
- •1.Теоретичні відомості
- •1.1 Умови випуску виробничих стічних вод
- •1.2 Розрахункові методи визначення умов випуску стічних вод у водойми і прогнозування їхнього санітарного стану
- •1.2.1 Визначення умов скидання св
- •1.2.3 Прогнозування можливих санітарно-гігієнічних ситуацій у водних об'єктах при виборі місця скидання стічних вод
- •1.2.4 Випуск стічних вод, коли в загальному стоці виробничі забруднення відносяться до однієї групи по лімітуючому показнику шкідливості
- •1.2.5 Визначення необхідного ступеня очищення виробничих стічних вод
- •1.3. Розрахункові методи визначення припустимих концентрацій забруднюючих речовин у виробничих стічних водах, що скидаються в системи каналізації населених пунктів
- •1.4.Основні заходи щодо охорони водних ресурсів
- •1.4.1. Загальні зведення
- •1.4.3 Характеристики створу
- •1.4.4 Наукові основи організації діяльності по керуванню впливу на навколишнє середовище
- •2. Методичні вказівки до виконання роботи
- •2.1 Приклад розрахунку необхідного ступеня очищення виробничих стічних вод перед скиданням у водний об'єкт
- •Вихідні дані для розрахунку ( № - номер студента в списках групи)
- •2.2 Приклад розрахунку припустимих концентрацій забруднюючих речовин у виробничих стічних водах, що скидаються в системи каналізації населених пунктів
- •Вихідні дані для розрахунку ( № - номер студента в списках групи)
- •Список літератури
1.4.Основні заходи щодо охорони водних ресурсів
1.4.1. Загальні зведення
Найбільш активною формою захисту від забруднення є безвідхідна технологія виробництва.
Під поняттям «безвідхідна технологія» варто мати на увазі комплекс заходів у технологічних процесах, що дозволяють до мінімуму скоротити кількість шкідливих скидів і зменшити рівень впливу на водні ресурси.
У цей комплекс заходів входять:
створення і впровадження нових технологічних процесів з утворенням найменшої кількості відходів;
розробка безстічних технологічних систем і водообертових циклів на базі способів очищення СВ;
упровадження систем переробки відходів;
створення промислових комплексів, що мають замкнуту структуру.
Оскільки повний перехід промисловості на безвідхідну технологію являє собою складну задачу, то важливими напрямками екологізації виробництва варто вважати:
зменшення скиду ЗР у водні об'єкти за рахунок удосконалювання технологій;
утилізацію відходів;
застосування пасивних методів захисту водних об'єктів.
Пасивні методи захисту водних об'єктів включають комплекс заходів щодо обмеження скидУ комунально-побутових стоків, стоків промислового і сільськогосподарського комплексу у водні об'єкти, а також утилізацію і поховання відходів.
Перед скиданням СВ у водний об'єкт навіть після ґрунтовного очищення їх необхідно розбавляти чистою водою. В усім світі на розведення стічних вод щорічно затрачається 5500 км3 чистої води _ утроє більше, ніж на всі інші нестатки людства.
СВ впливають на санітарний режим водойм і водотоків, тобто на процеси їхнього природного самоочищення від органічних речовин. Вивчення процесів природного самоочищення водних об'єктів ведеться в двох напрямках: за допомогою обліку зміни біохімічного споживання кисню й обліку продуктів нітрифікації при різних концентраціях ЗР (СЗ.Р.). Кінцева мета цих досліджень _ установлення значень СЗ.Р. у воді, при яких не порушуються основні процеси самоочищення водойм.
Розрахунок припустимих концентрацій забруднюючих речовин у СВ, що скидаються у водні об'єкти, виробляється відповідно до Правил охорони поверхневих вод. Ці правила призначені для регулювання складу і концентрації речовин у СВ, а також регламентують установлення норм ГДС речовин для водних об'єктів різних категорій.
До основних засобів регулювання якості природних вод відносяться:
- очищення промислових і комунальних стоків;
- меліоративні і протиерозійні заходи;
- скорочення забруднення атмосфери;
- поліпшення розробки і використання природних ресурсів.
1.4.2 Вибір місця розташування пунктів спостереження за станом водних об'єктів
Вибір місця розташування пункту спостереження є найбільш важливим етапом організації робіт зі спостереження за забрудненням поверхневих вод. Під пунктом спостереження варто розуміти місце на водоймі або водотоці, у якому виробляється комплекс робіт з одержання даних про якість води. Пункти спостережень організуються в першу чергу на водних об'єктах, які мають велике народногосподарське значення, а також об'єктах, що піддані сильному забрудненню СВ підприємств, госппобутовими стоками, а також стоками сільськогосподарських і тваринницьких комплексів.
Крім цього, при розташуванні пунктів враховуються стан і перспективи використання водного об'єкта.
Кількість і місця розташування пунктів спостережень повинні забезпечити одержання всієї необхідної інформації.
Пункти спостережень містять у собі один або кілька створів. Під створом мається на увазі умовний поперечний переріз водойми або водотоку, у якому проводиться комплекс робіт для одержання даних.
Створи розміщаються з урахуванням гідрометеорологічних умов і морфологічних особливостей водойми (табл.1.1).
На водотоках, на яких відсутній організований скид СВ, один створ встановлюють в устях забруднених припливів, а також установлюють створи на незабруднених ділянках водотоку, на передгребельних ділянках рік, на замикаючих ділянках рік, у місцях перетинання державних кордонів.
Таблиця 1.1
Кількість створів у залежності від характеристики водного об'єкта
Характеристика водного об'єкта |
Кількість створів і їхнє місце розташування |
З інтенсивним водообміном |
Один - вище джерела забруднення |
Другий - нижче джерела на відстані 0,5км від скиду |
|
З помірним водообміном |
Один - поза зоною впливу джерела забруднення |
Другий – у місці скиду |
|
Водотік з наявністю організованого скидання |
Один – у місці скиду |
Ще один- за кордоном зони забруднення |
|
Два і більш створів. На 1км вище джерела забруднення, другий – в місці досить повного змішання скиду з водою водойми |
Два створи і більш установлюють на водотоках при наявності організованого скиду СВ. Один з них розташовують на відстань 1 км вище джерела забруднення, поза зоною його впливу; інші – нижче джерела забруднення в наступних місцях:
у місці досить повного (не менш 80%) змішання СВ із водами водотоку;
у місці, обумовленому у встановленому порядку не далі 0,5 км від місця випуску на об'єктах рибогосподарського водокористування.
При наявність на водотоці декількох рукавів створи розташовуються на ті з них, де спостерігаються найбільші витрати води і маються порушення норм якості води.