Функції педагога (призначення педагогічної професії).

З моменту виникнення педагогічної професії за педагогом закріпилась передусім виховна функція. (Функція від лат. «функціо» – виконання. І в філософському аспекті розуміють як відношення двох груп об’єктів, у якому зміна одного з них спричиняє зміну іншого).

Отже виховна функція полягає в прагненні сформувати у вихованців якості, які забезпечують нормативну поведінку серед інших людей і необхідні їм для успішної адаптації до певного соціокультурного середовища. Виконання цієї функції включає формування переконань, системи ставлень, готовності до встановлення нормативних стосунків з оточуючими.

Ускладнення процесів суспільного виробництва, розвиток способів пізнання і бурхливе зростання наукових знань у суспільстві спричинили потребу у спеціальній передачі знань, умінь, навичок. У зв’язку з цим в педагогічній професії виділилась відносно самостійна функція – навчальна. На сучасному етапі, коли обсяг знань збільшився до неможливості осягнення їх однією людиною, змінилося бачення навчальної функції вчителя. Головним стало не передача знань, а формування вмінь здобувати їх самостійно. Цінність педагогічної діяльності почали вбачати в його умінні бути організатором процесом засвоєння знань.

Поряд з навчальною і виховною функціями вчитель здійснює і розвиваючу. Суть її – у створені сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу особистості, для її саморозкриття, самоутвердження, самореалізації.

Сучасні потреби розвитку суспільства, а також особливості розвитку загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей зумовлюють реалізацію педагогом і інших функцій:

Соціальна – трансформація вимог суспільства до особистості вихованця у вимоги вихованця до самого себе, допомога йому в адаптації до потреб сучасної соціокультурної ситуації, у розвитку його особистості і творчої індивідуальності;

Оберігаюча – охорона від руйнівних впливів деструктивних сил, побудова гуманістичних стосунків;

Інформуюча – поширення педагогічних знань серед батьків і громадськості, які не мають педагогічної освіти;

Організаторська – організація студентського колективу, керівництво різними видами діяльності (навчанням, працею тощо).

3. Зміст та основні види педагогічної діяльності.

Поряд зі словом учитель ми вживаємо і слово педагог як загальніше поняття. Педагог – це фахівець, який займається навчально-виховною роботою в школі чи дитячому садку, школі-інтернаті чи виправній колонії, працівник позашкільного закладу, керівник народної освіти, викладач вищого навчального закладу.

Кожна держава, будь-яка суспільна система визнавали необхідність навчання і виховання, відповідно націлюючи людей, які займалися цією діяльністю. Сучасні вимоги до вчителів в Україні висвітлені у законі “Про загальну середню освіту”: Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в навчальних закладах середньої освіти.”

Характерним для педагогічної діяльності включає є:

• цілеспрямована діяльність – навчання і виховання підростаючого покоління, формування у нього певних людських якостей;

• предмет діяльності – особистість з неповторними індивідуальними якостями;

• засоби праці – інструментом впливу на предмет діяльності є особистість вчителя: його знання і вміння, його культура і моральне обличчя, його почуття і воля.

Педагогічну діяльність здійснюють не лише вчителі. Тому прийнято розрізняти професійну і непрофесійну педагогічну діяльність, які мають свою специфіку в процесі організації досягнення цілей.

Непрофесійна педагогічна діяльність – тип педагогічної діяльності, здійснюваної без спеціальної професійної підготовки. В цьому випадку запорукою успіху є духовна єдність вихователя і вихованця. Як правило, непрофесійною педагогічною діяльністю займаються батьки.

Професійна педагогічна діяльність – тип педагогічної діяльності здійснюваній особами із спеціальною підготовкою. Вона носить цілеспрямований характер. На відміну від сімейного навчання і виховання, які органічно пов’язані з життєдіяльністю сім’ї, професійна педагогічна діяльність відокремлена від повсякденної життєдіяльності особистості. Ознаки професійної педагогічної діяльності:

• нею займається людина, що володіє необхідними знаннями і уміннями;

• для її реалізації існують певні форми: урок, заняття;

• ця діяльність переслідує певну мету;

• мета визначає зміст навчання, виховання;

• результати педагогічної діяльності регулярно перевіряються.

У процесі розгляду типів педагогічної діяльності ми неодноразово використовували терміни „навчання” і „виховання”, які вказують на два основні види педагогічної діяльності.

Виховна діяльність – це такий вид педагогічної діяльності, який направлений на організацію виховного середовища і управління різноманітними видами діяльності вихованців з метою рішення завдань гармонійного розвитку особистості.

Викладання – це такий вид педагогічної діяльності, який направлений на управління переважно пізнавальною діяльністю школярів.

Не дивлячись на розмежування виховної і освітньої роботи, необхідно усвідомлювати, що успішність навчання багато в чому залежить від сформованості пізнавального інтересу і відношення до навчальної діяльності в цілому, тобто від результатів не тільки викладання, але і виховної роботи. В свою чергу, ефективне вирішення виховних завдань залежить від викладання, від позитивних змін у свідомості вихованців, які проявляються в емоційних реакціях, поведінці і діяльності. „Навчання, що виховує”, і „виховання, що навчає” (А.Дістервег) воєдино злиті в цілісному педагогічному процесі.

Педагогічна діяльність може розглядатися як процес послідовного вирішення навчально-виховних проблем або, як ще кажуть, педагогічних ситуацій. Педагогічна ситуація – це фрагмент педагогічної діяльності, що містить суперечності між досягнутим і бажаним рівнем вихованості, освіченості окремого вихованця (чи колективу). Такі ситуації виникають спонтанно в навчально-виховному процесі ( хтось чогось не зрозумів, хтось помилився, здійснив непродуманий вчинок тощо) або спеціально створюються вчителем (з виховною метою) чи учнем (навмисне).

Для вчителя важливо усвідомити педагогічну ситуацію і сформулювати свою педагогічну мету. Як і всяка діяльність, педагогічна розпочинається з постановки мети (інколи її ще називають педагогічною задачею).

Професійне розв’язання педагогічної ситуації передбачає:

• аналіз ситуації, вивчення особливостей особистості вихованця і колективу;

• детальну розробку проекту рішення;

• його практичну реалізацію;

• аналіз результату.