1.2.3 Прогнозування можливих санітарно-гігієнічних ситуацій у водних об'єктах при виборі місця скидання стічних вод

Коли обговорюється питання про вибір місця для підприємства і місця випуску СВ, основне рівняння розведення може бути використане в такому виді:

, (1.5)

де n – необхідна кратність розведення в розрахунковому або в найближчому пункті водокористування, що обчислюється по формулі:

, (1.6)

де  – коефіцієнт змішання, що показує, яка частина витрати води у водному об'єкті змішується зі СВ у розрахунковому створі;

Q – витрата води у водному об'єкті;

q – витрата СВ.

Чим менше необхідна кратність розведення відповідає місцевим умовам, тим більше складними повинні бути заходу щодо зменшення кількості і концентрації СВ.

1.2.4 Випуск стічних вод, коли в загальному стоці виробничі забруднення відносяться до однієї групи по лімітуючому показнику шкідливості

Лімітуючий показник шкідливості (ЛПШ) – санітарно-гігієнічний показник, що характеризує гранично допустиму концентрацію речовини з основної якісної сторони. ЛПШ указує, у якому напрямку (при найменших концентраціях) насамперед з'явиться несприятливий вплив виробничого забруднення. В даний час величини ГДК речовин у воді водного об'єкта встановлюються по тій ознаці шкідливого впливу (вплив на здоров'я населення, на органолептичні властивості води або загальний санітарний стан водойми), що характеризується найменшою граничною концентрацією. Тому що ця ознака шкідливості визначає характер найбільш ймовірної несприятливої дії найменших концентрацій кожної речовини, вона одержала назву ознаки шкідливості, що лімітує. У нашій країні прийнята класифікація забруднень по наступних видах ЛПШ: загальсанітарному, органолептичному, токсикологічному і рибогосподарському.

Коли в загальному стоці виробничі забруднення відносяться до однієї групи по ознаці шкідливості, що лімітує, але характеризується різною величиною ГДК і утримуються в стоці в різних концентраціях, облік особливості комбінованої дії повинний здійснюватися по рівнянню:

. (1.7)

Якщо , то розглядаються можливі способи зменшення концентрації кожної з речовин у воді. При цьому в процесі проектування намагаються вибрати ті речовини, концентрацію яких у стоках можна зменшити найбільш доступними способами. Потім знову виконують розрахунок і перевіряють умову

Тоді ефект очищення по кожній групі ЛПШ знаходять, використовуючи формулу:

. (1.8)

1.2.5 Визначення необхідного ступеня очищення виробничих стічних вод

Завислі речовини. Припустимий вміст завислих речовин , мг/дм³ у СВ відповідно до санітарних правил визначається з рівняння:

, (1.9)

де - концентрація завислих речовин в воді водного обєкту;

- ГДК для води водного обєкту відповідної категорії водокористування;

- коефіцієнт розбавлення.

Необхідний ступінь очищення по завислих речовинах, %:

, (1.10)

де С_ст – концентрація зважених речовин у СВ до очищення, мг/дм³;

С_оч – концентрація після очищення, мг/дм³.

Біологічне споживання кисню (БСК_повн). Баланс біохімічної потреби в кисні суміші річковий і СВ у розрахунковому створі виражається рівнянням:

, (1.11)

де К_ст і К_р – константи швидкості споживання кисню стічною і річковою водою;

L_ст– БСК_повн. СВ, що повинна бути досягнута в процесі очищення;

L_p – БСК_повн. річкової води до місця випуску СВ;

L_ГД – гранично припустиме БСК_повн суміші річкової води і СВ у розрахунковому створі;

t – тривалість переміщення води від місця випуску СВ до розрахункового створу, рівна відношенню відстані по фарватері від місця випуску СВ до розрахункового створу l_CP до середньої швидкості бігу води в ріці на даній ділянці V_CP;

γ – кратність розведення.

Звідси:

. (1.12)

Якщо БСК_{повн. факт} СВ L_ф < L_ст, те до випуску у водний об'єкт вона повинна бути очищена. Необхідний ступінь очищення, %, визначається вираженням:

. (1.13)