25

Змістовий модуль 8.

МІЖНАРОДНІ ЛІЗИНГОВІ ОПЕРАЦІЇ

1. Сутність лізингових операцій та особливості міжнародного лізингу

2. Правові основи міжнародних лізингових угод

3. Етапи здійснення лізингових операцій

4. Методика визначення лізингових платежів

5. Класифікація міжнародних лізингових операцій

6. Переваги лізингових операцій.

1. Сутність лізингових операцій та особливості

міжнародного лізингу

У світовій практиці не існує єдиного визначення терміна «лізинг». Він являє собою складне й багатогранне явище. Спектр визначень лізингу містить його розуміння і як товарного кредиту, і як довгострокової оренди машин, устаткування, транспортних засобів і споруджень виробничого призначення (власно, термін „лізинг” походить від англійського слова «to lease», що означає орендувати, брати в оренду), і як особливий вид інвестиційної діяльності. А іноді його вважають завуальованою формою купівлі-продажу майна.

У ст. 292 Господарського кодексу України лізинг визначається як господарська діяльність, спрямована на інвестування власних або притягнутих фінансових коштів, що полягає у наданні за договором лізингу одною стороною (лізингодавцем) у виняткове користування другій стороні (лізиногоодержувачу) на певний строк майна, що належить лізингодавцю або здобувається їм у власність (господарське ведення) за дорученням або з узгодження лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Можна виділити наступні характерні риси лізингу, які допомогають визначити його сутність:

1. Лізинг є довгостроковою орендою матеріальних цінностей, придбаних лізингодавцем для орендаря. Однак від оренди лізинг відрізняється:

• наявністю не двох, а як мінімум трьох сторін в угоді;

• на відміну від оренди, при лізингу має місце інвестування власного або запозиченого засобу - тобто спеціальне придбання об'єкта для здачі його в лізинг;

• відповідальність перед лізингодавцем за виявлені недоліки об'єкта лізингу лізингоодержувач несе лише тоді, коли він сам брав участь у виборі продавця (постачальника) цього об'єкта. Деякі види лізингу (насамперед, фінансовий), ще більше відрізняються від оренди.

2. Лізинг означає кредитні відносини, оскільки у лізинговій операції присутні усі елементи кредитних відносин, а саме:

• принципи терміновості (майно у лізинг надається на певний термін);

• возвратності (надаючи на певний строк елементи основного капіталу, їхній власник (лізингодавець) у певний строк одержує їх назад, як правило, у тій же натурально-речовинній формі),

• платності, з виплатою комісійних.

Але існують і істотні розходження між лізингом і кредитом:

• при комерційному кредитуванні одночасно з передачею товарів у тимчасове користування, передається й право власності на них; при лізингу ж право користування майном відділено від права володіння ім. Лізингоодержувач здобуває лише права користування об'єктом лізингу, за що здійснює лізингові платежі лізингодавцю. По закінченні строку лізингу об'єкт залишається у власності лізингодавця. У ряді випадків у лізинговому договорі може бути передбачене право лізингоодержувача на придбання об'єкта після закінчення дії строку договору, (з відповідним переходом права власності).

• комерційний кредит надається в товарній, а погашається в грошовій формі. При лізингу кредит також надається в товарній формі, але лізингові платежі можуть мати не тільки грошовий, але й компенсаційний характер, якщо платіж буде здійснюватися у формі поставок продукції або зустрічному наданні послуг.

• комерційний кредит має короткостроковий характер. Класичний лізинг (у світовій практиці) як правило, має довгострокову основу.

3. Лізинг є специфічною формою інвестування вкладень в основні фонди за посередництвом спеціалізованої (лізингової) компанії. З інвестуванням ці операції породнює те, що їх учасники оперують капіталом не в грошовій, а у виробничій формі.

Міжнародний лізинг за своєю сутністю схожий на внутрішній. У той же час він є більше складною категорією через відмінності в юридичному, бухгалтерському, валютному, соціальному й політичному середовищі різних країн.

Міжнародний лізинг – це договір лізингу, який укладається суб'єктами, що перебувають під юрисдикцією різних держав, або у випадку, якщо майно або платежі перетинають державні кордони.

Ринок лізингових послуг в Україні сьогодні демонструє явно виражену тенденцію убік їхнього імпорту. Так, більше 80% лізингових операцій відбуваються за договорами міжнародного лізингу. Основними причинами цього є прийнятні умови нерезидентів України за такими показниками, як строк лізингу, розмір передоплати, а також те, що закордонні компанії є класичними фінансовими посередниками й на відміну від українських, не заробляють на самому предметі лізингу.

Іноземні експерти оцінюють щорічний обсяг лізингових послуг в Україні в 300 млн. доларів США. Усього ж потенційний попит на лізингові послуги в Україні оцінюється фахівцями Світового банку від 12 до 50 млрд. доларів США.

Сутність міжнародних лізингових операцій розкривають наступні основні, домінантні особливості:

1. Відокремлення права власності від права користування активом протягом певного періоду повинне здійснюватися в узгодженні, як мінімум, із двома юридичними, бухгалтерськими й податковими системами.

2. Передача активу в лізинг може здійснюватися в прямій і опосередкованій формі. Пряма форма - коли майно фізично перетинає границю для того, щоб потрапити в країну лізингоодержувача. Опосередкований - коли майно не потрібно перевозити через кордон. Воно перебуває в країні лізингоодержувача.

3. Період лізингового договору може бути часом, протягом якого лізингоодержувач користується майном без урахування часу транспортування майна від лізингодавця до лізингоодержувача, або часом, що покриває й транспортування, і користування майном. У випадку внутрішнього лізингу час перевезення активу, як правило, такий короткий, що їм зневажають під час ухвалення рішення. У міжнародному лізингу період лізингового договору включає також і час доставки, якщо воно тривале й витрати на доставку високі. Так, час перевезення, витрати на транспортування, страхування - це важливі чинники при ухваленні рішення про укладання договору міжнародного лізингу.

4. Термін лізингового договору, як правило, збігається з терміном корисної служби активу.

5. Лізингові платежі в міжнародному лізингу можуть здійснюватися в національній валюті лізингодавця, лізингоодержувача або третьої країни, у колективній валюті або у вигляді товару, послуги або сировини.

5.2. Правові основи міжнародних лізингових угод

Відносини лізингу, у тому числі міжнародного, в Україні на законодавчому рівні регулюються такими документами:

1. Цивільний кодекс України (§6 гл.58);

2. Господарський кодекс України (ст. 292);

3. Закон України «Про лізинг» від 16.12.1997 р. № 723/97-ВР у редакції Закону «Про фінансовий лізинг» від 11.12.2003 р. № 1381-IV, який вступив у силу 1.01.2004 р.

4. Конвенція ЮНИДРУА «Про міжнародний фінансовий лізинг». Застосовується до операцій міжнародного фінансового лізингу

Ці документи обумовлюють наступні основи лізингової угоди:

• Предмет угоди.

Предметом лізингової угоди може бути будь-який вид матеріальних цінностей, якщо він не знищується у виробничому циклі та належить за своїми ознаками до основних фондів.

За природою орендованого об'єкта розрізняють лізинг рухомого й нерухомого майна. Найчастіше об'єктом лізингу виступає капітальна продукція: устаткування промислового призначення, транспортне встаткування, ЕОМ, засоби телевізійного й дистанційного зв'язку, копіювально-конторський техніка. Їхня частка в лізинговому обороті зросла з 10 до 45%.

• Суб'єкти лізингу.

Суб'єктами лізингової угоди є сторони, що мають безпосереднє відношення до об'єкта угоди. При цьому їх можна підрозділити на прямих і непрямих учасників.

До прямих учасників лізингової угоди належать

• Лізингодавець - юридична особа, що передає право володіння й користування предметом лізингу лізингоодержувачу;

Лізингодавцями можуть виступати:

• установа банку, в уставі якого передбачений даний вид діяльності;

• фінансова лізингова компанія, створена спеціально для проведення лізингових операцій і основною функцією якої є оплата майна, тобто фінансування угоди;

• спеціалізована лізингова компанія, що, крім фінансування, додатково бере на себе певний комплекс послуг нефінансового характеру;

• будь-яка фірма або підприємство, для якого лізинг - не профілююча, але й не заборонена уставом діяльність і в якої є достатні фінансові джерела для проведення лізингових операцій.

  • Лізингоодержувач – це фізична або юридична особа, що одержує від лизингодавця право володіння й користування предметом лізингу;

  • Постачальник (продавець)– це фізична або юридична особа, у якої лизингодавець купує майно, що згодом передасть як предмет лізингу лізингоодержувачу.

Непрямими учасниками лізингової угоди є комерційні й інвестиційні банки, що кредитують лізингодавця й виступають гарантами угод, страхові компанії, брокерські й інші посередницькі фірми.

• Термін лізингу (період лізингу).

Під періодом лізингу розуміється термін дії лізингового договору. Оскільки лізинг є особливою формою довгострокової оренди, то висока вартість і тривалий термін служби об'єктів угоди визначають тимчасові рамки періоду лізингу.

При встановленні терміну лізингового договору лізингодавець і лізингоодержувач враховують наступні моменти:

- термін служби устаткування, обумовлений його техніко-економічними даними. Термін лізингового контракту не може перевищувати терміну можливої експлуатації устаткування з урахуванням умов експлуатації об'єкта орендарем. Термін договору може обмежуватися законодавчо. Наприклад, в Австрії нижня межа перебуває на рівні 40%, а верхня становить 90% від терміну, прийнятого для нарахування амортизації.

- період амортизації устаткування встановлюється урядовими органами. При фінансовому лізингу термін договору звичайно збігається з періодом амортизації;

- цикл появи більш продуктивного або дешевого аналога угоди. Брати до уваги цей чинник особливо важливо у галузях, що здійснюють відновлення продукции, що випускається, у короткий термін;

- динаміка інфляційних процесів. Для лізингодавця невигідно укладати договір за умов інфляції, що швидко зростає, на тривалий строк з фіксованими орендними платежами й навпаки, при тенденції цін до зниження лізингодавець прагне до більш тривалого строку угоди;

- кон'юнктура ринку позичкових капіталів і тенденції його розвитку. Оскільки лізингові компанії широко користуються банківським кредитом, то рівень процентних ставок по довгострокових кредитах, що є основою лізингового відсотка, безпосередньо впливає на тривалість лізингової угоди.

Більшість контрактів лізингу устаткування укладаються на термін від 3 до 5 років, іноді від 6 до 10 років. Контракти більше 10 років укладалися лише у Великобританії, Німеччині й Франції.

• Вартість лізингу, тобто сума лізингових платежів;

Залежно від форми платежу розрізняють: грошові, компенсаційні й змішані платежі.

Залежно від методу нарахування лізингових платежів розрізняють:

• платежі з фіксованою загальною сумою - лізингова плата тут включає амортизаційні відрахування від вартості встаткування в лізингу, плату за користування запозиченим засобом, суму комісійної винагороди лізингодавцю й плату за надані їм додаткові послуги з угоди;

• платежі з авансом - якщо лізингоодержувач спочатку надає лізингодавцю аванс у момент підписання угоди, а потім платить суму лізингових платежів за мінусом авансу;

• мінімальні платежі- це сума всіх лізингових платежів за весь період лізингу плюс сума виплати після закінчення терміну дії угоди для викупу майна у власність;

• невизначені платежі - розрахунок яких базується на деякому встановленому в угоді відсотку, що визначений на підставі обсягу реалізації продукції, що вироблена на даному устаткуванні, суми отриманого прибутку від такої реалізації т.д.

За періодичністю платежів виділяють:

• періодичні платежі (щомісячні, щоквартальні, щорічні);

• одномоментні платежі, які застосовуються одночасно з періодичними внесками у випадку, якщо в угоді передбачена виплата авансу.

З урахуванням фінансового стану й платіжних можливостей лізингоодержувача в угоді можуть встановлюватися такі способи виплати лізингових платежів:

• рівними частинами;

• у зростаючому розмірі - застосовується, якщо на початковому етапі лізингу спостерігається освоєння устаткування й нарощування темпів випуску продукції;

• зі спадаючими розмірами - використовуються лізингоодержувачем зі стабільним фінансовим становищем.

• Послуги, що надаються за лізингом.

Лізинг характеризується більшою розмаїтістю послуг, які можуть бути надані лізингоодежувачу.

Всі види цих послуг умовно діляться на дві групи:

- технічні послуги, пов'язані з організацією транспортування об'єкта лізингу до місця його використання клієнтом; монтажем і налагодженням зданого в лізинг устаткування; технічним обслуговуванням і поточним ремонтом устаткування (особливо у випадку складного новітнього встаткування);

- консультаційні послуги - послуги з питань оподатковування, оформлення угоди й інші.