
- •Програмування
- •1. Алгоритми 12
- •2. Комп’ютери і програми 47
- •3. Мова програмування паскаль 56
- •4. Прості типи даних. Лінійні програми 61
- •5. Процедурне програмування 73
- •6. Програмування розгалужень 79
- •7. Оператори повторення з параметром. Масиви 99
- •7.13. Задачі і вправи 114
- •8. Ітераційні цикли 116
- •8.6. Задачі і вправи 124
- •9. Рекурсія 126
- •9.4. Задачі і вправи 135
- •10. Швидкі алгоритми сортування і пошуку 137
- •10.8. Задачі і вправи 148
- •11. Складні типи даних: записи і файли 150
- •11.11. Задачі і вправи 169
- •12. Множини 172
- •12.5. Задачі і вправи 175
- •13. Динамічні структури даних 176
- •14. Методологія структурного програмування: підсумки 192
- •1. Алгоритми
- •1.1. Змістовне поняття алгоритму
- •1.2. Виконавець алгоритмів і його система команд
- •1.3. Основні властивості алгоритмів
- •1.4. Величини
- •1.5. Типи величин
- •1.6. Цілі числа
- •1.7. Дійсні числа
- •1.8. Рядкові величини
- •У слові w знайти слово p і замінити його словом q.
- •1.9. Форми запису алгоритмів
- •1:Кінець.
- •X2 присвоїти значення x1
- •1:Кінець.
- •1.10. Команди управління
- •1.11. Блок - схеми
- •1.12. Допоміжні алгоритми
- •1.13. Базові структури управління
- •1.14. Абстракція даних
- •Приклад 1.7. Атд Планіметрія (виконавець Геометр)
- •1.15. Структурне програмування
- •1.16. Парадигма процедурного програмування
- •2. Комп’ютери і програми
- •2.1. Комп’ютер як універсальний Виконавець
- •2.1.1. Зовнішні пристрої комп’ютера
- •2.1.2. Центральні пристрої комп’ютера
- •2.1.3. Поняття про машинну мову
- •2.2. Мови програмування високого рівня
- •2.2.1. Коротка історія розвитку мов програмування
- •2.2.2. Про історію розвитку методів проектування програм
- •2.3. Основні етапи проектування програми
- •2.4. Технологія трансляції програм
- •2.5. Поняття про систему програмування
- •3. Мова програмування паскаль
- •3.1. Алфавіт мови
- •3.2. Концепція даних
- •3.3. Імена та їх застосування
- •3.4. Структура Pascal-програми
- •3.5. Поняття про лексику, прагматику, синтаксис і семантику мови програмування
- •3.6. Синтаксичні діаграми як засіб визначення мови програмування
- •4. Прості типи даних. Лінійні програми
- •4.1. Заголовок програми
- •4.2. Константи і їх використання. Розділ констант
- •4.3. Змінні програми. Розділ змінних
- •4.4. Стандартні прості типи даних
- •4.5. Тип даних Integer
- •4.6. Тип даних Real
- •4.7. Тип даних Сhar
- •4.8. Поняття виразу. Значення виразу. Тип виразу
- •4.9. Розділ операторів. Оператор присвоювання
- •4.10. Оператори введення - виведення
- •4.11. Приклад лінійної програми
- •4.12. Поняття складності виразу. Оптимізація обчислень
- •4.13. Оптимізація лінійних програм
- •4.14. Задачі і вправи
- •5. Процедурне програмування
- •5.1. Опис процедури
- •5.2. Формальні параметри. Локальні і глобальні об’єкти
- •5.3. Оператор процедури. Фактичні параметри
- •5.4. Функції
- •5.5. Приклади
- •6. Програмування розгалужень
- •6.1. Поняття умови. Тип даних Boolean (логічний)
- •6.2. Складений оператор
- •6.3. Оператори вибору: умовний оператор
- •6.4. Приклади
- •6.5. Задачі вибору й упорядкування
- •6.5.1. Задачі вибору
- •6.5.2. Дерево розв’язувань задачі вибору
- •6.5.3. Задачі на зважування
- •6.5.4. Ефективність алгоритму як кількість його кроків
- •6.5.5. Вибір даного елемента
- •6.6. Задачі упорядкування
- •6.6.1. Упорядкування елементів
- •6.6.2. Порівняння, перестановки і пересилання
- •6.7. Оптимізація розгалужень
- •6.8. Розділ типів. Перелічуваний тип
- •6.9. Оператори вибору: оператор варіанта
- •6.10. Вправи
- •7. Оператори повторення з параметром. Масиви
- •7.1. Оператор циклу з параметром
- •7.2. Циклічні програми. Складність циклічної програми. Оптимізація циклічних програм
- •7.3. Обмежені типи
- •7.4. Складні (складені) типи
- •7.5. Регулярний тип. Масиви
- •7.6. Пошук елемента в масиві
- •7.7. Ефективність алгоритму за часом
- •7.8. Мітки. Оператор переходу. Застосування оператора переходу для дострокового виходу з циклу
- •7.9. Постановка задачі сортування
- •7.10. Сортування масивів
- •7.10.1. Прості алгоритми сортування
- •7.11 Сортування обмінами
- •7.12. Сортування вибором
- •7.13. Задачі і вправи
- •8. Ітераційні цикли
- •8.1. Оператори повторення While і Repeat
- •8.2. Алгоритми пошуку і сортування. Лінійний пошук у масиві
- •8.3. Поліпшений алгоритм сортування обмінами
- •8.4. Бінарний пошук в упорядкованому масиві
- •8.5. Алгоритми сортування масивів (продовження). Сортування вставками
- •8.5.1 * Ефективність алгоритму
- •8.6. Задачі і вправи
- •9. Рекурсія
- •9.1. Рекурсивно-визначені процедури і функції
- •9.2. Приклади рекурсивних описів процедур і функцій
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •9.3. Переваги і недоліки рекурсивних алгоритмів
- •9.4. Задачі і вправи
- •10. Швидкі алгоритми сортування і пошуку
- •10.1. Нижня оцінка часу задачі сортування масиву за числом порівнянь
- •10.2. Швидкі алгоритми сортування: Сортування деревом
- •10.2.1. *Аналіз складності алгоритму
- •10.3. Пірамідальне сортування
- •10.3.1.*Аналіз складності алгоритму
- •10.4. Швидке сортування Хоара
- •10.5. Пошук k-того в масиві. Пошук медіани масиву
- •10.6.* Метод “розділяй і володій”
- •10.7.* Метод цифрового сортування
- •10.8. Задачі і вправи
- •11. Складні типи даних: записи і файли
- •11.1. Складні типи даних у мові Pascal
- •11.2. Записи
- •11.3. Записи з варіантами
- •11.4. Оператор приєднання
- •11.5. Рядки і засоби їх обробки
- •Процедури і функції типу String.
- •11.7. Файли. Управління файлами
- •11.8. Основні задачі обробки файлів
- •11.9. Сортування файлів
- •11.9.1. Алгоритм сортування злиттям
- •11.9.2. Аналіз складності алгоритму
- •11.10. Задача корегування файла
- •11.11. Задачі і вправи
- •12. Множини
- •12.1. Множинний тип
- •12.2. Конструктор множини
- •12.3. Операції і відношення над множинами
- •12.4. Застосування множин у програмуванні
- •12.5. Задачі і вправи
- •13. Динамічні структури даних
- •13.1. Стандартні динамічні структури
- •13.2. Посилальний тип даних. Посилання
- •13.3. Програмування динамічних структур даних
- •13.4. Стеки, списки, черги
- •13.5. Задачі
- •13.6. Дерева
- •13.7. Бінарні дерева
- •13.8. Задачі
- •14. Методологія структурного програмування: підсумки
- •14.1. Основні структури управління
- •14.2. Основні структури даних
- •14.3. Методологія програмування “зверху-вниз”
- •14.4. Приклад: Система лінійних рівнянь
- •14.5. Проектування модулів. Модуль rat
- •14.6. Реалізація модуля
- •14.7. Висновки (модульне програмування)
- •14.8. Заключне зауваження: переходимо до об’єктів
10. Швидкі алгоритми сортування і пошуку
У цьому параграфі ми завершимо вивчення алгоритмів сортування і пошуку в масивах, розглянувши так звані швидкі методи сортування.
10.1. Нижня оцінка часу задачі сортування масиву за числом порівнянь
Можна довести, що будь-який алгоритм сортування масиву, що використовує тільки порівняння і перестановки, у гіршому випадку потребує мінімум O(n log2 n) порівнянь. Таким чином, функція складності в гіршому випадку алгоритму сортування С(n) обмежена знизу величиною O(n log2 n).
Пам’ятаймо, що алгоритм сортування вставками має таку ж саму за порядком величини функцію С(n).
Питання про оцінку оптимальної кількості перестановок М(n) ми розглянемо нижче. Можна припустити, що кожній перестановці передує деяке порівняння. Тоді загальна кількість перестановок, що здійснюється алгоритмом, не перевищує С(n) і, отже, ефективні алгоритми сортування повинні мати складність O(n*log2n) як за порівняннями, так і за перестановками. Зараз ми розглянемо деякі такі алгоритми.
10.2. Швидкі алгоритми сортування: Сортування деревом
Алгоритм сортування деревом ТreeSort по суті є поліпшенням алгоритму сортування вибором. Процедура вибору найменшого елементу вдосконалена як процедура побудови так званого дерева сортування. Дерево сортування – це структура даних, у якій представлений процес пошуку найменшого елемента методом попарного порівняння елементів, що стоять поряд. Алгоритм сортує масив у два етапи.
І етап: побудова дерева сортування;
ІІ етап: просівання елементів по дереву сортування.
Розглянемо приклад:
Нехай масив А складається з 8 елементів (мал. 10.1, 1-ий рядок). Другий рядок складається з мінімумів елементів першого рядка, що стоять поряд. Кожний наступний рядок складається з мінімумів елементів попереднього, що стоять поряд.
a
2
= min(a1,a2)
a3 = min(a3,a4)
a5 = min(a5,a6)
a8 = min(a7,a8)
a3 = min(a2,a3)
a5 = min(a5,a8)
a5 = min(a3,a5)
Рис 10.1. Дерево сортування масиву з 8-ми елементів.
Цю структуру даних називають деревом сортування. У корені дерева знаходиться найменший елемент. Крім цього, в дереві побудовані шляхи елементів масиву від листя до відповідного за величиною елемента вузла – розгалуження. (На рис. 10.1 шлях мінімального елемента а5 – від листа а5 до кореня відмічений товстою лінією.)
Коли дерево побудовано, починається етап просівання елементів масиву по дереву. Мінімальний елемент пересилається у вихідний масив В і всі входження цього елемента в дереві замінюються на спеціальний символ М.
Рис. 10.2. Просівання найменшого елементу
Потім здійснюється просівання елемента уздовж шляху, відміченого символом М, починаючи з листка, сусіднього з М (На рис. 10.2 зверху-вниз) і до кореня. Крок просівання – це вибір найменшого з двох елементів, що зустрілись на шляху до кореня дерева і його пересилання у вузол, відмічений М. Просівання 2-го елемента показано на мал. 10.3 (Символ М більше, ніж будь-який елемент масиву.)
a6 = min(M, a6)
a6 = min(a6, a8)
a3 = min(a3, a6)
b2 := a3
Рис.10.3. Просівання 2-го елемента
Просівання елементів відбувається до тих пір, поки весь вихідний масив не буде заповнений символами М, тобто n разів:
For I := 1 to n do begin
Відмітити шлях від кореня до листка символом М;
Просіяти елемент уздовж відміченого шляху;
B[I] := корінь дерева
end;
Обгрунтування правильності алгоритму очевидне, оскільки кожне чергове просівання викидає у масив В найменший з елементів масиву А, що залишився.
Дерево сортування можна реалізувати, використовуючи або двомірний масив, або одномірний масив ST[1..N], де N = 2n-1 (див. наступний розділ).