3.4. Структура Pascal-програми

Програма на мові Pascal складається з заголовку і блоку. Блок називають тілом програми. Заголовок програми відділений від тіла крапкою з комою. Крапка, що стоїть після блоку, служить ознакою завершення програми. Таким чином, програма має вид:

п рограма

Відзначимо, що малюнок, приведений вище, більш точно, наочно і коротко визначає поняття програми, ніж попередній текст. Тому в подальшому ми, наслідуючи традицію, що йде від автора мови, будемо застосовувати саме такий спосіб означень мовних конструкцій, який називають мовою синтаксичних діаграм.

3.5. Поняття про лексику, прагматику, синтаксис і семантику мови програмування

Будь-яка мова програмування схожа з природними мовами. Як і природна мова, вона має свій алфавіт, словник, знаки пунктуації (роздільники), за допомогою яких можна утворювати більш складні мовні конструкції, подібні реченням природної мови. Словник мови програмування складається з чисел, слів і деяких інших символів. Елементи цього словника називають лексемами. Приклади лексем:

394, -5678, 12.456, 67.5е8 - числа; Integer, Cos, MaxInt - імена; (, ) - дужки.

Мова програмування містить набір правил побудови лексем. Сукупність цих правил називається лексикою мови. Лексичні правила для чисел, рядків і імен наведені вище.

Оскільки текст будь-якої програми є послідовність лексем, основна задача лексичного аналізу – перевірка правильності написання і ідентифікація лексем в цьому тексті. Кожна лексема має свою інтерпретацію (смисл). Так, послідовність цифр, розмежована точкою, інтерпретується як дійсне число в десятинній нотації, а Cos – як ім’я функції. Сукупність інтерпретацій лексики мови називається її прагматикою.

Правила утворення більш складних конструкцій мови називаються синтаксичними. Сукупність синтаксичних правил утворює синтаксис мови програмування. Одне з синтаксичних правил – правило описання заголовку програми – наведено вище.

Також , як і лексеми, інші конструкції мови інтерпретуються як дії або описання. Наприклад, оператор присвоювання х := х+2 має смисл “скласти значення змінної х з числом 2 і результат інтерпретувати як (нове) значення цієї ж змінної”. Сукупність інтерпретацій синтаксичних правил називається семантикою мови. Можна сказати, що вивчення мови програмування полягає у вивченні його синтаксису і семантики.

3.6. Синтаксичні діаграми як засіб визначення мови програмування

Правила побудови синтаксичних діаграм пояснимо на прикладі діаграми заголовку програми:

заголовок

програми

Мовна конструкція, яка визначається діаграмою, указана на початку діаграми (у прикладі це - заголовок програми). Власно діаграма має вид схеми, рух уздовж якої визначає синтаксично правильну мовну конструкцію.

В діаграмі виділені два види об’єктів: термінальні символи або ланцюжки (лексеми) і мовні конструкції, що визначаються іншими (зокрема, цією ж) діаграмами. Вони називаються нетермінальними об’єктами. Термінальні об’єкти обмежуються в овали, а нетермінальні - у прямокутники. Направлення руху уздовж діаграми (обходу) вказують стрілки, які з’єднують об’єкти.

Треба відмітити, що існують і інші метамови (мови описання мов), наприклад – мова нормальних форм Бекуса-Наура.

На завершення наведемо визначення блока мовою синтаксичних діаграм:

Блок

Таким чином, блок програми складається з шести розділів, кожний з яких, за винятком розділу операторів, може бути відсутнім. Розділи блоку відокремлені один від одного крапкою з комою.