Поняття норми в сексології

Мета проведення заняття: вивчити поняття та критеріїї сексуальної норми, розглянути залежність сексуальності від статевої конституції.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ:

1.Критеріїї сексуальної норми.

2.Види сексуальної норми.

3.Динаміка вікових змін статевих функцій.

4.Статева конституція.

Література

1. Васильченко Г.С. Общая сексопатология. – М., 1977.

2. Здравомыслов В.И., Анисимова З.Е., Либих С.С. Функциональная женская сексопатология. – Алма-Ата, 1985.

3. Имелинский К. Сексология и сексопатология.- М., 1986.

4. Кон И.С. Введение в сексологию. – М., 1989.

5. Чуприков А.П., Цупрык Б.М. Общая и криминальная сексология: Учеб. Пособие. – К., 2002.

Поняття норми в сексології розглядають у декількох аспектах.

1. У соціально-етичному аспекті.

2. У статистичному аспекті.

3. У медико-психологічному аспекті.

Сексуальну норму в клінічному розумінні по діях і формам поводження можна розділити на:

• оптимальну, коли дії, найбільш бажані з індивідуальної й суспільної точок зору й здатні служити моделлю для виховання;

• прийнятну, коли поводження, що не характеризується як оптимальні, але не обмежуючого індивідуального розвитку й налагодження міжособистісних контактів;

• терпиму- неоднозначна й визначається як норма або патологія залежно від особистісного, партнерського або ситуаційного контекстів.

Перераховані форми не вимагають терапевтичного втручання.

Критерії партнерської норми розроблені Гамбурзьким сексологическим інститутом (1986):

• розходження підлоги;

• зрілість;

• взаємна згода;

• прагнення до досягнення обопільної насолоди;

• відсутність збитку своєму здоров'ю;

• відсутність збитку здоров'ю навколишньої.

Критерії індивідуальної норми:

• форми сексуального поводження дорослої людини, кіт. Не виключає й не обмежує можливість здійснення полового акту, що може привести до запліднення;

• відсутність стійкої тенденції уникати полових відносин;

• взаємна згода;

• прагнення до досягнення обопільної насолоди;

• відсутність збитку своєму здоров'ю;

• відсутність збитку здоров'ю навколишньої.

Сексуальна норма є відносною й залежить від динаміки вікових відносин.

Системний підхід до визначення сексуального здоров'я.

1. Полове самосвідомість^-визначається половою дифференцировкой мозкових структур, впливом мікросоціального середовища й полове усвідомлення навколишніх.

2. Полове поводження- формування стереотипу поводження, вибір адекватної полової ролі.

3. Психосексуальная орієнтація, т. Е. спрямованість полового потяга на об'єкт.

4. Половий потяг, головним компонентом якого є корковий умовно-рефлекторний, нейро-гуморальный і психологічний компоненти.

5. Сексуальна збудливість- швидкість протікання сексуальної реакції, кіт. Залежить від : типу н.с., типу полової конституції, темпераменту,эрогенности зовнішніх подразників, регулярності полового життя.

6. Сексуальна активність, кіт. Визначається частотою полових контактів і сексуальних реакцій у певний час.

7. Сексуальна установка- готовність, схильність до сексуальних дій: фаллоцентрическая, оргазмоцентрическая, экстазоцентрическая.

8. Сексуальна потреба.

9. Мотивація.

10. Еротика й психосексуальная задоволеність.

Полова конституція- сукупність стійких біологічних властивостей, що складаються під впливом спадкоємних факторів і умов розвитку в пренатальном періоді й ранньому онтогенезі.