
- •Програмування
- •1. Алгоритми 12
- •2. Комп’ютери і програми 47
- •3. Мова програмування паскаль 56
- •4. Прості типи даних. Лінійні програми 61
- •5. Процедурне програмування 73
- •6. Програмування розгалужень 79
- •7. Оператори повторення з параметром. Масиви 99
- •7.13. Задачі і вправи 114
- •8. Ітераційні цикли 116
- •8.6. Задачі і вправи 124
- •9. Рекурсія 126
- •9.4. Задачі і вправи 135
- •10. Швидкі алгоритми сортування і пошуку 137
- •10.8. Задачі і вправи 148
- •11. Складні типи даних: записи і файли 150
- •11.11. Задачі і вправи 169
- •12. Множини 172
- •12.5. Задачі і вправи 175
- •13. Динамічні структури даних 176
- •14. Методологія структурного програмування: підсумки 192
- •1. Алгоритми
- •1.1. Змістовне поняття алгоритму
- •1.2. Виконавець алгоритмів і його система команд
- •1.3. Основні властивості алгоритмів
- •1.4. Величини
- •1.5. Типи величин
- •1.6. Цілі числа
- •1.7. Дійсні числа
- •1.8. Рядкові величини
- •У слові w знайти слово p і замінити його словом q.
- •1.9. Форми запису алгоритмів
- •1:Кінець.
- •X2 присвоїти значення x1
- •1:Кінець.
- •1.10. Команди управління
- •1.11. Блок - схеми
- •1.12. Допоміжні алгоритми
- •1.13. Базові структури управління
- •1.14. Абстракція даних
- •Приклад 1.7. Атд Планіметрія (виконавець Геометр)
- •1.15. Структурне програмування
- •1.16. Парадигма процедурного програмування
- •2. Комп’ютери і програми
- •2.1. Комп’ютер як універсальний Виконавець
- •2.1.1. Зовнішні пристрої комп’ютера
- •2.1.2. Центральні пристрої комп’ютера
- •2.1.3. Поняття про машинну мову
- •2.2. Мови програмування високого рівня
- •2.2.1. Коротка історія розвитку мов програмування
- •2.2.2. Про історію розвитку методів проектування програм
- •2.3. Основні етапи проектування програми
- •2.4. Технологія трансляції програм
- •2.5. Поняття про систему програмування
- •3. Мова програмування паскаль
- •3.1. Алфавіт мови
- •3.2. Концепція даних
- •3.3. Імена та їх застосування
- •3.4. Структура Pascal-програми
- •3.5. Поняття про лексику, прагматику, синтаксис і семантику мови програмування
- •3.6. Синтаксичні діаграми як засіб визначення мови програмування
- •4. Прості типи даних. Лінійні програми
- •4.1. Заголовок програми
- •4.2. Константи і їх використання. Розділ констант
- •4.3. Змінні програми. Розділ змінних
- •4.4. Стандартні прості типи даних
- •4.5. Тип даних Integer
- •4.6. Тип даних Real
- •4.7. Тип даних Сhar
- •4.8. Поняття виразу. Значення виразу. Тип виразу
- •4.9. Розділ операторів. Оператор присвоювання
- •4.10. Оператори введення - виведення
- •4.11. Приклад лінійної програми
- •4.12. Поняття складності виразу. Оптимізація обчислень
- •4.13. Оптимізація лінійних програм
- •4.14. Задачі і вправи
- •5. Процедурне програмування
- •5.1. Опис процедури
- •5.2. Формальні параметри. Локальні і глобальні об’єкти
- •5.3. Оператор процедури. Фактичні параметри
- •5.4. Функції
- •5.5. Приклади
- •6. Програмування розгалужень
- •6.1. Поняття умови. Тип даних Boolean (логічний)
- •6.2. Складений оператор
- •6.3. Оператори вибору: умовний оператор
- •6.4. Приклади
- •6.5. Задачі вибору й упорядкування
- •6.5.1. Задачі вибору
- •6.5.2. Дерево розв’язувань задачі вибору
- •6.5.3. Задачі на зважування
- •6.5.4. Ефективність алгоритму як кількість його кроків
- •6.5.5. Вибір даного елемента
- •6.6. Задачі упорядкування
- •6.6.1. Упорядкування елементів
- •6.6.2. Порівняння, перестановки і пересилання
- •6.7. Оптимізація розгалужень
- •6.8. Розділ типів. Перелічуваний тип
- •6.9. Оператори вибору: оператор варіанта
- •6.10. Вправи
- •7. Оператори повторення з параметром. Масиви
- •7.1. Оператор циклу з параметром
- •7.2. Циклічні програми. Складність циклічної програми. Оптимізація циклічних програм
- •7.3. Обмежені типи
- •7.4. Складні (складені) типи
- •7.5. Регулярний тип. Масиви
- •7.6. Пошук елемента в масиві
- •7.7. Ефективність алгоритму за часом
- •7.8. Мітки. Оператор переходу. Застосування оператора переходу для дострокового виходу з циклу
- •7.9. Постановка задачі сортування
- •7.10. Сортування масивів
- •7.10.1. Прості алгоритми сортування
- •7.11 Сортування обмінами
- •7.12. Сортування вибором
- •7.13. Задачі і вправи
- •8. Ітераційні цикли
- •8.1. Оператори повторення While і Repeat
- •8.2. Алгоритми пошуку і сортування. Лінійний пошук у масиві
- •8.3. Поліпшений алгоритм сортування обмінами
- •8.4. Бінарний пошук в упорядкованому масиві
- •8.5. Алгоритми сортування масивів (продовження). Сортування вставками
- •8.5.1 * Ефективність алгоритму
- •8.6. Задачі і вправи
- •9. Рекурсія
- •9.1. Рекурсивно-визначені процедури і функції
- •9.2. Приклади рекурсивних описів процедур і функцій
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •9.3. Переваги і недоліки рекурсивних алгоритмів
- •9.4. Задачі і вправи
- •10. Швидкі алгоритми сортування і пошуку
- •10.1. Нижня оцінка часу задачі сортування масиву за числом порівнянь
- •10.2. Швидкі алгоритми сортування: Сортування деревом
- •10.2.1. *Аналіз складності алгоритму
- •10.3. Пірамідальне сортування
- •10.3.1.*Аналіз складності алгоритму
- •10.4. Швидке сортування Хоара
- •10.5. Пошук k-того в масиві. Пошук медіани масиву
- •10.6.* Метод “розділяй і володій”
- •10.7.* Метод цифрового сортування
- •10.8. Задачі і вправи
- •11. Складні типи даних: записи і файли
- •11.1. Складні типи даних у мові Pascal
- •11.2. Записи
- •11.3. Записи з варіантами
- •11.4. Оператор приєднання
- •11.5. Рядки і засоби їх обробки
- •Процедури і функції типу String.
- •11.7. Файли. Управління файлами
- •11.8. Основні задачі обробки файлів
- •11.9. Сортування файлів
- •11.9.1. Алгоритм сортування злиттям
- •11.9.2. Аналіз складності алгоритму
- •11.10. Задача корегування файла
- •11.11. Задачі і вправи
- •12. Множини
- •12.1. Множинний тип
- •12.2. Конструктор множини
- •12.3. Операції і відношення над множинами
- •12.4. Застосування множин у програмуванні
- •12.5. Задачі і вправи
- •13. Динамічні структури даних
- •13.1. Стандартні динамічні структури
- •13.2. Посилальний тип даних. Посилання
- •13.3. Програмування динамічних структур даних
- •13.4. Стеки, списки, черги
- •13.5. Задачі
- •13.6. Дерева
- •13.7. Бінарні дерева
- •13.8. Задачі
- •14. Методологія структурного програмування: підсумки
- •14.1. Основні структури управління
- •14.2. Основні структури даних
- •14.3. Методологія програмування “зверху-вниз”
- •14.4. Приклад: Система лінійних рівнянь
- •14.5. Проектування модулів. Модуль rat
- •14.6. Реалізація модуля
- •14.7. Висновки (модульне програмування)
- •14.8. Заключне зауваження: переходимо до об’єктів
10.7.* Метод цифрового сортування
Іноді при розв’язані задачі типу задачі сортування можна використовувати особливості типу даних, що перетворюються, для отримання ефективного алгоритму. Розглянемо одну з таких задач – задачу про обернення підстановки.
Підстановкою множини 1..n назвемо двомірний масив A[1..2, 1..n] виду
1 |
2 |
.......... |
n-1 |
n |
j1 |
j2 |
........... |
j n-1 |
j n |
в якому 2-ий рядок містить всі елементи відрізка 1. .n. Підстановка B називається оберненою до підстановки A, якщо B отримується з A сортуванням стовпців A у порядку зростання елементів 2-ого рядка з наступною перестановкою рядків. Треба побудувати алгоритм обчислення оберненої підстановки. З визначення випливає, що стовпець [i, ji] підстановки A треба перетворити в стовпець [ji , i] і поставити на ji-те місце в підстановці B.
{
Type
NumSet = 1..n;
Substitution = array[ 1..2, NumSet] of NumSet;
}
Procedure Reverse ( Var A, B : Substitution);
Begin
For i := 1 to n do begin
B[A[2, i], 2] := i;
B[A[2, i], 1] := A[2, i]
end
End;
Складність процедури Reverse лінійна, оскільки тіло арифметичного циклу складається з двох операторів присвоювання. Між тим стовпці підстановки відсортовані.
Аналогічна ідея використовується в так званому сортуванні вичерпуванням (або цифровому сортуванні), що застосовується для сортування послідовностей слів (багаторозрядних чисел). Для кожної букви алфавіту алгоритм створює структуру даних “черпак”, в яку пересилаються слова, що починаються на цю букву. В результаті перегляду послідовність виявляється відсортованою по першій букві. Далі алгоритм застосовують рекурсивно до кожного “черпака”, сортуючи його по наступним буквах.
10.8. Задачі і вправи
1.Дано масив А[1..900] of 1..999. Знайти трьохзначне число, що не знаходиться у цьому масиві. Розглянути два варіанта задачі:
а) Допоміжні масиви в алгоритмі не використовуються;
б) Використання допоміжних масивів дозволено.
2.Реалізувати алгоритм TreeSort, застосувавши метод вкладення дерева в масив. Для цього використати допоміжний масив В.
3.Реалізувати ітеративну версію алгоритму HeapSort:
а)Замінити рекурсію в процедурі SortTree арифметичним циклом For...downto, що оброблює дерево за рівнями, починаючи з нижнього;
б)Замінити рекурсію в процедурі Conflict ітераційним циклом, керуючим змінною i. { i := 2i або i := 2i + 1 }.
4.Реалізувати ітеративну версію алгоритму процедури HoareSeach, замінивши рекурсію ітераційним циклом.
5-6. Застосувати для розв’язку задач 1-2 параграфа 8 ідею Хоара.
7.Реалізувати алгоритм “тернарного” пошуку елемента в упорядкованому масиві, поділяючи ділянку пошуку на 3 приблизно рівні частини. Оцінити складність алгоритму у термінах С (n). Порівняти ефективності бінарного і тернарного пошуку.
8.Реалізувати алгоритм пошуку максимального і мінімального елементів у масиві (процедура MaxMin) для довільного n.
9.Нехай A[1..n] - масив цілих чисел, упорядкований за зростанням (A[i] < A[i+1]). Реалізувати алгоритм пошуку такого номера і, що A[i]= і методом “розділяй і володій”. Оцінити складність алгоритму.
10-12. Застосувати для розв’язку задач 3-5 параграфа 8 метод “розділяй і володій”.
13.Реалізувати алгоритм процедури Reverse “на місці”, формуючи обернену підстановку в масиві А.
Задачі обчислювальної геометрії.
Дано набір з n точок площини, заданих координатами A1(X1, Y1), A2(X2, Y2) , ..., An(Xn, Yn). Знайти таку точку S(X, Y) на площині, сума відстаней від якої до даних точок набору найменша. Проілюструвати розв’язок на малюнку.
Дано набір з n точок площини, заданих координатами: A1(X1, Y1), A2(X2, Y2), ..., An(Xn, Yn). Вибрати з цього набору точки, що знаходяться в вершинах випуклого багатокутника найменшої площини і який містить всі точки набору. Проілюструвати розв’язок на малюнку.
Дано набір з n точок площини, заданих координатами: A1(X1, Y1), A2(X2, Y2), ..., An(Xn, Yn). Побудувати коло найменшого діаметра, який містить всі точки набору. Проілюструвати розв’язок на малюнку.
Дано набір з n точок площини, заданих координатами: A1(X1, Y1), A2(X2, Y2), ..., An(Xn, Yn). Побудувати прямокутник найменшої площини, який містить всі точки набору. Проілюструвати розв’язок на малюнку.
Випуклий n-кутник заданий набором вершин
A1(X1, Y1), A2(X2, Y2), ..., An(Xn, Yn).
Розбиття цього багатокутника на трикутники діагоналями, що не перетинаються називається тріангуляція. Вартістю тріангуляції називається сума довжин діагоналей розбиття. Знайти тріангуляцію багатокутника найменшої вартості. Проілюструвати розв’язок на малюнку.