Контрольне завдання № 50.

Вкажіть, як називається такий тип кісткового мозоля. На контрольних рентгенограмах хворого через 1,5 місяця після виникнення закритого поперечного перелому діафіза великогомілкової кістки, який лікувається методом остеосинтезу, апаратом зовнішньої фіксації, виявлено: анатомічна репозиція відламків, міжвідламкова щілина чітко простежується в місцях дотику кортикальних шарів фрагментів, кістково-мозкова порожнина на рівні перелому значно звужена за типом “пісочного годинника” внаслідок утворення кісткової мозолі.

А. Ендостальний*

Б.  Інтермедіальний

В.  Параосальний

Г.  Періостальний

Контрольне завдання № 51.

Вкажіь, як називається такий тип кісткового мозоля. У хворої відкритий перелом діафіза стегнової кістки, який протягом лікування методом постійного скелетного витягнення ускладнився гнійним запаленням мяких тканин рани.  Надалі запальний процес було ліквідовано.  На рентгенограмах через 4 місяця після травми виявлено: зіставлення відламків у положенні зміщення за шириною до третини поперечника діафіза.  Міжвідламкова щілина чітко простежується.  Кінці відламків зєднані між собою щільними кістковимим перемичками у вигляді дужок.

А. Ендостальний

Б. Періостальний

В. Параосальний*

Г. Інтермедіальний

Контрольне завдання № 52.

Застосуйте найбільш доцільний метод лікування пацієнта. Хворого К., 26 років, госпіталізовано з приводу закритого відламкового перелому середної третини діафіза стегнової кістки зі зміщенням фрагментів за довжиною і віссю.

А. Фіксаційний

Б. Металоостеосинтез

В. Екстензійний*

Г. Функціональний

Д. Черезкістковий остеосинтез апаратом зовнішньої фіксації

Контрольне завдання № 53.

Оберіть, який метод лікування доцільно застосувати у хворої. Хвора Б., 34 роки, госпіталізована з приводу закритого поперечного перелому нижньої третини ліктьової кістки без зміщення відламків.

А. Металоостеосинтез

Б. Фіксаційний*

В. Екстензійний

Г. Черезкістковий остеосинтез апаратом зовнішньої фіксаціх

Д. Функціональний

Контрольне завдання № 54.

Вкажіть, який метод фіксації доцільно застосувати у хворого. Хворого Д., 52 роки, госпіталізовано з приводу закритого поперечного перелому середньої третини діафіза стегнової кістки зі зміщенням фрагментів довжиною 7 см.

А. Фіксаційний

Б. Екстензійний

В. Функціональний

Г. Метоостеосинтез*

Д. Черезкістковий остеосинтез апаратом зовнішньої фіксації

Контрольне завдання № 55.

Оцініть основну мету первинної хірургічної обробки:

А. Остаточна зупинка кровотечі;

Б. Тимчасова зупинка кровотечі;

В. Профілактика раневої інфекції;*

Г. Отримання більш сприятливих функціональних результатів.

Контрольне завдання № 56.

Дайте визначення первинній хірургічна обробці – це оперативне втручання, що проведене у пораненого:

А. У перші 6 годин;

Б. У перші 24 години;*

В. У перші 48 годин;

Г. Першої черги;

Д. Першої і виконане за первинними показаннями з приводу розвитку раневої інфекції.

Контрольне завдання № 57.

Дайте визначення ранній первинній хірургічній обробці – це оперативне втручання, яке проведене у пораненого:

А. У перші 6 годин;

Б. У перші 48 годин;

В. У перші 24 години;*

Г. У перші 48 годин до появи клінічних ознак ранової інфекції;

Д. Пізніше 48 годин;

Е. До появи клінічних ознак ранової інфекції

Контрольне завдання № 58.

Дайте визначення відстроченій первинній хірургічній обробці – це оперативне втручання, що проведене у пораненого:

А. У перші 6 годин;

Б. У перші 24 години;

В. У перші 48 годин;*

Г. У перші 48 годин до появи клінічних ознак ранової інфекції;

Д. До появи клінічних ознак ранової інфекції

Контрольне завдання № 59.

Дайте визначення пізній первинній хірургічній обробці – це оперативне втручання, що проведене у пораненого:

А. У перші 6 годин;

Б. У перші 24 години;

В. У перші 48 годин;

Г. У перші 48 годин до появи клінічних ознак ранової інфекції;

Д. Пізніше 48 годин;*

Е. До появи клінічних ознак ранової інфекції.

Контрольне завдання № 60.

Проаналізуйте, при якій травмі не використовується первинна хірургічна обробка

А. При кульових, дрібноосколкових пораненнях м’яких тканин без ознак роздроблення кісток, кровотечі, що продовжується в порожнині, ускладнень, гематом;

Б. При кульових, дрібноосколкових пораненнях м’яких тканин з напруженням в зоні рани та ознаками пошкодження магістральних кровоносних судин;

В. При кульових, дрібноосколкових пораненнях м’яких тканин передньої черевної стінки з пошкодженням парієнтального листка очеревини без пошкодження внутрішніх органів живота.*