Стаття 154. Примушування до вступу в статевий зв'язок

Примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв'язок природним або неприродним способом особою, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні.

Основним безпосереднім об’єктом є статева свобода особи.

Додатковим об’єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 154 виступають честь і гідність людини.

Потерпілим від злочину є особа жіночої або чоловічої статі незалежно від того, чи виповнилось їй 18 років.

Об’єктивна сторона діяння виявляється в примушені жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв’язок природним або неприродним способом. Вони полягають в шантажі та в інших діях використовуючи матеріальну або службову залежність.

Матеріальна залежність означає, що особа перебуває на повному або частковому утриманні суб’єкта, винний погрожує особі позбавленням цього утримання.

Службова залежність пов’язана з тим, що потерпіла особа є підлеглою суб’єкта по роботі або залежить від нього у зв’язку з виконанням своїх професійних функцій з приводу навчання тощо. Вплив може виразитися у погрозі звільнити з роботи, притягти до кримінальної відповідальності тощо. Таким чином, примушення може виявитись як в активних діях так і в пасивній поведінці. В якості активних дій можуть бути погрози, вимоги. Пасивна поведінка полягає в створенні таких умов, при яких єдиним виходом є задоволення домагань суб’єкта. Примушення спрямоване на те, що б зламати реальний чи можливий опір жертви.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, суб’єкт усвідомлює, що використовуючи зазначені форми впливу він домагається вступу жінки чи чоловіка в статевий зв’язок з собою чи з третьою особою.

Суб’єктом злочину є спеціальним - це особа чоловічої або жіночої статі, якій виповнилося 16 років і від якої жінка або чоловік матеріально чи службово залежні. Дії особи, яка, маючи намір вступити з потерпілою особою у статевий зв’язок, підбурює іншу особу вчинити примушування жінки або чоловіка до вступу у такий зв’язок, слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 27 і ст. 154 КК.

Кваліфікуючими ознаками (ч. 2 ст. 154) розглядуваного злочину є:

1. ті самі дії, поєднані з погрозою знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої (потерпілого) чи її (його) близьких родичів;

2. розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи їх близьких родичів.

• Погроза знищення – це погроза приведення майна в повну непридатність.

• Погроза пошкодження – це погроза приведення майна, в такий стан,

коли необхідні значні матеріальні затрати для його повернення в першопочатковий стан.

• Вилучення майна може стосуватись, як всього майна так і його частини.

Погроза може відноситись не лише до потерпілого, а й його близьких родичів, перелік яких визначається в цивільно-правовому законодавстві. Погроза вилучити майно – це погроза протиправним шляхом (наприклад шляхом крадіжки, грабежу або розбою) позбавити власника належного йому майна.

• Розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів – це

погроза розповсюдити відомості дійсні чи вигадані, які потерпілий бажає зберегти в таємниці і розголошення яких, на його думку, скомпрометує або принизить честь і гідність його самого, чи його близьких родичів.

Злочин вважається закінченим з моменту безпосереднього впливу на волю потерпілого з метою вступу в статевий зв’язок.