5.5 Види міжнародних лізингових операцій

Розрізняють наступні види міжнародного лізингу:

• Прямий міжнародний лізинг (експортний і імпортний)

• Транзитний (непрямий).

Прямий міжнародний лізинг – являє собою угоду, у якій всі операції здійснюються між комерційними організаціями, наділеними правами юридичної особи, із двох різних країн.

При цьому експортна лізингова операція – міжнародна операція, у якій лізингодавець купує предмет оренди в національної фірми й передає його в оренду іноземному лізингоодержувачу, тобто постачальник і лізингова компанія перебувають в одній країні, а лізингоодержувач – за кордоном (забезпечується стимулювання експорту). Спрощено модель експортного лізингу можна показати на наступній схемі (див. рис. 5.2).

Постачальник країни А

Лізингоодержувач країни Б

поставка устаткування

Контракт купівлі-продажу

Лізингодавець країни А

ЛП

Договор

міжнародного лізингу

ЛП – лізингові платежі

Рис. 5.2 Спрощена модель експортного лізингу

Імпортна лізингова операція – лізингова операція, за якою лізингодавець купує предмет оренди в іноземної фірми й передає його вітчизняному лізингоодержувачу. Тобто лізингова компанія й лізингоодержувач перебувають в одній країні, а постачальник за кордоном (забезпечується стимулювання імпорту). Спрощена модель імпортного лізингу показана на рис.5.3.

Постачальник країни А

Лізингоодержувач країни Б

поставка устаткування

Контракт купівли-продажу

ЛП

Договор

міжнародного лізингу

Лізингодавець країни Б

ЛП – лізингові платежі

Рис. 5.3 Спрощена модель імпортного лізингу

Слід зазначити, що для розвинених країн характерний експортний лізинг, для країн із середнім і низьким рівнем економічного розвитку - імпортний лізинг. Так, підприємства таких країн, як Австрія й Бельгія в основному виступають на світових ринках як лізингодавці.

Транзитний (непрямий) лізинг – лізингова операція, за якою лізингодавець однієї країни бере кредит або купує необхідне устаткування в іншій країні й поставляє його орендареві, що перебуває в третій країні. Тобто це лізингова операція, за якою усі учасники угоди перебувають у різних країнах (найбільш складний варіант лізингового контракту) (див. рис. 5.4).

Крім того, на міжнародний лізинг поширюються ті ж види лізингу, що і для внутрішнього, які можна класифікувати за наступними ознаками.

Постачальник країни В

Лізингоодержувач країни Б

поставка устаткування

Контракт купівплі-продажу

Лізингодавець країни А

ЛП

Договор

міжнародного

лізингу

ЛП – лізингові платежі

Рис. 5.4 Спрощена модель транзитного лізингу

Залежно від складу учасників розрізняють:

• прямий лізинг, за яким власник майна самостійно здає об'єкт у лізинг (двостороння угода);

• непрямий лізинг, якщо передача майна відбувається через посередника. У цьому випадку може мати місце класична тристороння угода або при дуже складних угодах - багатобічне із числом учасників від 4 до 6-7.

Окремим випадком прямого лізингу можна вважати поворотний лізинг, якщо власник майна передає право власності на нього майбутньому лізингодавцю за умов купівлі-продажу, тобто продає, і одночасно вступає з ним у відносини як користувач цього майна. До цього виду лізингу звертаються насамперед підприємства зі складним фінансовим станом: якщо вони мають потребу в цьому майні, але відчувають потребу у фінансових ресурсах, то вони можуть продати це майно лізингової компанії й, уклавши лізинговий договір, продовжувати користуватися ним. Це не виключає можливості наступного викупу цього майна.

За типом майна (об'єктом лізингу) виділяють:

• лізинг нерухомості

• лізинг рухомого майна (машинно-технічний лізинг).

За ступенем окупності майна виділяють:

• лізинг із повною окупністю, за яким протягом терміну дії одного договору відбувається повна виплата лізингодавцю вартості майна, що здається в лізинг;

• лізинг із неповною окупністю, якщо протягом терміну дії одного договору окупається тільки частина вартості майна.

Залежно від умов амортизації розрізняють:

• лізинг із повною амортизацією й відповідно з повною виплатою вартості об'єкта;

• лізинг із неповною амортизацією, що означає часткову виплату вартості.

Відповідно до наведеного вище двома ознаками класифікації, тобто термінами окупності й умовам амортизації, які нерозривно зв'язані один з іншим, тобто за бухгалтерськими стандартами виділяють такі форми лізингу, як фінансовий і оперативний лізинг.

Фінансовий лізинг відповідно законодавству України – це лізинг, за яким лізингодавець зобов'язується придбати у власність майно в продавця (постачальника) відповідно до встановленого лізингоодержувачем специфікацією й умовами й передати її в користування лізингоодержувачу на певний строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Крім того, лізинг вважається фінансовим, якщо лізинговий договір містить одне з наступних умов:

• об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш 75 % його первинної вартості й орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом терміну дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною в такому лізинговому договорі;

• сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди рівняється або перевищує первинну вартість об'єкта лізингу.

Відповідно, якщо договір лізингу не містить жодного з вище перерахованих умов, лізинг уважається оперативним.

За обсягом та умовами обслуговування переданого в лізинг майна виділяють:

• чистий лізинг, якщо все обслуговування переданого майна берет на себе лізингоодержувач;

• лізинг із повним набором послуг, якщо повне обслуговування майна бере на себе лізингодавець;

• лізинг із частковим набором послуг, якщо на лізингодавця покладають лише окремі функції з обслуговування майна;

• мокрий лізинг - за яким технічне обслуговування устаткування, його ремонт, страхування, навіть забезпечення робочою силою та інші операції виконуються лізингодавцем.

За намірами учасників, пов'язаних з ставленням їх до податкових і амортизаційних пільг виділяють:

• фіктивний лізинг- якщо угода носить спекулятивний характер і укладається лише заради одержання найбільшого прибутку шляхом одержання необґрунтованих податкових і амортизаційних пільг;

• справжній лізинг - якщо при укладанні угоди наведена вище мета не є основною й визначальною.

За характером лізингових платежів виділяють:

• лізинг із грошовими виплатами (або валютний) - якщо всі платежі здійснюються в грошовій формі;

• лізинг із компенсаційними платежами (бартерний), якщо платежі відбуваються у формі поставок продукції, виробленої на даному устаткуванні, або у формі здійснення зустрічної послуги;

• лізинг зі змішаними платежами - якщо виплати відбуваються обома вищезгаданими способами.