
- •Програмування
- •1. Алгоритми 12
- •2. Комп’ютери і програми 47
- •3. Мова програмування паскаль 56
- •4. Прості типи даних. Лінійні програми 61
- •5. Процедурне програмування 73
- •6. Програмування розгалужень 79
- •7. Оператори повторення з параметром. Масиви 99
- •7.13. Задачі і вправи 114
- •8. Ітераційні цикли 116
- •8.6. Задачі і вправи 124
- •9. Рекурсія 126
- •9.4. Задачі і вправи 135
- •10. Швидкі алгоритми сортування і пошуку 137
- •10.8. Задачі і вправи 148
- •11. Складні типи даних: записи і файли 150
- •11.11. Задачі і вправи 169
- •12. Множини 172
- •12.5. Задачі і вправи 175
- •13. Динамічні структури даних 176
- •14. Методологія структурного програмування: підсумки 192
- •1. Алгоритми
- •1.1. Змістовне поняття алгоритму
- •1.2. Виконавець алгоритмів і його система команд
- •1.3. Основні властивості алгоритмів
- •1.4. Величини
- •1.5. Типи величин
- •1.6. Цілі числа
- •1.7. Дійсні числа
- •1.8. Рядкові величини
- •У слові w знайти слово p і замінити його словом q.
- •1.9. Форми запису алгоритмів
- •1:Кінець.
- •X2 присвоїти значення x1
- •1:Кінець.
- •1.10. Команди управління
- •1.11. Блок - схеми
- •1.12. Допоміжні алгоритми
- •1.13. Базові структури управління
- •1.14. Абстракція даних
- •Приклад 1.7. Атд Планіметрія (виконавець Геометр)
- •1.15. Структурне програмування
- •1.16. Парадигма процедурного програмування
- •2. Комп’ютери і програми
- •2.1. Комп’ютер як універсальний Виконавець
- •2.1.1. Зовнішні пристрої комп’ютера
- •2.1.2. Центральні пристрої комп’ютера
- •2.1.3. Поняття про машинну мову
- •2.2. Мови програмування високого рівня
- •2.2.1. Коротка історія розвитку мов програмування
- •2.2.2. Про історію розвитку методів проектування програм
- •2.3. Основні етапи проектування програми
- •2.4. Технологія трансляції програм
- •2.5. Поняття про систему програмування
- •3. Мова програмування паскаль
- •3.1. Алфавіт мови
- •3.2. Концепція даних
- •3.3. Імена та їх застосування
- •3.4. Структура Pascal-програми
- •3.5. Поняття про лексику, прагматику, синтаксис і семантику мови програмування
- •3.6. Синтаксичні діаграми як засіб визначення мови програмування
- •4. Прості типи даних. Лінійні програми
- •4.1. Заголовок програми
- •4.2. Константи і їх використання. Розділ констант
- •4.3. Змінні програми. Розділ змінних
- •4.4. Стандартні прості типи даних
- •4.5. Тип даних Integer
- •4.6. Тип даних Real
- •4.7. Тип даних Сhar
- •4.8. Поняття виразу. Значення виразу. Тип виразу
- •4.9. Розділ операторів. Оператор присвоювання
- •4.10. Оператори введення - виведення
- •4.11. Приклад лінійної програми
- •4.12. Поняття складності виразу. Оптимізація обчислень
- •4.13. Оптимізація лінійних програм
- •4.14. Задачі і вправи
- •5. Процедурне програмування
- •5.1. Опис процедури
- •5.2. Формальні параметри. Локальні і глобальні об’єкти
- •5.3. Оператор процедури. Фактичні параметри
- •5.4. Функції
- •5.5. Приклади
- •6. Програмування розгалужень
- •6.1. Поняття умови. Тип даних Boolean (логічний)
- •6.2. Складений оператор
- •6.3. Оператори вибору: умовний оператор
- •6.4. Приклади
- •6.5. Задачі вибору й упорядкування
- •6.5.1. Задачі вибору
- •6.5.2. Дерево розв’язувань задачі вибору
- •6.5.3. Задачі на зважування
- •6.5.4. Ефективність алгоритму як кількість його кроків
- •6.5.5. Вибір даного елемента
- •6.6. Задачі упорядкування
- •6.6.1. Упорядкування елементів
- •6.6.2. Порівняння, перестановки і пересилання
- •6.7. Оптимізація розгалужень
- •6.8. Розділ типів. Перелічуваний тип
- •6.9. Оператори вибору: оператор варіанта
- •6.10. Вправи
- •7. Оператори повторення з параметром. Масиви
- •7.1. Оператор циклу з параметром
- •7.2. Циклічні програми. Складність циклічної програми. Оптимізація циклічних програм
- •7.3. Обмежені типи
- •7.4. Складні (складені) типи
- •7.5. Регулярний тип. Масиви
- •7.6. Пошук елемента в масиві
- •7.7. Ефективність алгоритму за часом
- •7.8. Мітки. Оператор переходу. Застосування оператора переходу для дострокового виходу з циклу
- •7.9. Постановка задачі сортування
- •7.10. Сортування масивів
- •7.10.1. Прості алгоритми сортування
- •7.11 Сортування обмінами
- •7.12. Сортування вибором
- •7.13. Задачі і вправи
- •8. Ітераційні цикли
- •8.1. Оператори повторення While і Repeat
- •8.2. Алгоритми пошуку і сортування. Лінійний пошук у масиві
- •8.3. Поліпшений алгоритм сортування обмінами
- •8.4. Бінарний пошук в упорядкованому масиві
- •8.5. Алгоритми сортування масивів (продовження). Сортування вставками
- •8.5.1 * Ефективність алгоритму
- •8.6. Задачі і вправи
- •9. Рекурсія
- •9.1. Рекурсивно-визначені процедури і функції
- •9.2. Приклади рекурсивних описів процедур і функцій
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •9.3. Переваги і недоліки рекурсивних алгоритмів
- •9.4. Задачі і вправи
- •10. Швидкі алгоритми сортування і пошуку
- •10.1. Нижня оцінка часу задачі сортування масиву за числом порівнянь
- •10.2. Швидкі алгоритми сортування: Сортування деревом
- •10.2.1. *Аналіз складності алгоритму
- •10.3. Пірамідальне сортування
- •10.3.1.*Аналіз складності алгоритму
- •10.4. Швидке сортування Хоара
- •10.5. Пошук k-того в масиві. Пошук медіани масиву
- •10.6.* Метод “розділяй і володій”
- •10.7.* Метод цифрового сортування
- •10.8. Задачі і вправи
- •11. Складні типи даних: записи і файли
- •11.1. Складні типи даних у мові Pascal
- •11.2. Записи
- •11.3. Записи з варіантами
- •11.4. Оператор приєднання
- •11.5. Рядки і засоби їх обробки
- •Процедури і функції типу String.
- •11.7. Файли. Управління файлами
- •11.8. Основні задачі обробки файлів
- •11.9. Сортування файлів
- •11.9.1. Алгоритм сортування злиттям
- •11.9.2. Аналіз складності алгоритму
- •11.10. Задача корегування файла
- •11.11. Задачі і вправи
- •12. Множини
- •12.1. Множинний тип
- •12.2. Конструктор множини
- •12.3. Операції і відношення над множинами
- •12.4. Застосування множин у програмуванні
- •12.5. Задачі і вправи
- •13. Динамічні структури даних
- •13.1. Стандартні динамічні структури
- •13.2. Посилальний тип даних. Посилання
- •13.3. Програмування динамічних структур даних
- •13.4. Стеки, списки, черги
- •13.5. Задачі
- •13.6. Дерева
- •13.7. Бінарні дерева
- •13.8. Задачі
- •14. Методологія структурного програмування: підсумки
- •14.1. Основні структури управління
- •14.2. Основні структури даних
- •14.3. Методологія програмування “зверху-вниз”
- •14.4. Приклад: Система лінійних рівнянь
- •14.5. Проектування модулів. Модуль rat
- •14.6. Реалізація модуля
- •14.7. Висновки (модульне програмування)
- •14.8. Заключне зауваження: переходимо до об’єктів
7.6. Пошук елемента в масиві
Задача пошуку елемента в послідовності – одна з важливих задач програмування як з теоретичної, так і практичної точок зору. Ось її формулювання:
Нехай A = {a1, a2, ...} – послідовність однотипних елементів і b – деякий елемент, який має властивість P. Знайти місце елемента b в послідовності А. Оскільки представлення послідовності в пам’яті може бути здійснено в виді масиву, задачі можуть бути уточнені як задачі пошуку елемента в масиві A:
Знайти максимальний елемент масиву;
Знайти даний елемент масиву;
Знайти k-тий за величиною елемент масиву;
Найбільш прості і часто оптимальні алгоритми основані на послідовному перегляді масиву A з перевіркою властивості P на кожному елементі.
Приклад 7.7. Пошук мінімального елемента в масиві.
Const
n = 10;
Type
Vector = array[1..n] of Real;
Рrocedure MinItem (Var A: Vector; Var Min: Real);
Var
i : Integer;
Begin
Min := A[1];
For i := 1 to n do begin
If Min > A[i]
then Min := A[i]
end;
End;
Begin
{Блок введення масиву}
MinItem (A, Min);
{Виведення значення Min}
End.
Ми пропонуємо читачу розглянути поведінку цього алгоритму і його модифікації у випадку, коли мінімальних елементів у масиві декілька і треба знайти перший, останній, а також всі мінімальні елементи.
7.7. Ефективність алгоритму за часом
Раніш, ніж розглянути задачу пошуку даного елемента, відзначимо важливу відмінну особливість алгоритмів обробки масивів: їх складність визначається характерними параметрами – розмірами вхідних масивів. У розглянутих вище прикладах розмір входу – константа n.
Програма Складність Оцінка складності
ScalarMult T(n) = Tb*n T(n) = O(n)
ScalarMult1 T(n) = Tb*n/2 T(n) = O(n)
MinElement T(n) = Tb*n T(n) = O(n)
Тут T (b) - складність тіла (внутрішнього) циклу. В реальних програмах величина Tb залежить від багатьох факторів, зв’язаних з апаратурою, операційною системою і системою програмування. Тому якість алгоритму, реалізованого у виді програми і не залежного від зовнішніх обставин можна оцінити функцією параметра задачі. При цьому основна властивість функції оцінки складності – швидкість її росту. Для алгоритму ScalarMult ця функція зростає лінійно. Цей факт відображений формулою T(n) = O(n).
Абстрагування від деталей реалізації програми дає можливість оцінювати алгоритми розв’язування задач і їх реалізацію у виді програми. Мірою ефективності алгоритму є оцінка його складності.
Розглянемо задачу пошуку даного елемента в масиві. Очевидний алгоритм її розв’язання, як і в попередній задачі – послідовний перегляд масиву і порівняння кожного елемента масиву з даним. Відміна полягає в тому, що коли елемент знайдений, перегляд можна припинити. Це означає, що виконання циклу переривається. У мові є засіб переривання – оператор переходу.
7.8. Мітки. Оператор переходу. Застосування оператора переходу для дострокового виходу з циклу
Оператор переходу вказує, що подальша робота (виконання програми) повинна продовжуватись з іншої точки програми, а саме, з оператора, відміченого міткою.
Оператор має вид:
Goto < мітка >
Мітка представляє собою ціле число без знака, що складається не більш ніж з 4 цифр. У розділі операторів кожна мітка може зустрічатися тільки перед одним оператором. Кожна мітка, що зустрічається в розділі операторів, повинна бути описана в розділі міток.
Розділ міток визначений наступною діаграмою:
Розділ міток
Після мітки, що відмічає оператор, треба ставити двокрапку. Наприклад:
1995 : х := х +I; 1 : read(Y);
Увага! Дія оператора переходу усередину складеного оператора ззовні не визначена.
Оператор переходу слід використати у незвичайних, виняткових ситуаціях, коли доводиться порушувати природну структуру алгоритму. Треба пам’ятати, що будь-який алгоритм може бути реалізований без застосування Goto без втрати ефективності. Цей факт має принциповий характер. Саме тому структурний стиль програмування іноді називають “Програмування без Goto”.
У якості єдиного приклада програми з Goto розглянемо задачу пошуку елемента в одномірному масиві.
Приклад 7.8.
Program Search_in_Array;
Label 1;
Const
n = 100;
Type
Vector = array[1..n] of Real;
Var
A : Vector;
b : Real;
Flag : Boolean;
Procedure InpMas(Var V : Vector);
Var i : Integer;
Begin
For i := 1 to n do begin
Write(‘Введіть елемент масива : ‘);
Readln(V[i]);
end;
End;
Procedure InpData(Var b:Real);
Begin
Write(‘Введіть шукане значення : ‘);
Readln(b)
End;
Procedure Found (Var A : Vector; b : Real);
Var i : Integer;
Flag : Boolean;
Begin
Flag := true;
For i := 1 to n do
If A[i] = b then begin
Flag := false;
goto1
end; { переривання циклу }
1:If Flag
then Writeln(‘ Елемент ‘,b,’ у масиві відсутній ’)
else Writeln(‘ елемент ‘,b,’ стоїть на ’,i,’-тому місці ’);
End;
Begin
{Блок читання масиву A і елемента b}
InpMas(A);
InpData(b);
Found (A, b);
End.
Цікавий розв’язок цієї задачі без застосування Goto буде розглянуто нижче.