Стаття 153. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом

Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.

Потерпілим від злочину є особа, яка всупереч своїй волі виконує роль сексуального партнера винного. Якщо особа, яка не досягла 16-річного віку, добровільно бере участь у задоволенні неприродним способом статевої пристрасті чоловіка або жінки, то дії винного можуть кваліфікуватись за ст. 156 як розбещення неповнолітніх.

Задоволення статевої пристрасті неприродним способом в кримінальному праві є вчинення чоловіка з жінкою орогенітального чи аногенітального чи інших дій сексуального характеру із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.

Об’єктивну сторону злочину складають дії сексуального характеру, які задовольняють статеву пристрасть неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи .

Об’єктивну сторону складають лише дії, які являють собою насильницький контакт з обраним партнером заради задоволення статевої пристрасті. Це повинен бути контакт, але ні в якому разі не статеві зносини у розумінні ст. 152 КК. Контакт з партнером разом з тим може супроводжуватися діями, які є в даному випадку невід’ємним елементом дій сексуального характеру. Наприклад, для мазохізму катування є способом задоволення “лібідо”, але ці дії є одночасно діянням, передбаченим ст. 127 КК. В такому випадку виникає питання про одночасну кваліфікацію за сукупністю. Але враховуючи, що катування або подібні дії є лише способом задоволення статевої пристрасті і іншої мети не переслідують, діяння слід кваліфікувати лише за ст. 153 КК.

Добровільні дії не охоплюються складом цього складу злочину за винятком обставин, передбачених ст. 156 КК України.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину є - застосування насильства, погрози його застосування або використання безпорадного стану потерпілої особи.

• Фізичне насильство може бути, як утримання силою потерпілої

особи, так і заподіяння побоїв, тілесних ушкоджень. Ч. 1 ст. 153 КК України охоплює спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, і додаткової кваліфікації не потребує.

• Погроза застосування насильства – це залякування потерпілої

особи такими діями або висловлюваннями, яке сприймається як очевидний намір суб’єкта злочину негайно застосувати фізичне насильство до потерпілої особи, або інших осіб. Погроза повинна бути дійсною, наявною та реальною. Використання безпорадного стану має місце в тих випадках, коли особа в силу фізичного або психічного стану не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій, або хоча і розуміла їх, але в силу фізичних вад не могла здійснити опір винному, і останній усвідомлював, що потерпіла особа знаходиться дійсно в безпорадному стані.

Перебування в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння безпорадним станом може бути визнане лише при наявності такого ступеню тяжкості, коли особа не може усвідомлювати навколишнє середовище, розуміти значення вчинених з нею сексуальних дій та вчинити цьому опір.

Суб’єктивна сторона діяння характеризується – прямим умислом. Суб’єкт усвідомлює, що вчиняє дій насильницького характеру і бажає їх вчинити.

Суб’єктом діяння є – особа будь-якої статі, яка досягла 14-річного віку.

Кваліфікуючими ознаками (ч. 2 ст. 153) є :

1. діяння вчинене повторно;

2. або групою осіб;

3. або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених

статтями 152 або 154 цього Кодексу;

4) а також вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього.

• Вчинене повторно – визнається вчинення двох або більше злочинів

передбачених ст. 153 КК України.

• Групою осіб – визнається вчиненим групою осіб, якщо у ньому брали

участь декілька (2 або більше) виконавців без попередньої змови між собою.

• Особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів передбачених

ст. ст. 152 чи 154 цього кодексу, якщо особа була раніше судима за цими злочинами, і судимість не погашена або не знята, а також не пройшли строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, і особа не була звільнена від кримінальної відповідальності.

• Вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього, тобто по відношенню

осіб, які не досягли 18-річного віку.

Особливо кваліфікуючи ознаки (ч.3 ст.153) розглядуваного злочину є:

1. зґвалтування малолітньої чи малолітнього;

2. спричинення особливо тяжких наслідків.

   • Вчинене щодо малолітньої чи малолітнього, тобто осіб, які не досягли

14-річного віку.

• Якщо спричинило особливо тяжкі наслідки, тобто дії поєднанні з

вбивством кваліфікуються за сукупністю ч. 3 ст. 153 і п. 8 ч.2 ст. 115 КК України, а також це спричинення тяжких тілесних ушкоджень тощо (наслідки, які вказувались в попередній статті).

Склад злочину формальний. Злочин вважається закінченим з моменту початку дій сексуального характеру.