Ст.168. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння).

(ст. 165 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від15.04.2008)

Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усиновителя (удочерителя).

В результаті вчинення цього злочину порушується передбачене законом право на таємницю усиновлення, яке полягає в тому, що особа має право на таємницю перебування на обліку тих, хто ба­жає усиновити дитину, пошуку дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення та її розгляду, рішення суду про усинов­лення. Дитина, яка усиновлена, має право на таємницю, в т. ч. і від неї самої, факту її усиновлення.

Основний безпосередній об'єкт злочину - інтереси сім'ї та осіб (дітей), яких було усиновлено (їх всебічний фізичний, психіч­ний та соціальний розвиток). Додатковим факультативним об'єк­том можуть виступати здоров'я, життя, інші блага.

З об'єктивної сторони злочин проявляється у розголошенні таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усиновителя (удочерителя).

Усиновленням (удочерінням) є прийняття усинови­телем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, здійснене на підставі рішення суду (у певних випадках на підставі рішення кон­сульської установи або дипломатичного представництва України).

Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) передбачає протиправне розкриття такої таємниці і поширення відомостей, що її становлять, серед осіб, яким не було відомо про факт усинов­лення (удочеріння).

Кримінальна відповідальність за розголошення таємниці усино­влення (удочеріння) за ст. 168 настає лише за певних обставин - у разі, якщо розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) відбу­лося всупереч волі усиновителя (удочерителя), тобто за відсутності його згоди. Суб'єктом злочину може бути будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку і якій відома таємниця усиновлення (удочеріння).

З суб'єктивної сторони злочин характеризується умислом.

Суб’єкт – будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку, незалежно від того, з якого джерела їй стали відомі відомості про усиновлення такої особи.

Кваліфікуючими ознаками розглядуваного злочину є:

1) вчи­нення його службовою особою або працівником медичного закла­ду, яким відомості про усиновлення (удочеріння) стали відомі по службі чи по роботі;

2) спричинення ним тяжких наслідків.

Відомості про усиновлення (удочеріння) можуть бути відомі по службі чи роботі, зокрема службовим особам; органів, що прийма­ють рішення про усиновлення (удочеріння) (судді); тощо.

Тяжкі наслідки у складі цього злочину - оціночна категорія. Ними, зокрема, слід визнавати стійкий розлад психічної діяльно­сті, самогубство дитини чи її усиновителя, втечу і подальше зник­нення дитини, які сталися внаслідок розголошення таємниці уси­новлення (удочеріння). Психічне ставлення до тяжких наслідків може характеризуватися як умисною, так і необережною форма­ми вини.

Злочин вважається закінченим з моменту доведення відомос­тей, що становлять таємницю усиновлення (удочеріння), до осіб, яким ця таємниця невідома.