Ненасильницькі статеві злочини Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості

Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості.

Безпосереднім об’єктом злочину є – статева недоторканість особи, а також нормальний фізичний і психічний розвиток неповнолітніх.

Потерпілим ( особа яка не досягла 16-річного віку) від злочину є особа жіночої або чоловічої статі, яка не досягла статевої зрілості. Статева зрілість є виключно біологічним поняттям, яке не стосується соціальних факторів, зокрема, здатності виховувати дитину і матеріальної спроможності утримувати її. Це такий фізіологічний стан організму людини, досягнення якого дозволяє їй належним чином і без шкідливих наслідків для здоров’я виконувати репродуктивну функцію.

Не є злочином добровільні статеві зносини з особою, яка досягла шлюбного віку (для жінок – це 17 років, для чоловіків – 18 років). Питання про досягнення статевої зрілості особою у віці від 14 років до шлюбного віку вирішується у кожному конкретному випадку на підставі висновку судово-медичної експертизи, яка за таких обставин є обов’язковою .

Об’єктивна сторона злочину полягає в діях, які проявляються у вчиненні природного статевого акту з особою, яка не досягла статевої зрілості. Статеві зносини у даному разі не поєднуються із застосуванням фізичного насильства, погрозою його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.

Статевий акт з боку потерпілої особи носить добровільний характер, якщо потерпіла особа за своїм розвитком не розуміла характеру і наслідків вчинюваних з нею дій, злочин підлягає кваліфікації як зґвалтування з використанням безпорадного стану потерпілої. Якщо задоволення статевої пристрасті здійснювалось неприродним способом, за умовою, якщо один із партнерів не досяг 16-го віку, дії іншого треба кваліфікувати за ст. 156 КК (розбещення неповнолітніх), якщо потерпіла особа за своїм розвитком не розуміла характеру і наслідків вчинюваних з нею дій, суб’єкт повинен відповідати за ст. 153 КК України (насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом).

Кримінальна відповідальність за ст. 155 КК настає як за одиничний акт, так і за більш тривалі статеві стосунки, якщо цим діям передувало зґвалтування, тоді дії винного необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів.

Суб’єктом злочину може бути особа з протилежної з потерпілим статі, яка досягла 16-річного віку. Оскільки у ст. 155 йдеться про природний гетеро сексуальний акт, стать винного завжди протилежна статі потерпілої особи.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом. Винний усвідомлює, що вступає у статеві зносини з особою, яка не досягла 16-ти років і бажає цього. В разі помилки особи відносно віку потерпілої особи, при наявності добровільних статевих зносин, дані дії злочином не будуть. Особливістю суб’єктивної сторони злочину є те, що психічне ставлення до стану статевої зрілості потерпілої особи може бути не лише умисним, а й необережним. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, утворюють склад злочину, передбачений ст. 155, як тоді, коли винний знав або допускав, що потерпілий чи потерпіла не досягли статевої зрілості, так і у тому разі, коли він міг і повинен був це передбачати.

Кваліфікуючими ознаками (ч. 2 ст. 155) розглядуваного злочину є :

1. дії, вчинені батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього;

2. якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки.

Злочин вважається закінченим з початку статевого акту.