Ст. 298 Знищення, руйнування або пошкодження пам'яток - об'єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам'ятці

( стаття 298 в редакції Закону № 270- VІ від 15.04.2008)

Основний безпосередній об'єкт злочину - моральні засади суспільства в частині ставлення до історичних та культурних цінностей. Його додатковим обов'яз­ковим об'єктом є право власності.

Предметом злочину є пам'ятки - об'єкти культурної спадщини.

Пам'ятками - об'єктами культурної спадщини є предмети, які характеризуються такими рисами: вони а) є матеріальними об'єк­тами (споруди (витвори), комплекси (ансамблі), визначні місця), які належать до археологічних, історичних, монументального мисте­цтва, архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних видів культурної спадщини,- будинки, укріплення, мости, залишки стародавніх поселень, місця битв, предмети одягу, ритуальні речі, зброя, статуї, письмові акти, кіно-, фотодокументи, звукозаписи тощо; б) становлять художню, історичну, етнографіч­ну, наукову чи іншу культурну цінність; в) взяті державою під спеціальну охорону, свідченням чого є рішення компетентного органу (щодо нерухомих пам'яток - це рішення про занесення до Держав­ного реєстру нерухомих пам'яток України, Державного реєстру на­ціонального культурного надбання), а також охоронні знаки, вста­новлені на самих об'єктах чи поблизу них.

Об'єктивна сторона аналізованого злочину як обов'язкові ознаки включає діяння, наслідки та причинний зв'язок між ними.

Діяння при вчиненні цього злочину вчиняється шляхом дії або бездіяльності, які полягають у внесенні в пам'ятку - об'єкт куль­турної спадщини негативних змін, внаслідок яких зменшується чи втрачається їхня художня, історична, етнографічна, наукова чи інша цінність - відбувається їх нищення, руйнування чи псування. Спосіб вчинення діяння в КК не вказаний. Це можуть бути підпал, затоплення, розрізання, здійснення вибуху, потрава худобою і т. ін.

Кримінальна відповідальність за ст. 298 настає за умови, що відповідні зміни в пам'ятки - об'єкти культурної спадщини вно­сяться незаконно, на порушення встановленого порядку проведення культурологічних досліджень. Як правило, посягання щодо пам'я­ток - об'єктів культурної спадщини здійснюються в ході будівель­них робіт чи самовільних археологічних досліджень.

Наслідки цього злочину в диспозиції ст. 298 позначені тими ж термінами, що й діяння. Це:

1) знищення пам'яток історії або культури, тобто приведення їх до такого стану, коли об'єкт неможливо відновити, повністю втра­чається його цінність;

2) руйнування - заподіяння значних ушкоджень, через що пам'ятка втрачає свою цінність, але може бути відновлена;

3) пошкодження - зменшення історичної, культурної та іншої цінності пам'ятки.

При встановленні наслідків цього злочину першочергове зна­чення має не розмір матеріальної шкоди, витрат на відновлення зруйнованого або зіпсованого, а шкода історичного або культур­ного характеру.

Злочин є закінченим з моменту початку нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури.

Суб'єкт злочину, передбаченого частинами 1, 2 та 3 ст. 298,- загальний, ч. 4 – спеціальний ( службова особа).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною. При встановленні умислу важливо встановити, що вин­ний знав про те, що відповідний об'єкт є пам'яткою історії або культури.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його щодо пам'яток національного значення (ч. 2); вчинення відповідних діянь з метою пошуку рухомих предметів, що походять із об'єктів археологічної спадщини (ч. 3), та вчинення його службовою осо­бою з використанням службового становища (ч. 4).

До пам'яток національного значення належать предмети, в установленому порядку внесені до Державного реєстру національ­ного культурного надбання.

Під рухомими предметами, що походять з об'єктів археологіч­ної спадщини розуміють ту частину захованих у землі, печерах, інших природних чи створених людиною в давнину сховищах об'єктів археологічної спадщини, яка може бути відокремлена від них і переміщена в інше місце. Пошук таких предметів полягає у діях, спрямованих на виявлення місця їх перебування (проведення розкопок, риття шурфів, використання сейсмічних та інших ін­струментальних методів). При цьому кримінальна відповідальність за ч. З ст. 298 настає за умови, що пошук відповідних предметів супроводжується знищенням, руйнуванням або пошкодженням археологічних пам'яток.

За ч. 4 ст. 298 відповідальність несе службова особа, яка діє з використанням службового становища. Про поняття службової особи і використання службового становища див. ст. 364.