
- •Програмування
- •1. Алгоритми 12
- •2. Комп’ютери і програми 47
- •3. Мова програмування паскаль 56
- •4. Прості типи даних. Лінійні програми 61
- •5. Процедурне програмування 73
- •6. Програмування розгалужень 79
- •7. Оператори повторення з параметром. Масиви 99
- •7.13. Задачі і вправи 114
- •8. Ітераційні цикли 116
- •8.6. Задачі і вправи 124
- •9. Рекурсія 126
- •9.4. Задачі і вправи 135
- •10. Швидкі алгоритми сортування і пошуку 137
- •10.8. Задачі і вправи 148
- •11. Складні типи даних: записи і файли 150
- •11.11. Задачі і вправи 169
- •12. Множини 172
- •12.5. Задачі і вправи 175
- •13. Динамічні структури даних 176
- •14. Методологія структурного програмування: підсумки 192
- •1. Алгоритми
- •1.1. Змістовне поняття алгоритму
- •1.2. Виконавець алгоритмів і його система команд
- •1.3. Основні властивості алгоритмів
- •1.4. Величини
- •1.5. Типи величин
- •1.6. Цілі числа
- •1.7. Дійсні числа
- •1.8. Рядкові величини
- •У слові w знайти слово p і замінити його словом q.
- •1.9. Форми запису алгоритмів
- •1:Кінець.
- •X2 присвоїти значення x1
- •1:Кінець.
- •1.10. Команди управління
- •1.11. Блок - схеми
- •1.12. Допоміжні алгоритми
- •1.13. Базові структури управління
- •1.14. Абстракція даних
- •Приклад 1.7. Атд Планіметрія (виконавець Геометр)
- •1.15. Структурне програмування
- •1.16. Парадигма процедурного програмування
- •2. Комп’ютери і програми
- •2.1. Комп’ютер як універсальний Виконавець
- •2.1.1. Зовнішні пристрої комп’ютера
- •2.1.2. Центральні пристрої комп’ютера
- •2.1.3. Поняття про машинну мову
- •2.2. Мови програмування високого рівня
- •2.2.1. Коротка історія розвитку мов програмування
- •2.2.2. Про історію розвитку методів проектування програм
- •2.3. Основні етапи проектування програми
- •2.4. Технологія трансляції програм
- •2.5. Поняття про систему програмування
- •3. Мова програмування паскаль
- •3.1. Алфавіт мови
- •3.2. Концепція даних
- •3.3. Імена та їх застосування
- •3.4. Структура Pascal-програми
- •3.5. Поняття про лексику, прагматику, синтаксис і семантику мови програмування
- •3.6. Синтаксичні діаграми як засіб визначення мови програмування
- •4. Прості типи даних. Лінійні програми
- •4.1. Заголовок програми
- •4.2. Константи і їх використання. Розділ констант
- •4.3. Змінні програми. Розділ змінних
- •4.4. Стандартні прості типи даних
- •4.5. Тип даних Integer
- •4.6. Тип даних Real
- •4.7. Тип даних Сhar
- •4.8. Поняття виразу. Значення виразу. Тип виразу
- •4.9. Розділ операторів. Оператор присвоювання
- •4.10. Оператори введення - виведення
- •4.11. Приклад лінійної програми
- •4.12. Поняття складності виразу. Оптимізація обчислень
- •4.13. Оптимізація лінійних програм
- •4.14. Задачі і вправи
- •5. Процедурне програмування
- •5.1. Опис процедури
- •5.2. Формальні параметри. Локальні і глобальні об’єкти
- •5.3. Оператор процедури. Фактичні параметри
- •5.4. Функції
- •5.5. Приклади
- •6. Програмування розгалужень
- •6.1. Поняття умови. Тип даних Boolean (логічний)
- •6.2. Складений оператор
- •6.3. Оператори вибору: умовний оператор
- •6.4. Приклади
- •6.5. Задачі вибору й упорядкування
- •6.5.1. Задачі вибору
- •6.5.2. Дерево розв’язувань задачі вибору
- •6.5.3. Задачі на зважування
- •6.5.4. Ефективність алгоритму як кількість його кроків
- •6.5.5. Вибір даного елемента
- •6.6. Задачі упорядкування
- •6.6.1. Упорядкування елементів
- •6.6.2. Порівняння, перестановки і пересилання
- •6.7. Оптимізація розгалужень
- •6.8. Розділ типів. Перелічуваний тип
- •6.9. Оператори вибору: оператор варіанта
- •6.10. Вправи
- •7. Оператори повторення з параметром. Масиви
- •7.1. Оператор циклу з параметром
- •7.2. Циклічні програми. Складність циклічної програми. Оптимізація циклічних програм
- •7.3. Обмежені типи
- •7.4. Складні (складені) типи
- •7.5. Регулярний тип. Масиви
- •7.6. Пошук елемента в масиві
- •7.7. Ефективність алгоритму за часом
- •7.8. Мітки. Оператор переходу. Застосування оператора переходу для дострокового виходу з циклу
- •7.9. Постановка задачі сортування
- •7.10. Сортування масивів
- •7.10.1. Прості алгоритми сортування
- •7.11 Сортування обмінами
- •7.12. Сортування вибором
- •7.13. Задачі і вправи
- •8. Ітераційні цикли
- •8.1. Оператори повторення While і Repeat
- •8.2. Алгоритми пошуку і сортування. Лінійний пошук у масиві
- •8.3. Поліпшений алгоритм сортування обмінами
- •8.4. Бінарний пошук в упорядкованому масиві
- •8.5. Алгоритми сортування масивів (продовження). Сортування вставками
- •8.5.1 * Ефективність алгоритму
- •8.6. Задачі і вправи
- •9. Рекурсія
- •9.1. Рекурсивно-визначені процедури і функції
- •9.2. Приклади рекурсивних описів процедур і функцій
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •9.3. Переваги і недоліки рекурсивних алгоритмів
- •9.4. Задачі і вправи
- •10. Швидкі алгоритми сортування і пошуку
- •10.1. Нижня оцінка часу задачі сортування масиву за числом порівнянь
- •10.2. Швидкі алгоритми сортування: Сортування деревом
- •10.2.1. *Аналіз складності алгоритму
- •10.3. Пірамідальне сортування
- •10.3.1.*Аналіз складності алгоритму
- •10.4. Швидке сортування Хоара
- •10.5. Пошук k-того в масиві. Пошук медіани масиву
- •10.6.* Метод “розділяй і володій”
- •10.7.* Метод цифрового сортування
- •10.8. Задачі і вправи
- •11. Складні типи даних: записи і файли
- •11.1. Складні типи даних у мові Pascal
- •11.2. Записи
- •11.3. Записи з варіантами
- •11.4. Оператор приєднання
- •11.5. Рядки і засоби їх обробки
- •Процедури і функції типу String.
- •11.7. Файли. Управління файлами
- •11.8. Основні задачі обробки файлів
- •11.9. Сортування файлів
- •11.9.1. Алгоритм сортування злиттям
- •11.9.2. Аналіз складності алгоритму
- •11.10. Задача корегування файла
- •11.11. Задачі і вправи
- •12. Множини
- •12.1. Множинний тип
- •12.2. Конструктор множини
- •12.3. Операції і відношення над множинами
- •12.4. Застосування множин у програмуванні
- •12.5. Задачі і вправи
- •13. Динамічні структури даних
- •13.1. Стандартні динамічні структури
- •13.2. Посилальний тип даних. Посилання
- •13.3. Програмування динамічних структур даних
- •13.4. Стеки, списки, черги
- •13.5. Задачі
- •13.6. Дерева
- •13.7. Бінарні дерева
- •13.8. Задачі
- •14. Методологія структурного програмування: підсумки
- •14.1. Основні структури управління
- •14.2. Основні структури даних
- •14.3. Методологія програмування “зверху-вниз”
- •14.4. Приклад: Система лінійних рівнянь
- •14.5. Проектування модулів. Модуль rat
- •14.6. Реалізація модуля
- •14.7. Висновки (модульне програмування)
- •14.8. Заключне зауваження: переходимо до об’єктів
8.4. Бінарний пошук в упорядкованому масиві
Приклад 8.6. Задача пошуку суттєво спрощується, якщо елементи масиву упорядковані. Стандартний метод пошуку в упорядкованому масиві – це ділення відрізка навпіл, причому відрізком є відрізок індексів 1..n. Насправді, нехай m (k < m < l) – деякий індекс. Тоді якщо A[m] > b, далі елемент треба шукати на відрізку k..m-1, а якщо A[m] < b - на відрізку m+1..l.
Для того, щоб збалансувати кількість обчислень в тому і іншому випадках, індекс m треба вибирати так, щоб довжини відрізків k..m, m..l були (приблизно) рівними. Описану стратегію пошуку називають бінарним пошуком.
Procedure BinarySearch (Var A: Vector; b : Real; Var m: Integer);
Var
Buf : Real;
k, l : Integer;
Begin
k := 1; l := n;
Repeat
m := (k + l) div 2;
Buf := A[m];
If Buf > b
then l := Pred(m)
else k := Succ(m)
until (Buf = b) or (l < k);
If A[m] <> b
then m:=0;
End;
Якщо елемент не знайдено, процедура повертає значення індексу рівне нулю.
Неважко отримати оцінку числа С (n) порівнянь методу, застосувавши формулу (1) прикладу 8.3. Нехай М - кількість повторень циклу. Тоді
М [log2 (n)]
Оскільки на кожному кроку здійснюється 2 порівняння, у гіршому випадку
C(n) = 2[log2 n] = O(log2 n) (2)
8.5. Алгоритми сортування масивів (продовження). Сортування вставками
Ще один простий алгоритм сортування - сортування вставками базується на наступній ідеї: припустимо, що перші k елементи масиву A[1..n] вже упорядковані:
A[1] A[2] ... A[k], A[k+1], ..., A[n]
Знайдемо місце елемента A[k+1] в початковому відрізку A[1],...,A[k] і вставимо елемент на своє місце, отримавши упорядковану послідовність довжини k+1. Оскільки початковий відрізок масиву упорядкований, пошук треба реалізувати як бінарний. Вставці елемента на своє місце повинна передувати процедура зсуву “хвоста” початкового відрізка для звільнення місця.
Program InsSort;
Const
n = 100;
Type Vector = array[1..n] of Integer;
Var
A : Vector
Procedure BinFind( Var A: Vector; b, k: Integer; Var j: Integer);
Var l, r, i : Integer;
Begin {Бінарний пошук}
l := 1;
r := k;
Repeat
j := (l + r) div 2;
If b < A[j]
then r := j
else l := j + 1;
until (l = j);
End;
Procedure Sort( Var A: Vector);
Var k, b, j, i : Integer;
Begin
For k := 1 to n-1 do begin
b := A[k+1];
If b < A[k]
then begin
BinFind(A, b, k, j );
For i := k downto j do A[i+1] := A[i]; {Зсув частини масиву на 1 праворуч}
A[j] := b ; { Пересилання елемента на своє місце}
end
end;
End;
Begin
{Блок читання масиву A}
Sort(A);
{Блок виведення масиву A}
End.
8.5.1 * Ефективність алгоритму
Оцінимо ефективність алгоритму. Пошук міста елемента A[k+1] потребує, як показано вище, O(log2 k ) порівнянь. Тому у гіршому випадку кількість порівнянь С (n) є
C(n) = O(log2 2 ) + ... + O(log2(n-1)) + O(log2 n) = O(n log2 n)
Зсув правої частини масиву на кожному кроці зовнішнього циклу у гіршому випадку потребує k перестановок. Тому у гіршому випадку
M(n) = 1 + ... + (n-2) + (n-1) = n*(n-1)/2 = O(n2)
Таким чином, алгоритм сортування вставками значно ефективніший, ніж всі розглянуті раніше алгоритми за числом порівнянь. Однак число перестановок у гіршому випадку також буде значним, як і у самому неефективному алгоритмі – сортуванню простими обмінами.