
- •Тема 1 економічний ризик: джерела та сутність
- •1.1. Визначення економічного ризику
- •1.2. Вимірювання ризику
- •1.3. Показники ризику
- •Узагальнення підходів до трактування категорії «ризик»
- •Практичне завдання для самостійного опрацювання
- •Список використаних джерел
- •Тема 2 фактори виникнення та класифікація ризиків
- •2.1. Фактори виникнення ризиків
- •Фактори
- •Причини виникнення фінансових ризиків
- •Класифікація ризиків
- •1. За рівнем виникнення ризики можуть бути класифіковані так:
- •2. За причинами виникнення
- •3. За ступенем припустимості або величиною ризики класифікують так:
- •4. За ступенем правомірності ризики бувають:
- •5. За ступенем системності виділяють:
- •6. З можливості страхування ризики діляться на дві групи:
- •7. За сферою походження виділяють ризики:
- •9. За можливістю прогнозування ризики можуть бути класифіковані на:
- •10. За ступеню впливу на діяльність господарюючих суб’єктів
- •11. За ознакою реалізації ризиків виділяють дві їх групи:
- •Економічні ризики підприємств
- •Практичне завдання для самостійного опрацювання
- •Список використаних джерел
- •Тема 3 методи об’єктивних оцінок при вимірюванні ризику
- •3.1.Система кількісних оцінок ризику
- •Якісний аналіз
- •Кількісний аналіз
- •Практичне завдання для самостійного опрацювання
- •Список використаних джерел
- •Тема 4 методи суб’єктивних оцінок при вимірюванні ризику
- •Внутрішня економіка
- •Економіка країни-партнерів
- •Заборгованість
- •Зростання внп на душу населення
- •Практичне завдання для самостійного опрацювання
- •Список використаних джерел
- •Тема 5 аналіз ризику методами імітаційного моделювання
- •5.1. Імітаційне моделювання: сутність та значення
- •Практичне завдання для самостійного опрацювання
- •Список використаних джерел
- •Тема 6 основи ризик-менеджменту
- •6.1. Основні підходи щодо управління ризиком
- •6.2. Способи зниження ступеня ризику
- •6.2.1. Зовнішні способи зниження ступеня ризику
- •6.2.2. Внутрішні способи зниження ступеня ризику
- •6.3. Таблиця рішень
- •Модуль «ймовірність виникнення втрат/рівень збитків» для пошуку рішення щодо оптимізації ступеню ризику
- •Узагальнення підходів до трактування категорії «ризик-менеджмент»
- •Практичне завдання для самостійного опрацювання
- •Список використаних джерел
- •Тема 7 запаси, резерви як спосіб зниження ступеня ризику
- •7.1. Структура та види резервів і запасів на непередбачувані витрати
- •7.1.1. Види матеріальних запасів
- •7.1.2. Обсяг резерву сировини
- •7. 2. Резервування грошових засобів на покриття випадкових затрат
- •Затрат (збитків)
- •7.3. Управління запасами з урахуванням ризику
- •7.3.1. Модель м. Міллера і д. Орра
- •7.3.2. Модель формування оптимального резерву
- •7.4. Задачі управління виробництвом та резервами
- •Узагальнення підходів до трактування категорії «запаси»
- •Узагальнення підходів до трактування категорії «резерв»
- •Практичне завдання для самостійного опрацювання
- •Список використаних джерел
- •Тема 8 диверсифікація як спосіб зниження ризику: як елемент теорії портфеля
- •8. 1. Суть диверсифікації
- •Диверсифікація
- •8. 2. Норма прибутку цінних паперів
- •8.2.1. Сподівана норма прибутку цінних паперів
- •8.2.2 Ризик цінних паперів в абсолютному вираженні
- •8.2.3 Кореляція цінних паперів та її застосування
- •8. 3. Портфель цінних паперів
- •8.3.1. Однорідний портфель цінних паперів
- •8.3.2. Портфель з двох видів цінних паперів
- •8.3.3. Портфель з багатьох видів цінних паперів
- •8.3.4 Включення в портфель безризикових цінних паперів
- •8.4. Коефіцієнт чутливості бета
- •8.4.1. Спрощена класична модель формування портфеля (модель Шарпа)
- •8.4.2 Систематичний та несистематичний ризики. Фондові індекси.
- •8. 5. Тактика фінансового менеджера
- •8. 6. Про ефективність роботи фінансового менеджера та аналітика
- •Узагальнення підходів до трактування категорії «диверсифікація»
- •Практичне завдання для самостійного опрацювання
- •Список використаних джерел
- •Література
- •Словник
- •Додаток а Визначення категорії «ризик»
- •Додаток б Хроніка дослідження ризику
- •Додаток в Ризики взаємодії з контрагентами та партнерами у процесі організації продажу (послуг) та причини їх виникнення
- •Додаток г Ризики непередбачено конкуренції та причини їх виникнення
- •Додаток д Ризики, пов’язані з купівельною спроможністю грошей та причини їх виникнення
- •Додаток ж Ризики незабезпечення господарської діяльності необхідним фінансуванням та причини їх виникнення
- •Додаток з Інвестиційні ризики та причини їх виникнення
- •Додаток и Ризики, що виникають у процесі стратегії
- •Додаток й Система показників абсолютного та відносного вимірювання ризику
- •Додаток к Види ризиків, що виділяються автором на основі опрацьованої літератури
8.4.2 Систематичний та несистематичний ризики. Фондові індекси.
Поняття систематичного і несистематичного (специфічного) ризику мають безпосередній зв’язок з диверсифікацією, з формуванням ПЦП. Вміла методика формування – (диверсифікація) портфеля дає змогу істотно знизити несистематичний (специфічний) ризик, яким він обтяжений. Однак залишається ще систематичний ризик ринку, який може мати певний (більший чи менший) ступінь у складі всіх акцій, залучених до портфеля, вилучити котрий не вдається шляхом диверсифікації. Як міра систематичного ризику і використовується коефіцієнт .
Показник характеризує змінюваність доходів щодо певної акції відносно доходів повністю диверсифікованого портфеля, яким в ідеальному випадку є весь ринок ЦП.
Вважають, що показник систематичного ризику для «ринкової» акції, динаміка доходів по якій збігається з динамікою ринку ЦП у цілому (вимірюється по будь-якому фондовому індексу), дорівнює одиниці ( =1).
Величина j – коефіцієнт систематичного ризику j-го активу – характеризує міру зв’язку між біржовим курсом акцій j-тої компанії та загальним станом ринку і визначається за формулою:
,
де Rj – норма прибутку j-го капітального активу (акції),
RМ – загальноринковий середній рівень норми прибутку,
(Rj),(RМ) – середньоквадратичні відхилення цих випадкових величин, cov(Rj, RМ) – їх коваріація,
(Rj, RМ) – їх коефіцієнт кореляції.
Показник регулярно публікується у західній фінансовій періодиці. Він широко використовується для аналізу якості інвестиційних проектів, зокрема для оцінки того, наскільки сподіваний дохід компенсує ризикованість вкладів у певний вид цінних паперів.
Він має найпоширеніше використання.
Найпоширеніше використання має Індекс Доу-Джонса (за назвою фірми, що випускає основну фінансову газету «Wall Street Journal») – це сума цін акцій 30 провідних корпорацій, яка ділиться на деяке число (divisor). Цей індекс є «барометром», що дає змогу передбачити поведінку всіх акцій на ринку ЦП.
Детальніше (порівняно з індексом Доу-Джонса) реальне становище ринку ЦП відображає зведений SP 500 Index (Standard and Poor’s Index). Він є найважливішим для фінансових аналітиків і являє собою суму курсів 500 найважливіших видів ЦП, зважених з урахуванням акціонерного капіталу кожної корпорації.
Найдетальнішим у США є Wilshire Index, який враховує 5000 видів ЦП компаній (на ринку ЦП США).
Розрахунком показників ризику та індексів займаються консалтингові інвестиційні компанії.
Наприклад, показник для акцій компанії «ООО» становить 1,35. Фондовий індекс Доу-Джонса підвищився на 20 пунктів. На скільки пунктів зросте індекс Доу-Джонса для акцій компанії?
Розв’язання. Оскільки показник для акцій компанії становить 1,35, то це свідчить про те, що ризикованість вкладень у акції «ООО» вища ризикованості фондового ринку в цілому на 35%. Нестійкість цих акцій становить 1,35 щодо нестійкості «середньої» акції фондового ринку.
Якщо ж фондовий індекс підвищився на 20 пунктів, то для акцій «ООО» індекс Доу-Джонса зросте на 27 пунктів (20 = 20 1,35 = 27).