Ст. 165 Ухилення від сплати коштів на утримання батьків.

(ст. 165 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від15.04.2008)

Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків.

Конституцією України (ст. 51) встановле­но, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непра­цездатних батьків. Утримання непрацездатних батьків, які потребують допомоги, є моральним і юридичним обов'язком їхніх повнолітніх дітей.

Безпосереднім об'єктом злочину є право непрацездатних батьків на їх утримання їхніми дітьми.

Предметом є кошти, які, за рішенням суду, підлягають сплаті на утримання непраце­здатних батьків. Поняттям кошти охоплюються аліменти, розмір яких визначається судом на підставі закону, а також додаткові ви­трати у грошовому вимірі, які викликані тяжкою хворобою, інва­лідністю або немічністю.

Потерпілими від цього злочину є кровні батьки, а також уси­новителі.

Об'єктивна сторона характеризується злісним ухиленням від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непра­цездатних батьків.

Необхідною умовою притягнення особи до відповідальності за ст. 165 КК є наявність судового рішення про стягнення коштів (аліментів) з повнолітніх дітей на користь непрацездатних батьків. Під непрацездатними батьками слід розуміти батьків, які досягли пенсійного віку або є інвалідами І чи II групи.

Злісне ухилення як спосіб вчинення цього злочину - поняття оціночне.

Суб'єктом злочину можуть бути повнолітні діти, у т. ч. уси­новлені.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючою ознакою цього злочину є:

1) вчинення його осо­бою (яка є дитиною стосовно батьків), раніше судимою за злочин, передбачений ст. 165 КК.

Злочин визнається закінченим з моменту, коли зазначене у цій статті ухилення набуло злісного характеру.

Ст. 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.

Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки.

Об’єктивна сторона полягає в бездіяльності, тобто:

1. злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками, встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною;

2. що потягло тяжкі наслідки;

3. наявність причинного зв’язку між злісним невиконанням обов’язків і тяжкими наслідками.

Обов’язки витікають із КШС.

Опіка встановлюється над неповнолітніми, які не досягли 15 років і над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства.

Піклування встановлюється над неповнолітніми віком від 15 до 18 років і над громадянами, визнаними судом обмежено недієздатними.

Тяжкі наслідки – настання смерті, тяжких тілесних ушкоджень тощо.

Суб’єктивна сторона характеризується умисною виною.

Суб’єкт – батьки, опікуни, піклувальники.

Ст. 167 Зловживання опікунськими правами

Зловживанням опікунськими правами визнається використання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному.

Потерпілі – підопічні, особи над якими встановлено опіку або піклування.

Об’єктивна сторона виражається у:

1. використання опіки чи піклування з корисливою метою;

2. використання опіки чи піклування на шкоду підопічному (зняття житлової площі, використання майна, використання доходів підопічного, вселення за плату на жилу площу підопічного інших осіб, укладання угод від імені підопічного невигідних для нього.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом і обов’язково корисливою метою.

Суб’єкт – особи, які у встановленому законом порядку призначені опікунами чи піклувальниками.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, незалежно від наслідків.