4. Прості типи даних. Лінійні програми
Лінійними ( нерозгалуженими ) називають програми, в яких відсутні обчислення, зв’язані з перевіркою деякої умови і вибором того чи іншого продовження обчислень у залежності від значення цієї умови (розгалуження). Будь-яка складна програма містить розгалуження. Разом з тим будь-яка програма містить лінійні фрагменти.
Для того, щоб складати найпростіші лінійні програми, необхідно вивчити поняття заголовку програми, розділу констант, розділу змінних, розділу операторів.
4.1. Заголовок програми
Синтаксична діаграма заголовку програми зображена на сторінці 56.
У стандарті мови використовуються стандартні файли з іменами:
Input - вхідний стандартний файл (ім’я стандартного пристрою введення).
Output - вихідний стандартний файл (ім’я стандартного пристрою виведення).
Приклади заголовка :
program LinearUnequation (Input, Output);
program GrafTrans;
Однак практично у всіх реалізаціях мови на комп’ютері ці імена можна опускати, оскільки вони визначені за замовченням (клавіатура і алфавітно-цифровий екран користувача). Тому далі використовуються заголовки програм без цих параметрів.
4.2. Константи і їх використання. Розділ констант
Розділ констант визначається наступною діаграмою:
Розділ
констант
В розділі констант визначаються імена як синоніми констант. Під константою розуміється або деяке число, або ім’я константи, можливо зі знаком, або рядок.
Приклад розділу констант:
const Pi = 3.1415926; alfa = 7.1219;
MinInt = -MaxInt;
Line = ‘____________________________’;
FirstLine = ‘______ Список групи ________’;
Використання імен констант робить програму більш зрозумілою. Крім цього, програміст може згрупувати константи – параметри програми у розділі констант: тут вони легше піддаються контролю і зміні.
4.3. Змінні програми. Розділ змінних
Розділ змінних визначений діаграмою:
Розділ
змінних
Змінні використовуються в програмі для позначення даних. На відміну від констант, значення змінних можуть змінюватись у процесі виконання програми.
Будь-яка змінна, яка зустрічається в якому-небудь операторі з розділу операторів повинна бути описана в розділі змінних. Опис змінної зв’язує з новою змінною її ім’я і тип. Інформація, яка знаходиться в розділі змінних, використовується компілятором для:
1.Розподілу пам’яті. Розподіл ( резервування ) пам’яті для змінних, що описані в розділі змінних, робить компілятор на етапі генерації коду. Для кожної змінної в ОЗП відводиться певне місце. Розмір цієї частини пам’яті визначається типом змінної.
2.Правильної інтерпретації дій над даними. Наприклад, складання цілих чисел інтерпретується не так, як складання дійсних чисел або рядків.
3.Контролю правильності використання змінних. Помилка, яка допущена при написанні змінної в розділі операторів, приведе до повідомлення про синтаксичну помилку, так як ця змінна не описана в розділі змінних.
Приклад розділу змінних:
var Root1, Root2, Discriminant : Real;
Index, Counter : Integer;
A,B,C : Real;
Letter : Char;
IsSolution : Boolean;