Міністерство освіти України

Національний авіаційний університет

НАДІЙНІСТЬ І ДІАГНОСТУВАННЯ

ЕЛЕКТРОСВІТЛОТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

Завдання та методичні вказівки по виконанню курсового проекту для студентів стаціонару та Інституту заочного та дистанційного навчання спеціальності 8.090603 «Електротехнічні системи електроспоживання», спеціалізації 8.090603.02 “Ремонт електронного та електротехнічного обладнання”

КИЇВ 2005

УДК 656.71.057 (076.5)

ББК О513-48. 22р

С247

Укладачі С.Г. Ванецян, С.С. Дев’яткіна

Рецензент

Затверджено на засіданні секції факультету систем управління редради НАУ « » « »2000 року

С243 Світлотехнічні комплекси аеропортів. Завдання та методичні вказівки по виконанню курсової роботи/ Уклад.: С.Г. Ванецян, С.С. Дев’яткіна. - К.:НАУ, 2000-24.

Методичні вказівки містять завдання та рекомендації по виконанню курсового проекту з дисципліни «Надійність і діагностування електросвітлотехнічного обладнання»

Призначені для студентів четвертого курсу інституту заочного та дистанційного навчання спеціальності 8.090603 «Електротехнічні системи електроспоживання», спеціалізації 7.090603.02 “Ремонт електронного та електротехнічного обладнання”

Загальні методичні вказівки

Курсовий проект виконується студентами після вивчення основних розділів курсу „Надійність і діагностування електросвітло технічного обладнання” та виконання контрольної роботи і домашнього завдання.

До складу електросвітло технічного обладнання аеродромів цивільної авіації (ЦА) входять світлосигнальні системи аеродромів різних категорій та освітлювальні системи (освітлення перону, освітлення великогабаритних перешкод, розташованих в зоні аеродрому. тощо). Основну роль в процесі забезпечення безпеки польотів грають світлосигнальні системи аеродромів (ССА), тому саме їх обрано в якості об’єкта дослідження при виконанні курсового проекту з дисципліни „Надійність і діагностування електросвітлотехнічного обладнання”.

У процесі технічної експлуатації ССА виникає необхідність визначати її надійність, розробляти комплекс заходів по підтримці системи у працездатному стані та забезпеченню необхідного рівня безпеки та регулярності польотів повітряних кораблів (ПК) у складних метеорологічних умовах (СМУ) на всіх етапах візуального пілотування.

Метою курсового проекту є проектування підсистеми аеродромних вогнів ССА з нормованим рівнем надійності. Актуальність тематики курсового проекту підтверджується тим, що діючі стандарти ІКАО вимагають обов’язкове визначення надійності підсистем ССА у процесі їх проектування.

Для успішного виконання курсового проекту студент повинен знати:

• вимоги нормативних документів ЦА України, стандарти та рекомендації ІКАО;

• особливості формулювання науково обґрунтованих критеріїв працездатного стану підсистем світлосигнальних систем різних категорій;

• методи та технічні засоби контролю і діагностування окремих елементів світлосигнального обладнання.

3

Для успішного виконання курсового проекту студент повинен вміти:

• самостійно розробляти технічне завдання на проектування конкретної підсистеми аеродромних вогнів;

• обирати сучасні елементи світлосигнальної системи аеродрому;

• проводити визначення та аналіз надійності підсистеми аеродромних вогнів та проектувати підсистеми ССА з нормованим рівнем надійності;

• правильно застосовувати методи та засоби автоматизації контролю і діагностування елементів у підсистемі аеродромних вогнів, що спроектована.

Дані методичні вказівки ознайомлюють студентів з основними положеннями кількісного опису надійності ССА. У них визначаються, зокрема, вплив складу та структури ССА на показники його надійності, обґрунтування критеріїв відмови підсистеми ССА, прийняття номенклатури показників надійності та методика розрахунку цих показників по всій номенклатурі

Запропоновані нормовані показники безвідмовності окремих підсистем аеродромних вогнів ССА дозволяють оцінити одержані показники надійності з позицій забезпечення світлосигнальною системою рівнів безпеки польотів, що вимагаються у теперішній час.

4

1. Завдання на курсовий проект

Тема курсового проекту: „Проектування підсистеми ССА з заданим рівнем надійності”.

Мета курсового проекту: набуття студентами основних навиків з проектування підсистем ССА з заданим рівнем надійності та розробки основних заходів щодо його контролю та забезпечення в процесі їх технічної експлуатації.

Перш ніж приступити до виконання курсового проекту студент повинен розробити технічне завдання на проектування підсистеми ССА з заданим рівнем надійності і узгодити його з викладачем.

Задача, що має бути вирішена у курсовому проекту, складається з двох частин:

• розробка складу та структури підсистеми ССА та визначення її показників надійності;

• розробка заходів щодо технічного контролю і діагностуванню підсистеми ССА в процесі експлуатації.

Першу з вищевказаних задача можна розділити на ряд складових частин (яки можуть бути підрозділами курсового пректу).

1. Описати надійність обраної підсистеми ССА (див. дод. А), докладно визначити елементи, від надійності яких залежить надійність всій підсистеми. Сформулювати поняття надійності та критерій працездатного стану ССА певної категорії та поясніти основний шлях, яким визначається надійність ССА та її підсистем.

2. Розробити та обґрунтувати структурну схему підсистеми ССА.

3. Визначити кількісний склад елементів та показники надійності, що входять до підсистеми ССА та впливають на її надійність.

4. Розробити та обґрунтувати структурну і електричну схеми електропостачання аеродромних вогнів обраної підсистеми ССА.

5. Розробити надійнісно-функціональну схему (НФС) обраної підсистеми ССА та її складових підсистем.

6. Визначити та науково обґрунтувати критерій відмови підсистеми ССА (критерії відмови підсистем ССА згідно нормативно-технічних документів ІКАО подано у дод. Б).

7. Вибрати та обґрунтувати номенклатуру показників надійності підсистеми ССА.

5

8. Скласти докладний алгоритм розрахунку показників надійності підсистеми аеродромних вогнів та визначити показники надійності ССА за обраною номенклатурою.

9. Провести порівняльний аналіз отриманих результатів з нормованими значеннями показників безвідмовності виходячи з критеріїв забезпечення підсистемою ССА нормованих рівнів безпеки польотів на етапі візуального пілотування у СМУ.

• для підсистем ССА типу ВВІ-І нормоване значення нестаціонарного коефіцієнта готовності за 12 год. дорівнює 0,98;

• для підсистем ССА типу ВВІ-ІІ нормоване значення нестаціонарного коефіцієнта готовності за 12 год. дорівнює 0,988.

10. Зробити висновки. В разі необхідності розробити організаційно-технічні заходи щодо підвищення показників надійності підсистеми ССА.

В другій задачі, що має вирішуватися в курсовому проекті, можна виділити наступні основні складові.

1. Визначити основні електричні параметри кабельної лінії (КЛ) підсистеми ССА – еквіваленті активний та повний опори КЛ, еквівалентну індуктивність та постійну часу КЛ.

2. Побудувати графіки визначених параметрів КЛ, як функцію кількості аеродромних вогнів підсистеми ССА, що відмовили.

3. Побудувати графіки відносних значень визначених параметрів КЛ, як функцію кількості аеродромних вогнів підсистеми ССА, що відмовили.

4. На підставі аналізу графіків відносних значень параметрів КЛ, як функцій кількості аеродромних вогнів підсистеми ССА, що відмовили зробити висновок щодо визначального параметру КЛ.

5. На підставі аналізу обраного визначального параметру КЛ обрати контрольований сигнал, по значенню якого можна зробити висновок щодо технічного стану КЛ.

6. Розробити електричну схему пристрою для вимірювання контрольованого сигналу.

7. Зробити висновки.

6