3. Злочини проти моральності Ст. 297 Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого

( стаття 297 в редакції Закону № 1166-VІ від 19.03.2009)

Предметами цього злочину є:

1) могила - місце на кладовищі, у крематорії, колумбаторії або в іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахом;

2) інше місце поховання - це кладовище, крематорій, колумбаторій або інша будівля чи споруда, призначена для організації по­ховання померлих, включаючи склеп, мавзолей, меморіальну стіну з прахом померлих, частину шахти, корабель чи літак з тілами за­гиблих тощо;

3) труп - тіло померлого, як ціле, так і розчленоване чи його окремі частини. Труп виступає предметом злочину незалежно від його стану («свіжий», бальзамований, муміфікований);

4) урна з прахом покійного - посудина, звичайно у формі вази, для зберігання праху померлого, який підданий спаленню, або ж праху, зібраного на місці давнього поховання;

5) предмети, що знаходяться в місці поховання або на трупі,- будь-які речі, які перебувають в могилі чи на ній, іншому місці поховання (одяг, індивідуальні речі та прикраси, труна, вінки, сві­тильники, вази тощо).

Об'єктивна сторона цього злочину може полягати в нарузі над предметами злочину або у викраденні предметів, що знахо­дяться в місці поховання або на трупі.

Наруга - це образливе ставлення, грубе знущання, демонстра­ція зневаги до місця поховання чи праху покійного. Наруга харак­теризується як об'єктивним моментом - вчиненням щодо праху чи місця поховання певних діянь (осквернення, в т. ч. шляхом вчи­нення непристойних надписів, малюнків, виливання нечистот; руйнування надмогильних споруд; розкопування місця поховання тощо), так і суб'єктивним - прагненням зневажити пам'ять про померлого, продемонструвати своє негативне ставлення до суспі­льних принципів, які панують в цій сфері.

Викрадення зазначених у ст. 297 предметів - це протиправне їх таємне або відкрите вилучення та звернення на свою користь чи користь інших осіб. До цього належить, зокрема: демонтаж і на­ступний продаж могильних загорож, пам'ятників, плит, а також вінків, квітів, лампад, які знаходяться на могилі.

Момент закінчення злочину визначається з врахуванням змісту вчинюваного діяння. Якщо воно полягає у нарузі, то закінченим цей злочин є відтоді, коли вчинене діяння достатньо вказує на на­явність її об'єктивних і суб'єктивних ознак. Коли ж діяння вира­жається у викраденні, то злочин вважається закінченим з моменту набуття винним можливості розпорядитися викраденим на влас­ний розсуд (сховати, продати, подарувати тощо).

Кваліфікуючими ознаками ( ч. 2 ст. 297) злочину є вчинення його : 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) з корисливих чи хуліганських мотивів; 4) щодо братської могили чи могили Невідомого солдата; 5) поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування.

Особливо кваліфікованими ознаками (ч. 3 ст. 297) злочину є спричинення тяжких наслідків (оцінююча ознака).