153-154

Міністерство освіти і науки України

Комунальний вищий навчальний заклад

«Бериславський педагогічний коледж імені В.Ф. Беньковського»

Херсонської обласної ради

Предмет Педагогіка

Модуль № V Виховання та навчання дітей дошкільного віку

Семестр V

Кількість годин 2

Лекція № 14 Тема: «Моральне виховання дітей дошкільного віку»

Викладач: Рябченко М.І.

Розглянуто на засіданні

предметної (циклової) комісії викладачів

психолого-педагогічних дисциплін

початкової та дошкільної освіти

Протокол № __________ від ___________

Голова предметної (циклової) комісії:

____________________С.В. Тупікіна

м. Берислав

Тема: «Моральне виховання дітей дошкільного віку»

Знати: значення, необхідність, завдання, засоби морального виховання дошкільників. Гуманно-особистісна модель спілкування дорослого з дитиною необхідна умова морального виховання.

Вміти: відображати в роботі відповідний зміст і методи формування у дитини моральних уявлень, що спрямовані на орієнтацію дитини в основних моральних цінностях, початкового розуміння суспільного смислу моральних норм, формувати етичні еталони.

Тип лекції: тематична.

Ключові поняття: моральне виховання, моральний розвиток, завдання морального виховання.

Інтерактивні технології: «бесіда Сократа», «снігова куля».

Здоров’язберігаючі технології: психогімнастика

План

1. Необхідність морального виховання з ранніх років.

2. Завдання та зміст морального виховання дошкільників.

3. Принципи морального виховання.

Основна література:

1. Поніманська, Т.І. Дошкільна педагогіка.[Текст] : навч. пос. /Т.І. Поніманська – К. : «Академвидав», 2004. – 456 с. – С. 210-225.

2. Лисенко, Н.В, Кирста, Н.Р. Педагогіка українського дошкілля [Текст] : У 3-х частинах. Ч. 2: Навч. Посіб. / Н.В. Лисенко, Н.Р. Кирста. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 360 с. – С. 147-163.

1.Вступна частина:

1. Оголошення теми, мети і завдань лекції.

• Що таке мораль?

• Поясніть слова А.С. Макаренка:

«Виховує все: людей, речі, явища, але насамперед і найбільше людей».

Отже, тема лекції: «Моральне виховання дітей дошкільного віку»

2. Ознайомлення з планом лекції, основною та додатковою літературою.

1. Виклад лекційного матеріалу

1. Необхідність морального виховання з ранніх років

На всіх етапах розвитку суспільства мораль, як і право, політика, звичаї, традиції, є важливим регулятором людської поведінки, людських відносин

Мораль - система поглядів, уявлень, норм, оцінок, які регулюють поведінку людей; форма суспільної свідомості.

Моральні якості не передаються генетично, вони формуються в процесі соціалізації людини під впливом багатьох соціальних інститутів, п процесі виховання і самовиховання.

Моральна особливість узгоджує свої дії з інтересами інших людей, керується у своїх помислах критеріями загальнолюдських цінностей, відповідає за свої вчинки не лише перед законом, людьми, а й власною совістю. Саме на таких вимірах моральності людського буття наголошує народна мудрість.

Становлення уявлень особистості про світ, стосунки людей, про себе починається у дошкільному дитинстві одночасно з розвитком почуттів і моральних якостей. Перші уроки моралі дитина засвоює у сім!, опановуючи з допомогою батьків норми порядності, доброти, працьовитості. У процесі морального розвитку протягом дошкільного дитинства під впливом дорослих формується спрямованість особистості - система мотивів поведінки.

Моральність людини є результатом засвоєння і внутрішнього прийняття нею норм моралі, які зумовлюють їх поведінку, ставлення до світу і до себе.

Сформовані в дошкільному віці основи моральної спрямованості особистості значною мірою визначають подальше її життя, а виправити допущені батьками, педагогами помилками у моральному вихованні дітей важко або неможливо.

Моральне виховання - цілеспрямована взаємодія дорослого і дитини з метою формування моральних почуттів і якостей, засвоєння моральних норм і правил, розвитку моральних мотивів і навичок поведінки.

Тільки-но людина почала усвідомлювати своє «Я», одразу була змушена перейматися проблемами взаємодії з іншими людьми. Народна педагогіка репрезентує омріяний народом ідеал досконалої особистості - носія найкращих людських рис. Сила виховного народного ідеалу полягає у його простоті, зрозумілості дорослому і дитині.

В уявленнях народу справедливість, повага до людей, доброта, чесність, щедрість, вірність, любов, повага завжди перемагають злі сили. Народна мораль засуджує брехунів, нікчем, наклепників, зрадників, лицемірів, тих, хто не поважає старих, насміхається над іншими.

Народна практика використовує з виховною метою трудові будні та свята.

Важливими чинниками морального виховання є історична пам'ять, традиції роду і сім'ї, бо кожна людина несе в собі колективну пам'ять поколінь.

Метою виховання в народній педагогіці є формування усвідомлення належності до коренів роду і народу, значущості таких людських чеснот як голос совісті, обереги, любов матері.

Виховання моральності починається з раннього дитинства «Бережи честь змолоду». Головну відповідальність за виховання дітей несуть батьки. Народний ідеал всебічного розвитку особистості втілений в успішній народній творчості, яка високо оцінює шляхетні риси людини. Засуджує все, що підриває моральні устої. Джерелом виховного досвіду народу є прислів’я, приказки, пісні, казки, загадки, які влучно, змістовно і цікаво репрезентують такі моральні категорії, як «добро» і «зло», «правда» і «кривда», «совість» і «безчестя». Благо добра і недопустимість зла утверджують у душі дитини змалечку «Добра справа і у вогні не горить, і у воді не тоне».

Чи не найголовнішим чинником морального виховання в народі педагогіці є праця, яку тлумачать не лише як джерело матеріальних благ, а і як категорію моралі. Як зазначав

В. Сухомлинський, народна педагогіка «знає, що дитині посильне, і що не посильне», бо в ній «органічно поєднується життєва мудрість з материнською і батьківською любов'ю». Вона «не боїться, що праця втомлює, вона знає, що праця неможлива без поту і мозолів». У ній стверджується і те, що праця, вимагаючи від людини великого старання, сили, відповідальності не тільки важкою, а й радісною.

Народна педагогіка прилучає дітей до моральних цінностей шляхом заохочення, порад, а не примусу, вона активізує самостійність дитини «Де хотіння, там і вміння».

Педагогічний досвід різних народів у моральному вихованні дітей значною мірою вплинув на наукову педагогіку.

Тільки внутрішньо вільна людина, за слова Я.А. Коменського, може бути моральною, бо вона свідомо приймає людські права і обов'язки, діє по совісті, а не з примусу чи страху. Він наголошував на необхідності виховання таких «добрих якостей», як помірність, охайність, шанобливість до старих, люб'язність, справедливість, благодійність, терплячість, делікатність, уміння триматися гідно, поводитися стримано і скромно.

Виняткової значущості надає моральному вихованню К. Ушинський. У його теорії поєднано досягнення психічної, філософії, фізіології. Особливу роль у моральному вихованні він відводив ідеї народності, народному ідеалу людини, адже народ створює такі виховні засади, на які нездатна найкраща педагогічна теорія. Якщо батьки зичать щастя дитини, то потрібно виховувати її не для щастя, а для «праці життя», наголошував К.Д.Ушинський.

На необхідність виховання дітей з ранніх років «на рідному ґрунті», пробудження в них духовних сил, моральних почуттів до людей, світу, природи вказувала С. Русова: «Національне виховання виробляє в людині не хитку моральність, а формує міцну, цільну особу... Воно через пошану і любов до свого народу виховує в дітях пошану і любов до інших народів, і тим приведе на не до вузького відокремлення, а до широкого єднання і світового розуміння між народами і націями». Цього можна досягти спираючись на те добро, що закладене в них від народження. Негативні вчинки дітей є наслідком елективних причин пов'язаних із фізичним або психічним нездоров'ям, несприятливими впливами середовища, реакцією на невмілі виховні впливи дорослих, ігнорування індивідуальності дитини.

Певний вплив справили на теорію і практику морального виховання дітей дошкільного віку ідеї А. Макаренка про виховання в колективі. Особливу увагу він приділяв єдності моральної свідомості і поведінки дітей. Дитина має пізнавати моральні норми у системі конкретних і реальних взаємин людей. Моральному виховання в колективі сприяє атмосфера ділового співробітництва, добровільної взаємозалежності, доброзичливості.

В.О Сухомлинський наголошував на важливості активізації почуттів дітей, оскільки кожна людина у дошкільному дитинстві повинна пройти «емоційну школу», «школу виховання добрих почуттів». Практичний його досвід гармонійно поєднує переконливе слово, читання художніх творів для дітей, пояснення суті норм загальнолюдської моралі, етичні бесіди, створення моральних ситуацій. Його ідеї сприяли усвідомленню значення морального виховання як своєрідної основи розвитку особистості.

Сучасна світова психолого-педагогічна наука зосереджена на досліджені таких проблем морального виховання дітей дошкільного віку.

1. Формування субкультури дитинства в умовах сучасного інформаційного суспільства. Тема виховання гуманістичної спрямованості особистості з раннього дитинства є пріоритетною соціально-педагогічною проблемою.

2. Розвиток культури ненасилля, виховання в дусі миру, толерантності, безпеки. Формування позитивного ставлення до навколишнього світу, соціальної впевненості, активності.

3. Взаємодія дорослих і дітей, рівень свободи дитини у педагогічному процесі та впливу педагога з метою спрямування її розвитку.

4. Поліетичне виховання, засвоєння дитиною культур і мов інших народів на основі національної. Виховання інтересу до інших народів і культур.

5. Екологічне виховання, формування екологічного світогляду, усвідомленого ставлення до природних об'єктів та себе самого як частини природи.

Актуальним для українських учених напрямом досліджень є наукове забезпечення особистісно-орієнтованої моделі дошкільної освіти.

Визнання особистості дитини головною цінністю вимагає розробки шляхів реалізації цієї ідеї у педагогічному процесі. Як визначено у Коментарі до Базового компонента дошкільної освіти в Україні, головним завданням особистісно-орієнтованої моделі дошкільної освіти є розвиток у дитини здатності до самовизначення у життєвому просторі відповідно до вікових можливостей, ціннісного ставлення до природи, рукотворного світу, людей і самої себе.

Особливості:

• Висока сприйнятливість;

• Чуттєвість до різноманітних емоційних впливів;

• Наслідування.

Висновок. Сучасні концепції дошкільного виховання спрямовують педагогів на особистісно-орієнтований підхід, використання різноманітних форм взаємодії дорослого і дитини, гуманізації педагогічного процесу в дошкільному закладі.