану перевезень
- •План перевезення вантажів (за методом північно-західного кута)
- •2. Складання базисного плану за методом подвійної переваги
- •План перевезення вантажів (за методом подвійної переваги)
- •3. Складання базисного плану за методом найменшого елемента
- •План перевезення вантажів (за методом найменшого елемента)
- •4 Оптимізація базисного плану
- •Базисний план транспортного завдання
- •Базисний план транспортного завдання
- •Поліпшений план транспортної задачі
- •Остаточний план транспортної задачі
- •1 Основи теорії масового обслуговування
- •2 Класифікація систем масового обслуговування
- •3 Показники ефективності систем масового обслуговування
- •1 Проблеми управління матеріальними запасами
- •2 Основні терміни в системах управління запасами
- •3. Системи контролю за станом запасів
- •1. Предмет і завдання економічного аналізу
- •2. Види економічного аналізу
- •1. Система аналітичних показників
- •2. Класифікація факторів в економічному аналізі
- •3. Методи економічного аналізу
- •1. Структура економічного аналізу. Критерії оптимальності
- •2. Методика проведення економічного аналізу
- •1. Основи визначення вартості дорожніх робіт
- •2. Методи та алгоритми визначення вартості дорожніх робіт і прибутку
- •Усереднені показники розміру кошторисного прибутку
- •1. Роль загальновиробничих та адміністративних витрат у структурі вартості робіт
- •2. Структура загальновиробничих витрат
- •4. Правила та методи визначення загальновиробничих і адміністративних витрат
- •Навчальне видання
- •Конспект лекцій
- •З дисципліни «Організація, планування та управління будівництвом»
- •Для студентів спеціальності «Автомобільні дороги та аеродроми».
Загальні правила вибору календарних термінів виконання операцій
Кінцевим результатом виконуваних на мережевій моделі розрахунків є календарний графік (план). Цей графік легко перетворюється в реальну шкалу часу, зручну для реалізації процесу виконання програми.
При побудові календарного графіка необхідно враховувати наявність ресурсів, так як одночасне (паралельне) виконання деяких операцій через обмеження, пов'язаних з робочою силою, устаткуванням та іншими видами ресурсів, може виявитися неможливим. Саме в цьому плані представляють цінність резерви часу некритичних операцій.
Зрушуючи некритичну операцію в тому чи іншому напрямку, але в межах її повного резерву часу, можна домогтися зниження максимальної потреби в ресурсах.
Однак навіть при відсутності обмежень на ресурси повні резерви часу зазвичай використовуються для вироблення потреб у ресурсах протягом усього терміну реалізації програми. По суті, це означає, що програму вдається виконати більш-менш постійним складом робочої сили в порівнянні з випадком, коли потреби в робочій силі (і ін. ресурсах) різко змінюються при переході від одного інтервалу часу до іншого.
Для побудови календарного графіка перш за все визначаються календарні терміни виконання критичних операцій. Далі розглядаються некритичні операція і вказуються їх ранні терміни початку Е і пізні терміни закінчення L. Критичні операції зображаються суцільними лініями. Відрізки часу, в межах яких можуть виконуватися некритичні операції, наносяться пунктирними лініями, які показують, що календарні терміни цих операцій можна вибрати в зазначених межах за умови збереження відносин проходження. Фіктивна операція не вимагає витрат часу і тому зображується на графіку вертикальним відрізком. Числа, проставлені над некритичними операціями, відповідають їх тривалості.
Роль повних і вільних резервів часу при виборі календарних термінів виконання некритичних операцій пояснюється загальними правилами.
1. Якщо повний резерв дорівнює вільному, то календарні терміни некритичної операції можна вибрати в будь-якій точці між її раннім початком і пізнім закінченням.
2. Якщо вільний резерв менше повного, то термін початку некритичної операції можна зрушити по відношенню до її раннього терміну початку не більше ніж на величину вільного резерву, не впливаючи при цьому на вибір календарних термінів безпосередньо наступних операцій.
3. Якщо вільний резерв часу операції більше повного, то це служить ознакою того, що остаточні календарні терміни такої операції не можна фіксувати, не простеживши спочатку, як це вплине на терміни початку безпосередньо наступних операцій. Настільки цінну інформацію можна отримати на основі розрахунків мережевої моделі.
Складання лінійних календарних графіків.
На підставі інформації про значення часових параметрів елементів сітьових моделей (подій та робіт) можна скласти різноманітні графіки виробництва робіт, найбільш популярними серед яких є лінійні календарні графіки. Лінійні календарні графіки складаються з:
вісі фронту - L, м;
вісі часу - T, який вимірюється, як правило, у змінах.
На рис. 6.1. наведено фрагмент сітьової моделі будівництва ділянки автомобільної дороги, а в табл. 6.1 - інформацію про часові параметри робіт, що буде використана для побудови лінійного календарного графіка.
Рис. 6.1 Фрагмент сітьової моделі
Лінійний календарний графік можна скласти з використанням зон виконання окремих робіт та відобразити в рамках певних часових координат (рис. 6.2.).
Рис. 6.2. Графічне позначення виконання роботи в часових координатах подій (зліва) та робіт (справа)
Роботи:
(15-16) - земляні роботи на ділянці ПКЗ-ПК8;
(16-17)- земляні роботи на ділянці ПК8-ПК14;
(34-35) - дорожній одяг на ділянці ПКЗ-ПК8;
(35-36) - дорожній одяг на ділянці ПК8-ПК14.
Таблиця 6.1.