2.3.3. Прочитати; розібрати й перекласти:

a) текст “De perfidia punīta”:

1. Cum incŏlae Faleriōrum bellum cum Romānis gerēbant, libĕri cum magistrō extra muros oppǐdi meābant. 2. Aliquando (одного разу) magister libĕros in castrum Romānum addūcit et Romānis dicit:”Audīte attente quod dicam. Tantum dolō incŏlas nostros superabǐtis. Libĕros istos vobis trado. Capǐte eos!” 3. Sed (але) Romāni respondēbant:”Contra viros tantum armis semper pugnabāmus et pugnabǐmus. Ităque captīvos domum remittēmus, proditōrem merǐto puniēmus.” 4. Romāni vestītum supĕrum magistri extrăhunt et libĕris plagas dant. 5. Libĕri magistrum suum in Falerios ducēbant et plagis verberābant. 6. Postea (після цього) Falisci, Romānis admirāti, bellum desǐnunt.

б) текст про античний театр і історію вислова “Deus ex machǐnā” (“бог з машини”, тобто чудо):

1. Theatrum in Athēnis saecǔlō sextō ante aeram nostram aedificabātur et in fanō Dionysii erat. 2. In mediō theatri tragoediae agebantur. 3. Tragoediae ab incŏlis Athenārum ex clivō vicīnō spectabantur. 4. In scaenā variae machǐnae habebantur. 5. Dei vel deae machǐnis in tectum scaenae depellebantur, sicut ex caelō. 6. Ita (так) in scaenā apparēbant, cum necessarium erat. 7. Inde proverbium (звідси прислів’я): “Deus ex machǐna.”

в) текст про один випадок з життя Ганнібала:

1. Antiŏchus, Syriae rex, Hannǐbali, duci perīto, copias suas, contra Romānos parātas, ostendēbat: milǐtes argenteis et aureis insignǐbus florentes, equitātum frenis et ephippiis fulgentem. 2. Antiŏcho interroganti, satisne erit Romānis ea omnia, Hannǐbal ridens respondēbat:”Satis, etiam si valde avāri sunt.” 3. Rex de numĕrō et ornātū exercǐtūs sui sentiēbat, Hannǐbal – de praedā Romanōrum, elūdens imbelliam milǐtum Antiōchi.

Словник:

ab-вказ. на дій.особу elūdo,ĕre-висміювати

addūco,ĕre-приводити equitātus,us(m)-кіннота

admirātus,a,um-бути в захопленні erat-imperfectum від ”бути”

aedifǐco,āre-будувати erit-futurum I від “бути”

ago,ĕre-виконувати et-і, але

ante aeram nostram –до н.е. etiam si-навіть,якщо

Antiŏchus,i(m)-Антіох ex(з Abl.)-з(“звідки?”)

appareo,ēre-з’являтися exercĭtus,us(m)-військо

argenteus,a,um-срібний extra muros-за стінами (murus,i;m-стіна,

arma,ōrum(n,plur.)-зброя мур)

Athēnae,ārum(f,plur)-Афіни extrăho,ĕre-знімати

аttente-уважно Falerii,ōrum(m,plur.)-Фалерії (місто

audio,īre-слухати поблизу Рима)

aureus,a,um-золотий Faliscus,i(m)-фаліск(житель Фалерії)

avārus,a,um-жадібний floreo,ēre-блискати

fanum,i(n)-храм frenum,i(m)вуздечка Romānus,a,um-римський fulgeo,ēre-блищати

gero,ĕre-вести habeo,ēre-мати

bellum,i(n)-війна Hannĭbal,ălis(m)-Ганнібал

caelum,i(n)-небо imbellia,ae(f)-недієздатність

capio,ĕre-взяти в полон in-в. на

captīvus,i(m)-полонений incŏla,ae(m)-житель,мешканець

castrum,i(n)-табір insigne,gnis(n)-знак відзнаки

clivus,i(m)-пагорб interrŏgo,āre-запитувати

contra (з Acc.)-проти iste,ista,istud(1,2відм.)-цей,ця,це

copia,ae(f)-війско ităque-тому

cum-коли, з (приймен.) libĕri,ōrum(m,plur.)-діти

de-про machĭna,ae(f)-машина

dea,ae(f)-богиня magister,tri(m)-вчитель

depello,ĕre-зпускати medium,i(n)-середина

desǐno,ĕre-припиняти meo,āre-гуляти

deus,i(m)-бог merĭto-за заслугами

dico,ĕre-говорити miles,ĭtis(m)-воїн

Dionysius,i(m)-Діоніс necessarium-необхідно

do,dāre-давати noster,tra,trum-наш,наша,наше

dolus,i(m)-хитрісь numĕrus,i(m)-чисельність

domum-додому oppĭdum,i(n)-місто

duco,ĕre-гнати ornātus,us(m)-спорядження

dux,ducis(m)-полководець ostendo,ĕre-показувати

ea omnia-все це (збир.) parātus,a,um-підготовлений

elūdo,ĕre-висміювати perītus,a,um-досвідчений

eos-їх (Acc.) plaga,ae(f)-різка

ephippium,i(n)-попона praeda,ae(f)-здобич

prodĭtor,ōris(m)-зрадник pugno,āre-битися,боротися

punio,īre-карати quod-що

remitto,ĕre-відправляти respondeo,ēre-відповідати

rex,regis(m)-цар rideo,ēre-сміятися

saecǔlum,i(n)-століття satis (ne)-(чи) достатньо

scaena,ae(f)-сцена semper-завжди

sentio,īre-думати sextus,a,um-шостий

sicut-начебто б specto,āre-дивитися

sunt-praesens від “бути” supĕro,āre-перемагати

supĕrus,a,um-верхній suus,a,um-свій

Syria,ae(f)-Сирія tantum-тільки

tectum,i(n)-поверхня theatrum,i(n)-театр

trado,ĕre-передавати tragoedia,ae(f)-трагедія

valde-дуже varius,a,um-різний

vel-або verbĕro,āre-сікти

vestītus,us(m)-одя vicīnus,a,um-сусідній

vir,viri(m)-чолов vobis-вам

Теми: 1. Прикметник:словниковий запис, визначення відміни і основи. 2. Ступені порівняння прикметників.

1. Прикметник:словниковий запис, визначення відміни і основи. Прикметники в словнику записуються в називному відмінку (вказуються форми чоловічого, жіночого і середнього родів). За закінченням словникового запису визначаємо відміну прикметника. За відміною всі прикметники можна поділити на дві групи: прикметники 1-2 відміни і прикметники 3 відміни. Прикметники 1-2 відміни мають такі самі закінчення, як і іменники 1 і 2 відміни в Nominatīvus singulāris: -us, -er (m); -a (f); -um (n).

latus,a,um=latus (m), lata (f), latum (n) – широкий (основа lat-)

ruber,bra,brum=ruber (m), rubra (f), rubrum (n) – червоний (основа rubr-)

У цих прикметників форма жіночого роду відмінюється за першою відміною, а форми чоловічого і середнього – за другою.

Прикметники 3 відміни мають в словниковому запису закінчення –is (як іменники 3 відміни) і поділяються на три підгрупи: а) прикметники 3-х закінчень - -er (m), -is (f), -e (n) → silvester,tris,tre = silvester (m), silvestris (f), silvestre (n) – лісовий (основа silvestr); б) прикметники 2-х закінчень (форми чоловічого і жіночого родів співпадають) – - is (m,f), - e (n) → brevis,e = brevis (m,f), breve (n) – короткий (основа brev-); в) прикметники 1-го закінчення (одна форма для всіх родів). Ці прикметники записуються в словнику, як іменники (в номінативі і генетиві). Найчастіше ці прикметники в номінативі мають закінчення: -x,-s,-ns,-r. Основу таких прикметників визначаємо за формою Genetīvus (як у іменників). Наприклад: sapiens,ntis = sapiens (Nom.,m,f,n), sapientis (Gen.,m,f,n) – розумний (основа sapient-).