
- •Програмування
- •1. Алгоритми 12
- •2. Комп’ютери і програми 47
- •3. Мова програмування паскаль 56
- •4. Прості типи даних. Лінійні програми 61
- •5. Процедурне програмування 73
- •6. Програмування розгалужень 79
- •7. Оператори повторення з параметром. Масиви 99
- •7.13. Задачі і вправи 114
- •8. Ітераційні цикли 116
- •8.6. Задачі і вправи 124
- •9. Рекурсія 126
- •9.4. Задачі і вправи 135
- •10. Швидкі алгоритми сортування і пошуку 137
- •10.8. Задачі і вправи 148
- •11. Складні типи даних: записи і файли 150
- •11.11. Задачі і вправи 169
- •12. Множини 172
- •12.5. Задачі і вправи 175
- •13. Динамічні структури даних 176
- •14. Методологія структурного програмування: підсумки 192
- •1. Алгоритми
- •1.1. Змістовне поняття алгоритму
- •1.2. Виконавець алгоритмів і його система команд
- •1.3. Основні властивості алгоритмів
- •1.4. Величини
- •1.5. Типи величин
- •1.6. Цілі числа
- •1.7. Дійсні числа
- •1.8. Рядкові величини
- •У слові w знайти слово p і замінити його словом q.
- •1.9. Форми запису алгоритмів
- •1:Кінець.
- •X2 присвоїти значення x1
- •1:Кінець.
- •1.10. Команди управління
- •1.11. Блок - схеми
- •1.12. Допоміжні алгоритми
- •1.13. Базові структури управління
- •1.14. Абстракція даних
- •Приклад 1.7. Атд Планіметрія (виконавець Геометр)
- •1.15. Структурне програмування
- •1.16. Парадигма процедурного програмування
- •2. Комп’ютери і програми
- •2.1. Комп’ютер як універсальний Виконавець
- •2.1.1. Зовнішні пристрої комп’ютера
- •2.1.2. Центральні пристрої комп’ютера
- •2.1.3. Поняття про машинну мову
- •2.2. Мови програмування високого рівня
- •2.2.1. Коротка історія розвитку мов програмування
- •2.2.2. Про історію розвитку методів проектування програм
- •2.3. Основні етапи проектування програми
- •2.4. Технологія трансляції програм
- •2.5. Поняття про систему програмування
- •3. Мова програмування паскаль
- •3.1. Алфавіт мови
- •3.2. Концепція даних
- •3.3. Імена та їх застосування
- •3.4. Структура Pascal-програми
- •3.5. Поняття про лексику, прагматику, синтаксис і семантику мови програмування
- •3.6. Синтаксичні діаграми як засіб визначення мови програмування
- •4. Прості типи даних. Лінійні програми
- •4.1. Заголовок програми
- •4.2. Константи і їх використання. Розділ констант
- •4.3. Змінні програми. Розділ змінних
- •4.4. Стандартні прості типи даних
- •4.5. Тип даних Integer
- •4.6. Тип даних Real
- •4.7. Тип даних Сhar
- •4.8. Поняття виразу. Значення виразу. Тип виразу
- •4.9. Розділ операторів. Оператор присвоювання
- •4.10. Оператори введення - виведення
- •4.11. Приклад лінійної програми
- •4.12. Поняття складності виразу. Оптимізація обчислень
- •4.13. Оптимізація лінійних програм
- •4.14. Задачі і вправи
- •5. Процедурне програмування
- •5.1. Опис процедури
- •5.2. Формальні параметри. Локальні і глобальні об’єкти
- •5.3. Оператор процедури. Фактичні параметри
- •5.4. Функції
- •5.5. Приклади
- •6. Програмування розгалужень
- •6.1. Поняття умови. Тип даних Boolean (логічний)
- •6.2. Складений оператор
- •6.3. Оператори вибору: умовний оператор
- •6.4. Приклади
- •6.5. Задачі вибору й упорядкування
- •6.5.1. Задачі вибору
- •6.5.2. Дерево розв’язувань задачі вибору
- •6.5.3. Задачі на зважування
- •6.5.4. Ефективність алгоритму як кількість його кроків
- •6.5.5. Вибір даного елемента
- •6.6. Задачі упорядкування
- •6.6.1. Упорядкування елементів
- •6.6.2. Порівняння, перестановки і пересилання
- •6.7. Оптимізація розгалужень
- •6.8. Розділ типів. Перелічуваний тип
- •6.9. Оператори вибору: оператор варіанта
- •6.10. Вправи
- •7. Оператори повторення з параметром. Масиви
- •7.1. Оператор циклу з параметром
- •7.2. Циклічні програми. Складність циклічної програми. Оптимізація циклічних програм
- •7.3. Обмежені типи
- •7.4. Складні (складені) типи
- •7.5. Регулярний тип. Масиви
- •7.6. Пошук елемента в масиві
- •7.7. Ефективність алгоритму за часом
- •7.8. Мітки. Оператор переходу. Застосування оператора переходу для дострокового виходу з циклу
- •7.9. Постановка задачі сортування
- •7.10. Сортування масивів
- •7.10.1. Прості алгоритми сортування
- •7.11 Сортування обмінами
- •7.12. Сортування вибором
- •7.13. Задачі і вправи
- •8. Ітераційні цикли
- •8.1. Оператори повторення While і Repeat
- •8.2. Алгоритми пошуку і сортування. Лінійний пошук у масиві
- •8.3. Поліпшений алгоритм сортування обмінами
- •8.4. Бінарний пошук в упорядкованому масиві
- •8.5. Алгоритми сортування масивів (продовження). Сортування вставками
- •8.5.1 * Ефективність алгоритму
- •8.6. Задачі і вправи
- •9. Рекурсія
- •9.1. Рекурсивно-визначені процедури і функції
- •9.2. Приклади рекурсивних описів процедур і функцій
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •9.3. Переваги і недоліки рекурсивних алгоритмів
- •9.4. Задачі і вправи
- •10. Швидкі алгоритми сортування і пошуку
- •10.1. Нижня оцінка часу задачі сортування масиву за числом порівнянь
- •10.2. Швидкі алгоритми сортування: Сортування деревом
- •10.2.1. *Аналіз складності алгоритму
- •10.3. Пірамідальне сортування
- •10.3.1.*Аналіз складності алгоритму
- •10.4. Швидке сортування Хоара
- •10.5. Пошук k-того в масиві. Пошук медіани масиву
- •10.6.* Метод “розділяй і володій”
- •10.7.* Метод цифрового сортування
- •10.8. Задачі і вправи
- •11. Складні типи даних: записи і файли
- •11.1. Складні типи даних у мові Pascal
- •11.2. Записи
- •11.3. Записи з варіантами
- •11.4. Оператор приєднання
- •11.5. Рядки і засоби їх обробки
- •Процедури і функції типу String.
- •11.7. Файли. Управління файлами
- •11.8. Основні задачі обробки файлів
- •11.9. Сортування файлів
- •11.9.1. Алгоритм сортування злиттям
- •11.9.2. Аналіз складності алгоритму
- •11.10. Задача корегування файла
- •11.11. Задачі і вправи
- •12. Множини
- •12.1. Множинний тип
- •12.2. Конструктор множини
- •12.3. Операції і відношення над множинами
- •12.4. Застосування множин у програмуванні
- •12.5. Задачі і вправи
- •13. Динамічні структури даних
- •13.1. Стандартні динамічні структури
- •13.2. Посилальний тип даних. Посилання
- •13.3. Програмування динамічних структур даних
- •13.4. Стеки, списки, черги
- •13.5. Задачі
- •13.6. Дерева
- •13.7. Бінарні дерева
- •13.8. Задачі
- •14. Методологія структурного програмування: підсумки
- •14.1. Основні структури управління
- •14.2. Основні структури даних
- •14.3. Методологія програмування “зверху-вниз”
- •14.4. Приклад: Система лінійних рівнянь
- •14.5. Проектування модулів. Модуль rat
- •14.6. Реалізація модуля
- •14.7. Висновки (модульне програмування)
- •14.8. Заключне зауваження: переходимо до об’єктів
11.8. Основні задачі обробки файлів
Специфіка файлового типу, яка пов’язана з послідовним доступом до компонент і розташуванням файлів на зовнішніх носіях, накладає жорсткі обмеження на засоби розв’язку задач обробки файлів. Розглянемо деякі такі задачі. Для визначеності будемо вважати, що всі файли мають тип OurFile із приклада 11.3 і впорядковані за значенням ключового поля Key (ключу).
Задача 11.1. Доповнення файла новим елементом. Дано файл F і елемент Х типу Component. Розширити F, включивши в нього компоненту Х з збереженням упорядкованості.
Ось, напевно, єдиний можливий розв’язок:
Переписувати покомпонентно F у новий файл G до тих пір, поки F^.Key < X.Key ;
Записати Х у G;
Переписати “хвіст” файла F і G;
Перейменувати G у F .
Задача 11.2. Вилучення елемента з файла. Дано файл F і число К - значення ключа елементів, що вилучаються. Скоротити F, вилучивши із нього всі компоненти з ключем К.
Розв’язок аналогічний розв’язку задачі 1:
Переписувати покомпонентно F у новий файл G до тих пір, поки F^.Key < X.Key;
Поки F^.Key= К читати F;
Переписати “хвіст” файла F у G;
Перейменувати G у F.
Відмітимо, що:
Розв’язки цих задач потребують послідовного пошуку міста елемента Х як компоненти файла. Ефективний розв’язок задачі пошуку (наприклад, бінарний пошук) неможливий.
У якості вихідного використовується новий файл, оскільки читання/запис в один і той же файл неможливі!
Наступні задачі присвячені обробці двох файлів.
Задача 11.3. Злиття (об’єднання) файлів. Дано файли F і G. Треба сформувати файл Н, який містить всі компоненти як F, так і G.
Алгоритм полягає у послідовному і почерговому перегляді файлів F і G і запису чергової компоненти в Н. Почерговість визначається порівнянням значень ключів компонент F і G. Оформимо алгоритм у виді процедури:
Procedure FileMerge(var F, G, H: OurFile);
Var
X, Y : Component;
Flag : Boolean;
Procedure Step(var U:OurFile; var A, B:Component);
begin
Write(H, A);
If Eof(U)
then begin
Write(H, B);
Flag := False
end
else Read(U, A)
end;
Procedure AppendTail(var U: Ourfile);
Var
A: Component;
Begin
While not(Eof(U)) do begin
Read(U, A);
Write(H, A)
end
end;
Begin
Reset(F);
Reset(G);
Rewrite(H);
Flag := True;
Read(F, X);
Read(G, Y);
While Flag do
If X.Key < Y.Key
then Step(F, X, Y)
else Step(G, Y, X);
AppendTail(F);
AppendTail(G);
Close(H)
End;
Задача 11.4. Перетин файлів. Дано файли F і G. Треба сформувати файл Н, який містить всі компоненти, що входять як у F, так і в G.
Задача 11.5. Віднімання файлів. Дано файли F і G. Треба сформувати файл Н, який містить всі компоненти, що входять у F, але не входять у G.
Розв’язок цих задач аналогічний розв’язку задачі злиття файлів.
11.9. Сортування файлів
Упорядкованість компонент файла за одним або кількома ключовими полями – одна з основних умов ефективної реалізації задач обробки файлів. Так, задача роздруку файла у визначеному порядку слідування компонент, якщо файл не впорядкований відповідним чином, розв’язується за допомогою багатократних переглядів (прогонів) файла. Кількість прогонів при цьому пропорційна кількості компонент.
Відсутність прямого доступу до компонент приводить до того, що розглянуті вище алгоритми сортувань масиву неможливо ефективно адаптувати для сортування файла. На відміну від масивів, основні критерії ефективності алгоритму сортування файла – кількість прогонів файлів і кількість проміжних файлів.
Так, наприклад, алгоритм сортування простими обмінами потребує N прогонів файла, що сортується (N – кількість компонент файла). Алгоритм швидкого сортування взагалі не має сенсу розглядати, оскільки при його реалізації необхідно було би читати файл від кінця до початку!
Розглянемо тому новий для нас алгоритм – алгоритм сортування злиттям, який найбільш ефективний при сортуванні файлів і відноситься до швидких алгоритмів при сортуванні масивів, хоча і потребує додаткової пам’яті.