
- •Програмування
- •1. Алгоритми 12
- •2. Комп’ютери і програми 47
- •3. Мова програмування паскаль 56
- •4. Прості типи даних. Лінійні програми 61
- •5. Процедурне програмування 73
- •6. Програмування розгалужень 79
- •7. Оператори повторення з параметром. Масиви 99
- •7.13. Задачі і вправи 114
- •8. Ітераційні цикли 116
- •8.6. Задачі і вправи 124
- •9. Рекурсія 126
- •9.4. Задачі і вправи 135
- •10. Швидкі алгоритми сортування і пошуку 137
- •10.8. Задачі і вправи 148
- •11. Складні типи даних: записи і файли 150
- •11.11. Задачі і вправи 169
- •12. Множини 172
- •12.5. Задачі і вправи 175
- •13. Динамічні структури даних 176
- •14. Методологія структурного програмування: підсумки 192
- •1. Алгоритми
- •1.1. Змістовне поняття алгоритму
- •1.2. Виконавець алгоритмів і його система команд
- •1.3. Основні властивості алгоритмів
- •1.4. Величини
- •1.5. Типи величин
- •1.6. Цілі числа
- •1.7. Дійсні числа
- •1.8. Рядкові величини
- •У слові w знайти слово p і замінити його словом q.
- •1.9. Форми запису алгоритмів
- •1:Кінець.
- •X2 присвоїти значення x1
- •1:Кінець.
- •1.10. Команди управління
- •1.11. Блок - схеми
- •1.12. Допоміжні алгоритми
- •1.13. Базові структури управління
- •1.14. Абстракція даних
- •Приклад 1.7. Атд Планіметрія (виконавець Геометр)
- •1.15. Структурне програмування
- •1.16. Парадигма процедурного програмування
- •2. Комп’ютери і програми
- •2.1. Комп’ютер як універсальний Виконавець
- •2.1.1. Зовнішні пристрої комп’ютера
- •2.1.2. Центральні пристрої комп’ютера
- •2.1.3. Поняття про машинну мову
- •2.2. Мови програмування високого рівня
- •2.2.1. Коротка історія розвитку мов програмування
- •2.2.2. Про історію розвитку методів проектування програм
- •2.3. Основні етапи проектування програми
- •2.4. Технологія трансляції програм
- •2.5. Поняття про систему програмування
- •3. Мова програмування паскаль
- •3.1. Алфавіт мови
- •3.2. Концепція даних
- •3.3. Імена та їх застосування
- •3.4. Структура Pascal-програми
- •3.5. Поняття про лексику, прагматику, синтаксис і семантику мови програмування
- •3.6. Синтаксичні діаграми як засіб визначення мови програмування
- •4. Прості типи даних. Лінійні програми
- •4.1. Заголовок програми
- •4.2. Константи і їх використання. Розділ констант
- •4.3. Змінні програми. Розділ змінних
- •4.4. Стандартні прості типи даних
- •4.5. Тип даних Integer
- •4.6. Тип даних Real
- •4.7. Тип даних Сhar
- •4.8. Поняття виразу. Значення виразу. Тип виразу
- •4.9. Розділ операторів. Оператор присвоювання
- •4.10. Оператори введення - виведення
- •4.11. Приклад лінійної програми
- •4.12. Поняття складності виразу. Оптимізація обчислень
- •4.13. Оптимізація лінійних програм
- •4.14. Задачі і вправи
- •5. Процедурне програмування
- •5.1. Опис процедури
- •5.2. Формальні параметри. Локальні і глобальні об’єкти
- •5.3. Оператор процедури. Фактичні параметри
- •5.4. Функції
- •5.5. Приклади
- •6. Програмування розгалужень
- •6.1. Поняття умови. Тип даних Boolean (логічний)
- •6.2. Складений оператор
- •6.3. Оператори вибору: умовний оператор
- •6.4. Приклади
- •6.5. Задачі вибору й упорядкування
- •6.5.1. Задачі вибору
- •6.5.2. Дерево розв’язувань задачі вибору
- •6.5.3. Задачі на зважування
- •6.5.4. Ефективність алгоритму як кількість його кроків
- •6.5.5. Вибір даного елемента
- •6.6. Задачі упорядкування
- •6.6.1. Упорядкування елементів
- •6.6.2. Порівняння, перестановки і пересилання
- •6.7. Оптимізація розгалужень
- •6.8. Розділ типів. Перелічуваний тип
- •6.9. Оператори вибору: оператор варіанта
- •6.10. Вправи
- •7. Оператори повторення з параметром. Масиви
- •7.1. Оператор циклу з параметром
- •7.2. Циклічні програми. Складність циклічної програми. Оптимізація циклічних програм
- •7.3. Обмежені типи
- •7.4. Складні (складені) типи
- •7.5. Регулярний тип. Масиви
- •7.6. Пошук елемента в масиві
- •7.7. Ефективність алгоритму за часом
- •7.8. Мітки. Оператор переходу. Застосування оператора переходу для дострокового виходу з циклу
- •7.9. Постановка задачі сортування
- •7.10. Сортування масивів
- •7.10.1. Прості алгоритми сортування
- •7.11 Сортування обмінами
- •7.12. Сортування вибором
- •7.13. Задачі і вправи
- •8. Ітераційні цикли
- •8.1. Оператори повторення While і Repeat
- •8.2. Алгоритми пошуку і сортування. Лінійний пошук у масиві
- •8.3. Поліпшений алгоритм сортування обмінами
- •8.4. Бінарний пошук в упорядкованому масиві
- •8.5. Алгоритми сортування масивів (продовження). Сортування вставками
- •8.5.1 * Ефективність алгоритму
- •8.6. Задачі і вправи
- •9. Рекурсія
- •9.1. Рекурсивно-визначені процедури і функції
- •9.2. Приклади рекурсивних описів процедур і функцій
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •9.3. Переваги і недоліки рекурсивних алгоритмів
- •9.4. Задачі і вправи
- •10. Швидкі алгоритми сортування і пошуку
- •10.1. Нижня оцінка часу задачі сортування масиву за числом порівнянь
- •10.2. Швидкі алгоритми сортування: Сортування деревом
- •10.2.1. *Аналіз складності алгоритму
- •10.3. Пірамідальне сортування
- •10.3.1.*Аналіз складності алгоритму
- •10.4. Швидке сортування Хоара
- •10.5. Пошук k-того в масиві. Пошук медіани масиву
- •10.6.* Метод “розділяй і володій”
- •10.7.* Метод цифрового сортування
- •10.8. Задачі і вправи
- •11. Складні типи даних: записи і файли
- •11.1. Складні типи даних у мові Pascal
- •11.2. Записи
- •11.3. Записи з варіантами
- •11.4. Оператор приєднання
- •11.5. Рядки і засоби їх обробки
- •Процедури і функції типу String.
- •11.7. Файли. Управління файлами
- •11.8. Основні задачі обробки файлів
- •11.9. Сортування файлів
- •11.9.1. Алгоритм сортування злиттям
- •11.9.2. Аналіз складності алгоритму
- •11.10. Задача корегування файла
- •11.11. Задачі і вправи
- •12. Множини
- •12.1. Множинний тип
- •12.2. Конструктор множини
- •12.3. Операції і відношення над множинами
- •12.4. Застосування множин у програмуванні
- •12.5. Задачі і вправи
- •13. Динамічні структури даних
- •13.1. Стандартні динамічні структури
- •13.2. Посилальний тип даних. Посилання
- •13.3. Програмування динамічних структур даних
- •13.4. Стеки, списки, черги
- •13.5. Задачі
- •13.6. Дерева
- •13.7. Бінарні дерева
- •13.8. Задачі
- •14. Методологія структурного програмування: підсумки
- •14.1. Основні структури управління
- •14.2. Основні структури даних
- •14.3. Методологія програмування “зверху-вниз”
- •14.4. Приклад: Система лінійних рівнянь
- •14.5. Проектування модулів. Модуль rat
- •14.6. Реалізація модуля
- •14.7. Висновки (модульне програмування)
- •14.8. Заключне зауваження: переходимо до об’єктів
13.2. Посилальний тип даних. Посилання
Значеннями посилального типу даних є посилання (покажчики) на інші дані. Посилальні типи описуються у розділі типів наступним чином:
Type <ім’я посилального типу > = ^ <ім’я базового типу >
Ім’я змінної може бути зв’язано з описанням її типу безпосередньо в розділі змінних, або з іменем типу, вже описаного в розділі типів. Стиль мови віддає перевагу явному використанню імен типів.
Приклади описань:
1. Type
Vector = Array[1..100] of Integer;
Place = ^ Vector;
Var
a, b: Place;
або
Var
a, b: ^ Array[1..100] of Integer;
2. Type
Item = Record
Name: String[20];
Age: Integer
end;
Point = ^ Item;
Var
x, y: Point;
Якщо p – покажчик на змінну типу Т, то p^ – позначення самої цієї змінної. Ця система позначень може бути продемонстрована так:
з
мінна
типу ^T змінна типу T
Рис. 13.9. Покажчики на змінні та змінні.
Ще раз укажемо на те, що при описанні посилальної змінної p пам’ять резервується тільки для неї. Значенням p по суті є початкова адреса розміщення p^ у пам’яті.
Для резервування пам’яті під дане типу Т^ у мові використовується процедура New.
New (< змінна посилального типу >)
Виконання процедури New(p) полягає у заповненні комірки пам’яті, відведеної під змінну p початковою адресою ділянки пам’яті, в якій буде розміщено значення p^. Розмір цієї ділянки визначається типом змінної p.
Для звільнення пам’яті, відведеної раніш під T^, використовується процедура Dispose.
Dispose(<змінна посилального типу>)
Приклад 13.3.
Program ExamNewDis;
Type
Vector = Array[1..100] of Integer;
Place = ^Vector;
Item = Record
Name: String[20];
Age: Integer
end;
Point = ^Item;
Var
a, b: Place;
x, y: Point;
i: Integer;
Begin
New(x);
New(y);
Read(x^.Name);
Read(x^.Age);
y^ := x^;
Dispose(x);
New(a);
For I:= 1 to 100 do a^[i] := Sqr(i)+1;
b := a;
Dispose(a);
End.
Тут при зверненні до процедури New(x) буде відведено 22 байта під x^, при виконанні New(y) - 22 байта під y^, а при виконанні New(a) - 200 байт під a^. (Ми вважаємо, що під ціле число відводиться 2 байта). Оператор y^ := x^ пересилає дані з запису x^ у запис y^. Пам’ять, яку займає x^, звільняється оператором Dispose(x). Для переводу покажчика з одного даного на інше використовується оператор присвоювання. Нехай, наприклад, p і q - змінні одного посилального типу і має місце ситуація
P
Q
Тоді після виконання оператора p := q схема зміниться:
P
Q
Рис. 13.10. Виконання оператора присвоювання з покажчиками.
Зверніть увагу на те, що дані, на які до присвоювання посилалась p, стають недоступними! У прикладі, що розглядається, посилання b встановлено оператором b := a на масив a^. Тому оператор Dispose(a), звільняючи пам’ять, позбавить захисту не тільки масив a^, але й масив b^! Тому наступний оператор New може розмістити дані на місці масиву b.
На прикладах з інформаційними динамічними структурами ми бачили, що деякі поля посилальних типів можуть бути не заповнені посиланнями на інші записи, причому програміст повинен явним чином це вказувати. Для цього використовується стандартне ім’я Nil. (Після виконання операторів p := Nil; q := Nil покажчики p і q вказують на одне й те ж дане – у нікуди!)