Ст. 2981 Знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду

( Кодекс доповнено статтею 298¹ згідно із Законом № 534- V від 22.12.2006)

Безпосереднім об'єктом злочину є моральні засади суспільства в частині ставлення до історичної спадщини, уречев­леної в Національному архівному фонді. Національним архівним фондом є сукупність архівних документів, що відображають історію матеріального і духовного життя Українського народу та інших народів, мають культурну цінність і є надбанням україн­ської нації.

Предметом злочину виступають: 1) документи Національного архівного фонду (ч. 1 ст. 298¹ ); 2) унікальні документи Національ­ного архівного фонду (ч. 2 ст. 298¹).

Документ Національного архівного фонду - архівний доку­мент, культурна цінність якого визнана відповідною експертизою і який підлягає державному обліку і зберіганню. Внесення доку­ментів до Національного архівного фонду або вилучення з нього документів здійснюється на підставі експертизи їх цінності комі­сією з фахівців архівної справи і діловодства, представників нау­кової і творчої громадськості, інших фахівців. Предметом аналі­зованого злочину виступають як ті архівні документи, які вже зареєстровані як складова Національного архівного фонду, так і ті, які будуть до нього включені згодом відповідно до експертно­го висновку. Проте, в будь-якому випадку, передумовою відне­сення тих чи інших речей до документів Національного архівного фонду є проведення їх експертизи та наявність відповідного екс­пертного висновку.

Предметами цього злочину можуть бути документи, які існу­ють в будь-якій речовій формі - письмові, друковані та рукописні, фото-, кіно-, відео-, аудіо матеріали тощо.

Унікальний документ Національного архівного фонду - такий, що становить виняткову культурну цінність, має важливе значення для формування національної самосвідомості Українського народу і визначає його вклад у всесвітню культурну спадщину. Унікаль­ні документи - це зазвичай ті, які існують в єдиному екземплярі, наявна у них інформація не може бути підтверджена іншими дже­релами, а сама інформація становить особливу історичну чи іншу культурну цінність.

Унікальність документа має також бути встановлена відповід­ними фахівцями або на момент прийняття рішення про включення його до Національного архівного фонду, або вже в процесі архів­ного зберігання документа він може бути переведений з категорії звичайних документів до унікальних. Унікальні документи Націо­нального архівного фонду вносяться до Державного реєстру наці­онального культурного надбання.

Об'єктивна сторона злочину полягає у знищенні, пошко­дженні або приховуванні документів чи унікальних документів Національного архівного фонду.

Знищення відповідних предметів полягає у приведенні їх до стану, коли вони перестають існувати як архівний документ і не піддаються відновленню, повністю втрачається їх історична чи інша культурна цінність як достовірного носія інформації.

Пошкодження документів - це внесення у них значних змін, через що зменшується цінність відповідного предмета, але він мо­же бути тією чи іншою мірою відновлений.

Приховування документів чи унікальних документів Націо­нального архівного фонду охоплює дії, внаслідок яких документ або вилучається з архівного зберігання і державного обліку, або ж інші особи позбавляються можливості реалізувати своє право на доступ до документів Національного архівного фонду. Внаслідок прихо­вування відповідні документи та наявна у них інформація не по­трапляють у обіг, залишаються невідомими для заінтересованих осіб та установ, не відіграють своєї історичної та культурної ролі.

Суб'єкт злочину, передбаченого частинами 1 та 2 ст. 298¹,- загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною. Інтелектуальна ознака умислу включає усвідомлення осо­бою того, що відповідний предмет становить собою документ чи унікальний документ Національного архівного фонду України.

Кваліфікуючою ознакою злочину є знищення, пошкодження або приховування унікальних документів Національного архівного фонду (ч. 2), а особливо кваліфікуючою ознакою - вчинення цього злочину службовою особою з використанням службового становища (ч. 3).