МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

Кафедра практичної психології

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідувач кафедри

практичної психології

В.М. ПОЛІЩУК _________________________

КОМПЛЕКС ЗАВДАНЬ ІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ПСИХОДІАГНОСТИКА В СИСТЕМІ ОСВІТИ»

(практичні заняття, ІРС, СРС)

Галузь знань: 0301 Соціально-політичні науки

Спеціальність: 7.03010301 Практична психологія

Статус: нормативна

Шифр: 2.1.1.

Факультет: педагогіки і психології

Розроблено на основі авторської робочої програми навчальної дисципліни «ПСИХОДІАГНОСТИКА В СИСТЕМІ ОСВІТИ».

Затверджено на засіданні кафедри практичної психології (28.08.2013 р., протокол № 1).

РОЗРОБНИК ЗАВДАНЬ__________________________доц. С.А. Поліщук

Глухів

2013/2014 н.р.

Пояснювальна записка

Зміст психодіагностики в освіті передбачає: з’ясування основних напрямків проведення діагностичної роботи у освітніх закладах, побудови дослідницьких програм, організації та проведення досліджень у відповідності з віковими особливостями учасників дослідження; вивчення методології психодіагностики в системі освіти, порядку побудови комплексних обстежень у ситуації запиту та експертизи, структури організації та проведення окремих методів дослідження у відповідності з віковими особливостями учасників дослідження, оформлення результатів діагностики, написання діагностичних висновків, побудови психологічних прогнозів.

У вивченні навчальної дисципліни студентами передбачається грунтовне засвоєння матеріалу з можливістю власного продукування ідей:

1) лекційного курсу, який спрямований на висвітлення основних змістових напрямів матеріалу;

2) практичних занять, спрямованих на закріплення інформації лекційного курсу та самостійно опрацьованого матеріалу;

3) окремого матеріалу для самостійного опрацювання (СРС), який, як правило, не розглядається на лекційних і практичних заняттях;

4) індивідуальної роботи (ІРС), спрямованої на виконання проблемного завдання, результати якого відзначаються науковою новизною та прикладним застосуванням.

Рівень засвоєння та творчого застосування матеріалу майбутнім фахівцем названих пʼяти інформаційних сегментів на оцінку «добре» чи «відмінно» вказує на його конкурентоспроможність у системі психологічної служби в закладах освіти.

У цьому смисловому контексті метою і завданнями навчальної дисципліни є:

1.1. Мета навчальної дисципліни: вивчення наукових підходів до організації та проведення діагностичних обстежень в закладах освіти; підготовка студентів до самостійної дослідницької роботи.

1.2. Основні завдання навчальної дисципліни:

1) вивчення основних напрямків проведення психодіагностики в закладах освіти; 2) ознайомлення з методиками діагностування, методичними вимогами до їх проведення; 3) розгляд пріоритетних напрямків діагностичних обстежень у дошкільних закладах, школах, інших навчальних закладах; 4) оволодіння правилами написання діагностичних висновків та психологічних прогнозів.

Прогнозовані результати:

А. Стратегія – формування загально-психологічної підготовки як складової професійної педагогічної майстерності.

Б. Основні очікування – знання основних напрямків психодіагностичних обстежень в системі освіти, змісту феноменів ”професійна етика“, ”деонтологічні вимоги“, ”валідність дослідження“, ”стабільні та нестабільні в часі психічні властивості“, ”структура дослідницької програми“, ”планування психодіагностичного обстеження“, ”експериментальна взаємодія“, ”аналіз результатів дослідження“, ”психологічні висновки та прогноз“.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

1) методологічні аспекти психодіагностики;

2) психологічні особливості планування, підготовки, проведення діагностичних обстежень;

3) специфіку діагностики у певних вікових групах учасників дослідження;

4) основні напрямки діагностичних обстежень;

5) види інтерпретації дослідницької інформації, вимоги до письмових та усних звітів за результатами дослідження.

вміти:

1) самостійно будувати дослідницьку програму у відповідності з визначеними проблемами клієнта;

2) професійно ставитися до підбору емпіричних методів дослідження, використовувати у діагностичній роботі лише репрезентативні, валідні та надійні методики;

3) проводити діагностичні обстеження з дотриманням морально-етичних принципів роботи психодіагноста, деонтологічних принципів обстежень;

4) аналізувати, узагальнювати отриману інформацію;

5) будувати діагностичні висновки прогностичного характеру;

6) писати експериментальні висновки.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 годин (3 кредити ЕСТS).

Передбачається виконання 3 модульних робіт, комплексної контрольної роботи.

Підсумковий контроль ˗ екзамен.