Тема: Іменник: словниковий запис, визначення відміни і основи.

Для латинського іменника характерні такі морфологічні категорії: рід (чоловічий (m), жіночий (f), середній (n) ); число (однина (singulāris), множина (plurālis) ); відмінок (Nominatīvus (Nom.)-називний, Genetīvus (Gen.)-родовий, Datīvus (Dat.)-давальний, Accusatīvus (Acc.)-знахідний, Ablatīvus (Abl.)-аблатив або відкладний, Vocatīvus (Voc.)-кличний ); відміна.

У словниках іменник подається у двох формах: Nominatīvus та Genetīvus singulāris, причому родовий відмінок здебільшого подається скорочено. Наприклад: vita,ae(f)-життя. Повністю читається: vita,vitae, feminīnum. Найчастіше іменники жіночого роду мають закінчення –а, чоловічого –us, середнього –um в Nominatīvus. Іменник має 5 відмін. Відміну визначаємо за закінченням Nominatīvus i Genetīvus. Практичну основу іменників усіх п’яти відмін виділяємо за формою Genetīvus singulāris шляхом відкидання відмінкового закінчення: 1 відміна - -ae, 2 відміна - -і, 3 відміна - -is, 4 відміна - -us, 5 відміна - -ēi.

1 відміна: Nom. – закінчення –a

Gen. – закінчення –ae

terra,ae (f) – земля, країна (основа terr-)

2 відміна: Nom. – закінчення –us, -er (m); -um (n)

Gen. – закінчення –i

amīcus,i (m) –друг (основа amic-)

bellum,i (n) – війна (основа bell-)

3 відміна: Nom. – різні закінчення

Gen. – закінчення –is

За типом словникового запису іменники 3 відміни діляться на три групи: односкладові (в словнику Genetīvus подається повністю – rex,regis,m – цар, основа reg-); рівноскладові (однакова кількість складів в Nominatīvus і Genetīvus – canis,is,m – собака, основа can-); нерівноскладові ( в Genetīvus на один склад більше, ніж в Nominatīvus – homo,ĭnis,m- людина, основа homin-).

У цих іменників (нерівноскладових) в словнику на другому місці наводиться не тільки закінчення Genetīvus, a вся змінена кінцева частина цього відмінка. Щоб утворити повну форму родового відмінка і визначити основу, потрібно відкинути останню голосну Nominatīvus і замість неї додати кінцеву частину Genetīvus: homo+ĭnis=homĭnis (основа homin-).

4 відміна: Nom. – закінчення –us (m,f); u(n)

Gen. – закінчення –us

fructus,us (m) – плід (основа fruct-)

manus,us (f) – рука (основа man-)

cornu,us (n) – ріг (основа corn-)

5 відміна: Nom. – закінчення – es

Gen. – закінчення – ēі

res,rei (f) – справа (основа r-)

2. Контрольно- тренувальні вправи.

1.2.1. Прочитати, визначити рід іменників: aurum, macropus, collum, spica, petalum, vespa, equus, costa, insectum, formīca, cereus, alga, fructus, herba, rostrum, merǔla, camēlus, cellǔla, araneus, genus, arēna, intellectus, folium, gemma, planta, nervus, linum.

1.2.2. Написати словниковий запис іменників у повній формі; визначити їхнє відмінювання й практичну основу: murus,i (m); domus,us(f); corpus,ōris(n); opus,ĕris(n); ordo,ĭnis(m); spes,ēi(f); astrum,i(n); comes,ĭtis(m); tabŭla,ae(f); ager,agri(m); cornu,us(n); series,ēi(f); rex,regis(m); arēna,ae(f); elĕphas,antis(m); verĭtas,ātis(f); cortex,ĭcis(m).

1.2.3. Написати слова, які утворилися в українській мові від латинських: aqua (вода), terra (земля,країна), herba (трава), natūra (природа), vita (життя).

1.2.4. Від яких латинських слів утворилися українські: вітамін, інтелект, натура, арена, око, манікюр, педікюр, лаборант, студент, аудиторія, куратор.

1.2.5. Продовжити крилатi вирази: 1. Соловей не спiває в клiтцi. – In cavea non canit … . 2. Якщо ти розумний, будь бджолою. – Si sapis, sis … . 3. Вовк вовка не кусає. - … non mordet lupum. 4. Одна ластiвка весни не робить. – Una … non facit ver. 5. Орел не ловить мух. - … non captat muscas. 5. Природа оздоровлює, лiкар лiкує. - … sanat, medǐcus curat. 6. Рiдкiстний птах (рiдкiсть). - … rara. 7. Балакучий язик шкодить. - Garrǔla … nocet. 8. Праця змiцнює тiло. – Labor … firmat. 9. Вовк зубами, вiл рогами погрожує. – Dente lupus, cornu … petit. 10. Людина людинi вовк. - … homini lupus est. 11. Як вовка не годуй, вiн усе в лiс дивиться. - … pilum mutat, non mentem. 12. Бур’яниста трава швидко росте. – Mala … cito crescit.

1.2.6. Прочитати і перекласти текст ’’De Italia et de Graecia’’: 1. Lingua Latīna est lingua antīqua. 2. Lingua Latīna et lingua Graeca sunt linguae antīquae. 3. Italia est terra Eurōpae et patria linguae Latīnae. 4. Roma est in Italia. 5. Lingua Latīna est lingua poētārum Romae antīquae. 6. Multis pugnis et multis victoriis Roma clara est. 7. Sicilia est magna insǔla Eurōpae inter Italiam et Africam sita. 8. In ora Siciliae est Aetna. 9. Nota est audacia nautārum Graeciae. 10. Aethna in Graecia est. 11. Aethnae clarae sunt doctrina et litteris.

Словник:

pugna,ae(f)-бій,битва situs,a,um-розташований clarus,a,um-знаменитий doctrina,ae(f)-наука,ученість

notus.a.um-відомий litteae (pl.,f)-писемність,наука

audacia,ae(f)-відвага multus,a,um-численний,великий