ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

Форма № Н - 3.04

Маріупольський державний університет

Кафедра ___________Дошкільної освіти________________

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з навчальної роботи

________________________________

«______»_______________20___ року

Робоча програма навчальної дисципліни основи наукових досліжень

(шифр і назва навчальної дисципліни)

Галузь знань_______________ 0101 – Педагогічна освіта_____________________

(шифр і назва напряму підготовки)

Напрям підготовки ___________6.010101 Дошкільна освіта __________________

(шифр і назва спеціальності)

спеціалізація___________________________________________________________

(назва спеціалізації)

факультет ________________філологічний _______________________________

(назва факультету)

м. Маріуполь – 2014 рік

УДК 378.1

ББК 74.4

Робоча програма з основ наукових досліджень для студентів за напрямом підготовки 6.010101 Дошкільна освіта. «19» вересня, 2012 року - 19 с.

Розробник: Брежнєва О.Г., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дошкільної освіти

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри дошкільної освіти

Протокол від. «17» вересня 2014 року № 2

Завідувач кафедри________________________ (К.Й.Щербакова__)

«17» вересня 2014 року

Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки _______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол від. «____»________________20___ року № ___

«_____»________________20__ року Голова _______________ (_____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________, 2014 рік

 __________, 2014 рік

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів - 3	Галузь знань 0101 «Педагогічна освіта»	Нормативна
	Напрям підготовки  6.010101 «Дошкільна освіта»
Модулів - 3	Спеціальність (професійне спрямування)- вихователь дітей дошкільного віку	Рік підготовки:
Змістових модулів - 3		2-й	2-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання - захист обґрунтування теми наукового дослідження		Семестр
Загальна кількість годин – 108 години		2-й	2-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних - 6 самостійної роботи студента - 2	Освітньо-кваліфікаційний рівень:бакалавр	год. 18	год.10
		Практичні, семінарські
		год. 26	год.8
		Лабораторні
		год. -	год. -
		Самостійна робота
		год. 44	год. 70
		Індивідуальні завдання: 20 год.
		Вид контролю: залік

Примітка:

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

     для денної форми навчання – 40:60

     для заочної форми навчання – 25:75

Нові соціально-економічні умови розвитку освіти України, як ніколи раніше, висувають високі вимоги до підготовки педагога і його професійної культури. Система освіти стає все більш важливим показником ступеню розвитку будь-якої країни, її економічного, науково-технічного і культурного потенціалу, її міжнародного авторитету. Стан і перспективи розвитку освітніх закладів певною мірою залежать від педагогів – від їх наукової і методичної кваліфікації, від їх творчості і здібності практично розв’язувати проблеми навчання і виховання підростаючого покоління.

Підготовка такого педагога, ефективність його професійного становлення залежить від свідомої, цілеспрямованої, самостійної пізнавальної діяльності студента. Це пояснюється, по-перше, тим, що навчальні заняття, обмежені певними часовими рамками, не дозволяють розкрити всі здобутки вітчизняної науки, яка вивчається, світової педагогічної думки. По-друге, тим, що у сучасних умовах інформації з усіх галузей знань стало так багато, що її неможливо опанувати без вміння відбирати, аналізувати. По-третє, змінюються методи роботи дошкільного навчального закладу, школи, ВНЗ. Акцент робиться на посилення самостійної роботи тих, хто навчається. Учетверте, підручники і навчальні посібники швидко старішають, не встигають відповідати змінам у державних освітніх стандартах, нових навчальних програмах. Все це визначає необхідність підготовки студентів до самостійної творчої діяльності, формування у них вмінь і навичок проведення навчально-дослідної і науково-дослідної роботи. За період навчання у ВНЗ кожний студент самостійно виконує ряд різних наукових робіт, у тому числі доповіді, реферати, контрольні, курсові й випускні кваліфікаційні роботи. Кожна нова робота відрізняється від попередньої зростаючим ступенем складності і обсягом. Окремі роботи містять лише огляд і критичну оцінку наукових праць, інші є результатом дослідницької діяльності студента у період педагогічної практики, третій різновид робіт представляє собою результат творчого рішення наукової проблеми.

Включення спочатку у навчально-дослідну, а потім у науково-дослідну (НДРС і НДРС) допомагає студентам оволодіти сучасними методами пошуку, обробки і використання інформації, освоїти деякі методи науково-дослідної діяльності, визначитись у своїй педагогічній позиції і сформувати вміння її відстоювати і захищати, що допомагає розвитку у майбутніх педагогів з дошкільного фаху здібностей до творчого ставлення до своєї професії.

Розв’язанню цих складних завдань допоможе навчальна дисципліна «Основи наукових досліджень», яка займає одне з провідних місць у загальній професійні підготовці студентів дошкільного фаху. Вивчення навчального курсу «Основи наукових досліджень» (ОНД) спирається на попередній досвід студентів. Їх знання, вміння та навички, які вони отримали у процесі вивчення соціально-гуманітарних та психолого-педагогічних дисциплін, а також передує вивченню таких навчальних курсів як дошкільна педагогіка, дитяча психологія, психодіагностика, методик дошкільного виховання, що обумовлюють наукову роботу студентів.

Основи наукових досліджень – це спеціальна дисципліна, яка входить до циклу професійно-орієнтованих й відіграє важливу функцію в професійній підготовці педагогів-вихователів, організаторів дошкільного виховання на ступені бакалавр педагогічної освіти, тому, що:

• дає чіткі професійні знання з методології і техніки організації та проведення науково-дослідної роботи студентів;

• сприяє формуванню наукового світогляду майбутніх фахівців з дошкільного виховання;

• формує готовність майбутніх вихователів до організації дослідницької роботи в умовах ДНЗ, діагностики рівня розвитку дітей дошкільного віку.

Структурні складові програми дисципліни ОНД :

• пояснювальна записка;

• орієнтовна структура залікового кредиту курсу зі змістовими модулями;

• зміст програми за модулями;

• стислий зміст лекцій, семінарських, практичних, лабораторних занять;

• завдання для самостійної роботи;

• характеристика навчально-дослідного завдання;

• методи навчання;

• вимоги до оцінювання.

Навчальний курс складається з трьох змістових модулів:

Модуль І - Наука як сфера людської діяльності (18 годин, 0,5 кредити)

Модуль ІІ - Методологія та методика наукового дослідження (54годин, 1,5 кредити)

Модуль ІІІ - Курсові, кваліфікаційні роботи: написання, оформлення, захист (36 годин, 1 кредит)

Загальна кількість годин (кредитів) за навчальним планом становить 108 г. (3 кредити, з розрахунку 1 кредит дорівнює 36 г). У таблиці 1 наведений опис навчальної дисципліни.

Такий розподіл матеріалу навчальної дисципліни дозволяє забезпечити засвоєння теоретичних основ курсу, оволодіти методологією, теорією, технологією, методами та способами організації науково-дослідницької діяльності.

Програмою передбачені основні форми роботи зі студентами: лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття і різноманітні завдання з самостійної роботи творчого характеру. Семінарські заняття є логічним продовженням лекцій. Система семінарських занять – важлива форма самостійної, творчої роботи студентів. Мета семінарських і практичних занять: поглибити, розширити, деталізувати знання студентів, які вони отримали підчас лекцій; перевірити якість засвоєння, озброїти студентів практичними вміннями та навичками безпосередньої науково-дослідної роботи з дітьми.

Методика проведення семінарських, практичних (лабораторних) занять досить різноманітна: класичне семінарське заняття, побудоване за традиційною схемою; обговорення рефератів з будь-якої проблеми; навчальні ігри, виконання проектів та науково-практичних завдань, тощо. Найбільш поширена форма проведення семінарських занять – комбіновані заняття. У таких заняттях поєднуються дві частини: теоретична і практична. Теоретична частина передбачає усне обговорення питань певної теми, практична – моделювання окремих учбових ситуацій студентами самостійно, демонстрація методів наукової роботи в аудиторії. Використання практичних завдань допомагає викладачеві здійснювати контроль за засвоєнням студентами знань, сформованістю навичок, вмінь організації наукової роботи. Частина практичних занять має навчально-тренувальний характер. Студенти вправляються у складанні програм дослідження, написанні наукових статей, доповідей за сучасною проблематикою тощо. В процесі проведення семінарських занять передбачаються різні види пізнавальної діяльності студентів: індивідуальна, диференційована, колективна, що забезпечує їхню взаємодію і розвиток здібностей кожного студента.

Особлива увага приділяється організації самостійної роботи студентів з курсу «Основи наукового дослідження», яка побудована таким чином, що є невід’ємною частиною лекційно-семінарських занять, входить як до семінарських, практичних занять так і виконується у поза аудиторний час. В програмі закладено співвідношення аудиторної роботи з самостійною відповідно 40% (44 години) і 60 % (64 годин).

Програмою передбачені методи контролю і оцінювання навчальних досягнень студентів, які передбачають перевірку ступеню засвоєння елементів знань, вмінь та навичок певного модуля. За кожним модулем студент виконує визначену програмою кількість завдань репродуктивного, реконструктивного, творчого характеру: робота з підручником, підготовка повідомлень, рефератів, розробка доповідей наукового характеру, підготовка обґрунтування до тренувальної теми, складання перспективних планів науково-дослідної роботи, анотування статей різної проблематики у відповідної галузі, аналіз практичних ситуацій та ін. Вивчення кожного з трьох змістових модулів завершується тестуванням, що дозволяє викладачеві системно і поступово контролювати рівень знань. Наприкінці проводиться захист індивідуального навчально-дослідного завдання і підсумкове тестування, які складають до 40 % загальної кількості балів за 100 - бальною шкалою оцінювання. Встановлений рейтинг дозволяє викладачу забезпечити об’єктивне оцінювання навчальних досягнень студентів з курсу «Основи наукових досліджень».

Програма є одним з варіантів організації навчальної роботи з вивчення курсу «Основи наукових досліджень». До неї можуть бути внесені зміни і доповнення у відповідності з особливостями викладання цієї дисципліни в різних вищих навчальних закладах України.