1.3. Показники ризику

Кількісні значення економічного ризику обчислюють як в абсолютних, так і у відносних величинах. В абсолютному вираженні ризик може визначатися сподіваною величиною можливих втрат, якщо вони піддаються такому виміру. У відносному вираженні ризик визначається як величина можливих втрат, віднесена до деякої бази, за яку найзручніше приймати майно підприємства або загальні витрати ресурсів на даний вид підприємницької діяльності, або ж очікуваний прибуток від даної діяльності, або вартість основних фондів та оборотних засобів.

Але економічний ризик – це ймовірна категорія, а тому найбільш обґрунтованим є вимір його як ймовірність виникнення певного рівня втрат. Тобто, при оцінці ризику потрібно б установлювати для кожного абсолютного чи відносного значення величини можливих втрат відповідну ймовірність виникнення такої величини. Побудова такої таблиці у підприємницької практиці – дуже непросте завдання. Тому частіше на практиці обмежуються спрощеними підходами до оцінки ризику. Одним з таких підходів є побудова так званих зон ризику. На рис. 1.3 схематично зображені області або зони ризику залежно від величини втрат.

Область, у межах якої втрати не очікуються, називають безризиковою зоною, їй відповідають нульові або негативні втрати (ризик зовсім незначний, фінансових втрат практично немає, гарантується фінансовий результат в обсязі розрахункової суми прибутку).

Виграш Втрати

Зона Зона Зона

Безризикова допустимого критичного катастрофічного

з она ризику ризику ризику

0

Величина Розрахунковий Розрахункова Майновий

прибуток виручка стан можливих втрат

Рис.1.3. Схема зон ризику

Під зоною допустимого ризику розуміють область, в межах якої даний вид підприємницької діяльності зберігає свою економічну доцільність, тобто втрати мають місце, але вони менше очікуваного прибутку. Межа зони допустимого ризику відповідає рівню втрат, що дорівнює розрахунковому прибутку від підприємницької діяльності (ризик середній, можливі фінансові втрати в обсязі розрахункової суми прибутку).

Зона критичного ризику – це область, що характеризується можливістю втрат, які перевищують величину очікуваного прибутку аж до величини повної розрахункової виручки від підприємництва, тобто суми витрат та прибутку (ризик високий, можливі фінансові втрати в обсязі розрахункової суми валового доходу).

Інакше кажучи, зона критичного ризику характеризується можливістю втрат, що можуть призвести до невідшкодованих втрат усіх коштів, які вкладені в підприємницьку справу. В останньому випадку підприємство не тільки не отримає ніяких доходів, але й понесе збитки, що дорівнюють всім витратам.

Крім критичного існує ще більш небезпечний ризик – це катастрофічний ризик. Зона катастрофічного ризику – це область втрат, що за своєю величиною переважають критичний рівень, а за максимумом можуть досягти величини, яка дорівнює майновому стану підприємства (ризик дуже високий, можливі фінансові втрати в обсязі суми власного капіталу підприємства).

Катастрофічний ризик може призвести до банкрутства, закриття підприємства та розпродажу його майна. До категорії катастрофічного ризику відносять (без залежності від майнових та грошових збитків) ризик, що пов’язаний з небезпекою життя людей або виникненням екологічних катастроф.

Найбільш повне уявлення про ризик дає так звана крива розподілу ймовірностей втрат, що уявляє собою графічне зображення залежності ймовірності втрат від їхнього рівня і показує, наскільки ймовірне виникнення тих або інших втрат (див. рис. 1.4).

Ймовірність певних рівнів втрат є важливим показником, за допомогою яких можна визначитися щодо ризику. Так, якщо ймовірність катастрофічної втрати виражається показником, що свідчить про відчутну загрозу втрат усього майна (наприклад, його значення дорівнює 0,2), то розумний підприємець відмовиться від такої справи, не піде на подібний ризик.

У процесі прийняття управлінських рішень про допустимість та доцільність ризику підприємцю треба оцінювати не стільки ймовірність певного рівня втрат, скільки ймовірність того, що втрати не перевищують деякий рівень. Це й буде основним показником ризику. Ймовірність того, що втрати не перевищують певний рівень, є показником надійності, впевненості.

Зона допустимого Зона критичного Зона катастрофічного

ризику ризику ризику

Вр 1

Вд 2

Вкр

3

Вкт

4

0 ПРр Вр МС ПР

Розрахунковий Розрахункова Майновий Можливі

прибуток виручка стан втрати прибутку

Рис.1.4. Типова крива розподілу ймовірностей виникнення певного рівня втрат прибутку

Звичайно, що показники ризику й надійності підприємницької справи тісно пов’язані між собою.

Знання показників ризику В_р, В_д, В_кр, В_кт дозволяє виробити судження та прийняти рішення про здійснення підприємницького задуму. Але для такого рішення недостатньо оцінити значення (ймовірність) показників допустимого, критичного й катастрофічного ризиків. Треба ще задати або прийняти граничні величини цих показників, вище яких вони не можуть бути, щоб не попасти в зону надмірного, несприятливого ризику. Граничні значення ймовірностей виникнення допустимого, критичного і катастрофічного ризику можна позначити відповідно К_д, К_кр, К_кт. Величини цих показників взагалі рекомендує прикладна теорія економічного ризику, але й сама людина – підприємець чи керівник підприємства вправі визначити граничні рівні ризику для себе або для підприємства. Пропонуються такі граничні значення показників ризику: К_д= 0,1, К_кр= 0,01, К_кт= 0,001, тобто відповідно 10, 1 и 0,1 відсотку. Це означає, що не слід йти на підприємницьку угоду, якщо в десяти випадках із ста можна втратити прибуток, в одному випадку із ста – виручку і хоч би в одному випадку із тисячі – майно.

Звичайно граничні рівні ризиків – це суб’єктивна думка, що базується на багатьох аргументах і буде змінюватись під їх впливом. Однак тут є і об’єктивна база, наприклад, економічний стан у країні або інші фактори ризиків. Законодавчо сьогодні оговорюється лише рівень банківських ризиків, які ввійшли до переліку економічних нормативів, що приймаються на рівні Нацбанку України.

Таким чином, якщо є значення трьох показників ризику та критеріїв граничного ризику, то загальними умовами прийнятності виду діяльності, що аналізується, будуть такі:

1. Показник допустимого ризику не може перевищувати граничного значення (В_дК_д).

2. Показник критичного ризику повинен бути менше, ніж гранична величина (В_крК_кр).

3.Показник катастрофічного ризику не може підніматися вище граничного рівня (В_кт  К_кт).

Можна зробити висновок, що головним в оцінці економічного ризику є вміння побудови кривої ймовірностей можливих втрат або хоча б зон і показників допустимого, критичного та катастрофічного ризику.