5. Злочини проти трудових прав громадян:

• Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій /ст. 170 КК/;

• Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів /ст. 171 КК/;

• Грубе порушення законодавства про працю /ст. 172 КК/;

• Грубе порушення угоди про працю /ст. 173 КК/;

• Примушування до участі у страйку перешкоджання участі у страйку /ст. 174 КК/;

• Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат /ст. 175 КК/;

6. Злочини, що посягають на право інтелектуальної власності та авторські права:

• Порушення авторського права і суміжних прав /ст. 176 КК/;

• Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію /ст. 177 КК/.

7. Злочини проти свободи совісті:

• Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків /ст. 178 КК/;

• Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь / ст. 179 КК/;

• Перешкоджання здійсненню релігійного обряду /ст. 180 КК/;

• Посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів /ст. 181/.

8. Злочини, що посягають на інші права громадян:

• Порушення права на отримання освіти /ст. 182 КК/;

• Порушення права на безоплатну медичну допомогу /ст. 184 КК/.

2. Деякі види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

Ст. 157 КК. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача.

(ст. 157 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1616-VI від 21.08.2009)

Безпосередній об’єкт цих злочинів є виборче право громадян України (право обирати та бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування), а також право на участь у всеукраїнському та місцевих референдумах.

Порядок проведення виборів та референдумів визначається виборчими законами та законом про референдум. Виходячи з того, що диспозиції статей 157-160 є банкетними, з’ясування положень цих законів є обов’язковою умовою встановлення об’єктивної сторони злочинів цього виду. Зміна процедури проведення виборів або референдумів тягне за собою зміну ознак цих злочинів. (Організація і порядок проведення виборів визначені Конституцією України та іншими законами).

Потерпілі – виборці, кандидати на виборні посади.

З об’єктивної сторони злочини може виражатись у формі:

1) перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб’єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень (ч. 1-3 ст. 157);

2) втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом (вимога, вказівка) (ч. 4 ст. 157).

Перешкоджання полягає у будь-яких діях чи бездіяльності, спрямованих на створення перепон за­значеним суб'єктам у здійсненні їхніх прав або в іншій законній діяльності, пов'язаних з проведенням виборів до органів держав­ної влади чи органів місцевого самоврядування або референдумів.

Закон передбачає шість конкретних способів вчинення цього злочину:

1) підкуп;

2) обман;

3) примушування;

4) застосування насильства;

5) знищення чи пошкодження майна;

6) погроза засто­сування насильства або знищення чи пошкодження майна.

Перші три з них утворюють простий склад злочину (ч. 1), інші три - ква­ліфікований (ч. 2). Крім того, кваліфікований склад перешкоджання утворює вчинення його іншим, крім зазначених, способом (ч. 2).

Підкуп полягає у схилянні особи шляхом надання, пропозиції чи обіцяння винагороди матеріального характеру (грошей, матері­альних цінностей або послуг) до вчинення певних дій чи утриман­ня від них (до бездіяльності), пов'язаних з реалізацією громадяни­ном свого виборчого права чи права брати участь у референдумі, діяльністю інших суб'єктів, зазначе­них у ч. 1 ст. 157 КК.

Такий підкуп, вчинений стосовно службової особи, за наявності підстав слід розцінювати як давання хабара і додатково кваліфіку­вати за ст. 369 КК України (давання хабара).

Обман - це введення конкретної особи чи групи осіб (ініціатив­ної групи референдуму, виборчої комісії, комісії з референдуму) в оману стосовно дійсних явищ і фактів, що безпосередньо стосу­ються здійснення громадянином своїх виборчих прав або права брати участь у референдумі, діяльності інших суб'єктів, зазначе­них у ч. 1 (наприклад, щодо часу та місця голосування, порядку заповнення бюлетенів).

Примушування передбачає вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити потерпілого до певної поведінки (вчинення дії чи утримання від неї) і таким чином перешкодити вільному здійснен­ню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, законній діяльності певних учасників виборчого та рефрендумного процесів.

З суб’єктивної сторони злочин характеризується тільки прямим умислом і спеціальною метою – перешкодити громадянинові України здійснити своє виборче право.

Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, перед­баченого ч. 4 ст. 157, є мета - вплинути на рішення виборчої комі­сії чи комісії з референдуму.

Суб'єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 157, загальний (фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку), а зло­чину, передбаченого ч. 4 ст. 157,- спеціальний (службова особа).

Злочин вважається закінченим з моменту, коли відбулося фак­тичне перешкоджання здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання дія­льності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи ре­ферендуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача (частини 1-3 ст. 157) або з моменту фак­тичного втручання у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом (ч. 4 ст. 157).

Кваліфікуючими ознаками (ч. 2 ст. 157) перешкоджання здійсненню ви­борчого права або права брати участь у референдумі, роботі вибор­чої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача закон передбачає вчинення його у поєднанні:

1) із застосуванням насильства;

2) знищенням чи пошкодженням май­на;

3) погрозою застосування насильства або знищення чи пошко­дження майна;

Особливо кваліфікуючими ознаками (ч. З ст. 157) вчинення пе­решкоджання:

1) за попередньою змовою групою осіб;

2) членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища.

Ст. 158 Фальсифікація виборчих документів, документів

референ­думу чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців

(ст. 158 із змінами, внесеними згідно із Законом № 698-V від 22.02.2007)

Об’єктом злочину є виборчі права громадян та установлений порядок проведення виборів та порядок підрахунку голосів і оголошення результатів виборів.

Пред­метом цього злочину у певних його формах є виборчі документи, документи референдуму, скриньки з бюлетенями.

У ст. 158 йдеть­ся загалом про виборчі документи та документи референдуму, а також вказуються такі види: 1) виборчих документів - виборчі бюлетені, бланки відкріпних посвідчень, виборчі протоколи; 2) до­кументів референдуму - бюлетені для голосування на референду­мі, протокол комісії з референдуму. Це означає, що предметом цього злочину можуть бути як вказані у цій статті, так й інші ви­борчі документи та документи референдуму. При використанні підробленого виборчого документа чи документа референдуму вказані документи виступають засобом вчинення злочину.

З об'єктивної сторони цей злочин може виявлятися у таких формах:

1) незаконне виготовлення виборчих бюлетенів, бланків відкріпних посвідчень, бюлетенів для голосування на референду­мі;

2) зберігання завідомо незаконно виготовлених виборчих бю­летенів, бланків відкріпних посвідчень, бюлетенів для голосуван­ня на референдумі;

3) використання таких бюлетенів чи бланків;

4) підробка виборчих документів, документів референдуму;

5) ви­користання завідомо підроблених виборчих документів, докумен­тів референдуму;

6) незаконна передача іншій особі виборчого бюлетеня виборцем;

7) викрадення виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи прото­колу комісії з референдуму або скриньки з бюлетенями;

8) прихо­вування цих предметів;

9) незаконне знищення чи псування скри­ньки з бюлетенями;

10) підписання виборчого протоколу чи про­токолу комісії з референдуму до остаточного підрахунку голосів чи встановлення результатів голосування;

11) включення невра­хованих виборчих бюлетенів чи бюлетенів для голосування на референдумі до числа бюлетенів, використаних при голосуванні;

12) підміна дійсних виборчих бюлетенів з позначками виборців чи громадян, які мають право брати участь у референдумі;

13) неза­конне внесення до протоколу змін після його заповнення;

14) на­дання членом виборчої комісії чи комісії з референдуму громадя­нину можливості проголосувати за іншу особу;

15) надання чле­ном виборчої комісії чи комісії з референдуму громадянину можливості проголосувати більше ніж один раз у ході голосуван­ня;

16) надання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі особі, яка не включена до списку виборців (грома­дян, які мають право брати участь у референдумі) на відповідній виборчій дільниці (дільниці з референдуму);

17) надання виборце­ві заповненого виборчого бюлетеня (бюлетеня для голосування на референдумі).

Перші три форми передбачені ч. 1, четверта і п'ята - ч. 2, шоста -ч. 4, сьома, восьма і дев'ята - ч. 5, десята, одинадцята, дванадцята та тринадцята - ч. 7, чотирнадцята, п'ятнадцята, шістнадцята та сімнадцята - ч. 8 ст. 158.

Із суб’єктивної сторони злочин може бути вчинений тільки з прямим умислом. Тому випадкова помилка при проведенні виборів відповідальності за собою не тягне.

Суб'єкт злочину, передбаченого частинами 1, 5, 6 ст. 158,- за­гальний, а злочину, передбаченого частинами 2, 3, 4, 7 та 8 цієї статті,- спеціальний. При цьому за частинами 2 та 3 відповідаль­ність може нести лише член виборчої комісії, член комісії з рефе­рендуму, кандидат, його уповноважений представник, уповно­важена особа політичної партії (блоку), член ініціативної групи референдуму, за ч. 4 - лише виборець, а за частинами 7 та 8 - лише член виборчої комісії або член комісії з референдуму.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б од­нієї з дій, описаних у диспозиціях частин 1, 2, 4, 7 (за винятком діянь, які утворюють кваліфіковані склади цього злочину) та 8 ст. 158. Викрадення виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референ­думу або скриньки з бюлетенями є закінченим з моменту проти­правного вилучення таких документів і предметів, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися ними (переда­ти іншим особам, вчинити фальсифікацію, знищити тощо). Прихо­вування таких документів та предметів слід вважати закінченим з моменту їх вилучення та поміщення у визначене винною особою місце, що виключає їх використання за цільовим призначенням. Знищення чи пошкодження скриньки з бюлетенями є закінченим з моменту, коли її приведено у повну чи часткову непридатність.

Кваліфікованими видами злочину у формі підробки вибор­чих документів, документів референдуму, а так само використання завідомо підроблених виборчих документів, документів референ­думу (ч. 2 ст. 158) та у формі викрадення чи приховування вибор­чого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, вибор­чого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скриньки з бюлетенями або незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями (ч. 5 ст. 158) є вчинення таких діянь, якщо вони:

1) вплинули на результати голосування виборців на виборчій діль­ниці або у межах виборчого округу;

2) призвели до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у від­повідних виборах (референдумі) (частини 3, 6 ст. 158).

Особливо кваліфікованими видами викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скриньки з бю­летенями або незаконного знищення чи псування скриньки з бю­летенями є вчинення їх членом виборчої комісії, комісії з референ­думу, що призвело до неможливості визначити волевиявлення ви­борців чи встановити результати референдуму (ч. 7 ст. 158).

Ст. 158-1 Голосування виборцем на виборчій дільниці