2. Злочини, що посягають на безпеку руху та експлуатації усіх видів транспорту Ст. 277 Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів

Предметом цього злочину є:

• шляхи сполучення, тобто: залізничне полотно з рейками, шпа­лами, насипом на магістральних і під'їзних шляхах; злітні смуги, доріжки для вирулювання; фарватери, канали; автомобільні дороги;

• споруди на них - пасажирські платформи, навантажувально-розвантажувальні рампи, мости, віадуки, тунелі, естакади, підпірні стіни, сітки для попередження падіння каміння, причали, шлюзи, тягові станції й опори фунікулерів, канатних доріг, шлагбауми, бакени, маяки, шляхові знаки;

• рухомий склад або судна - включає в себе транспортні засоби, які названі в ст. 276, та інші засоби, призначені для переміщення вантажів або пасажирів;

• засоби зв'язку чи сигналізації, до яких належать світлофори, семафори, локатори, системи телеметрії та дистанційного керу­вання, радіостанції, пеленгатори тощо.

З об'єктивної сторони цей злочин може бути вчинений у трьох альтернативних формах: 1) руйнування, 2) пошкодження, 3) інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у не­придатний для експлуатації стан.

Для аналізованого злочину характерним є настання наслідків двох рівнів. Наслідки першого рівня (проміжні) пов'язані зі зміною в самих об'єктах транспорту - їх руйнуванням, пошкодженням, приведенням в непридатний для експлуатації стан. Таких наслідків ще не досить для того, щоб настала кримінальна відповідальність. Вона настає за умови, що пошкодження об'єктів транспорту тягне за собою і наслідки другого рівня (остаточні) - створення реальної небезпеки правоохоронюваним благам чи заподіяння реальної шко­ди у виді:

• спричинення чи створення можливості спричинення аварії поїзда, судна або порушення нормальної роботи транспорту, або створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 277). Аварія на транспорті - це подія, пов'язана з пошкодженням рухомого складу або шляхів сполучення (зіткнен­ня, сходження з рейок, затоплення). Порушення нормальної робо­ти транспорту охоплює припинення руху, значні порушення роз­кладу, необхідність значних зусиль, засобів, часу до ліквідації наслідків аварії тощо. Можливість спричинення аварії, а також створення небезпеки для життя людей чи інших тяжких наслідків повинна бути реальною;

• спричинення потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілес­них ушкоджень або заподіяння великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 277);

• загибелі людей (ч. 3 ст. 277).

Причинний зв'язок у аналізованому злочині має специфіку, обумовлену характером наслідків. Такий зв'язок потрібно встано­вити, по-перше, між діянням суб'єкта та змінами в об'єктах транс­порту і, по-друге,- між руйнуванням, пошкодженням чи приве­денням в непридатний стан об'єктів транспорту та наслідками, вказаними в диспозиції відповідної частини ст. 277. Тобто, причи­нний зв'язок складається з двох ланок (ланцюгів) причинності.

Суб'єктивна сторона розглядуваного злочину характеризу­ється різним ставленням особи до проміжних і остаточних наслід­ків свого діяння. До руйнування, пошкодження або приведення в непридатний для експлуатації стан об'єктів транспорту винний ставиться завжди з прямим чи непрямим умислом. Психічне став­лення до створення небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків може характеризуватися непрямим умислом або необережністю. Що стосується інших остаточних наслідків, то ви­на може виражатися в необережності обох її видів. Тобто, особа не передбачає можливості настання наслідків у виді аварії, порушен­ня нормальної роботи транспорту, заподіяння відповідної реальної шкоди, але може і повинна передбачити, що від пошкодження, руйнування, приведення в непридатний стан об'єктів транспорту така шкода настане (злочинна недбалість), або ж передбачає мож­ливість настання вказаних наслідків, однак легковажно розрахову­вала на їх відвернення (злочинна самовпевненість). Легковажність розрахунку може, зокрема, полягати, в переоцінці уважності, ста­ранності працівників транспорту, в необґрунтованій надії на міц­ність об'єктів, дублювання їх важливих систем.