Методичні рекомендації по виконанню індивідуального навчально-дослідного завдання

Перед виконанням завдання прочитайте список рекомендованої літератури з даної навчальної дисципліни, ознайомтеся з досвідом створення існуючих виховних систем та гуманістичних виховних систем минулого.

Під час роботи над індивідуальним навчально-дослідним завданням доцільно дотримуватися таких загальних вимог:

• чіткість побудови структури (змісту);

• логічна послідовність викладу;

• точність оцінок, що виключає можливість суб’єктивного трактування чи двозначне розуміння;

• аргументованість та доказовість висновків;

• встановлення причинно-наслідкових зв’язків між процесами та явищами;

• за можливості – наочне представлення результатів аналізу (таблиці, графіки, діаграми).

При виконанні першого завдання спочатку побудуйте схему блоків ВСШ та у процесі читання робіть виписки – фіксуйте найцікавіші ідеї, досвід їхнього здійснення, позитивні та негативні моменти життя ВСШ.

Зверніть увагу на те, що у Вашій моделі повинні бути представлені всі основні блоки, які входять до структури виховної системи школи, а також передбачувані показники ефективності Вашої виховної системи. Будемо вважати, що Ви маєте певні матеріально-технічні можливості для втілення проекту в життя. Оформити думки можливо в офіційно-діловому стилі – безпосередньо укласти блоки виховної системи, - або у публіцистичному чи художньому стилі - форма замітки в газеті, листа другові, презентації, рекламного проспекту, виступу на педраді і т.д.

Під час виконання другого завдання скористайтеся для аналізу виховної системи установи такими критеріями:

Критерії розвитку виховної системи школи (упор. Н.Селіванова, г.Сорока)

Критерії факту (1-3) та якості (4-6) ВСШ	Показника наявності критеріїв	Методи визначення показників
1.Упорядкованість життєдіяльності школи	А) відповідність змісту, обсягу та характеру роботи можливостям школи	вивчення шкільної документації; огляд обладнання кабінетів, стан матеріальної бази; вивчення середовища школи.
	Б) раціональне планування виховних заходів	аналіз планів класних керівників, гуртків, секцій; вивчення співвідношення циклів спаду та зростання емоційного навантаження .
	В) скоординованість та узгодженість планів з діяльністю структурних підрозділів	аналіз планів проведення загально шкільних заходів та планів класних керівників, планів ШМО класних керівників, планів інших структур ВСШ.
	Г) взаємозв’язок урочної та позаурочної діяльності	вивчення планів роботи гуртків, секцій, факультативів
2.Наявність сформованого єдиного шкільного колективу	А) згуртованість педколективу	опитування вчителів, адміністрації щодо існування шкільних традицій, традицій святкування днів народження і т.д..
	Б) згуртованість колективу педагогів та учнів	опитування учнів: “Чи є у вас шкільні традиції? Які? Яка ваша роль?”
	В) рівень розвитку колективних вмінь та навичок учнів	аналіз стану учнівського самоврядування, дитячої організації; вивчення та аналіз планів роботи гуртків, секцій тощо.
	Г) рівень ідентифікації учня зі школою	існування емблеми школи, інших атрибутів шкільного життя – гімну, прапору, єдиної форми; опитування школярів, чи сповнені вони почуття гідності, що є учнями саме цієї школи.
	Д) наявність єдиних цілей та завдань шкільного колективу	обізнаність педагогічних працівників щодо питання єдиної методичної теми, річних завдань, стратегічної мети школи і т.д..
3.Інтеграція виховних впливів	А) здійснення виховання “великими дозами”	вивчення наявності проведення масових заходів, тематичних періодів шляхом вивчення планів виховної роботи, документації, опитування учнів.
	Б) створення структурних елементів ВСШ	аналіз роботи гуртків, інших шкільних об’єднань учнів ; вивчення матеріалів дитячої творчості.
	В) раціональний розподіл заходів за часом	аналіз розкладу загально шкільних заходів; роботи гуртків.
4.Ступінь наближення системи до поставленої мети	А) створення умов для виховання	вивчення матеріально-технічної бази школи, наявність допоміжних служб.
	Б) рівень розвитку національної самосвідомості	наявність державної символіки, музеїв, залів бойової слави тощо; мова навчання, мова спілкування.
	В) рівень розвитку творчих здібностей учнів	відвідування виховних заходів; анкетування.
	Г) рівень впровадження особистісно орієнтованого підходу до учнів	опитування учасників НВП, чи впроваджується система особистісно орієнтованого навчання; аналіз участі учнів школи у плануванні та організації роботи клубів, секцій, гуртків, шкільних свят.
5.Загальний психологічний клімат у школі	А) стиль стосунків у школі	спостереження за манерою спілкування таких груп: “директор – вчитель”, “вчитель – вчитель”, “вчитель – учень”, “учень – учень” і т.д.
	Б) самопочуття дитини та її соціальна захищеність	вивчення документації щодо роботи з пільговим контингентом; аналіз виконання розділу річного плану роботи щодо соціального захисту учнів.
	В) емоціональна насиченість життя колективу	відвідування виховного заходу; анкетування “Психологічний клімат школи”.
6.Рівень вихованості випускників закладу	А) наявність моделі випускника школи	аналіз Статуту школи та іншої документації.
	Б) відповідність моделі реальному результату	спостереження, анкетування, опитування дітей; твори учнів, методика недописаних речень і т.д.

Форма звіту – текст у вільній формі.

Робота повинна мати таку структуру: вступ (обґрунтування актуальності вибраної проблеми, постановка проблеми у загальному вигляді та її зв΄язок із важливими науковими чи практичними завданнями); аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано розв΄язання даної проблеми і на які спирається автор, формулювання цілей роботи (постановка завдання); виклад основного матеріалу з повним обгрунтуванням; рекомендації щодо розвитку виховної системи – конкретні пропозиції, заходи тощо.

Оцінка оформлення і виконання індивідуально-дослідного завдання (навчального проекту та аналізу стану проблеми) здійснюється за критеріями:

1.Актуальність запропонованих рішень, реальність, практична спрямованість і значимість роботи – 4 бала.

2.Об’єм і повнота розробок, самостійність, закінченість – 5 балів.

3.Рівень творчості, оригінальність розкриття теми, підходів, запропонованих рішень – 6 балів.

4.Аргументованість запропонованих рішень, підходів, висновків – 6 балів.

5.Якість записки: оформлення, відповідність стандартним вимогам, рубрикаціювання й структура тексту, якість ескізів, схем, малюнків; якість й повнота рецензій – 5 балів.

6.Якість доповіді (презентації): композиція, повнота представлення роботи, підходів, результатів, аргументованість, об’єм тезауруса, переконливість й переконаність – 4 бала.

7.Об’єм й глибина знань з теми (чи предмету), ерудиція, міжпредметні зв’язки – 4 бала.

8.Педагогічна орієнтація: культура мови, манера, використання наочних засобів, почуття часу, імпровізаційний початок, утримання уваги аудиторії – 2 бала.

9.Відповіді на питання: повнота, аргументованість, переконливість й переконаність, дружелюбність, прагнення використовувати відповіді для успішного розкриття теми й сильних сторін роботи – 2 бала.

10.Ділові й вольові якості доповідача: відповідальне рішення, прагнення до досягнення високих результатів, готовність до дискусії, доброзичливість, контактність – 2 бала.

Максимальна кількість балів – 40.

Під час виконання третього завдання пам’ятайте, що реферат – це одна з форм письмового представлення результатів індивідуальної роботи над обраною науково-методичною темою. Він містить короткий виклад змісту одного чи кількох літературних джерел, основні фактичні відомості і висновки, перелік необхідних для ознайомлення в подальшій роботі публікацій, а також висновки щодо практичного використання положень авторів.

Послідовність пошуку наукової інформації для підготовки тексту реферата наступна:

1.Збір загальної інформації з проблеми, яка вивчається, за допомогою енциклопедій, словників, довідників і підручників.

2.Систематизація і використання знайдених першоджерел для подальшого ознайомлення з проблемою.

3.Пошук наукових оглядів та монографій, ознайомлення з ними та виявлення в них посилань на оригінальну літератутру.

4.Систематичний пошук і ознайомлення з публікаціями з обраної проблеми.

5.Вивчення оригіналів наукових робіт та конспектування.

Орієнтовний зміст реферату за результатами опрацювання літературних джерел повинен містити:

• вступ, у якому обгрунтовується вибір індивідуальної теми, її теоретичне та практичне значення, постановка мети і завдань роботи;

• основна частина, яка містить виклад сутності основних положень авторів; аналіз існуючих точок зору на проблему, що розглядається; зміст однакових та зіставлення відмінних поглядів чи позицій різних авторів; виділення малорозроблених, незрозумілих чи дискусійних положень; виклад принципово нових положень та підходів; висловлення власного ставлення до авторської позиції;

• висновки за наслідками індивідуальної роботи над науково-методичною темою;

• список використаної літератури.

Оцінювання рефератів відбувається за такими критеріями:

1.Обгрунтування актуальності – 4 бали.

2.Аналітичний огляд літератури з проблеми – 3 бали.

3.Самостійність розкриття теми – 5 балів.

4.Логіка структури роботи та викладу матеріалу – 3 бали.

5.Обгрунтованість висновків – 3 бали.

6.Дотримання вимог щодо оформлення роботи – 3 бали.

7.Презентація та захист реферату (культура мовлення, відповіді на запитання, орієнтація у навчальній дисципліні) – 4 бали.

Максимальна кількість балів – 25.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

Модуль 1 (поточне тестування)				Модуль 2 (ІНДЗ)	Підсумковий контроль (контрольна робота)	Сума
Змістовий модуль 1		Змістовий модуль 2		40	35	100
10		15
Т1	Т2	Т3	Т4
6	4	9	6