- •Організація, планування та управління будівництвом
- •1. Призначення обліку і звітності
- •2. Види обліку і звітності
- •Порівняння характеристик бухгалтерського, статистичного, оперативного обліку
- •3. Інвентаризація
- •Первинний облік робочого часу і заробітної плати
- •Первинний облік будівельних машин і механізмів.
- •Первинний облік матеріальних цінностей.
- •Види і сутність матеріалів
- •1. Основні завдання бухгалтерського обліку
- •2. Методи ведення бухгалтерського обліку
- •3. Статистична звітність
- •1. Основні поняття сітьового планування
- •3Методи та правила формування сітьових моделей
- •1. Часові параметри елементів сітьових моделей
- •2. Методи розрахунку часових параметрів сітьових моделей
- •Розрахунки вільних резервів часу робіт
- •Розрахунок сітьової моделі табличним способом
- •3. Методи оптимізації сітьових моделей
- •Загальні правила вибору календарних термінів виконання операцій
- •Складання лінійних календарних графіків.
- •Вихідна інформація про часові параметри робіт, що використовуються для побудови графіка
- •1. Поняття про сіті попередження
- •2. Метод аналізу і оцінки програм
- •3. Метод аналізу і графічної оцінки
- •1. Основи оптимізації та змісту системного аналізу
- •2. Системні об'єкти. Оптимальність системи
- •3.Моделювання складних систем
- •Розв’язок
- •Спрощена
- •1. Основи теорії імовірності
- •2. Теорія імовірності в дорожньому будівництві
- •3. Транспортна задача лінійного математичного програмування
- •1. Загальна постановка задачі математичного
- •2. Задача лінійного програмування як задача розподілу обмежених ресурсів
- •3. Транспортна задача лінійного математичного програмування
- •1. Складання базисного плану за методом «північно-західного кута»
- •Приклад можливого плану перевезень
- •План перевезення вантажів (за методом північно-західного кута)
- •2. Складання базисного плану за методом подвійної переваги
- •План перевезення вантажів (за методом подвійної переваги)
- •3. Складання базисного плану за методом найменшого елемента
- •План перевезення вантажів (за методом найменшого елемента)
- •4 Оптимізація базисного плану
- •Базисний план транспортного завдання
- •Базисний план транспортного завдання
- •Поліпшений план транспортної задачі
- •Остаточний план транспортної задачі
- •1 Основи теорії масового обслуговування
- •2 Класифікація систем масового обслуговування
- •3 Показники ефективності систем масового обслуговування
- •1 Проблеми управління матеріальними запасами
- •2 Основні терміни в системах управління запасами
- •3. Системи контролю за станом запасів
- •1. Предмет і завдання економічного аналізу
- •2. Види економічного аналізу
- •1. Система аналітичних показників
- •2. Класифікація факторів в економічному аналізі
- •3. Методи економічного аналізу
- •1. Структура економічного аналізу. Критерії оптимальності
- •2. Методика проведення економічного аналізу
- •1. Основи визначення вартості дорожніх робіт
- •2. Методи та алгоритми визначення вартості дорожніх робіт і прибутку
- •Усереднені показники розміру кошторисного прибутку
- •1. Роль загальновиробничих та адміністративних витрат у структурі вартості робіт
- •2. Структура загальновиробничих витрат
- •4. Правила та методи визначення загальновиробничих і адміністративних витрат
- •Навчальне видання
- •Конспект лекцій
- •З дисципліни «Організація, планування та управління будівництвом»
- •Для студентів спеціальності «Автомобільні дороги та аеродроми».
Розрахунки вільних резервів часу робіт
Роботи |
Розрахунок вільного резерву часу |
1-2 |
5-0-5=0 |
1-4 |
12-0-9=3 |
2-4 |
12-5-7=0 |
4-6 |
22-12-10-0 |
Таким чином, роботи 1-2, 2-4, 4-6 формують критичний шлях, який графічно зображено подвійною лінією (рис. 5.1.).
Розрахунок сітьової моделі табличним засобом здійснюється під час запису інформації про розрахункові часові параметри в спеціальну матрицю (табл. 5.2.).Заповнення таблиці починається з графи 2, де в порядку збільшення номерів початкових та кінцевих подій записуються всі роботи. У графі 3проставляється тривалість цих робіт.
Ранній час початку робіт, шифр яких починається із вихідної події, тобто 1-ої, дорівнює нулю, а ранній час закінчення таких робіт (1-2,1-3,1-4) дорівнює сумі відповідних даних граф 3 та 4.
Ранній час початку інших робіт сітьової моделі визначається так. Для кожної роботи знаходиться кількість попередніх робіт, що відповідає кількості лівих кодів робіт у правій частині, їхніх шифрів, що визначається розташуванням робіт у графі 2. Наприклад, дня роботи 4-5 ліва частина шифру 4 зустрічається у правій частині вище розташованих робіт 3 рази (1-4, 2-4,3-4), а кількість попередніх робіт фіксується у графі 1. Ранній час початку робіт визначається як максимальне із раннього часу закінчення відповідних попередніх робіт. Наприклад, для роботи 2-4, ранній час закінчення, який належить до раннього часу закінчення роботи 1-2, дорівнює 5 змін.
Таблиця 5.2.
Розрахунок сітьової моделі табличним способом
Число попередніх робіт
|
Шифри робіт
|
Тривалість, tij
|
Ранні строки |
Пізні строки |
Резерв часу |
|||||
початок робіт, t рп (i-j) |
закінчення робіт, t рз (i-j) |
початок робіт, t пн (i-j) |
закінчення робіт, t пз (i-j) |
повний, Rij |
вільний, rij |
|||||
- |
1-2 |
5 |
0 |
5 |
0 |
5 |
0 |
0 |
||
- |
1-3 |
8 |
0 |
8 |
3 |
11 |
3 |
0 |
||
- |
1-4 |
9 |
0 |
9 |
3 |
12 |
3 |
3 |
||
1 |
2-4 |
7 |
5 |
12 |
5 |
12 |
0 |
0 |
||
1 |
2-5 |
6 |
5 |
11 |
12 |
18 |
7 |
1 |
||
1 |
3-4 |
0 |
8 |
8 |
12 |
12 |
4 |
4 |
||
1 |
3-6 |
9 |
8 |
17 |
11 |
22 |
11 |
5 |
||
3 |
4-5 |
0 |
12 |
12 |
18 |
18 |
6 |
0 |
||
3 |
4-6 |
10 |
12 |
22 |
12 |
22 |
0 |
0 |
||
2 |
5-6 |
4 |
12 |
16 |
18 |
22 |
6 |
6 |
||
Розрахунок пізніх строків початку та закінчення робіт відбувається під час одночасного заповнення граф 6 та 7, починаючи з останніх рядків. Спочатку в графі 7 заповнюється останній рядок виконання робіт сітьової моделі, кінцеві події яких відповідають кінцевій події сітьової моделі, тобто робіт 5-6, 4-6 та 3-6. Пізні строки закінчення робіт 4-5, 3-6,5-6 сітьової моделі беремо рівним строкам закінчення сітьової моделі, тобто вони дорівнюють критичному шляху (22 зміни). Пізні строки початку робіт 3-6, 4-6 та 5-6 (графа 6) визначаємо відніманням із відповідних даних графи 7 цифри графи 3.
Пізні строки закінчення всіх інших робіт визначаємо як мінімальне значення пізнього допустимого початку наступних робіт. Наприклад, робота 3-4 має дві наступні роботи 4-5 та 4-6, тобто права частина шифру роботи 3-4, яка дорівнює 4, зустрічається в лівих частинах шифру наступних робіт два рази – вроботах 4-5 та 4-6. З двох значень пізнього часу початку робіт 4-5 та 4-6, які відповідно дорівнюють 18 та 12, вибираємо найменше - 12.
Повний резерв часу робіт визначається як різниця між даними граф 6 та 4 або 7 та 5. Вільний резерв часу кожної роботи дорівнює різниці між раннім строком початку наступної роботи та раннім строком закінчення цієї роботи, а результати фіксуються у графі 9.