
- •Програмування
- •1. Алгоритми 12
- •2. Комп’ютери і програми 47
- •3. Мова програмування паскаль 56
- •4. Прості типи даних. Лінійні програми 61
- •5. Процедурне програмування 73
- •6. Програмування розгалужень 79
- •7. Оператори повторення з параметром. Масиви 99
- •7.13. Задачі і вправи 114
- •8. Ітераційні цикли 116
- •8.6. Задачі і вправи 124
- •9. Рекурсія 126
- •9.4. Задачі і вправи 135
- •10. Швидкі алгоритми сортування і пошуку 137
- •10.8. Задачі і вправи 148
- •11. Складні типи даних: записи і файли 150
- •11.11. Задачі і вправи 169
- •12. Множини 172
- •12.5. Задачі і вправи 175
- •13. Динамічні структури даних 176
- •14. Методологія структурного програмування: підсумки 192
- •1. Алгоритми
- •1.1. Змістовне поняття алгоритму
- •1.2. Виконавець алгоритмів і його система команд
- •1.3. Основні властивості алгоритмів
- •1.4. Величини
- •1.5. Типи величин
- •1.6. Цілі числа
- •1.7. Дійсні числа
- •1.8. Рядкові величини
- •У слові w знайти слово p і замінити його словом q.
- •1.9. Форми запису алгоритмів
- •1:Кінець.
- •X2 присвоїти значення x1
- •1:Кінець.
- •1.10. Команди управління
- •1.11. Блок - схеми
- •1.12. Допоміжні алгоритми
- •1.13. Базові структури управління
- •1.14. Абстракція даних
- •Приклад 1.7. Атд Планіметрія (виконавець Геометр)
- •1.15. Структурне програмування
- •1.16. Парадигма процедурного програмування
- •2. Комп’ютери і програми
- •2.1. Комп’ютер як універсальний Виконавець
- •2.1.1. Зовнішні пристрої комп’ютера
- •2.1.2. Центральні пристрої комп’ютера
- •2.1.3. Поняття про машинну мову
- •2.2. Мови програмування високого рівня
- •2.2.1. Коротка історія розвитку мов програмування
- •2.2.2. Про історію розвитку методів проектування програм
- •2.3. Основні етапи проектування програми
- •2.4. Технологія трансляції програм
- •2.5. Поняття про систему програмування
- •3. Мова програмування паскаль
- •3.1. Алфавіт мови
- •3.2. Концепція даних
- •3.3. Імена та їх застосування
- •3.4. Структура Pascal-програми
- •3.5. Поняття про лексику, прагматику, синтаксис і семантику мови програмування
- •3.6. Синтаксичні діаграми як засіб визначення мови програмування
- •4. Прості типи даних. Лінійні програми
- •4.1. Заголовок програми
- •4.2. Константи і їх використання. Розділ констант
- •4.3. Змінні програми. Розділ змінних
- •4.4. Стандартні прості типи даних
- •4.5. Тип даних Integer
- •4.6. Тип даних Real
- •4.7. Тип даних Сhar
- •4.8. Поняття виразу. Значення виразу. Тип виразу
- •4.9. Розділ операторів. Оператор присвоювання
- •4.10. Оператори введення - виведення
- •4.11. Приклад лінійної програми
- •4.12. Поняття складності виразу. Оптимізація обчислень
- •4.13. Оптимізація лінійних програм
- •4.14. Задачі і вправи
- •5. Процедурне програмування
- •5.1. Опис процедури
- •5.2. Формальні параметри. Локальні і глобальні об’єкти
- •5.3. Оператор процедури. Фактичні параметри
- •5.4. Функції
- •5.5. Приклади
- •6. Програмування розгалужень
- •6.1. Поняття умови. Тип даних Boolean (логічний)
- •6.2. Складений оператор
- •6.3. Оператори вибору: умовний оператор
- •6.4. Приклади
- •6.5. Задачі вибору й упорядкування
- •6.5.1. Задачі вибору
- •6.5.2. Дерево розв’язувань задачі вибору
- •6.5.3. Задачі на зважування
- •6.5.4. Ефективність алгоритму як кількість його кроків
- •6.5.5. Вибір даного елемента
- •6.6. Задачі упорядкування
- •6.6.1. Упорядкування елементів
- •6.6.2. Порівняння, перестановки і пересилання
- •6.7. Оптимізація розгалужень
- •6.8. Розділ типів. Перелічуваний тип
- •6.9. Оператори вибору: оператор варіанта
- •6.10. Вправи
- •7. Оператори повторення з параметром. Масиви
- •7.1. Оператор циклу з параметром
- •7.2. Циклічні програми. Складність циклічної програми. Оптимізація циклічних програм
- •7.3. Обмежені типи
- •7.4. Складні (складені) типи
- •7.5. Регулярний тип. Масиви
- •7.6. Пошук елемента в масиві
- •7.7. Ефективність алгоритму за часом
- •7.8. Мітки. Оператор переходу. Застосування оператора переходу для дострокового виходу з циклу
- •7.9. Постановка задачі сортування
- •7.10. Сортування масивів
- •7.10.1. Прості алгоритми сортування
- •7.11 Сортування обмінами
- •7.12. Сортування вибором
- •7.13. Задачі і вправи
- •8. Ітераційні цикли
- •8.1. Оператори повторення While і Repeat
- •8.2. Алгоритми пошуку і сортування. Лінійний пошук у масиві
- •8.3. Поліпшений алгоритм сортування обмінами
- •8.4. Бінарний пошук в упорядкованому масиві
- •8.5. Алгоритми сортування масивів (продовження). Сортування вставками
- •8.5.1 * Ефективність алгоритму
- •8.6. Задачі і вправи
- •9. Рекурсія
- •9.1. Рекурсивно-визначені процедури і функції
- •9.2. Приклади рекурсивних описів процедур і функцій
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •I стержень j стержень 6-I-j стержень
- •9.3. Переваги і недоліки рекурсивних алгоритмів
- •9.4. Задачі і вправи
- •10. Швидкі алгоритми сортування і пошуку
- •10.1. Нижня оцінка часу задачі сортування масиву за числом порівнянь
- •10.2. Швидкі алгоритми сортування: Сортування деревом
- •10.2.1. *Аналіз складності алгоритму
- •10.3. Пірамідальне сортування
- •10.3.1.*Аналіз складності алгоритму
- •10.4. Швидке сортування Хоара
- •10.5. Пошук k-того в масиві. Пошук медіани масиву
- •10.6.* Метод “розділяй і володій”
- •10.7.* Метод цифрового сортування
- •10.8. Задачі і вправи
- •11. Складні типи даних: записи і файли
- •11.1. Складні типи даних у мові Pascal
- •11.2. Записи
- •11.3. Записи з варіантами
- •11.4. Оператор приєднання
- •11.5. Рядки і засоби їх обробки
- •Процедури і функції типу String.
- •11.7. Файли. Управління файлами
- •11.8. Основні задачі обробки файлів
- •11.9. Сортування файлів
- •11.9.1. Алгоритм сортування злиттям
- •11.9.2. Аналіз складності алгоритму
- •11.10. Задача корегування файла
- •11.11. Задачі і вправи
- •12. Множини
- •12.1. Множинний тип
- •12.2. Конструктор множини
- •12.3. Операції і відношення над множинами
- •12.4. Застосування множин у програмуванні
- •12.5. Задачі і вправи
- •13. Динамічні структури даних
- •13.1. Стандартні динамічні структури
- •13.2. Посилальний тип даних. Посилання
- •13.3. Програмування динамічних структур даних
- •13.4. Стеки, списки, черги
- •13.5. Задачі
- •13.6. Дерева
- •13.7. Бінарні дерева
- •13.8. Задачі
- •14. Методологія структурного програмування: підсумки
- •14.1. Основні структури управління
- •14.2. Основні структури даних
- •14.3. Методологія програмування “зверху-вниз”
- •14.4. Приклад: Система лінійних рівнянь
- •14.5. Проектування модулів. Модуль rat
- •14.6. Реалізація модуля
- •14.7. Висновки (модульне програмування)
- •14.8. Заключне зауваження: переходимо до об’єктів
4.11. Приклад лінійної програми
Приклад 4.1. Програма обчислення площі кола, вписаного у трикутник і площі кола, описаного навколо трикутника.
Program Triangle; {програма обчислює площі, вписаного в трикутник і описаного навколо трикутника кіл}
Const
Pi = 3.1415926;
Line = ‘_______________________________’;
Var
a, b, c : Real;
Sint, Sout : Real;
S, p : Real;
Begin
{ введення даних}
Write(‘ введіть сторони трикутника a b c ‘);
Readln(a, b, c);
{обчислення }
p := (a + b + c)/2;
S := Sqrt(p*(p - a)*(p - b)*(p - c));
Sout := Pi*sqrt(a*b*c/4/S);
Sint := Pi*sqrt(2*S/p);
{друк відповіді}
Writeln;
Writeln (Line);
Writeln(‘Sвпис = ‘, Sout);
Writeln(Line);
Writeln(‘Sопис = ‘, Sint);
Writeln(Line)
End .
Оператори Readln і Writeln можуть застосовуватись без параметрів (тобто без дужок та тексту у дужках), для переходу до введення/ виведення з наступного рядка або для пропускання рядка.
Для оформлення введення в операторах Write, Writeln можна використовувати рядок. Наприклад:
writeln(‘***’, ‘ площа вписаного кола = ‘, sint, ‘***’).
Текст програми може містити коментарії. Коментарій – це деякий текст, який стоїть у фігурних дужках. Коментарії використовують для пояснень, необхідних для кращого розуміння програми. Добре прокоментована програма – ознака кваліфікації і сумлінності програміста.
Особливу увагу треба звертати на проектування введення/ виведення. У професіональних програмах це одна з найбільш важливих проблем. Тут треба виділити наступні аспекти:
Захист програми від помилок користувача при введенні даних;
Орієнтація на користувача, який не ознайомлений з програмою – введення/ виведення в режимі дружелюбного діалогу.
4.12. Поняття складності виразу. Оптимізація обчислень
Основний критерій якості програми – її правильність. Строге математичне поняття правильності програми виходить за рамки нашого розгляду. Припустимо, що наші програми виконують саме ті дії, яких ми від них чекаємо.
У цьому припущенні критеріями якості програми є, наприклад, її розмір, об’єм пам’яті, що відведений під дані, швидкість виконання, і т.і.
Швидкість виконання програми, що не розгалужується, визначається кількістю обчислень, які необхідні для отримання значень виразів, що містяться в операторах присвоювання і операторах виведення.
Кількість обчислень, необхідних для отримання значення виразу, будемо називати його складністю. Розглянемо приклад:
U := X*Cos(Alfa) + Y*Sin(Alfa) (1)
V := Y*Cos(Alfa) - X*Sin(Alfa) (2)
Для обчислення значення U необхідно виконати два обчислення значення тригонометричної функції, два множення й одне додавання. Це і є мірою складності правої частини оператора (1). Права частина оператора (2) має ту саму складність, що і оператора (1). Зрозуміло, швидкість обчислень значень елементарних функцій, операцій множення і додавання різні і залежать від реалізації мови програмування. Однак реально припускати, що швидкості обчислень всіх елементарних трансцендентних функцій тотожні між собою, швидкості виконання мультиплікативних операцій тотожні, і швидкості виконання адитивних операцій також тотожні.
Хай Tf, Tm і Ta - час обчислення відповідно функцій, множення і додавання, а T(U) - час обчислення значення U. Тоді
T(U) = 2Tf + 2Tm + Ta, T(V) = T(U) (3)
Час обчислення значення виразу і є мірою його складності. Зрозуміло, що програміст повинен турбуватись про зменшення складності виразів, що входять в програму. Для цього використовують:
а)Тотожні перетворення, що зменшують складність;
б) Попередні обчислення спільних підвиразів;
Приклади:
U := 4*Sin(X)*Cos(X) + 3 <==>
U := 2*Sin(2*X) + 3 <==>
U := Sin(X)^2 - 3*Sin(X) + 2 <==>
U := (Sin(X) - 2)*(Sin(X) - 1) <==>
Y := Sin(X); U := (Y - 2)*(Y - 1)
Між величинами Tf, Tm і Ta існують співвідношення
Tf >> Tm > Ta (4)
які при програмуванні обчислень не можна ігнорувати. Тому особливу увагу треба приділяти зменшенню кількості обчислень трансцендентних функцій, кількості множень та ділень.
Наступний приклад визначає оптимальну форму запису полінома для задачі обчислення його значення.
Приклад 4.2 (Схема Горнера)
Обчислити значення Y = a0x3 + a1x2 + a2x + a3;
Оскільки операції піднесення до степеня у мові немає, можна замінити його множеннями:
Y = a0*x*x*x + a1*x*x + a2*x + a3;
У цьому варіанті T(Y) = 6Tm + 3Tа;
Якщо виносити х за дужки там, де це можливо, отримаємо:
Y = ((a0x + a1)x + a2)x + a3;
T(Y) = 3Tm + 3Tа {Схема Горнера}.
Відомо, що схема Горнера обчислення багаточлена є оптимальною.