
- •Мвс України Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ
- •З курсу «Кримінальне право» за темою № 29 «Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина»
- •План лекції:
- •Література
- •1. Поняття та загальна характеристика виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
- •Злочини проти виборчих прав та права громадян на участь у референдумі:
- •Злочини проти трудових прав громадян:
- •Злочини, що посягають на право інтелектуальної власності та авторські права:
- •Злочини проти свободи совісті:
- •8. Злочини, що посягають на інші права громадян:
- •2. Деякі види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
- •Більше ніж один раз
- •Або документів референдуму
- •Ст. 159 Порушення таємниці голосування
- •Кампанії кандидата, політичної партії (блоку)
- •Ст. 160 Порушення законодавства про референдум.
- •Ст. 164 Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
- •Ст. 165 Ухилення від сплати коштів на утримання батьків.
- •Ст. 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.
- •Ст. 167 Зловживання опікунськими правами
- •Ст.168. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння).
- •Ст. 169 Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння).
- •Ст.171 Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
- •Ст.174 Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку.
- •Ст. 182 Порушення недоторканності приватного життя.
- •Висновки
Злочини проти трудових прав громадян:
Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій /ст. 170 КК/;
Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів /ст. 171 КК/;
Грубе порушення законодавства про працю /ст. 172 КК/;
Грубе порушення угоди про працю /ст. 173 КК/;
Примушування до участі у страйку перешкоджання участі у страйку /ст. 174 КК/;
Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат /ст. 175 КК/;
Злочини, що посягають на право інтелектуальної власності та авторські права:
Порушення авторського права і суміжних прав /ст. 176 КК/;
Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію /ст. 177 КК/.
Злочини проти свободи совісті:
Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків /ст. 178 КК/;
Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь / ст. 179 КК/;
Перешкоджання здійсненню релігійного обряду /ст. 180 КК/;
Посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів /ст. 181/.
8. Злочини, що посягають на інші права громадян:
Порушення права на отримання освіти /ст. 182 КК/;
Порушення права на безоплатну медичну допомогу /ст. 184 КК/.
2. Деякі види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
Ст. 157 КК. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача.
(ст. 157 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1616-VI від 21.08.2009)
Безпосередній об’єкт цих злочинів є виборче право громадян України (право обирати та бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування), а також право на участь у всеукраїнському та місцевих референдумах.
Порядок проведення виборів та референдумів визначається виборчими законами та законом про референдум. Виходячи з того, що диспозиції статей 157-160 є банкетними, з’ясування положень цих законів є обов’язковою умовою встановлення об’єктивної сторони злочинів цього виду. Зміна процедури проведення виборів або референдумів тягне за собою зміну ознак цих злочинів. (Організація і порядок проведення виборів визначені Конституцією України та іншими законами).
Потерпілі – виборці, кандидати на виборні посади.
З об’єктивної сторони злочини може виражатись у формі:
1) перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб’єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень (ч. 1-3 ст. 157);
2) втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом (вимога, вказівка) (ч. 4 ст. 157).
Перешкоджання полягає у будь-яких діях чи бездіяльності, спрямованих на створення перепон зазначеним суб'єктам у здійсненні їхніх прав або в іншій законній діяльності, пов'язаних з проведенням виборів до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування або референдумів.
Закон передбачає шість конкретних способів вчинення цього злочину:
1) підкуп;
2) обман;
3) примушування;
4) застосування насильства;
5) знищення чи пошкодження майна;
6) погроза застосування насильства або знищення чи пошкодження майна.
Перші три з них утворюють простий склад злочину (ч. 1), інші три - кваліфікований (ч. 2). Крім того, кваліфікований склад перешкоджання утворює вчинення його іншим, крім зазначених, способом (ч. 2).
Підкуп полягає у схилянні особи шляхом надання, пропозиції чи обіцяння винагороди матеріального характеру (грошей, матеріальних цінностей або послуг) до вчинення певних дій чи утримання від них (до бездіяльності), пов'язаних з реалізацією громадянином свого виборчого права чи права брати участь у референдумі, діяльністю інших суб'єктів, зазначених у ч. 1 ст. 157 КК.
Такий підкуп, вчинений стосовно службової особи, за наявності підстав слід розцінювати як давання хабара і додатково кваліфікувати за ст. 369 КК України (давання хабара).
Обман - це введення конкретної особи чи групи осіб (ініціативної групи референдуму, виборчої комісії, комісії з референдуму) в оману стосовно дійсних явищ і фактів, що безпосередньо стосуються здійснення громадянином своїх виборчих прав або права брати участь у референдумі, діяльності інших суб'єктів, зазначених у ч. 1 (наприклад, щодо часу та місця голосування, порядку заповнення бюлетенів).
Примушування передбачає вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити потерпілого до певної поведінки (вчинення дії чи утримання від неї) і таким чином перешкодити вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, законній діяльності певних учасників виборчого та рефрендумного процесів.
З суб’єктивної сторони злочин характеризується тільки прямим умислом і спеціальною метою – перешкодити громадянинові України здійснити своє виборче право.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 4 ст. 157, є мета - вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму.
Суб'єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 157, загальний (фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку), а злочину, передбаченого ч. 4 ст. 157,- спеціальний (службова особа).
Злочин вважається закінченим з моменту, коли відбулося фактичне перешкоджання здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача (частини 1-3 ст. 157) або з моменту фактичного втручання у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом (ч. 4 ст. 157).
Кваліфікуючими ознаками (ч. 2 ст. 157) перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача закон передбачає вчинення його у поєднанні:
1) із застосуванням насильства;
2) знищенням чи пошкодженням майна;
3) погрозою застосування насильства або знищення чи пошкодження майна;
Особливо кваліфікуючими ознаками (ч. З ст. 157) вчинення перешкоджання:
1) за попередньою змовою групою осіб;
2) членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища.
Ст. 158 Фальсифікація виборчих документів, документів
референдуму чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців
(ст. 158 із змінами, внесеними згідно із Законом № 698-V від 22.02.2007)
Об’єктом злочину є виборчі права громадян та установлений порядок проведення виборів та порядок підрахунку голосів і оголошення результатів виборів.
Предметом цього злочину у певних його формах є виборчі документи, документи референдуму, скриньки з бюлетенями.
У ст. 158 йдеться загалом про виборчі документи та документи референдуму, а також вказуються такі види: 1) виборчих документів - виборчі бюлетені, бланки відкріпних посвідчень, виборчі протоколи; 2) документів референдуму - бюлетені для голосування на референдумі, протокол комісії з референдуму. Це означає, що предметом цього злочину можуть бути як вказані у цій статті, так й інші виборчі документи та документи референдуму. При використанні підробленого виборчого документа чи документа референдуму вказані документи виступають засобом вчинення злочину.
З об'єктивної сторони цей злочин може виявлятися у таких формах:
1) незаконне виготовлення виборчих бюлетенів, бланків відкріпних посвідчень, бюлетенів для голосування на референдумі;
2) зберігання завідомо незаконно виготовлених виборчих бюлетенів, бланків відкріпних посвідчень, бюлетенів для голосування на референдумі;
3) використання таких бюлетенів чи бланків;
4) підробка виборчих документів, документів референдуму;
5) використання завідомо підроблених виборчих документів, документів референдуму;
6) незаконна передача іншій особі виборчого бюлетеня виборцем;
7) викрадення виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скриньки з бюлетенями;
8) приховування цих предметів;
9) незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями;
10) підписання виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму до остаточного підрахунку голосів чи встановлення результатів голосування;
11) включення неврахованих виборчих бюлетенів чи бюлетенів для голосування на референдумі до числа бюлетенів, використаних при голосуванні;
12) підміна дійсних виборчих бюлетенів з позначками виборців чи громадян, які мають право брати участь у референдумі;
13) незаконне внесення до протоколу змін після його заповнення;
14) надання членом виборчої комісії чи комісії з референдуму громадянину можливості проголосувати за іншу особу;
15) надання членом виборчої комісії чи комісії з референдуму громадянину можливості проголосувати більше ніж один раз у ході голосування;
16) надання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі особі, яка не включена до списку виборців (громадян, які мають право брати участь у референдумі) на відповідній виборчій дільниці (дільниці з референдуму);
17) надання виборцеві заповненого виборчого бюлетеня (бюлетеня для голосування на референдумі).
Перші три форми передбачені ч. 1, четверта і п'ята - ч. 2, шоста -ч. 4, сьома, восьма і дев'ята - ч. 5, десята, одинадцята, дванадцята та тринадцята - ч. 7, чотирнадцята, п'ятнадцята, шістнадцята та сімнадцята - ч. 8 ст. 158.
Із суб’єктивної сторони злочин може бути вчинений тільки з прямим умислом. Тому випадкова помилка при проведенні виборів відповідальності за собою не тягне.
Суб'єкт злочину, передбаченого частинами 1, 5, 6 ст. 158,- загальний, а злочину, передбаченого частинами 2, 3, 4, 7 та 8 цієї статті,- спеціальний. При цьому за частинами 2 та 3 відповідальність може нести лише член виборчої комісії, член комісії з референдуму, кандидат, його уповноважений представник, уповноважена особа політичної партії (блоку), член ініціативної групи референдуму, за ч. 4 - лише виборець, а за частинами 7 та 8 - лише член виборчої комісії або член комісії з референдуму.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з дій, описаних у диспозиціях частин 1, 2, 4, 7 (за винятком діянь, які утворюють кваліфіковані склади цього злочину) та 8 ст. 158. Викрадення виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скриньки з бюлетенями є закінченим з моменту протиправного вилучення таких документів і предметів, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися ними (передати іншим особам, вчинити фальсифікацію, знищити тощо). Приховування таких документів та предметів слід вважати закінченим з моменту їх вилучення та поміщення у визначене винною особою місце, що виключає їх використання за цільовим призначенням. Знищення чи пошкодження скриньки з бюлетенями є закінченим з моменту, коли її приведено у повну чи часткову непридатність.
Кваліфікованими видами злочину у формі підробки виборчих документів, документів референдуму, а так само використання завідомо підроблених виборчих документів, документів референдуму (ч. 2 ст. 158) та у формі викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скриньки з бюлетенями або незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями (ч. 5 ст. 158) є вчинення таких діянь, якщо вони:
1) вплинули на результати голосування виборців на виборчій дільниці або у межах виборчого округу;
2) призвели до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах (референдумі) (частини 3, 6 ст. 158).
Особливо кваліфікованими видами викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скриньки з бюлетенями або незаконного знищення чи псування скриньки з бюлетенями є вчинення їх членом виборчої комісії, комісії з референдуму, що призвело до неможливості визначити волевиявлення виборців чи встановити результати референдуму (ч. 7 ст. 158).
Ст. 158-1 Голосування виборцем на виборчій дільниці