
- •1.Теоретичні відомості
- •1.1 Умови випуску виробничих стічних вод
- •1.2 Розрахункові методи визначення умов випуску стічних вод у водойми і прогнозування їхнього санітарного стану
- •1.2.1 Визначення умов скидання св
- •1.2.3 Прогнозування можливих санітарно-гігієнічних ситуацій у водних об'єктах при виборі місця скидання стічних вод
- •1.2.4 Випуск стічних вод, коли в загальному стоці виробничі забруднення відносяться до однієї групи по лімітуючому показнику шкідливості
- •1.2.5 Визначення необхідного ступеня очищення виробничих стічних вод
- •1.3. Розрахункові методи визначення припустимих концентрацій забруднюючих речовин у виробничих стічних водах, що скидаються в системи каналізації населених пунктів
- •1.4.Основні заходи щодо охорони водних ресурсів
- •1.4.1. Загальні зведення
- •1.4.3 Характеристики створу
- •1.4.4 Наукові основи організації діяльності по керуванню впливу на навколишнє середовище
- •2. Методичні вказівки до виконання роботи
- •2.1 Приклад розрахунку необхідного ступеня очищення виробничих стічних вод перед скиданням у водний об'єкт
- •Вихідні дані для розрахунку ( № - номер студента в списках групи)
- •2.2 Приклад розрахунку припустимих концентрацій забруднюючих речовин у виробничих стічних водах, що скидаються в системи каналізації населених пунктів
- •Вихідні дані для розрахунку ( № - номер студента в списках групи)
- •Список літератури
1.4.3 Характеристики створу
Характеристиками створу є його вертикаль і обрій. Під вертикаллю створу варто розуміти умовно стрімку лінію від поверхні води (або льоду) до дна водойми або водотоку, на яких виконується дослідження показників якості води. Кількості вертикалей визначається шириною зони забруднення. Першу вертикаль розташовують на відстані не більш 0,5 км від берега або від місця скидання стічних вод, останню - безпосередньо за кордоном зони забруднення.
При неоднорідному хімічному складі води в створі встановлюють не менш 3-х вертикалей (на стрижні потоку і на відстані 3-5 км від берега). При однорідному хімічному складі одну вертикаль (на стрижні потоку).
Під обрієм створу варто розуміти місце на вертикалі (по глибині), на якому роблять комплекс робіт з визначення якості води. Кількість обріїв залежить від глибини об'єкта. При глибині до 5 м встановлюється обрій у поверхні води: улітку – 0,3 м від поверхні води, узимку в нижньої поверхні льоду. При глибині від 5-10 м установлюється 2 обрії: у поверхні й у дна (на відстані 0,5 м від дна). При глибині більш 10 м установлюється 3 обрії: у поверхні, у дна і на половині глибини об'єкта. При глибині більш 100м: у поверхні, у дна і на глибині 10, 20, 50 м. Крім того встановлюють додаткові обрії в кожнім шарі стрибка щільності.
1.4.4 Наукові основи організації діяльності по керуванню впливу на навколишнє середовище
Збільшення масштабів забруднення навколишнього середовища викликає необхідність розробки швидких і ефективних способів захисту від забруднення, а також методів попередження шкідливого впливу забруднювачів.
Очевидно, що для обмеження впливу на навколишнє середовище і раціонального використання природних ресурсів необходимо знання наукових основ сутності законів географічного розвитку Землі, процесів упровадження техніки в лісові ландшафти, технологічних факторів, що впливають на природу землі(від верхніх шарів атмосфери до багатометрових глибин океану і земних надр ) і ін.
Тому розроблювальні в усім світі заходи щодо охорони навколишнього середовища базуються на:
законах розподілу і перерозподілу речовини та енергії;
балансі речовини і трансформованих властивостей океанів і континентів;
балансі між природоутворюючими сферами: атмосферою, гідросферою, літосферою, біосферою;
законах розвитку і взаємодії природи і суспільства;
використанні моделей від побудови і трансформації ЗР, що дозволяють зв'язати кількість ЗР, що надходять у навколишнє середовище, з концентрацією екотоксикантів у природі.
В основі організації діяльності по охороні навколишнього середовища від забруднень лежать науково обґрунтовані нормативи якості навколишнього середовища: ГДК,ОДР, ОБР, ЛК та ін., а також нормативи призначені для регламентування антропогенного навантаження на природу: ГДВ, ГДС і ін.
Розробка перерахованих критеріїв і нормативів заснована на фізико-хімічних властивостях ЗР, а також на наукових дослідженнях з фізико- хімічного і токсикологічного впливів забруднювачів на здоров'я людини й об'єктів навколишнього середовища.
Для оцінки ефективності природоохоронних заходів, для прогнозування можливої дії ЗР на біосферу в майбутньому використовуються наукові досягнення в області фізико-хімічних, термодинамічних, математичних і ін. наук, що описують характер поширення, поводження і взаємодію ЗР.
Зовсім очевидно, що справа охорони навколишнього середовища вимагає об'єднання зусиль учених, що працюють у різних областях сучасної науки.