Ст. 295 Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку

Об'єктивна сторона цього злочину може поля­гати в: а) публічних закликах до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку; б) розповсю­дженні, виготовленні чи зберіганні з метою розповсюдження ма­теріалів з публічними закликами до зазначених дій.

Публічними закликами є доведення відповідної інформації до невизначеного кола осіб шляхом усних виступів, виступів по радіо та телебаченню; пропозиції, прохання, переконання в необхідності вчинення дій, що загрожують громадському порядку.

Розповсюдження матеріалів з публічними закликами до погро­мів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, на­сильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, полягає в діях, завдяки яким вони стають доступними, відомими для багатьох - їх передача іншим особам чи надання можливості ознайомитися з ними (вивішування друкованих мате­ріалів, озвучування, демонстрація записів, поміщення інформації в електронних системах, її розповсюдження тощо).

Виготовлення таких матеріалів охоплює як авторство (ство­рення текстів, сюжетів, виготовлення оригіналів), так і тиражуван­ня чи розмноження відповідної продукції.

Зберігання з метою розповсюдження означає утримання матеріалів, які згодом мають бути розповсюдженими, в безпеці, в цілості - недопущення пошкодження таких матеріалів внаслідок дії природ­них чи технічних факторів, убезпечення їх від сторонніх осіб тощо.

Під матеріалами слід розуміти паперові та інші носії інформа­ції (плакати, листівки, магнітофонні, кіно- та відеоплівки, дискети до комп'ютера тощо).

Ст. 296 Хуліганство

Кримінально караним хуліганство ви­знається в разі грубого порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з врахуванням мі­сця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості потерпілих і ступеня порушення їх прав та законних інтересів тощо. Таким чином, порушення громадського порядку вважається грубим тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов'язане з посяганням на інші правоохоронювані цінності (особу, власність тощо), задля збереження яких підтримується громадський поря­док, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб; коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль.

Об'єктивна сторона хуліганства в самому КК не конкретизована. Аналіз диспозиції ст. 296 показує, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є вчинення діяння, яке полягає в порушенні громадського порядку і відзначається особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Таке діяння може бути ви­конане шляхом як дії, так і бездіяльності, полягати у застосуванні насильства (побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень) до потерпі­лих, знищення або пошкодження майна, безчинствах, безладній стрілянині, використанні сильнодіючих речовин з метою зірвати проведення масового заходу, проявах безсоромності, знущаннях над безпорадними людьми тощо. Тобто, хуліганство може виражатися у вчиненні діянь, які передбачені іншими статтями Особливої части­ни КК або ж Кодексу України про адміністративні правопорушення, або ж самі по собі не є протиправними. Ознакою об'єктивної сторо­ни хуліганства такі діяння стають із врахуванням місця, часу й об­становки, а також мотивів їх вчинення.

Суб'єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Явна неповага до суспільства як мотив цього злочину - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, само­утвердитися внаслідок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Кваліфікований склад хуліганства має місце тоді, коли дії, передбачені ч. 1 ст. 296, вчинені групою осіб. Ця ознака наявна, коли об'єктивну сторону хуліганства виконують дві чи більше особи, які наділені ознаками суб'єкта цього злочину. При цьому не має значення, чи відбулася між ними попередня змова на вчинення хуліганства, чи спільні хуліганські дії здійснено вже в ході його вчинення, розпочатого одним із винних.

Особливо кваліфіковані склади хуліганства мають місце за наявності ознак простого або кваліфікованого хуліганства і хоча б однієї із ознак, вказаних у ч. 3 або ч. 4 ст. 296. Такими ознака­ми є:

1) вчинення хуліганства особою, раніше судимою за хуліган­ство, тобто тією, яка має непогашену чи не зняту судимість за зло­чин, передбачений цією статтею чи ч. 2 або 3 ст. 206 КК 1960 р.;

2) опір представникові влади або представникові громадсько­сті, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії - це активна про­тидія особи, яка вчинює хуліганство (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень тощо) з метою позбавити зазначених осіб можливості виконувати службовий чи громад­ський обов'язок з охорони громадського порядку.

3) застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого пред­мета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, має місце лише в тих випад­ках, коли винний за допомогою вказаних предметів заподіяв або намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реа­льну загрозу для життя чи здоров'я громадян. Предмети, про які йдеться в ч. 4 ст. 296,- це будь-які речі, які пристосовані винною особою для нанесення тілесних ушкоджень наперед або під час вчинення хуліганських дій, або які хоча й не зазнавали спеціальної обробки, але ще до початку хуліганства були приготовані винним для зазначеної мети.

Якщо в ході хуліганства вчинюються інші злочини, то вони або охоплюються складом хуліганства, або ж потребують додаткової кваліфікації за іншими статтями Особливої частини КК. За сукуп­ністю зі ст. 296 кваліфікуються діяння, які є більш небезпечними, ніж хуліганство (середньої тяжкості та тяжке тілесне ушкодження, вбивство, умисне знищення або пошкодження майна при кваліфі­куючих ознаках та інші).