
- •Програмування
- •1. Алгоритми 12
- •2. Комп’ютери і програми 47
- •3. Мова програмування паскаль 56
- •4. Прості типи даних. Лінійні програми 61
- •5. Процедурне програмування 73
- •6. Програмування розгалужень 79
- •7. Оператори повторення з параметром. Масиви 99
- •7.13. Задачі і вправи 114
- •8. Ітераційні цикли 116
- •8.6. Задачі і вправи 124
- •9. Рекурсія 126
- •9.4. Задачі і вправи 135
- •10. Швидкі алгоритми сортування і пошуку 137
- •10.8. Задачі і вправи 148
- •11. Складні типи даних: записи і файли 150
- •11.11. Задачі і вправи 169
- •12. Множини 172
- •12.5. Задачі і вправи 175
- •13. Динамічні структури даних 176
- •14. Методологія структурного програмування: підсумки 192
- •1. Алгоритми
- •1.1. Змістовне поняття алгоритму
- •1.2. Виконавець алгоритмів і його система команд
- •1.3. Основні властивості алгоритмів
- •1.4. Величини
- •1.5. Типи величин
- •1.6. Цілі числа
- •1.7. Дійсні числа
- •1.8. Рядкові величини
- •У слові w знайти слово p і замінити його словом q.
- •1.9. Форми запису алгоритмів
- •1:Кінець.
- •X2 присвоїти значення x1
- •1:Кінець.
- •1.10. Команди управління
- •1.11. Блок - схеми
- •1.12. Допоміжні алгоритми
- •1.13. Базові структури управління
- •1.14. Абстракція даних
- •Приклад 1.7. Атд Планіметрія (виконавець Геометр)
- •1.15. Структурне програмування
- •1.16. Парадигма процедурного програмування
- •2. Комп’ютери і програми
- •2.1. Комп’ютер як універсальний Виконавець
- •2.1.1. Зовнішні пристрої комп’ютера
- •2.1.2. Центральні пристрої комп’ютера
- •2.1.3. Поняття про машинну мову
- •2.2. Мови програмування високого рівня
- •2.2.1. Коротка історія розвитку мов програмування
- •2.2.2. Про історію розвитку методів проектування програм
- •2.3. Основні етапи проектування програми
- •2.4. Технологія трансляції програм
- •2.5. Поняття про систему програмування
- •3. Мова програмування паскаль
- •3.1. Алфавіт мови
- •3.2. Концепція даних
- •3.3. Імена та їх застосування
- •3.4. Структура Pascal-програми
- •3.5. Поняття про лексику, прагматику, синтаксис і семантику мови програмування
- •3.6. Синтаксичні діаграми як засіб визначення мови програмування
- •4. Прості типи даних. Лінійні програми
- •4.1. Заголовок програми
- •4.2. Константи і їх використання. Розділ констант
- •4.3. Змінні програми. Розділ змінних
- •4.4. Стандартні прості типи даних
- •4.5. Тип даних Integer
- •4.6. Тип даних Real
- •4.7. Тип даних Сhar
- •4.8. Поняття виразу. Значення виразу. Тип виразу
- •4.9. Розділ операторів. Оператор присвоювання
- •4.10. Оператори введення - виведення
- •4.11. Приклад лінійної програми
- •4.12. Поняття складності виразу. Оптимізація обчислень
- •4.13. Оптимізація лінійних програм
- •4.14. Задачі і вправи
- •5. Процедурне програмування
- •5.1. Опис процедури
- •5.2. Формальні параметри. Локальні і глобальні об’єкти
- •5.3. Оператор процедури. Фактичні параметри
- •5.4. Функції
- •5.5. Приклади
- •6. Програмування розгалужень
- •6.1. Поняття умови. Тип даних Boolean (логічний)
- •6.2. Складений оператор
- •6.3. Оператори вибору: умовний оператор
- •6.4. Приклади
- •6.5. Задачі вибору й упорядкування
- •6.5.1. Задачі вибору
- •6.5.2. Дерево розв’язувань задачі вибору
- •6.5.3. Задачі на зважування
- •6.5.4. Ефективність алгоритму як кількість його кроків
- •6.5.5. Вибір даного елемента
- •6.6. Задачі упорядкування
- •6.6.1. Упорядкування елементів
- •6.6.2. Порівняння, перестановки і пересилання
- •6.7. Оптимізація розгалужень
- •6.8. Розділ типів. Перелічуваний тип
- •6.9. Оператори вибору: оператор варіанта
- •6.10. Вправи
- •7. Оператори повторення з параметром. Масиви
- •7.1. Оператор циклу з параметром
- •7.2. Циклічні програми. Складність циклічної програми. Оптимізація циклічних програм
- •7.3. Обмежені типи
- •7.4. Складні (складені) типи
- •7.5. Регулярний тип. Масиви
- •7.6. Пошук елемента в масиві
- •7.7. Ефективність алгоритму за часом
- •7.8. Мітки. Оператор переходу. Застосування оператора переходу для дострокового виходу з циклу
- •7.9. Постановка задачі сортування
- •7.10. Сортування масивів
- •7.10.1. Прості алгоритми сортування
- •7.11 Сортування обмінами
- •7.12. Сортування вибором
- •7.13. Задачі і вправи
- •8. Ітераційні цикли
- •8.1. Оператори повторення While і Repeat
- •8.2. Алгоритми пошуку і сортування. Лінійний пошук у масиві
- •8.3. Поліпшений алгоритм сортування обмінами
- •8.4. Бінарний пошук в упорядкованому масиві
- •8.5. Алгоритми сортування масивів (продовження). Сортування вставками
- •8.5.1 * Ефективність алгоритму
- •8.6. Задачі і вправи
- •9. Рекурсія
- •9.1. Рекурсивно-визначені процедури і функції
- •9.2. Приклади рекурсивних описів процедур і функцій
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •9.3. Переваги і недоліки рекурсивних алгоритмів
- •9.4. Задачі і вправи
- •10. Швидкі алгоритми сортування і пошуку
- •10.1. Нижня оцінка часу задачі сортування масиву за числом порівнянь
- •10.2. Швидкі алгоритми сортування: Сортування деревом
- •10.2.1. *Аналіз складності алгоритму
- •10.3. Пірамідальне сортування
- •10.3.1.*Аналіз складності алгоритму
- •10.4. Швидке сортування Хоара
- •10.5. Пошук k-того в масиві. Пошук медіани масиву
- •10.6.* Метод “розділяй і володій”
- •10.7.* Метод цифрового сортування
- •10.8. Задачі і вправи
- •11. Складні типи даних: записи і файли
- •11.1. Складні типи даних у мові Pascal
- •11.2. Записи
- •11.3. Записи з варіантами
- •11.4. Оператор приєднання
- •11.5. Рядки і засоби їх обробки
- •Процедури і функції типу String.
- •11.7. Файли. Управління файлами
- •11.8. Основні задачі обробки файлів
- •11.9. Сортування файлів
- •11.9.1. Алгоритм сортування злиттям
- •11.9.2. Аналіз складності алгоритму
- •11.10. Задача корегування файла
- •11.11. Задачі і вправи
- •12. Множини
- •12.1. Множинний тип
- •12.2. Конструктор множини
- •12.3. Операції і відношення над множинами
- •12.4. Застосування множин у програмуванні
- •12.5. Задачі і вправи
- •13. Динамічні структури даних
- •13.1. Стандартні динамічні структури
- •13.2. Посилальний тип даних. Посилання
- •13.3. Програмування динамічних структур даних
- •13.4. Стеки, списки, черги
- •13.5. Задачі
- •13.6. Дерева
- •13.7. Бінарні дерева
- •13.8. Задачі
- •14. Методологія структурного програмування: підсумки
- •14.1. Основні структури управління
- •14.2. Основні структури даних
- •14.3. Методологія програмування “зверху-вниз”
- •14.4. Приклад: Система лінійних рівнянь
- •14.5. Проектування модулів. Модуль rat
- •14.6. Реалізація модуля
- •14.7. Висновки (модульне програмування)
- •14.8. Заключне зауваження: переходимо до об’єктів
7. Оператори повторення з параметром. Масиви
7.1. Оператор циклу з параметром
Цикли – основний засіб у програмуванні, що дозволяє коротко записувати алгоритм, який здійснює велику кількість дій.
Для реалізації циклічних алгоритмів у мові Паскаль використовуються оператори повторення:
оператор циклу з параметром;
оператор циклу з передумовою;
оператор циклу з постумовою.
У цьому параграфі вивчається оператор циклу з параметром. Такий оператор передбачає повторне виконання деякого оператора з одночасною зміною значення, що присвоюється керуючій змінній (параметру цього циклу). Він має вид:
For <параметр>:=<початкове значення> to <кінцеве значення> do <оператор>
або
For<параметр>:=<початкове значення> downto <кінцеве значення> do <оператор>
Синтаксична діаграма оператора циклу з параметром:
Оператор циклу
з параметром
Тут
Ім’я – це ім’я змінної - параметра циклу;
А – початкове значення параметра циклу;
В – кінцеве значення параметра циклу;
Оператор – тіло циклу.
Параметр циклу, початкове і кінцеве значення повинні бути одного й того ж скалярного типу (крім дійсного). Початкове і кінцеве значення обчислюються лише один раз – при вході в цикл, і, отже, повинні бути визначені до входу в цикл і не можуть бути змінені в тілі циклу.
Якщо початкове і кінцеве значення розділяє службове слово to, то після виконання оператора (тіло циклу) параметр циклу v приймає значення Succ(v), якщо ж між початковим і кінцевим значенями поставити downto, то параметр циклу v після виконання тіла циклу приймає значення Pred(v). Зокрема, якщо параметр v має тип Integer, то одночасно з виконанням тіла циклу здійснюється або присвоювання v := v + 1 (to), або v := v - 1 (downto). Додатково змінювати значення параметра в тілі циклу не рекомендується, оскільки контроль за правильністю виконання такого циклу є дуже складним. Якщо в циклі з to початкове значення більше, ніж кінцеве, то цикл не виконується взагалі. Аналогічно, якщо в циклі з downto початкове значення менше, ніж кінцеве, цикл також не виконується.
Стандарт мови локалізує дію параметра тільки в самому циклі, тому при нормальному виході з циклу, тобто коли параметр циклу вже прийняв всі можливі значення між початковим і кінцевим значеннями, значення параметра вважається невизначеним (В реалізації мови це правило часто не виконується).
Приклад 7.1. Знаходження факторіалу натурального числа.
Program NFactorial;
var
Argument: Integer;
Procedure InpData (Var Argument: Integer);
Begin
Write(‘ введіть аргумент факторіала ‘);
Readln(Argument) ;
End;
Function Fact(Argument: Integer): Integer;
Var Factorial, i : Integer;
Begin
Factorial := 1;
For i := 2 to Argument do Factorial := i*Factorial;
Fact:= Factorial;
End;
Begin
InpData (Argument);
Writeln(Argument,’! = ‘, Fact (Argument))
End.
У цьому прикладі
i - параметр циклу;
2 - початкове значення параметра циклу;
Argument - кінцеве значення параметра циклу;
Factorial := i*Factorial - тіло циклу.
Відмітимо, що на вході Argument > 7 значення Factorial вийде за межі типу Integer і результат буде неправильним.
В наступному прикладі обчислюються суми xn/n2, xn/n3
n=0 n=0
Приклад 7.2.
Program SeriesSumma;
Var
Sum1, Sum2, x : Real;
Index, n : Integer;
Procedure InpData (Var x : Real; Var n: Integer);
Begin
Write(‘ введіть x і n ‘);
Readln(x, n); {Ініціалізація змінних, що використовуються в циклі}
End;
Procedure Sum (x : Real; n: Integer; Var Sum1, Sum2: Real);
Var Index: Integer;
u1, u2 : Real;
v : Real;
Begin
Sum1 := 1;
Sum2 := 1; { суми рядів }
v := 1; { x^n }
For Index := 1 to n do begin
v := v*x;
u1 := v/Sqr(Index);
u2 := u1/Index;
Sum1 := Sum1 + u1;
Sum2 := Sum2 + u2;
end;
End;
Begin
InpData (x, n);
Sum (x , n, Sum1, Sum2);
Writeln( ‘ S1 = ‘, Sum1,’ ‘,’ S2 = ‘, Sum2)
End.
Зверніть увагу на те, що всі оператори, які необхідно виконувати в циклі, об’єднані у складений оператор.
Часто крок зміни змінної, яка управляє циклом, відрізняється від 1, -1. Наступний приклад демонструє використання циклу з параметром у таких обчисленнях.
Приклад 7.3. Табулювання функції дійсної змінної.
Рrogram Tabulation;
const
Pi=3.14159262;
var
MinX, MaxX, Step: Real;
Procedure InpData (Var MinX, MaxX , Step: Real);
Begin
Write(‘Введіть межі табулювання ‘);
Readln(MinX, MaxX);
Write(‘Введіть крок табулювання ‘);
Readln(Step);
End;
Procedure Tabul(Var MinX, MaxX , Step: Real );
x, y : Real;
Coef : Real;
i, n : Integer;
Begin
n := Round((MaxX - MinX)/Step);
x := MinX;
Coef := 1/Sqrt(Pi);
for i := 0 to n do begin
y := Coef * exp(-Sqr(x)/2);
writeln(‘ x = ‘,x,’ y = ‘,y);
x := x + Step
end;
End;
Begin
InpData (MinX, MaxX , Step);
Tabul(MinX, MaxX , Step);
End.
Програма табулює функцію y=1/*exp(-x2/2) в інтервалі значень [MinX, MaxX] з кроком Step. Зверніть увагу на те, що перед входом у цикл обчислюється N - верхня межа параметра циклу, а в тілі циклу обчислюється наступне значення х.
Приклад 7.4.
program Alfabet;
Var
Letter : char;
Begin
For Letter := ‘z’ downto ‘a’ do Write(Letter, ‘,’)
End.