
- •План лекції:
- •Література
- •1. Загальна характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності
- •2. Злочини проти громадського порядку Ст. 293 Групове порушення громадського порядку
- •Ст. 294 Масові заворушення
- •Ст. 295 Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку
- •Ст. 296 Хуліганство
- •3. Злочини проти моральності Ст. 297 Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого
- •Ст. 298 Знищення, руйнування або пошкодження пам'яток - об'єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам'ятці
- •Ст. 2981 Знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду
- •Ст. 299 Жорстоке поводження з тваринами
- •Ст. 300 Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію
- •Ст. 301 Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів
- •Ст. 302 Створення або утримання місць розпусти і звідництво
- •Ст. 303 Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією
- •Ст. 304 Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
- •Висновки
Ст. 298 Знищення, руйнування або пошкодження пам'яток - об'єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам'ятці
( стаття 298 в редакції Закону № 270- VІ від 15.04.2008)
Основний безпосередній об'єкт злочину - моральні засади суспільства в частині ставлення до історичних та культурних цінностей. Його додатковим обов'язковим об'єктом є право власності.
Предметом злочину є пам'ятки - об'єкти культурної спадщини.
Пам'ятками - об'єктами культурної спадщини є предмети, які характеризуються такими рисами: вони а) є матеріальними об'єктами (споруди (витвори), комплекси (ансамблі), визначні місця), які належать до археологічних, історичних, монументального мистецтва, архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних видів культурної спадщини,- будинки, укріплення, мости, залишки стародавніх поселень, місця битв, предмети одягу, ритуальні речі, зброя, статуї, письмові акти, кіно-, фотодокументи, звукозаписи тощо; б) становлять художню, історичну, етнографічну, наукову чи іншу культурну цінність; в) взяті державою під спеціальну охорону, свідченням чого є рішення компетентного органу (щодо нерухомих пам'яток - це рішення про занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, Державного реєстру національного культурного надбання), а також охоронні знаки, встановлені на самих об'єктах чи поблизу них.
Об'єктивна сторона аналізованого злочину як обов'язкові ознаки включає діяння, наслідки та причинний зв'язок між ними.
Діяння при вчиненні цього злочину вчиняється шляхом дії або бездіяльності, які полягають у внесенні в пам'ятку - об'єкт культурної спадщини негативних змін, внаслідок яких зменшується чи втрачається їхня художня, історична, етнографічна, наукова чи інша цінність - відбувається їх нищення, руйнування чи псування. Спосіб вчинення діяння в КК не вказаний. Це можуть бути підпал, затоплення, розрізання, здійснення вибуху, потрава худобою і т. ін.
Кримінальна відповідальність за ст. 298 настає за умови, що відповідні зміни в пам'ятки - об'єкти культурної спадщини вносяться незаконно, на порушення встановленого порядку проведення культурологічних досліджень. Як правило, посягання щодо пам'яток - об'єктів культурної спадщини здійснюються в ході будівельних робіт чи самовільних археологічних досліджень.
Наслідки цього злочину в диспозиції ст. 298 позначені тими ж термінами, що й діяння. Це:
1) знищення пам'яток історії або культури, тобто приведення їх до такого стану, коли об'єкт неможливо відновити, повністю втрачається його цінність;
2) руйнування - заподіяння значних ушкоджень, через що пам'ятка втрачає свою цінність, але може бути відновлена;
3) пошкодження - зменшення історичної, культурної та іншої цінності пам'ятки.
При встановленні наслідків цього злочину першочергове значення має не розмір матеріальної шкоди, витрат на відновлення зруйнованого або зіпсованого, а шкода історичного або культурного характеру.
Злочин є закінченим з моменту початку нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури.
Суб'єкт злочину, передбаченого частинами 1, 2 та 3 ст. 298,- загальний, ч. 4 – спеціальний ( службова особа).
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною. При встановленні умислу важливо встановити, що винний знав про те, що відповідний об'єкт є пам'яткою історії або культури.
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його щодо пам'яток національного значення (ч. 2); вчинення відповідних діянь з метою пошуку рухомих предметів, що походять із об'єктів археологічної спадщини (ч. 3), та вчинення його службовою особою з використанням службового становища (ч. 4).
До пам'яток національного значення належать предмети, в установленому порядку внесені до Державного реєстру національного культурного надбання.
Під рухомими предметами, що походять з об'єктів археологічної спадщини розуміють ту частину захованих у землі, печерах, інших природних чи створених людиною в давнину сховищах об'єктів археологічної спадщини, яка може бути відокремлена від них і переміщена в інше місце. Пошук таких предметів полягає у діях, спрямованих на виявлення місця їх перебування (проведення розкопок, риття шурфів, використання сейсмічних та інших інструментальних методів). При цьому кримінальна відповідальність за ч. З ст. 298 настає за умови, що пошук відповідних предметів супроводжується знищенням, руйнуванням або пошкодженням археологічних пам'яток.
За ч. 4 ст. 298 відповідальність несе службова особа, яка діє з використанням службового становища. Про поняття службової особи і використання службового становища див. ст. 364.