3. Рекомендована література

Базова

1. Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.Віденська Конвенція про консульські відносини ООНвід 24.04.1963 [Електронний ресурс]: вебсайт Верховной Ради України.-

Режим доступу : http: // zakon4.rada.gov.ua/show/995_047/page.

2. Декларація про соціальні та правові принципи щодо захисту та благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному та міжнародному рівнях, прийнята Резолюцією ГА ООН 41/85 від 13 грудня 1986 року.

3. Конвенція про згоду на вступ у шлюб, мінімальний шлюбний вік і реєстрацію шлюбів 1962 р. [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВРУ. - Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_047/page.

4. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод //Офіційний вісник України - 1998. - № 13 / № 32 від 23.08.2006. – Ст. 270.

5. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладена між державами – членами СНД 22 січня 1993р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. І - К., 1996. – 367 с.

6. Сімейний кодекс України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – ст.135.

7. Гражданский кодекс Украины: Закон Украины от 16.01.2003 г. // Официальный вестник Украины. — 2003. — № 11. — С. 461.

8. Цивільний процесуальний Кодекс України: Закон України // Відомості Верховної Ради України – 2004. - № 40-41, 42. - Ст. 492

9. Сімейне право Україні: підручник /За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2012.-348с..

10. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

11. Науково-практичний коментар до сімейного кодексу України / За ред. Ю.С.Червоного. – К., 2009 – с. 365-383.

12. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України. Станом на 01.09.2011 р./ Булеца С.Б., Іванов Ю.Ф., Ієвіня О.В., та ін. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2011. – 428 с.

13. Сімейне право України: підручник / Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.. За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2009. — 288 с.

14. Мироненко В.П. Сімейне право України: підручник / В.П. Мироненко, С.А. Пилипенко; [за заг. ред. В.П. Мироненко]. — К.: Правова єдність, 2008. — 477 с.

15. Алексеев Н.А. Гей-брак: Семейный статус однополых пар в международном, национальном и местном праве. – М.: Изд-во БЕК, 2009. – 416 с.

16. Сафончик О.І. Правове регулювання припинення шлюбу в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / ОНЮА. – Одеса, 2008. – 20 с.

17. Ромовська З.В. Українське сімейне право: Підручник / Зорислава Ромовська. – К.: Правова єдність, 2009. – 500 с.

18. Дякович М. М. Сімейне право: Навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / [М. М. Дякович]. - К.: Правова єдність, 2009. - 512 с.

19. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

20. Пчелинцева Л.М. Практикум по семейному праву. Изд. 2-е, перер. И доп.. – М., 2009.-213с. 

21. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Є.О. Харитонова, Н.Ю. Голубєвої. – К.: Істина, 2010. – 320 с.

22. Про судоустрій і статус суддів: закон України від 7 липня 2010 р. // Офіційний вісник України - 2010 р. - № 55/1 – Ст. 1900.

23. Про прокуратуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №53. – Ст.793.

24. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11.12.2003 № 1382 - ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232.

25. Про нотаріат: Закон України 02.09.1993 року № 3425-ХІІ //

Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383. 

26. Про міжнародне приватне право: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2005.-№ 32.- ст.422.

27. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, №296/5 від 22.02 2012 [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВРУ. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0808-12

28. Про громадянство: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР).- 2001.- № 13. - Ст. 65.

29. Про міжнародні договори: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2004. - № 50. - Ст. 540.

30. Про третейські суди: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. - № 35. - Ст. 412.

31. Про охорону дитинства : Закон України // Відомості Верховної Ради України.-2001.- № 30.- ст.142.

32. Про виконавче провадження: Закон України //Відомості Верховної Ради України – 1999. - № 24. - Ст. 207.

33. Міжнародне приватне право: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. /За ред.проф. В. П. Жученка та доц. І. А. Шуміло.-Х.: Право,2012 .- 320с.

Допоміжна

1. Жилінкова І. Сфера застосування та класифікації договорів у сучасному сімейному праві. / І. Жилінкова // Право України. - 2012. - № 9. – с. 206 – 214.

2. Красицька Л. Про поняття батьківских прав // Право України. - 2012. - № 5. – с. 227 – 233.

3. Кузнєцова Н. Прблеми гармонізації та уніфікації сучасного приватного права. / Н. Кузнєцова // Право України. - 2012. - № 1-2. – с. 139 – 145.

4. Майданик Р. Договір про сурогатне материнство за українським правом: питання теорії та практики. / Р. Майданик // Право України. - 2012. - № 9. – с. 215 – 225.

5. Спасибо-Фатєєва І. Право подружжя на майно приватного підприємства. / І. Спасибо-Фатеева //Право України. – 2012. - № 11 – 12. – 294-305.

6. Сімейне право Україні: підручник /За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2012.- 348с.

7. Войкова К.Л. Легалізація одностатевих шлюбів – прерогатива правової держави або деградація суспільства /К.Л.Войкова // Науковий погляд молоді: ключові питання сучасного етапу реформування системи вітчизняного законодавства Матерiали Всеукраїнської науково- практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців. м. Луганськ, 11-12 грудня 2012 р./ За ред. проф. Л.I. Лазор. — Луганськ: Східноукраїнський національний унiверситет iменi Володимира Даля, 2012. — 152-155 с.

8. Дайнеко Я.С. Суб’єктний склад подружніх і прирівняних до них правовідносин та його особливості /Я.С.Дайнеко // Науковий погляд молоді: ключові питання сучасного етапу реформування системи вітчизняного законодавства Матерiали Всеукраїнської науково- практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців. м. Луганськ, 11-12 грудня 2012 р./ За ред. проф. Л.I. Лазор. — Луганськ: Східноукраїнський національний унiверситет iменi Володимира Даля, 2012. — 155-159 с.

9. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України. Станом на 01.09.2011 р./ Булеца С.Б., Іванов Ю.Ф., Ієвіня О.В., та ін. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2011. - 428 с.

10. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

11. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Є.О. Харитонова, Н.Ю. Голубєвої. -К.: Істина, 2010. - 320 с.

12. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

13. Сімейне право України: підручник / Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.. За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2009. - 288 с.

14. Науково-практичний коментар до сімейного кодексу України / За ред. Ю.С.Червоного. – К., 2009 - с. 365-383.

15. Бикова О.Ю. Умови, які перешкоджають укладенню шлюбу // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Науковий часопис. – Хмельницький, 2009. – № 3-4 (7-8). – С.104-110.

16. Драгнєвіч Л. Сутність і ретроспектива становлення та розвитку шлюбно-сімейних правовідносин в Україні // Підприємство, господарство і право. – 2009. – № 1. – С. 40-42.

17. Апопій І.В. Правовий статус мачухи і вітчима у сімейному праві України // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2009. - № 1. – С. 130-135.

18. Сафончик О.І. Правове регулювання припинення шлюбу в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / ОНЮА. –Одеса 2008. – 20 с.

19. Ромовська З.В. Українське сімейне право: Підручник / Зорислава Ромовська. – К.: Правова єдність, 2009. – 500 с.

20. Дякович М. М. Сімейне право: Навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / [М. М. Дякович]. - К.: Правова єдність, 2009. - 512 с.

21. Пчелинцева Л.М. Практикум по семейному праву. Изд. 2-е, перер. И доп. – М., 2009.-213с. 

22. Мироненко В.П. Сімейне право України: підручник / В.П. Мироненко, С.А. Пилипенко; [за заг. ред. В.П. Мироненко]. - К.: Правова єдність, 2008. - 477 с.

23. Новохатська Я. Щодо правової природи шлюбу // Право України. – 2007. – № 4. – С. 133-135.

Інформаційні ресурси

Інформаційна система «Законодавство України» // Електронний ресурс: Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/main/index

Навчально-методичний комплекс дисципліни «Сімейне право України»// [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://metod.snu/?m=0&view=d14c1c66840b50798b23bcdab1642578. . – Інформація з екрану.

ВАРІАНТ 1

Теоретичні завдання:

1. Проблема визначення сімейного права в системі права України.

2. Правове регулювання сімейних правовідносин з іноземним елементом.

Практичні завдання:

Задача 1

У квітні 2010 р. Ткаченко після повернення з тривалого відрядження дізнався, що рік тому (у квітні 2009 р.) його дружина продала без його згоди житловий будинок, що належав їм на праві спільної сумісної власності. Незадоволений цим, Савицький негайно зажадав від неї розірвання договору купівлі-продажу. Проте дружина відповіла відмовою і заявила, що вимушена була продати будинок через обмежені матеріальні обставини та у зв'язку з необхідністю придбання нової автомашини. Вона також пояснила, що не змогла погодити з ним це питання внаслідок його тривалої відсутності, а виручені від продажу будинку гроші вже витрачені, що не дає змоги вирішити питання про розірвання договору купівлі-продажу.

Переконавшись, що його прохання виявилися безрезультатними, Савицький у жовтні 2010 р. підготував позовну заяву до суду про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним. Проконсультувавшись із цього приводу у знайомого юриста, дружина пояснила Ткаченко, що його звернення до суду буде безрезультатним, оскільки вже пропущений строк позовної давності. Вирішивши з'ясувати обґрунтованість такої позиції, Ткаченко звернувся в юридичну консультацію.

Питання:

Які норми сімейного і цивільного права повинні бути застосовані в цій ситуації? Чи поширюється позовна давність на вимоги, які випливають із сімейних відносин? Як визначається в таких випадках строк позовної давності? Яке роз'яснення повинні дати Ткаченко в юридичній консультації?

Задача 2

У лютому 2004 р. громадянин РФ З.Е. Груздєв одружився з громадянкою України А.Б. Вовк, після чого подружжя стало проживати за місцем постійного проживання Груздева в м. Калузі. Після реєстрації шлюбу Вовк узяла прізвище чоловіка, проте громадянство не змінила. У 2008 р. Груздєви вирішили усиновити малолітнього племінника дружини, що залишився сиротою, який живе в м. Донецьку і є громадянином України. Вони звернулися за необхідними роз'ясненнями до органу управління освітою за місцем свого проживання. В органі управління освітою подружжю Груздевих пояснили, що вони повинні одержати згоду на усиновлення самої дитини і компетентного державного органу України, після чого направити всі необхідні документи за місцем проживання усиновлюваного у м. Донецьк для ухвалення остаточного рішення відповідно до законодавства України.

Питання:

Законодавством якої держави (Російської Федерації або України) слід керуватися в цьому разі?

Установи якої держави (Російської Федерації або України) компетентні при усиновленні в наведеній ситуації?

Які порядок і умови усиновлення неповнолітніх дітей з участю громадян держав — членів СНД?

Чи правильні роз'яснення дано подружжю Груздевих в органі управління освітою?

Тестові завдання

Тест 1

При вирішенні сімейного спору суд за заявою заінтересованої сторони…

а) повинен врахувати місцевий звичай, а також звичай національної меншини, до якої належать сторони або одна з них;

б) може врахувати місцевий звичай, а також звичай національної меншини, до якої належать сторони або одна з них;

в) може врахувати місцевий звичай, а також звичай національної меншини, до якої належать сторони або одна з них, якщо вони не суперечать вимогам Сімейного кодексу України, інших законів;

г) може врахувати місцевий звичай, а також звичай національної меншини, до якої належать сторони або одна з них, якщо вони не суперечать вимогам Сімейного кодексу України, інших законів та моральним засадам суспільства.

Тест 2

Шлюб, зареєстрований у відсутністі нареченої і (або) нареченого, вважається:

а) нікчемним;

б) неукладеним;

в) оспорюваним.

Тест 3

Має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу кожен учасник сімейних відносин, який досяг:

а) 12 років;

б) 14 років;

в) 15 років;

г) 16років;

ґ) 18 років.

Тест 4

Вимоги до усиновлювача:

а) усиновлювачем може бути повнолітня дієздатна особа;

б) особа, що старше за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на 18 років;

в) усиновлювачем може бути дієздатна особа;

г) усиновлювачем може бути юридична особа.

Методичні рекомендації

1. Розглядаючи перше питання, студент повинен звернути увагу на те, що ретельне оволодіння матеріалом щодо проблеми визначення сімейного права в системі права України є надзвичайно важливим, адже аналіз цього питання є необхідним підґрунтям для подальшого засвоєння курсу сімейного права, предметом вивчення якого, крім сімейного права як галузі права, є сімейне законодавство, а також доктрина сімейного права. При цьому в роботі необхідно приділити увагу багатозначності поняття «сімейне право» та задля докладного та всебічного аналізу розглянути його як галузь права, як галузь законодавства, як науку і як навчальну дисципліну.

Проблема визначення сімейного права в системі права України є дискусійним і вирішується не одним поколінням юристів. Потрібно звернути увагу на сучасні концепції щодо цього питання: чи є воно самостійною галуззю права або окремим інститутом цивільного права. Слід з'ясувати позиції вчених щодо цієї проблеми.

Визначаючи поняття сімейного права як галузі права, необхідно враховувати, що основну роль в цьому відіграють предмет, метод, функції та принципи.

Вивчаючи питання предмета сімейного права, слід звернути увагу на відносини, які становлять його предмет: сімейні особисті немайнові та майнові відносини. При цьому необхідно розкрити сутність кожної групи вказаних відносин. З урахування цього необхідно висловити свою точку зору, обґрунтувавши її належним чином, а також зазначити на які групи поділяються особисті немайнові відносини та які риси їм притаманні.

При розкритті питання стосовно методу регулювання сімейно-правових відносин необхідно дати його визначення та вміти розкрити його сутність та основні характеристики.

З’ясовуючи питання про функції сімейного права студент повинен зазначити, що у навчальній літературі інколи значення функцій принижується або взагалі висловлюється критика щодо доцільності функціональної характеристики сімейного права. Між тим у функціях права проявляється його генеральна ідея і спрямування. Таким чином, спроби висвітлити особливість сімейно-правового регулювання лише за предметом і методом чи за самим методом будуть неповні.

Розглядаючи питання що до поняття та класифікації принципів сімейного права студенту необхідно відзначити, що у науці сімейного права теорія принципів висвітлюється неоднозначно: від тенденції до ототожнювання методу і принципів сімейного права, чи принципів сімейного законодавства і права, до моделювання нових підходів. Здебільшого це проявляється у навчальних виданнях. З введенням у СК України статті 7 під назвою «Загалі засади регулювання сімейних відносин» появилась підстава для розмежування принципів як галузі права і як галузі законодавства. Тож якщо поняття сімейного права ширше, чим поняття сімейного законодавства, то можливі певні відхилення від основних правових ідей, що стано­влять основу сімейного законодавства і сімейного права.

Аналізуючи дане питання, потрібно вказати, що як усяке інше право, сімейне право має свою систему. Виходячи з цього, студент має з’ясувати, як визначається поняття системи та яка система права є загальновизнаною для сімейного права. Крім того, у контрольній роботі необхідно розглянути і питання співвідношення сімейного права з іншими галузями права і вказати, як воно співвідноситься з цивільним правом (базова галузь права України) та іншими публічно-правовими та приватноправовими галузями права.

Сімейне право в системі права України визначається й його джерелами, а тому вони також повинні бути розкрити у роботі. При цьому необхідно враховувати, що система джерел сімейного права зумовлена конструкцією 8 Консти­туції України та цілим рядом норм СК України (ст. ст. 1, 7, 8, 9, 10, 11, 13).

З метою закріплення та поглиблення знань стосовно особливостей норм сімейного права України у контрольній роботі надано практичне завдання під №1, яке розраховане на правильне толкування сімейного законодавства та застосовування набутих теоретичних знань при розв’язання сімейних спорів.

2. Розгляд питання про правове регулювання сімейних відносин за участю іноземного суб’єкта  ускладнюється відсутністю єдності в правовому регулюванні сімейних відносин матеріально-правовими нормами різних держав. Це зумовлено тим, що на формування національного законодавства кожної держави, включаючи і сімейне, впливають соціально-економічні, релігійні, побутові особливості, що в свою чергу породжує колізії, як тільки сімейні відносини ускладнюються іноземним елементом. Тому студент повинен звернути увагу на те, що сімейне законодавство іноземних держав застосовується в Україні, якщо воно не суперечить основним засадам регулювання сімейних відносин, що встановлені у ст. 7 СК України.

Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, встановлює Закон України «Про міжнародне приватне право»

Відповідно до п.2 ст. 1 вищезазначеного Закону іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави; Таким чином, аналізуючи дане питання, потрібно розкривати сімейні відносини з іноземним елементом як відносини, суб'єктами (суб'єктом) яких є іноземці або апатриди ( Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»), або виникнення, зміна, припинення яких пов'язані з юридичним фактом, що має місце за кордоном.

Сімейні відносини, обтяжені іноземним елементом, надзвичайно поширені. Проблема застосування іноземних законів, визнання в Україні актів цивільного стану, зареєстрованих за законами іноземних держав, або іноземних судових рішень виникає в багатьох ситуаціях. Зокрема, до таких відносин належать укладення чи розірвання шлюбу з іноземним громадянином на території України; усиновлення дитини, що є громадянином України, але проживає за її межами; укладення шлюбу громадянами України за її межами. Саме на регулювання відносин подібного роду і розраховані норми, розміщені в Розділі VI СК України під назвою «Особливості усиновлення за участю іноземців та осіб без громадянства». Крім того, колізійним нормам сімейного права присвячено Розділ VIІІ Закон України «Про міжнародне приватне право».

Слід зазначити, що розгляд питання про правове регулювання сімейних відносин за участю іноземного суб’єкта пов’язано з проблемою «колізії законів», яку необхідно проаналізувати у контрольної роботі.  Відповідно до п.2 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.

Таким чином, колізійна норма сімейного права - це норма, що визначає, право якої держави має бути застосоване до відповідних сімейних відносин з іноземним елементом. Так, наприклад, коли на території України укладається шлюб між особами, що мають громадянство різних держав, виникає комплекс питань, зокрема, за яким законодавством має відбуватися процедура оформлення шлюбу і яких умов слід дотримуватися при цьому. Від правильного вирішення цього колізійного питання цілком залежать конкретні правові наслідки: чи буде вважатися шлюб, укладений, наприклад, за законодавством України, дійсним і за її межами, чи він не отримає визнання в іншій державі. Слід зазначити, що колізійні норми можуть міститися або в актах національного законодавства країни, або в міжнародно-правових актах (міжнародних конвенціях, угодах і договорах), що входять до системи національного законодавства даної держави.. З огляду на значне число нормативно-правових актів, що містять колізійні норми сімейного права, цілком можливою є ситуація, коли зазначені норми (з різних правових джерел) будуть відрізнятися між собою. У контрольній роботі варто розв'язати це важливе питання у аспекті правового аналізу норм ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 13 СК України, ч. 1, ч.2 ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори України».

З метою закріплення та поглиблення знань щодо правового регулювання сімейних правовідносин з іноземним елементом, практичне завдання під № 2 розраховане на правильне толкування сімейного законодавства та застосовування набутих теоретичних знань при розв’язання сімейних спорів з урахуванням колізійних норм щодо усиновлення.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА

1. Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.Віденська Конвенція про консульські відносини ООНвід 24.04.1963 [Електронний ресурс]: вебсайт Верховной Ради України.-

Режим доступу : http: // zakon4.rada.gov.ua/show/995_047/page.

2. Декларація про соціальні та правові принципи щодо захисту та благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному та міжнародному рівнях, прийнята Резолюцією ГА ООН 41/85 від 13 грудня 1986 року.

3. Конвенція про згоду на вступ у шлюб, мінімальний шлюбний вік і реєстрацію шлюбів 1962 р. [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВРУ. - Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_047/page.

4. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод //Офіційний вісник України - 1998. - № 13 / № 32 від 23.08.2006. – Ст. 270.

5. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладена між державами – членами СНД 22 січня 1993р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. І - К., 1996. – 367 с.

6. Сімейний кодекс України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – ст.135.

7. Гражданский кодекс Украины: Закон Украины от 16.01.2003 г. // Официальный вестник Украины. — 2003. — № 11. — С. 461.

8. Цивільний процесуальний Кодекс України: Закон України // Відомості Верховної Ради України – 2004. - № 40-41, 42. - Ст. 492

9. Про судоустрій і статус суддів: закон України від 7 липня 2010 р. // Офіційний вісник України - 2010 р. - № 55/1 – Ст. 1900.

10. Про державну реєстрацію актів цивільного стану: Закон України від 01.07.2010 року № 2398- VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 38. - Ст. 509. 

11. Про прокуратуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №53. – Ст.793.

12. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11.12.2003 № 1382 - ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232.

13. Про нотаріат: Закон України 02.09.1993 року № 3425-ХІІ //

Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383. 

14. Про міжнародне приватне право: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2005.-№ 32.- ст.422.

15. Про громадянство: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР).- 2001.- № 13. - Ст. 65.

16. Про міжнародні договори: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2004. - № 50. - Ст. 540.

17. Про третейські суди: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. - № 35. - Ст. 412.

18. Про охорону дитинства : Закон України // Відомості Верховної Ради України.-2001.- № 30.- ст.142.

19. Про виконавче провадження: Закон України //Відомості Верховної Ради України – 1999. - № 24. - Ст. 207.

20. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, №296/5 від 22.02 2012 [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВРУ. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0808-12

ЛІТЕРАТУРА

1. Кузнєцова Н. Прблеми гармонізації та уніфікації сучасного приватного права. / Н. Кузнєцова // Право України. - 2012. - № 1-2. – с. 139 – 145.

2. Єгорова О. (Білорусь) Іноземний елемент і національне право: форми нормативної взаємодії. / О. Єгорова// Право України. - 2013. - № 3-4. – с. 223-235

3. Телусієвич П. Зміст положень про шлюбний союз у сімейному праві Польщі. / П. Телусієвич // Право України. - 2012. - № 8. – с. 234 – 243.

4. Телусієвич П. Сімейна власність у польскому сімейному праві: аналіз проблеми. / П. Телусієвич // Право України. - 2012. - № 7. – с. 201 – 208.

5. Жилінкова І. Сфера застосування та класифікації договорів у сучасному сімейному праві. / І. Жилінкова // Право України. - 2012. - № 9. – с. 206 – 214.

6. Красицька Л. Про поняття батьківских прав // Право України. - 2012. - № 5. – с. 227 – 233.

7. Сімейне право Україні: підручник /За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2012.- 348с.

8. Міжнародне приватне право: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. /За ред.проф. В. П. Жученка та доц. І. А. Шуміло.-Х.: Право, 2012 .- 320с.

9. Войкова К.Л. Легалізація одностатевих шлюбів – прерогатива правової держави або деградація суспільства /К.Л.Войкова // Науковий погляд молоді: ключові питання сучасного етапу реформування системи вітчизняного законодавства Матерiали Всеукраїнської науково- практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців. м. Луганськ, 11-12 грудня 2012 р./ За ред. проф. Л.I. Лазор. — Луганськ: Східноукраїнський національний унiверситет iменi Володимира Даля, 2012. — 152-155 с.

10. Дайнеко Я.С. Суб’єктний склад подружніх і прирівняних до них правовідносин та його особливості /Я.С.Дайнеко // Науковий погляд молоді: ключові питання сучасного етапу реформування системи вітчизняного законодавства Матерiали Всеукраїнської науково- практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців. м. Луганськ, 11-12 грудня 2012 р./ За ред. проф. Л.I. Лазор. — Луганськ: Східноукраїнський національний унiверситет iменi Володимира Даля, 2012. — 155-159 с.

11. Сімейний кодекс України : Науково-практичний коментар / за заг. ред. С. Я. Фурси. – К. : Видавець Фурса С. Я. : КНТ, 2008. – 1248 с. Давидова Н. Сімейні особисті права у США. / Н. Давидова // Право України. - 2012. - № 7. – с. 192 – 200.

12. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України. Станом на 01.09.2011 р./ Булеца С.Б., Іванов Ю.Ф., Ієвіня О.В., та ін. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2011. - 428 с.

13. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

14. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Є.О. Харитонова, Н.Ю. Голубєвої. -К.: Істина, 2010. - 320 с.

15. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

16. Сімейне право України: підручник / Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.. За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2009. - 288 с.

17. Науково-практичний коментар до сімейного кодексу України / За ред. Ю.С.Червоного. – К., 2009 - с. 365-383.

18. Бикова О.Ю. Умови, які перешкоджають укладенню шлюбу // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Науковий часопис. – Хмельницький, 2009. – № 3-4 (7-8). – С.104-110.

19. Драгнєвіч Л. Сутність і ретроспектива становлення та розвитку шлюбно-сімейних правовідносин в Україні // Підприємство, господарство і право. – 2009. – № 1. – С. 40-42.

20. Апопій І.В. Правовий статус мачухи і вітчима у сімейному праві України // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2009. - № 1. – С. 130-135.

21. Сафончик О.І. Правове регулювання припинення шлюбу в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / ОНЮА. –Одеса 2008. – 20 с.

22. Ромовська З.В. Українське сімейне право: Підручник / Зорислава Ромовська. – К.: Правова єдність, 2009. – 500 с.

23. Дякович М. М. Сімейне право: Навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / [М. М. Дякович]. - К.: Правова єдність, 2009. - 512 с.

24. Пчелинцева Л.М. Практикум по семейному праву. Изд. 2-е, перер. И доп. – М., 2009.-213с. 

25. Сімейне право України : підручник / [Л. М. Баранова, В. І. Борисова, І. В.Жилінкова та ін.] ; за заг. ред. В. І. Борисової та І. В. Жилінкової. – [2-е вид., перероб. і допов.] – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 288 с.

26. Мироненко В.П. Сімейне право України: підручник / В.П. Мироненко, С.А. Пилипенко; [за заг. ред. В.П. Мироненко]. - К.: Правова єдність, 2008. - 477 с.

27. Матвеева Н. А. Сравнительное брачное право России, Украины и Беларуси : учеб. пособ. / Н. А. Матвеева. – М. : Юрлитинформ, 2008. – 216 с.

28. Нечаева А. М. Семейное право : актуальные проблемы теории и практики / А. М. Нечаева. – М. : Юрайт-Издат, 2007. – 280 с.

29. Миронова Г. Моральні засади Сімейного кодексу України / Г. Миронова // Право України. – 2004. – № 4.

ВАРІАНТ 2

Теоретичні завдання:

1. Поняття шлюбу, умови та порядок його укладання.

2. Поняття і сутність усиновлення, порядок та правові наслідки усиновлення.

Практичні завдання:

Задача 1

До відділу РАЦС Луганського обласного управлення юстиції звернулася Мельниченко А.В. із заявою про реєстрацію шлюбу з громадянином Шевелевим С.М., який проживає в м. Донецьку. У зв'язку з тим, що Шевелев не має змоги виїхати до м. Луганська для подання заяви, Мельниченко подала до органу РАЦСу складену ним заяву, яка була завірена керівником підприємства, де працює Шевелев. Завідувач органу РАЦСу відмовив Мельниченко у прийнятті цієї заяви.

Питання:

Чи необхідна присутність осіб, які укладають шлюб, при поданні заяви про реєстрацію шлюбу до органу РАЦСу? У яких випадках заява про реєстрацію шлюбу може бути подана однією з осіб, які бажають укласти шлюб? Які роз'яснення слід дати у ций ситуації?

Задача 2

Після смерті батьків над 16-річним Миколою Нестеровим було встановлено піклування. Для покриття витрат на утримання Миколи потрібно було реалізувати спадкове майно. Але з цього приводу одразу виникли розбіжності між опікуном і підлітком. Микола вважав, що насамперед потрібно продати два килими і столові сервізи, і що він уже достатньо самостійний, аби розпоряджатися майном на свій розсуд. Опікун стверджував, що слід продати садовий будиночок із земельною ділянкою, щоб на тривалий час забезпечити Миколу матеріально. Вони звернулися за порадою до органу опіки та піклування.

Питання:

Які роз'яснення слід дати органу опіки та піклування з приводу розбіжностей, що виникли між опікуном і підопічним? Чи має право Микола Нестеров самостійно розпоряджатися майном, що належить йому?

Тестові завдання

Тест 1

Відносинами, які регулюються Сімейним кодексом України, є:

а) сімейні особисті немайнові і майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матірью та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання;

б) сімейні особисті немайнові і майнові відносини між подружжям, між батьками і дітьми, усиновітелямі і усиновленими, тіткою і племінницею, мачухою і падчеркою;

в) сімейні особисті немайнові і майнові відносини між подружжям, між батьками і дітьми, рідними братами і сестрами, тіткою і племінницею, мачухою і падчеркою.

Тест 2

Запис про шлюб, зареєстрований у відсутністі нареченої і (або) нареченого,

а) анулюється у державному органі реєстрації актів цивільного стану за заявою заінтересованої особи;

б) анулюється у державному органі реєстрації актів цивільного стану за рішенням суду за заявою заінтересованої особи;

в) анулюється у державному органі реєстрації актів цивільного стану за рішенням суду за заявою заінтересованої особи, а також за заявою прокурора.

Тест 3

Позовна давність не застосовується до вимог:

а) про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано;

б) про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними розірваний;

в) про визнання материнства.

Тест 4

Усиновлення визнається недійсним, якщо воно було проведене:

а) без згоди дитини та батьків;

б) без згоди органів опіки та піклування;

в) без згоди відділу освіти;

г) на підставі підроблених документів.

Методичні рекомендації

1. Розглядаючи питання щодо поняття шлюбу, умов та порядку його укладання, студент повинен звернути увагу на те, що поняття шлюбу має своє легальне правове закріплення у СК України (ч.1 ст. 21). У контрольній роботі необхідно на підставі аналізу цього визначення та визначення поняття шлюбу у доктрині сімейного права надати ознаки шлюбу. Крім того, треба визначити та надати характеристику умовам укладання шлюбу, які у юридичної літературі поділяються на позитивні та негативні умови укладання шлюбу

Крім того, студенти повинні розкрити, які особи не можуть перебувати у шлюбі між собою. Для цього необхідно уважно проаналізувати ст. 26 СК України.

Для визначення правової природи шлюбу важливим є питання про порядок його реєстрації, який визначений ст. ст. 27 - 35 СК України, що також необхідно відобразити у контрольній роботі. При цьому слід звернути увагу, що закон покладає певні обов'язки на органи РАЦСу при прийнятті заяви (ст. ст. 28, 29 СК України), а також визначає права та обов'язки наречених при поданні заяви (ст. 30 СК України). При виконанні контрольної роботи слід звернути увагу й на відповідні матеріали судової практики, зокрема, на роз’яснення, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».

З метою закріплення та поглиблення знань стосовно поняття шлюбу, умов та порядку його укладання у контрольній роботі надано практичне завдання під №1, яке розраховане на правильне толкування відповідних норм сімейного права.

2. Розглядаючи друге теоретичне питання щодо поняття і сутності усиновлення, порядку та правових наслідків усиновлення, слід звернути увагу, що відповідно до вимог статті 52 Конституції України на державу покладено вирішен­ня питань щодо утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, по­збавлених батьківського піклування, що відповідає нормам міжнародного права.

Конвенція про права дитини, учасницею якої є й Україна, пе­редбачає, що дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайвищих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий за­хист і допомогу, що надається державою, яка забезпечує зміну догляду за дитиною. Виходячи з цього, СК України визначає усиновлення однією з форм влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, поряд з опікою та піклуванням, а та­кож патронатом. За допомогою усиновлення усуваються неспри­ятливі для формування особистості дитини обставини і створю­ються умови, найближчі до тих, що складаються у сім'ї.

Розглядаючи друге питання про поняття усиновлення, як одну з форм влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, студенти повинні

проаналізувати норму ст. 207 СК України, у якої закріплено визначення усиновлення. Крім того, визначаючи сутність усиновлення, необхідно розглянути його принципи (загальні засади), які покладені в основу організаційно-правового механізму усиновлення в Україні.

Студенти повинні відобразити, як ведеться облік осіб, котрі бажають усиновити дитину, хто є суб'єктами усиновлення, які вимоги пред'являє законодавець до усиновлювачів. Сімейний кодекс України визначає перелік осіб, які не можуть бути усиновлювачами (ст. 212). Законодавець поділяє їх на чотири групи, яким необхідно надати характеристику.

Необхідно звернути увагу на умови та порядок усиновлення. Для цього потрібно уважно розглянути ст. 210 - 242 СК України. Особливе значення мають правові наслідки усиновлення. З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням, виникають взаємні особисті немайнові та майнові права та обов'язки між особою, яка усиновлена, та усиновлювачем і його родичами за походженням, усиновлювачі набувають правового статусу матері та батька, а усиновлені — правового статусу дитини.

Факт усиновлення може бути визнаний судом недійсним за підставами, визначеними у ст. 236 СК України. Усиновлення може бути скасоване за рішенням суду у випадках, передбачених ст. 238 СК України, що також необхідно відобразити у контрольній роботі.

Аналізуючи норми ст. 210-242 СК України, необхідно звернути увагу на зміни та доповнення у законодавстві на підставі Закону України № 3381- VI від 19.05.2011 «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо особливостей усиновлення окремих категорій дітей». При виконанні контрольної роботи слід звернути увагу й на відповідні матеріали судової практики, зокрема, на роз’яснення, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав».

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА

1. Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.Віденська Конвенція про консульські відносини ООНвід 24.04.1963 [Електронний ресурс]: вебсайт Верховной Ради України.-

Режим доступу : http: // zakon4.rada.gov.ua/show/995_047/page.

2. Декларація про соціальні та правові принципи щодо захисту та благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному та міжнародному рівнях, прийнята Резолюцією ГА ООН 41/85 від 13 грудня 1986 року.

3. Конвенція про згоду на вступ у шлюб, мінімальний шлюбний вік і реєстрацію шлюбів 1962 р. [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВРУ. - Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_047/page.

4. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод //Офіційний вісник України - 1998. - № 13 / № 32 від 23.08.2006. – Ст. 270.

5. Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 року (дата набуття чинності для України – 27.09.1991 року). [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВРУ. – Режим

6. доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_047/page.

7. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладена між державами – членами СНД 22 січня 1993р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. І - К., 1996. – 367 с.

8. Сімейний кодекс України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – ст.135.

9. Гражданский кодекс Украины: Закон Украины от 16.01.2003 г. // Официальный вестник Украины. — 2003. — № 11. — С. 461.

10. Цивільний процесуальний Кодекс України: Закон України // Відомості Верховної Ради України – 2004. - № 40-41, 42. - Ст. 492

11. Про державну реєстрацію актів цивільного стану: Закон України від 01.07.2010 року № 2398- VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 38. - Ст. 509. 

12. Про судоустрій і статус суддів: закон України від 7 липня 2010 р. // Офіційний вісник України - 2010 р. - № 55/1 – Ст. 1900.

13. Про прокуратуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №53. – Ст.793.

14. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11.12.2003 № 1382 - ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232.

15. Про нотаріат: Закон України 02.09.1993 року № 3425-ХІІ //

16. Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383. 

17. Про міжнародне приватне право: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2005.-№ 32.- ст.422.

18. Про громадянство: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР).- 2001.- № 13. - Ст. 65.

19. Про міжнародні договори: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2004. - № 50. - Ст. 540.

20. Про третейські суди: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. - № 35. - Ст. 412.

21. Про охорону дитинства : Закон України // Відомості Верховної Ради України.-2001.- № 30.- ст.142.

22. Про виконавче провадження: Закон України //Відомості Верховної Ради України – 1999. - № 24. - Ст. 207.

23. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, №296/5 від 22.02 2012 [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВРУ. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0808-12

24. Про затвердження Порядку здійснення добровільного медичного обстеження наречених: Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 року № 1740 // Офіційний Вісник України. – 2002. – № 47. – Ст. 2128.

25. Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 року № 1064 // Офіційний Вісник України. – 2007. – № 65. – Ст. 2516.

26. Про затвердження Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення, анулювання актових записів цивільного стану: Наказ Міністерства юстиції України від 26.09.2002 року № 86/5 (у редакції наказу від 10.12.2007 року № 1227/5) // Офіційний Вісник України. – 2007. – № 95. – Ст. 3475.

27. Про затвердження Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні: Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 (у редакції наказу від 22.11.2007 року № 1154/5) // Офіційний Вісник України. – 2007. – № 90. – Ст. 3320.

28. Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей: Закон України від 02.06.2005 року № 2623-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 26. – Cт. 354.

29. Про попередження насильства в сім’ї: Закон України від 15.11.2001 року № 2789-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 10. – Cт. 70. 

30. Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 року № 564 // Офіційний Вісник України. – 2002. – № 18. – Ст. 925.

31. Про затвердження Положення про прийомну сім’ю: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 року № 565 // Офіційний Вісник України. – 2002. – №18. – Ст. 926.

32. Про затвердження Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 76. – Ст. 2561.

33. Про затвердження Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 76. – Ст. 2561.

34. Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 905 // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 79. – Ст. 2660. 

35. Про затвердження Положення про Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2006 року № 367 // Офіційний Вісник України. – 2006. – № 13. – Ст. 873.

36. Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 20.08.2008 року № 479 // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 82. – Ст. 2784.

37. Про затвердження Порядку вибуття дітей із закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, й соціального захисту дітей, до сімейних форм виховання: Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2007 року № 302/80/49 // Офіційний Вісник України. – 2007. – № 17. – Ст. 685.

38. Про затвердження Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування: Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.09.2004 року № 747/460 // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 41. – Ст. 2740.

39. Про затвердження Положення про порядок та умови прийому документів від іноземців, які бажають усиновити дитину: Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 05.02.2007 року № 313 (у редакції наказу від 12.11.2007 року № 4041) // Офіційний Вісник України. – 2007. – № 13. – Ст. 484. 

40. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення частини другої статті 211 Сімейного кодексу України (справа про різницю у віці між усиновлювачем та дитиною) № 3-рп/2009 від 03.02.2009 року // Офіційний Вісник України. – 2009. – № 11. – Ст. 341.

41. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 //[Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

42. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3// [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua. ЛІТЕРАТУРА

1. Жилінкова І. Сфера застосування та класифікації договорів у сучасному сімейному праві. / І. Жилінкова // Право України. - 2012. - № 9. – с. 206 – 214.

2. Красицька Л. Про поняття батьківских прав // Право України. - 2012. - № 5. – с. 227 – 233.

3. Сімейне право Україні: підручник /За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2012.- 348с.

4. Телусієвіч П. Зміст положень про шлюбний союз у сімейному праві Польщі / П. Телусієвіч // Право України. – 2012. – № 8. – с. 234-243. Давидова Н. Сімейні особисті права у США. / Н. Давидова // Право України. - 2012. - № 7. – с. 192 – 200.

5. Войкова К.Л. Легалізація одностатевих шлюбів – прерогатива правової держави або деградація суспільства /К.Л.Войкова // Науковий погляд молоді: ключові питання сучасного етапу реформування системи вітчизняного законодавства Матерiали Всеукраїнської науково- практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців. м. Луганськ, 11-12 грудня 2012 р./ За ред. проф. Л.I. Лазор. — Луганськ: Східноукраїнський національний унiверситет iменi Володимира Даля, 2012. — 152-155 с.

6. Дайнеко Я.С. Суб’єктний склад подружніх і прирівняних до них правовідносин та його особливості /Я.С.Дайнеко // Науковий погляд молоді: ключові питання сучасного етапу реформування системи вітчизняного законодавства Матерiали Всеукраїнської науково- практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців. м. Луганськ, 11-12 грудня 2012 р./ За ред. проф. Л.I. Лазор. — Луганськ: Східноукраїнський національний унiверситет iменi Володимира Даля, 2012. — 155-159 с.

7. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України. Станом на 01.09.2011 р./ Булеца С.Б., Іванов Ю.Ф., Ієвіня О.В., та ін. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2011. - 428 с.

8. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

9. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Є.О. Харитонова, Н.Ю. Голубєвої. -К.: Істина, 2010. - 320 с.

10. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

11. Сімейне право України: підручник / Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.. За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2009. - 288 с.

12. Науково-практичний коментар до Сімейного кодексу України / За ред. Ю.С.Червоного. – К., 2009 - с. 365-383.

13. Бикова О.Ю. Умови, які перешкоджають укладенню шлюбу // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Науковий часопис. – Хмельницький, 2009. – № 3-4 (7-8). – С.104-110.

14. Драгнєвіч Л. Сутність і ретроспектива становлення та розвитку шлюбно-сімейних правовідносин в Україні // Підприємство, господарство і право. – 2009. – № 1. – С. 40-42.

15. Ромовська З.В. Українське сімейне право: Підручник / Зорислава Ромовська. – К.: Правова єдність, 2009. – 500 с.

16. Дякович М. М. Сімейне право: Навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / [М. М. Дякович]. - К.: Правова єдність, 2009. - 512 с.

17. Пчелинцева Л.М. Практикум по семейному праву. Изд. 2-е, перер. И доп. – М., 2009.-213с. 

18. Мироненко В.П. Сімейне право України: підручник / В.П. Мироненко, С.А. Пилипенко; [за заг. ред. В.П. Мироненко]. - К.: Правова єдність, 2008. - 477 с.

19. Розгон О. Надання згоди на усиновлення дитини / О. Розгон // Юридична Україна. – 2008. – № 12.

20. Матвеева Н. А. Сравнительное брачное право России, Украины и Беларуси : учеб. пособ. / Н. А. Матвеева. – М. : Юрлитинформ, 2008. – 216

21. Нечаева А. М. Семейное право : актуальные проблемы теории и практики / А. М. Нечаева. – М. : Юрайт-Издат, 2007. – 280 с.

22. Сімейний кодекс України : Науково-практичний коментар / за заг. ред. С. Я. Фурси. – К. : Видавець Фурса С. Я. : КНТ, 2008. – 1248 с.

23. Новохатська Я. Щодо правової природи шлюбу // Право України. – 2007. – № 4. – С. 133-135.

24. Реліч В. Деякі аспекти усиновлення українських дітей громадянами США / В. Реліч // Право України. – 2004. – № 5.

25. Зайцева Т. В. Оплата послуг опікуна та піклувальника: за і проти / Молодь у юридичній науці : зб. тез доповідей Міжнар. наук. конф. [«Четверті осінні юридичні читання»] / Т. В. Зайцева. – Хмельницький : В-во ХУУП, 2005.

26. Зілковська Л. М. Правове регулювання усиновлення в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право» / Л. М. Зілковська. – К., 2002.

 

ВАРІАНТ 3

Теоретичні завдання:

1. Недійсність шлюбу. Неукладений шлюб.

2. Патронат над дітьми, як одна із форм влаштування дітей, які залишилися без батьківської опіки в Україні.

Практичні завдання:

Задача 1

До суду за місцем проживання звернулася громадянка Крамаренко з позовом про визнання недійсним шлюбу з громадянином Петровим, що проживав до укладання шлюбу в м. Рівному.

У позовній заяві Крамаренко вказала, що відповідач одружився без наміру створити сім'ю, а керувався лише бажанням зареєструватися за місцем проживання у м. Києві та одержати право на її житлове приміщення. Через це між подружжям немає почуття любові, склалися неприязні стосунки; відповідач має намір найближчим часом розділити житлову площу через суд.

Петров заперечував проти пред'явлених вимог. Він пояснив суду, що одружився по любові, але згодом між подружжям з вини позивача почалися негаразди. Відповідач також вказав, що з Крамаренко вони прожили спільно 2,5 роки, він завжди приносив зарплату додому, піклувався про дружину та її малолітнього сина від першого шлюбу. Зважаючи на неприязні стосунки між ним і дружиною та неможливість подальшого спільного проживання, він справді збирається поставити питання про поділ їх житлової площі, в якій проживає його сім'я.

Питання:

Яке рішення повинен ухвалити суд за позовом Крамаренко? Які правові наслідки визнання судом шлюбу недійсним стосовно особистих немайнових і майнових прав осіб, що перебували в такому шлюбі?

Задача 2

Під час розгляду судом справи про встановлення усиновлення з'ясувалася неявка до суду з повалених причин працівників прокуратури. Це було пов'язано з тим, що прокурор перебував у відпустці, його заступник виїхав на нараду в обласну прокуратуру, а помічник прокурора перебував на огляді місця події. У зв'язку з цим представник органу опіки та піклування заявив клопотання запросити до участі в справі слідчого прокуратури, що перебуває на робочому місці, який з цього приводу не висловив заперечень.

Питання:

Яке рішення повинен ухвалити суддя за клопотанням представника органу опіки та піклування?

Тестові завдання

Тест 1

Відносини осіб, які проживають однією сім'єю, і які не врегульовані Сімейним кодексом України …

а) можуть бути врегульовані письмовим договором, якщо він не суперечить вимогам Сімейного кодексу України, інших законів України та моральним засадам суспільства;

б) не можуть бути врегульовані договором;

в) можуть бути врегульовані договором, якщо він не суперечить вимогам Сімейного кодексу України, інших законів України та моральним засадам суспільства.

Тест 2

Правовий статус дитини має особа до досягнення нею:

а) 12 років;

б) 14 років;

в) 16 років;

г) 18 років.

Тест 3

Позовна давність в один рік застосовується до вимог:

а) про поділ спільного майна після розірвання шлюбу;

б) про визнання материнства;

в) про поділ майна, якщо шлюб не розірваний.

Тест 4

Умови скасування усиновлення:

а) якщо воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;

б) досягнення дитиною повноліття;

в) дитина страждає на недоумство.

Методичні рекомендації

Під час розкриття першого теоретичного питання про недійсність шлюбу та його неукладеність, студентам в першу чергу необхідно звернути увагу на перелік обставин, які є підставами для визнання шлюбу недійсним. Причому залежно від того, які вимоги закону були порушені при укладанні шлюбу, останні поділяються на: абсолютно недійсні; шлюби, визнані недійсними за рішенням суду; шлюби, які можуть бути визнані недійсними судом. При цьому студенти повинні вміти розкрити кожну з вказаних підстав та знати правові наслідки недійсності шлюбу.

Шлюб може бути і неукладеним, що потрібно відрізняти від недійсного шлюбу.

При виконанні контрольної роботи слід звернути увагу на матеріали судової практики, зокрема, на роз’яснення, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».

Розглядаючи друге питання про патронат над дітьми, слід зазначити, що цей інститут є новелою СК України, оскільки уперше в національному законодавстві врегульовано питання встановлення такої форми влаштування дітей, які залишилися без батьківської опіки в Україні (ст. 252—256 СК України). Аналіз сімейного законодавства свідчить, що відносини щодо патронату здійснюються на підставі договору, який укладається між органом опіки та піклування і патронатним вихователем. У зв’язку з тим у контрольній роботі необхідно визначити поняття договору про патронат, надати його правову характеристику, визначити підстави припинення договору про патронат, основні права та обов’язки патронатного вихователя. Крім того, для визначення специфічної правової природи цього договору необхідно визначити відмінності правового статусу опікуна та патронатного вихователя.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА

1. Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.Декларація про соціальні та правові принципи щодо захисту та благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному та міжнародному рівнях, прийнята Резолюцією ГА ООН 41/85 від 13 грудня 1986 року.

2. Конвенція про згоду на вступ у шлюб, мінімальний шлюбний вік і реєстрацію шлюбів 1962 р. [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВРУ. - Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_047/page.

3. Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 року (дата набуття чинності для України – 27.09.1991 року).

4. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладена між державами – членами СНД 22 січня 1993р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. І - К., 1996. – 367 с.

5. Сімейний кодекс України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – ст.135.

6. Гражданский кодекс Украины: Закон Украины от 16.01.2003 г. // Официальный вестник Украины. — 2003. — № 11. — С. 461.

7. Цивільний процесуальний Кодекс України: Закон України // Відомості Верховної Ради України – 2004. - № 40-41, 42. - Ст. 492

8. Про судоустрій і статус суддів: закон України від 7 липня 2010 р. // Офіційний вісник України - 2010 р. - № 55/1 – Ст. 1900.

9. Про державну реєстрацію актів цивільного стану: Закон України від 01.07.2010 року № 2398- VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 38. - Ст. 509. Про прокуратуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №53. – Ст.793.

10. Про міжнародне приватне право: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2005.-№ 32.- ст.422.

11. Про охорону дитинства : Закон України // Відомості Верховної Ради України.-2001.- № 30.- ст.142.

Література

1. Красицька Л. Про поняття батьківских прав // Право України. - 2012. - № 5. – с. 227 – 233.

2. Сімейне право Україні: підручник /За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2012.- 348с.

3. Телусієвіч П. Зміст положень про шлюбний союз у сімейному праві Польщі / П. Телусієвіч // Право України. – 2012. – № 8. – с. 234-243. Давидова Н. Сімейні особисті права у США. / Н. Давидова // Право України. - 2012. - № 7. – с. 192 – 200.

4. Давидова Н. Сімейні особисті права у США. / Н. Давидова // Право України. - 2012. - № 7. – с. 192 – 200.

5. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України. Станом на 01.09.2011 р./ Булеца С.Б., Іванов Ю.Ф., Ієвіня О.В., та ін. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2011. - 428 с.

6. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

7. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Є.О. Харитонова, Н.Ю. Голубєвої. -К.: Істина, 2010. - 320 с.

8. Сімейне право України: підручник / Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.. За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2009. - 288 с.

9. Науково-практичний коментар до сімейного кодексу України / За ред. Ю.С.Червоного. – К., 2009 - с. 365-383.

10. Бикова О.Ю. Умови, які перешкоджають укладенню шлюбу // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Науковий часопис. – Хмельницький, 2009. – № 3-4 (7-8). – С.104-110.

11. Драгнєвіч Л. Сутність і ретроспектива становлення та розвитку шлюбно-сімейних правовідносин в Україні // Підприємство, господарство і право. – 2009. – № 1. – С. 40-42.

12. Апопій І.В. Правовий статус мачухи і вітчима у сімейному праві України // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2009. - № 1. – С. 130-135.

13. Сафончик О.І. Правове регулювання припинення шлюбу в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / ОНЮА. –Одеса 2008. – 20 с.

14. Ромовська З.В. Українське сімейне право: Підручник / Зорислава Ромовська. – К.: Правова єдність, 2009. – 500 с.

15. Дякович М. М. Сімейне право: Навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / [М. М. Дякович]. - К.: Правова єдність, 2009. - 512 с. 

16. Мироненко В.П. Сімейне право України: підручник / В.П. Мироненко, С.А. Пилипенко; [за заг. ред. В.П. Мироненко]. - К.: Правова єдність, 2008. - 477 с.

17. Сімейний кодекс України : Науково-практичний коментар / за заг. ред. С. Я. Фурси. – К. : Видавець Фурса С. Я. : КНТ, 2008. – 1248 с.

18. Матвеева Н. А. Сравнительное брачное право России, Украины и Беларуси : учеб. пособ. / Н. А. Матвеева. – М. : Юрлитинформ, 2008. – 216 с. 

19. Розгон О. Надання згоди на усиновлення дитини / О. Розгон // Юридична Україна. – 2008. – № 12.

20. Новохатська Я. Щодо правової природи шлюбу // Право України. – 2007. – № 4. – С. 133-135.

21. Д’ячкова Н. А. Опіка як спосіб охорони майнових прав фізичних осіб : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право» / Н. А. Д’ячкова. – К., 2006. – 21 с.

22. Лепех С. М. Договір патронату за Сімейним кодексом України 2002 року / С. М. Лепех // Нотар. – 2005. – № 3–4.

23. Лепех С. М. Прийомна сім’я як форма влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування / С. М. Лепех // Вісник Львівського національного університету. – 2005. – № 41. 

24. Михеева Л. Ю. Опека и попечительство : Теория и практика / под ред. Р. П. Мананковой / Л. Ю. Михеева. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 368 с.

25. Морозова С. Є. Розвиток опіки та піклування у цивільному законодавстві / Еволюція цивільного законодавства України : проблеми теорії і практики : [кол. монографія] / за ред. Я. М. Шевченко / С. Є. Морозова. – К. : Юридична думка, 2007. – 340 с.

26. Москалюк В. Ю. Дитячий будинок сімейного типу як форма улаштування дітей, позбавлених батьківського піклування (цивільно-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право» / В. Ю. Москалюк. – Xарків, 2003.

27. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 //[Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

ВАРІАНТ 4

Теоретичні завдання:

1. Поняття та підстави припинення шлюбу.

2. Особисті немайнові правовідносини батьків та дітей.

Практичні завдання:

Задача 1

Громадянин Коренєв подав до суду заяву про розірвання шлюбу з громадянкою Іпатовою, вказавши, що через місяць після реєстрації шлюбу їх подружні стосунки фактично припинилися. Іпатова народила сина, який помер, не проживши і трьох місяців.

Суддя, з'ясувавши, що Іпатова на розірвання шлюбу згоди не дає, відмовив Кореневу в прийнятті позовної заяви і запропонував знову звернутися до суду через 10 місяців.

Питання:

Чи правильно вчинив суддя?

Задача 2

Не перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, Колесниченко і Муратов у спільній заяві до органу РАЦСу просили зареєструвати факт народження їх сина Віктора і записати Муратова його батьком. Завідувач органу РАЦСу опинився у скрутному становищі, тому що кожен з батьків просив дати дитині своє прізвище і спроби добитися вирішення спірного питання за їх взаємною згодою не мали успіху.

Питання:

Яке прізвище у такій ситуації матиме син Колесниченко і Муратової? Який орган може вирішити суперечку між батьками дитини з цього питання?

Тестові завдання

Тест 1

Релігійний обряд шлюбу:

а) не є підставою для виникнення у жінкі та чоловіка прав і обов'язків подружжя;

б) є підставою для виникнення у жінкі та чоловіка прав і обов'язків подружжя;

в) не є підставою для виникнення у жінкі та чоловіка прав і обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення державних органів реєстрації актів цивільного стану.

Тест 2

Малолітньою вважається дитина:

а) до досягнення нею 12 років;

б) до досягнення нею 14 років;

в) до досягнення нею 16 років;

г) до досягнення нею 18 років.

Тест 3

Шлюб — це:

а) сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану;

б) сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у релігійній організації;

в) сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у громадській організації.

Тест 4

Опікуном (піклувальником) дитини може бути:

а) за її згодою повнолітня дієздатна особа ;

б) за її згодою повнолітня особа;

в) за її згодою особа, яка досягла 18 років.

Методичні рекомендації

1. Розглядаючи питання про поняття та підстави припинення шлюбу, слід пам’ятати, що припинення шлюбу є юридичним фактом, із яким закон по­в'язує важливі правові наслідки. В разі припинення шлюбу при­пиняються особисті та майнові правовідносини подружжя. В той же час припинення шлюбу може слугувати підставою виникнен­ня інших правовідносин, нових особистих та майнових прав ко­лишнього подружжя. Усі ці обставини свідчать про важливість правової природи цього юридичного факту, а тому під час розкриття першого питання необхідно уважно вивчити питання припинення шлюбу, знати підстави припинення (ст. 104 СК України), процедуру припинення шлюбу внаслідок розірвання державним органом РАЦСу та за рішенням суду, правові наслідки розірвання шлюбу, право на подання позову про розірвання шлюбу. Слід звернути увагу й на питання визнання розірвання шлюбу фіктивним (ст. 108 СК України).

Відповідно до законодавства (ст. 104 СК України), шлюб припиняється за однією з двох підстав: а) внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим; б) внаслідок розірвання шлюбу. У контрольній роботі слід провести порівняльно-правовій аналіз правових підста­в виникнення юридичних наслідків припинення шлюбу, якщо шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подруж­жя або оголошення його померлим.

Важливе значення має момент припинення шлюбу в разі його розірвання, а тому необхідно визначити його, коли шлюб розривається державним органом РАЦСу, а також у разі розірвання шлюбу судом.

У контрольній роботі слід звернути увагу й на питання про встановлення режиму окремого проживання, який вирішено уперше в СК України, проаналізувавши ст. 119 СК України, яка закріплює підстави та порядок його встановлення, а також норму ст. 120 СК України, якою визначені правові наслідки встановлення режиму окремого проживання.

При виконанні контрольної роботи слід звернути увагу на матеріали судової практики, зокрема, на роз’яснення, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».

2. Розглядаючи друге питання щодо особистих немайнових правовідносини батьків та дітей, студентам необхідно звернути увагу на такі нормативно-правові акти: Конституцію України, Конвенцію ООН про права дитини, Закон України "Про охорону прав дитинства", які закріплюють права дитини.

Слід знати особисті немайнові права дитини та вміти розкрити їх, зокрема такі: право жити та виховуватися у сім'ї; право на ім'я, по батькові та прізвище; право висловлювати свою думку; право на спілкування з батьками та іншими родичами; право на свободу переміщення та вибору місця про живання; право на свій захист.

У контрольній роботі треба проаналізувати права та обов'язки батьків щодо дітей, які регулюються ст. 141, 150,151,152, 157,160, 163 Сімейного кодексу України.

Важливе місце має питання позбавлення батьківських прав. Слід зазначити, що позбавлення батьківських прав — не просто спосіб їхньої втрати, а й міра сімейно-правової відповідальності за порушення одним із батьків прав своєї дитини. У контрольній роботі студенти повинні визначити та надати характеристику підставам позбавлення батьківських прав, вичерпний перелік яких визначений ст. 164 СК України.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА

Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

1. Декларація про соціальні та правові принципи щодо захисту та благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному та міжнародному рівнях, прийнята Резолюцією ГА ООН 41/85 від 13 грудня 1986 року.

2. Конвенція про згоду на вступ у шлюб, мінімальний шлюбний вік і реєстрацію шлюбів 1962 р. [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВРУ. - Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_047/page.

3. Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 року (дата набуття чинності для України – 27.09.1991 року).

4. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладена між державами – членами СНД 22 січня 1993р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. І - К., 1996. – 367 с.

5. Сімейний кодекс України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – ст.135.

6. Гражданский кодекс Украины: Закон Украины от 16.01.2003 г. // Официальный вестник Украины. — 2003. — № 11. — С. 461.

7. Цивільний процесуальний Кодекс України: Закон України // Відомості Верховної Ради України – 2004. - № 40-41, 42. - Ст. 492

8. Про судоустрій і статус суддів: закон України від 7 липня 2010 р. // Офіційний вісник України - 2010 р. - № 55/1 – Ст. 1900.

9. Про державну реєстрацію актів цивільного стану: Закон України від 01.07.2010 року № 2398- VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 38. - Ст. 509. Про прокуратуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №53. – Ст.793.

10. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11.12.2003 № 1382 - ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232.

11. Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383. 

12. Про міжнародне приватне право: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2005.-№ 32.- ст.422.

13. Про міжнародні договори: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2004. - № 50. - Ст. 540.

14. Про охорону дитинства : Закон України // Відомості Верховної Ради України.-2001.- № 30.- ст.142.

15. Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власне імені, по батькові) фізичної особи: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 915 // Офіційний Вісник України. – 2007. – № 52. – Ст. 2115.

16. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 //[Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

ЛІТЕРАТУРА

1. Красицька Л. Про поняття батьківских прав // Право України. - 2012. - № 5. – с. 227 – 233.

2. Майданик Р. Договір про сурогатне материнство за українським правом: питання теорії та практики. / Р. Майданик // Право України. - 2012. - № 9. – с. 215 – 225.

3. Спасибо-Фатєєва І. Право подружжя на майно приватного підприємства. / І. Спасибо-Фатеева //Право України. – 2012. - № 11 – 12. – 294-305.

4. Сімейне право Україні: підручник /За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2012.- 348с.

5. Давидова Н. Сімейні особисті права у США. / Н. Давидова // Право України. - 2012. - № 7. – с. 192 – 200.

6. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України. Станом на 01.09.2011 р./ Булеца С.Б., Іванов Ю.Ф., Ієвіня О.В., та ін. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2011. - 428 с.

7. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

8. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Є.О. Харитонова, Н.Ю. Голубєвої. -К.: Істина, 2010. - 320 с.

9. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

10. Сімейне право України: підручник / Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.. За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2009. - 288 с.

11. Науково-практичний коментар до сімейного кодексу України / За ред. Ю.С.Червоного. – К., 2009 - с. 365-383.

12. Драгнєвіч Л. Сутність і ретроспектива становлення та розвитку шлюбно-сімейних правовідносин в Україні // Підприємство, господарство і право. – 2009. – № 1. – С. 40-42.

13. Сафончик О.І. Правове регулювання припинення шлюбу в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / ОНЮА. –Одеса 2008. – 20 с.

14. Ромовська З.В. Українське сімейне право: Підручник / Зорислава Ромовська. – К.: Правова єдність, 2009. – 500 с.

15. Дякович М. М. Сімейне право: Навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / [М. М. Дякович]. - К.: Правова єдність, 2009. - 512 с.

16. Мироненко В.П. Сімейне право України: підручник / В.П. Мироненко, С.А. Пилипенко; [за заг. ред. В.П. Мироненко]. - К.: Правова єдність, 2008. - 477 с.

17. Сімейний кодекс України : Науково-практичний коментар / за заг. ред. С. Я. Фурси. – К. : Видавець Фурса С. Я. : КНТ, 2008. – 1248 с.

18. Матвеева Н. А. Сравнительное брачное право России, Украины и Беларуси : учеб. пособ. / Н. А. Матвеева. – М. : Юрлитинформ, 2008. – 216 с. 

19. Нечаева А. М. Семейное право : актуальные проблемы теории и практики / А. М. Нечаева. – М. : Юрайт-Издат, 2007. – 280 с.

20. Новохатська Я. Щодо правової природи шлюбу // Право України. – 2007. – № 4. – С. 133-135.

21. Д’ячкова Н. А. Опіка як спосіб охорони майнових прав фізичних осіб : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право» / Н. А. Д’ячкова. – К., 2006. – 21 с.

22. Глиняна К. М. Правове регулювання розлучення за сімейним законодавством України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право» / К. М. Глиняна. – Одеса, 2006. – 20 с.

23. Жилинкова И. В. Расторжение брака / Жилинкова И. В. – Харьков : Ксилон, 2006. – 88 с.

24. Лепех С. М. Інститут сепарації: проблеми застосування / С. М. Лепех // Право України. – 2003. – № 3.

25. Райчук А. Розірвання шлюбу органом реєстрації актів цивільного стану за заявою одного з подружжя / А. Райчук // Юридична Україна. – 2008. – № 6.

26. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3// [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

27. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 //[Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

28. Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3. [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

ВАРІАНТ 5

Теоретичні завдання:

1. Припинення шлюбу внаслідок його розірвання.

2. Майнові правовідносини батьків та дітей.

Практичні завдання:

Задача 1

Подружжя Вітренків, що не має неповнолітніх дітей, вирішило розірвати шлюб. У зв'язку з терміновим виїздом у тривале відрядження І. Вітренко передав дружині завірену керівником установи за місцем своєї роботи заяву до органу РАЦСу з проханням розірвати шлюб. Через деякий час М. Вітренко передала цю і свою заяви до органу РАЦСу. Однак у реєстрації розірвання шлюбу їй було відмовлено з посиланням на необхідність особистої присутності обох з подружжя як під час подання заяви, так і під час державної реєстрації розірвання шлюбу. Доводи Вітренко про наявність у її чоловіка поважних причин нез'явлення в орган РАЦСу до уваги взято не було.

Питання:

Дайте правову оцінку рішенню органу РАЦСу.

Чи правильно Вітренко оформила заяви про розірвання шлюбу?

Задача 2

Після тривалої важкої хвороби Ю. Корольов, що має неповнолітнього сина, вирішив переїхати разом з ним з обласного центру в районний. Він обміняв приватизовану двокімнатну квартиру, в якій проживав разом із сином, на однокімнатну в районному центрі. Перед переїздом велику частину речей продав сусідам за півціни, а телевізор, радіолу і килим подарував приятелям. Дізнавшись про дії Корольова, його сестра І. Весніна подала до суду позов про повернення меблів та іншого майна і визнання обміну квартир недійсним, оскільки Корольов після хвороби недієздатний, про що свідчать його дивні вчинки. На думку Весніної, в результаті його дій істотно ущемляються права її племінника.

Питання:

Чи прийме до розгляду суд позов Весніної?

Чи можна вважати дії Корольова такими, що суперечать інтересам дитини?

Чи має дитина право власності на майно батьків?

Тестові завдання

Тест 1

Складення більше двох прізвищ при реєстрації шлюбу

а) допускається;

б) не допускається;

в) не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений.

Тест 2

Неповнолітньою вважається дитина:

а) у віці до 14 років;

б) у віці до 16 років;

в) у віці до 17 років;

г) у віці від 14 до 18 років.

Тест 3

Умови укладання шлюбу:

а) досягнення 18-річного віку для жінок;

б) досягнення 21-річного віку для чоловіків;

в) досягнення 17-річного віку для жінок.

Тест 4

Підстави припинення опіки над дітьми:

а) у разі досягнення дитиною 18 років;

б) передача малолітньої особи батькам (усиновлювачам);

в) у разі досягнення дитиною 14 років;

г) у разі відмови дитини від опіки.

Методичні рекомендації

1. Розглядаючи перше питання про припинення шлюбу внаслідок його розірвання, необхідно уважно вивчити питання припинення шлюбу, знати підстави припинення (ст. 104 СК України), припинення шлюбу внаслідок розірвання державним органом РАЦСу та за рішенням суду, правові наслідки розірвання шлюбу, право на подання позову про розірвання шлюбу. Слід звернути увагу на питання визнання розірвання шлюбу фіктивним (ст. 108 СК України).

Важливе значення має момент припинення шлюбу в разі його розірвання, якщо шлюб розривається державним органом РАЦСу, а також у разі розірвання шлюбу судом.

Розірвання шлюбу як юридичний факт викликає певні юри­дичні наслідки. Між подружжям припиняються особисті права та обов'язки (статті 51, 52, 54, 55, 56, ч.2 ст. 76, 113, 116, ч. 2 ст. 122 СК України). У зв'язку з тим, що розірвання шлюбу викликає значні правові наслідки і взагалі впливає на правовий статус особи, важливого значення набуває правильне визначення моменту припинення шлюбу, який залежить від того, який державний орган здійснює ро­зірвання шлюбу, а тому у контрольної роботі слід уважно проаналізувати норми ст. 114 СК України. При цьому слід звернути увагу, що СК України по-новому визначає час при­пинення шлюбу у разі розірвання шлюбу судом. Відповідно до законодавства, яке діяло раніше (ст. 44 КпШС України), навіть якщо шлюб роз­ривався за рішенням суду, він вважався припиненим із моменту реєстрації розлучення в органах запису актів громадянського стану. Таким чином, після набрання чинності рішенням суду і до реє­страції розлучення в органах РАГС шлюб продовжував існувати. Такий стан справ пояснювався намаганням зберегти сім'ю шляхом надання подружжю останньої можливості для примирення. Але, як показала практика, такий допоміжний спосіб зміцнення под­ружніх стосунків не був дієвим. Тому нове законодавство пов'язує припинення шлюбу з моментом набрання чинності рішенням суду, а не з реєстрацією розірвання шлюбу в органах РАЦС.

При виконанні контрольної роботи слід звернути увагу на матеріали судової практики, зокрема, на роз’яснення, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».

2. Розкриваючи зміст другого питання, у контрольній роботі слід звернути увагу, що майнові правовідносини батьків та дітей становлять окрему групу сімейних правовідносин. У сімейно-правовій літературі вони поділяються на дві групи: 1) правовідносини з приводу май­на та 2) аліментні правовідносини.

 Майнові відносини регулюються ст. 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179 СК України, аліментні - статтями 180 - 197 СК України.

У контрольній роботі перш за все необхідно розг­лянути перший вид правовідносин - ті, що виникають між бать­ками та дітьми стосовно належного їм майна. Такі правовідноси­ни поділяються на три види залежно від джерела набуття майна. До них, зокрема, належать правовідносини щодо майна: а) набу­того батьками і призначеного для потреб усієї сім'ї; б) набутого за рахунок спільної праці чи спільних коштів батьків і дітей; в) май­на, що набувається самими неповнолітніми на різних правових підставах.

При вирішенні спору між батьками та малолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків. Студенти повинні з'ясувати питання стосовно управління майном дитини (ст. 177 СК України), права власності на аліменти, одержані на дитину.

Вивчаючи питання про обов'язок батьків утримувати дитину, необхідно звернути увагу на способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину та на обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, час, з якого присуджуються аліменти, відповідальність за прострочення сплати аліментів.

Важливе значення має і питання обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання (ст. 198 - 201 СК України).

Повнолітні діти також повинні утримувати своїх батьків. Ст. 202 - 206 СК України визначають підстави виникнення такого обов'язку, порядок сплати аліментів, що також повінно бути відображено у контрольній роботі.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА

1. Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Декларація про соціальні та правові принципи щодо захисту та благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному та міжнародному рівнях, прийнята Резолюцією ГА ООН 41/85 від 13 грудня 1986 року.

3. Конвенція про згоду на вступ у шлюб, мінімальний шлюбний вік і реєстрацію шлюбів 1962 р. [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВРУ. - Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_047/page.

4. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод //Офіційний вісник України - 1998. - № 13 / № 32 від 23.08.2006. – Ст. 270.

5. Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 року (дата набуття чинності для України – 27.09.1991 року).

6. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладена між державами – членами СНД 22 січня 1993р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. І - К., 1996. – 367 с.

7. Сімейний кодекс України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – ст.135.

8. Гражданский кодекс Украины: Закон Украины от 16.01.2003 г. // Официальный вестник Украины. — 2003. — № 11. — С. 461.

9. Цивільний процесуальний Кодекс України: Закон України // Відомості Верховної Ради України – 2004. - № 40-41, 42. - Ст. 492

10. Про судоустрій і статус суддів: закон України від 7 липня 2010 р. // Офіційний вісник України - 2010 р. - № 55/1 – Ст. 1900.

11. Про державну реєстрацію актів цивільного стану: Закон України від 01.07.2010 року № 2398- VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 38. - Ст. 509. Про прокуратуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №53. – Ст.793.

12. Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 року № 1064 // Офіційний Вісник України. – 2007. – № 65. – Ст. 2516.

13. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11.12.2003 № 1382 - ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232.

14. Про нотаріат: Закон України 02.09.1993 року № 3425-ХІІ //

Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383. 

15. Про міжнародне приватне право: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2005.-№ 32.- ст.422.

16. Про громадянство: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР).- 2001.- № 13. - Ст. 65.

17. Про міжнародні договори: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2004. - № 50. - Ст. 540.

18. Про третейські суди: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. - № 35. - Ст. 412.

19. Про охорону дитинства : Закон України // Відомості Верховної Ради України.-2001.- № 30.- ст.142.

20. Про виконавче провадження: Закон України //Відомості Верховної Ради України – 1999. - № 24. - Ст. 207.

21. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, №296/5 від 22.02 2012 [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВРУ. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0808-12

22. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення частини другої статті 211 Сімейного кодексу України (справа про різницю у віці між усиновлювачем та дитиною) № 3-рп/2009 від 03.02.2009 року // Офіційний Вісник України. – 2009. – № 11. – Ст. 341.

23. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 //[Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

24. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3// [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

25. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 //[Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

26. Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3. [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

ЛІТЕРАТУРА

1. Жилінкова І. Сфера застосування та класифікації договорів у сучасному сімейному праві. / І. Жилінкова // Право України. - 2012. - № 9. – с. 206 – 214.

2. Красицька Л. Про поняття батьківских прав // Право України. - 2012. - № 5. – с. 227 – 233.

3. Спасибо-Фатєєва І. Право подружжя на майно приватного підприємства. / І. Спасибо-Фатеева //Право України. – 2012. - № 11 – 12. – 294-305.

4. Сімейне право Україні: підручник /За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2012.- 348с.

5. Телусієвіч П. Зміст положень про шлюбний союз у сімейному праві Польщі / П. Телусієвіч // Право України. – 2012. – № 8. – с. 234-243.

6. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України. Станом на 01.09.2011 р./ Булеца С.Б., Іванов Ю.Ф., Ієвіня О.В., та ін. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2011. - 428 с.

7. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

8. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Є.О. Харитонова, Н.Ю. Голубєвої. -К.: Істина, 2010. - 320 с.

9. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

10. Сімейне право України: підручник / Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.. За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2009. - 288 с.

11. Науково-практичний коментар до сімейного кодексу України / За ред. Ю.С.Червоного. – К., 2009 - с. 365-383.

12. Драгнєвіч Л. Сутність і ретроспектива становлення та розвитку шлюбно-сімейних правовідносин в Україні // Підприємство, господарство і право. – 2009. – № 1. – С. 40-42.

13. Апопій І.В. Правовий статус мачухи і вітчима у сімейному праві України // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2009. - № 1. – С. 130-135.

14. Сафончик О.І. Правове регулювання припинення шлюбу в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / ОНЮА. –Одеса 2008. – 20 с.

15. Ромовська З.В. Українське сімейне право: Підручник / Зорислава Ромовська. – К.: Правова єдність, 2009. – 500 с.

16. Дякович М. М. Сімейне право: Навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / [М. М. Дякович]. - К.: Правова єдність, 2009. - 512 с.

17. Пчелинцева Л.М. Практикум по семейному праву. Изд. 2-е, перер. И доп. – М., 2009.-213с. 

18. Мироненко В.П. Сімейне право України: підручник / В.П. Мироненко, С.А. Пилипенко; [за заг. ред. В.П. Мироненко]. - К.: Правова єдність, 2008. - 477 с.

19. Сімейний кодекс України : Науково-практичний коментар / за заг. ред. С. Я. Фурси. – К. : Видавець Фурса С. Я. : КНТ, 2008. – 1248 с.

20. Нечаева А. М. Семейное право : актуальные проблемы теории и практики / А. М. Нечаева. – М. : Юрайт-Издат, 2007. – 280 с.

21. Новохатська Я. Щодо правової природи шлюбу // Право України. – 2007. – № 4. – С. 133-135.

22. Д’ячкова Н. А. Опіка як спосіб охорони майнових прав фізичних осіб : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право» / Н. А. Д’ячкова. – К., 2006. – 21 с.

23. Митрофанова О. Захист прав та інтересів дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна / О. Митрофанова // Юридичний журнал. – 2007. – № 11.

24. Чорна Ж. Л. Цивільно-правовий захист майнових прав та інтересів малолітніх та неповнолітніх осіб : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Ж. Л. Чорна. – Львів, 2005. – 17 с.

ВАРІАНТ 6

Теоретичні завдання:

1. Основні ознаки та характеристика сім'ї як категорії сімейного права.

2. Аліментні правовідносини батьків та дітей.

Практичні завдання:

Задача 1

Подружжя Давиденків після реєстрації шлюбу 15 травня 2000 р. проживало у м. Бровари. У березні 2001 р. П. Давиденко виїхав у гості до свого брата до м. Львова. Проте у брата він не з'явився і додому не повернувся. Розшуки виявилися безуспішними. У 2004 р. рішенням суду Давиденко був оголошений померлим. І. Давиденко в тому самому році вийшла заміж за Лаврова, який удочерив у встановленому законом порядку дочку Давиденка. У квітні 2005 р. П. Давиденко повернувся додому і зажадав відновити шлюб із І. Давиденко, а також скасувати удочеріння його дочки Лавровим. Свою відсутність він пояснив тим, що відбував покарання за злочин. І. Давиденко наполягала на збереженні шлюбу з Лавровим і стверджувала, що скасування удочеріння недоцільне, оскільки дівчинка дуже прив'язана до Лаврова і вважає його своїм батьком.

Питання:

Чи можливе відновлення шлюбу І.Давиденко з П. Давиденком після його з'явлення? Чи підлягає задоволенню вимога Давиденка про скасування удочеріння його дочки Лавровим?

Задача 2

Після розірвання шлюбу між подружжям Степаненків їх семирічний син був за рішенням суду залишений з матір'ю. Батьки домовилися, що батько зустрічатиметься з хлопчиком двічі на місяць. Через рік Степаненко вийшла заміж і з метою зміцнення стосунків між її новим чоловіком і хлопчиком стала всіляко перешкоджати спілкуванню батька із сином. Вона не дозволяла хлопчикові гуляти на вулиці, де його міг побачити батько, а потім відвезла до своєї матері в село. Дізнавшись, де перебуває син, батько приїхав у село і всупереч запереченням бабусі відвіз його до себе додому. Мати подала до суду позов про відбирання дитини. Степаненко подав зустрічний позов про визначення місця проживання сина.

Питання:

Дайте правову оцінку діям Степаненко. Яке рішення винесе суд за згаданими вище позовами?

Тестові завдання

Тест 1

Правовий статус дитини має особа …

а) до досягнення нею 12 років;

б) до досягнення нею 14 років;

в) до досягнення нею 16 років;

г) до досягнення нею повноліття.

Тест 2

Шлюб між двоюрідним братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею:

а) може бути визнаний недійсним за рішенням суду;

б) є недійсним;

в) визнається недійсним за рішенням суду.

Тест 3

Шлюб не може бути укладений :

а) якщо особа є обмежено дієздатною;

б) якщо особа є недієздатною;

в) якщо особа вже перебуває у шлюбі;

г) між сестрою та братом;

ґ) між дядьком та племінницею;

д) між родичами шостого ступеня споріднення.

Методичні рекомендації

1. Вперше в історії розвітку сімейного законодавства поняття сім’ї отримало своє легальне правове закріплення у ст. 3 СК України. Разом з тим слід зазначити, що єдиного визначення сім'ї законодавець не дає, вказуючи лише, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Подібна трактовка відповідає норме п. 3 ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.48 р., відповідно до якого сім'я є природним та основним осередком суспільства та має право на захист зі сторони суспільства та держави.

В науці сімейного права поняття сім'ї розглядається у двох аспектах: соціальному та юридичному. Крім того, в літературі надається дуже багато визначень сім'ї, практичне значення яких полягає в окресленні кола осіб, які відносяться до членів сім'ї, оскільки суб'єктами сімейних правовідносин виступає не сім'я як колективне утворення, а кожний член сім'ї окремо, що повинно бути розкрито студентами у роботі.

Слід зазначити, що на сьогодні в законодавстві поняття "член сім'ї" застосовується в різних значеннях в залежності від сфери правовідносин і законодавцем не встановлено вичерпного переліку осіб, які належать до кола членів сім'ї , але визначені критерії, за якими осіб, не пов'язаних шлюбними або родинними стосунками, віднесено до них (п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99). Судова практика взагалі розрізняє поняття "родичі" та "члени сім'ї" (ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Аналіз ст. 3 СК України свідчить, що вона окреслює загальні ознаки, яким повинен бути зв'язок між фізичними особами для того, щоб вони вважалися сім'єю, які необхідно уважно проаналізувати у контрольній роботі. Разом з тим, ознаки членів сім'ї не можна розглядати окремо від підстав створення сім'ї, передбачених у частині 4 ст. 3 СК України, оскільки спільне проживання та побут та наявність взаємних прав та обов'язків можуть бути і у інших суб'єктів, які не є членами сім'ї (наприклад, проживання кількох студентів в одній кімнаті в гуртожитку).

Аналізуючи поняття сім’ї слід звернути увагу, що із загального правила про обов'язкове спільне проживання членів сім'ї стаття 3 СК України робить два виключення. Так подружжя буде вважатися сім'єю і тоді, коли чоловік та жінка проживають окремо з поважних причин. У статті, що коментується, міститься приблизний перелік поважних причин окремого проживання подружжя, до яких відноситься навчання, робота, лікування, догляд за батьками або дітьми. Діти будуть відноситися до членів сім'ї своїх батьків в будь-якому випадку окремого проживання, незалежно від поважності причин цього. Частина 3 ст. 3 СК України передбачає, що права члена сім'ї має одинока особа. У контрольній роботі треба визначити, що означає така норма. У частині четвертій ст. 3 СК України визначений перелік підстав створення сім'ї. Слід звернути увагу, що перелік цей не є вичерпним. Підставами створення сім'ї є шлюб (ст. 21 СК), кровне споріднення, усиновлення (ст. 207 СК). Також сім'я може створюватися на інших підставах, що не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Так сімейні відносини можуть виникати між особами на підставі фактичних шлюбних відносин без зареєстрованого шлюбу. Цим підставам необхідно надати відповідну характерістику у контрольній роботі. Крім того, у роботі треба визначити і правову природу права особи на сім'ю, яке закріплено у ст. 4 СК України та у ст. 291 ЦК України як одне із особистих немайнових прав фізичної особи, які забезпечують її природне існування, розкривши три основні елемента цього права: право особи на створення сім'ї; право на проживання в сім'ї та право особи на повагу до свого сімейного життя.

2. Розкриваючи зміст другого питання, у контрольній роботі слід звернути увагу, що а аліментні правовідносини (зобов'язання) батьків та дітей щодо утримання у юридичній літературі розглядаються як правовідносини, в яких одна сторона зобо­в'язана надати другій стороні утримання на підставах і в поряд­ку, що встановлені законом, а друга сторона вправі вимагати ви­конання такого обов'язку. Правовідносини батьків і дітей щодо утримання залежно від самої зобов'язаної особи поділяються на дві основні групи, кожна з яких має свої підгрупи. По-перше, це аліментні зобов'язання батьків щодо утримання дитини, до яких входять зобов'язання батьків щодо утримання дитини до до­сягнення нею повноліття (ст. 180 СК України); зобов'язання батьків щодо утримання повнолітніх дочки, сина, що продовжують навчання й у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги (ст. 199 СК України); зобов'язання батьків щодо утримання непрацездатних по­внолітніх дочки, сина, які потребують матеріальної допомоги (ст. 198 СК України); зобов'язання батьків брати участь у додаткових ви­тратах на неповнолітню дитину, що викликані особливими обста­винами (ст. 185 СК України). По-друге, це аліментні зобов'язання по­внолітніх дітей щодо утримання батьків, які складаються з зобо­в'язання повнолітніх дітей щодо утримання непрацездатних батьків, що потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України); зобо­в'язання повнолітніх дітей брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою чи інвалідністю, не­мічністю (статті 203, 206 СК України). У зв'язку з особливим станом дитини як особи, що через свій вік потребує певної матеріальної підтримки та захисту, окреме значення серед аліментних правовідносин батьків та дітей мають правовідносини, за якими батьки зобов'язані утримувати дитину до її повноліття. Закон передбачає два порядки сплати батьками аліментів на дитину: добровільний та примусовий, а тому необхідно надати їм відповідну характеристику. Крім того, СК України передбачає два способи визначення розміру аліментів: 1) у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини та 2) у твердій грошовій сумі. Треба зазначити, що правове регулюван­ня аліментних відносин у цьому аспекті зазнало кардинальних змін. СК України відмовився від традиційних для сімейного права фіксо­ваних аліментних часток (1/4, 1/3, 1/2). За СК України, визна­чення розміру аліментів відбувається в частковому відношенні до заробітку (доходу) батьків, однак сам розмір такої частки за­коном не встановлюється. Він визначається судом у кожному конкретному випадку примусового стягнення аліментів (ст. 183 СК України), з урахуванням обставин, які визначені у ст. 182 СК України і якім у контрольній роботі необхідно надати характеристику.

У СК України збережена ідея встановлення мінімального розміру алі­ментів. СК передбачає можливість зменшення та збільшення розміру аліментів. Слід пам’ятати, що перелік обставин, які можуть слугувати підставами для зменшення або збільшення розміру алі­ментів (ст. 192 СК України), є вичерпним.

Особа може звернутися до суду з вимогою про стягнення алі­ментів протягом усього терміну існування права на аліменти, не­залежно від того, скільки часу минуло з моменту його виникнення. Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. За минулий час алі­менти можуть бути присуджені тільки за певних умов, а саме якщо позивач надасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'яз­ку з ухиленням останнього від їх сплати (ч. 2 ст. 191 СК України). Таким чином, позивач має довести, що мали місце: а) дії відповідача щодо ухилення від надання утримання дитині або непрацездатній особі; б) свої власні дії, спрямовані на одержання аліментів. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені судом не більш ніж за три роки. За загальним правилом, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, тобто 18 років. Разом із тим, існують випадки, коли право на утримання мають також по­внолітні діти. Відповідно до нового СК України аліментний обов'язок батьків виникає щодо: а) повнолітніх непрацездатних дітей (ст. 198 СК) України; б) повнолітніх дітей, які продовжують навчання (ст. 199 СК України). Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездат­них дітей (ст. 198 СК України). Цей обов'язок виникає на підставі складу юридичних фактів, до якого належать: а) походження дітей (ро­динний зв'язок батьків і дітей), б) непрацездатність повнолітніх дітей; в) потреба дітей у матеріальній допомозі; г) здатність батьків надати таку допомогу Зобов'язання батьків щодо утримання дітей припиняються на підставах, передбачених законом. Перелік таких підстав залежить від умов, з якими закон пов'язує виникнення цих обов'язків. Стаття 51 Конституції України закріплює обов'язок по­внолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Турбота може знаходити свій вияв у особистому догляді, наданні матеріальної допомоги, представництві, захисті прав та інтересів батьків у різних установах тощо. Згідно з СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і по­требують матеріальної допомоги (ч. 1 ст. 202 СК). Підставою ви­никнення аліментного зобов'язання між повнолітніми дітьми і їхніми батьками щодо утримання останніх є склад юридичних фактів: а) походження дітей (родинний зв'язок батьків і дітей); б) непрацездатність батьків; в) потреба батьків у матеріальній допомозі.

Закон передбачає примусовий порядок стягнення аліментів на батьків з їхніх повнолітніх дітей у випадку, якщо останні не нада­ють матеріальної допомоги добровільно. Згідно з ч. 1 ст. 205 СК України розмір аліментів на батьків визначається судом у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу). На підставі аналізу норм ч.1, ч. 2 ст. 205 СК України та матеріалів судовий практики у контрольній роботі необхідно проаналізувати визначені законодавцем обставини, які беруться до уваги судом при визначенні розміри аліментів на батьків.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА

1. Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Конвенція про згоду на вступ у шлюб, мінімальний шлюбний вік і реєстрацію шлюбів 1962 р. [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВРУ. - Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_047/page.

3. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод //Офіційний вісник України - 1998. - № 13 / № 32 від 23.08.2006. – Ст. 270.

4. Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 року (дата набуття чинності для України – 27.09.1991 року).

5. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладена між державами – членами СНД 22 січня 1993р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. І - К., 1996. – 367 с.

6. Сімейний кодекс України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – ст.135.

7. Гражданский кодекс Украины: Закон Украины от 16.01.2003 г. // Официальный вестник Украины. — 2003. — № 11. — С. 461.

8. Цивільний процесуальний Кодекс України: Закон України // Відомості Верховної Ради України – 2004. - № 40-41, 42. - Ст. 492

9. Про судоустрій і статус суддів: закон України від 7 липня 2010 р. // Офіційний вісник України - 2010 р. - № 55/1 – Ст. 1900.

10. Про державну реєстрацію актів цивільного стану: Закон України від 01.07.2010 року № 2398- VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 38. - Ст. 509. Про прокуратуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №53. – Ст.793.

11. Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 року № 1064 // Офіційний Вісник України. – 2007. – № 65. – Ст. 2516.

12. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11.12.2003 № 1382 - ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232.

13. Про нотаріат: Закон України 02.09.1993 року № 3425-ХІІ //

14. Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383. 

15. Про міжнародне приватне право: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2005.-№ 32.- ст.422.

16. Про громадянство: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР).- 2001.- № 13. - Ст. 65.

17. Про міжнародні договори: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2004. - № 50. - Ст. 540.

18. Про охорону дитинства : Закон України // Відомості Верховної Ради України.-2001.- № 30.- ст.142.

19. Про виконавче провадження: Закон України //Відомості Верховної Ради України – 1999. - № 24. - Ст. 207.

20. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, №296/5 від 22.02 2012 [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВРУ. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0808-12

21. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 //[Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

22. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 //[Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

23. Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3. [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

24. Про затвердження Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 року № 146 [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF

25. Про затвердження Порядку стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про подання правової допомоги: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 року № 1203 // Офіційний Вісник України. – 2002. – № 34.

ЛІТЕРАТУРА

1. Жилінкова І. Сфера застосування та класифікації договорів у сучасному сімейному праві. / І. Жилінкова // Право України. - 2012. - № 9. – с. 206 – 214.

2. Красицька Л. Про поняття батьківских прав // Право України. - 2012. - № 5. – с. 227 – 233.

3. Спасибо-Фатєєва І. Право подружжя на майно приватного підприємства. / І. Спасибо-Фатеева //Право України. – 2012. - № 11 – 12. – 294-305.

4. Сімейне право Україні: підручник /За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2012.- 348с.

5. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України. Станом на 01.09.2011 р./ Булеца С.Б., Іванов Ю.Ф., Ієвіня О.В., та ін. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2011. - 428 с.

6. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

7. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Є.О. Харитонова, Н.Ю. Голубєвої. -К.: Істина, 2010. - 320 с.

8. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

9. Сімейне право України: підручник / Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.. За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2009. - 288 с.

10. Науково-практичний коментар до сімейного кодексу України / За ред. Ю.С.Червоного. – К., 2009 - с. 365-383.

11. Бикова О.Ю. Умови, які перешкоджають укладенню шлюбу // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Науковий часопис. – Хмельницький, 2009. – № 3-4 (7-8). – С.104-110.

12. Драгнєвіч Л. Сутність і ретроспектива становлення та розвитку шлюбно-сімейних правовідносин в Україні // Підприємство, господарство і право. – 2009. – № 1. – С. 40-42.

13. Апопій І.В. Правовий статус мачухи і вітчима у сімейному праві України // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2009. - № 1. – С. 130-135.

14. Дякович М. М. Сімейне право: Навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / [М. М. Дякович]. - К.: Правова єдність, 2009. - 512 с.

15. Пчелинцева Л.М. Практикум по семейному праву. Изд. 2-е, перер. И доп. – М., 2009.-213с. 

16. Мироненко В.П. Сімейне право України: підручник / В.П. Мироненко, С.А. Пилипенко; [за заг. ред. В.П. Мироненко]. - К.: Правова єдність, 2008. - 477 с.

17. Сімейний кодекс України : Науково-практичний коментар / за заг. ред. С. Я. Фурси. – К. : Видавець Фурса С. Я. : КНТ, 2008. – 1248 с.

18. Матвеева Н. А. Сравнительное брачное право России, Украины и Беларуси : учеб. пособ. / Н. А. Матвеева. – М. : Юрлитинформ, 2008. – 216 с. 

19. Розгон О. Надання згоди на усиновлення дитини / О. Розгон // Юридична Україна. – 2008. – № 12.

20. Нечаева А. М. Семейное право : актуальные проблемы теории и практики / А. М. Нечаева. – М. : Юрайт-Издат, 2007. – 280 с.

21. Новохатська Я. Щодо правової природи шлюбу // Право України. – 2007. – № 4. – С. 133-135.

22. Д’ячкова Н. А. Опіка як спосіб охорони майнових прав фізичних осіб : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право» / Н. А. Д’ячкова. – К., 2006. – 21 с.

23. Лепех С. М. Договір патронату за Сімейним кодексом України 2002 року / С. М. Лепех // Нотар. – 2005. – № 3–4.

24. Лепех С. М. Прийомна сім’я як форма влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування / С. М. Лепех // Вісник Львівського національного університету. – 2005. – № 41. 

25. Михеева Л. Ю. Опека и попечительство : Теория и практика / под ред. Р. П. Мананковой / Л. Ю. Михеева. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 368 с.

26. Морозова С. Є. Розвиток опіки та піклування у цивільному законодавстві / Еволюція цивільного законодавства України : проблеми теорії і практики : [кол. монографія] / за ред. Я. М. Шевченко / С. Є. Морозова. – К. : Юридична думка, 2007. – 340 с.

27. Москалюк В. Ю. Дитячий будинок сімейного типу як форма улаштування дітей, позбавлених батьківського піклування (цивільно-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес ; сімейне право; міжнародне приватне право» / В. Ю. Москалюк. – Xарків, 2003.

28. Ольховик Л. А. Особисті немайнові права дитини за цивільним законодавством України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право» / Л. А. Ольховик. – Харків, 2006. – 22 с.

29. Стефанчук Р. О. Особисті немайнові права фізичних осіб (поняття, зміст, система, особливості здійснення та захисту) : [монографія] / відп. ред. Я. М. Шевченко / Р. О. Стефанчук. – К. : КНТ, 2008. – 626 с.

30. Афанасьєва Л. В. Аліментні зобов’язання свояків, фактичних вихователів та вихованців / Л. В. Афанасьєва // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Харків, 2002. – № 17.

31. Афанасьєва Л. В. Проблеми законодавчого визначення оптимального розміру аліментів на неповнолітніх дітей / Л. В. Афанасьєва // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – 2001. – № 1.

32. Гузь Л. Е. Гражданско-правовая защита судом прав и интересов несовершеннолетних / Л. Е. Гузь. – Харьков: Харьков юридический, 2004. – Кн. 1 – 436 с.

33. Казаков С. В. Алиментные отношения / Казаков С. В. – М. : ГроссМедиа, 2005. – 256 с.

34. Костенко Л. Договір між батьками про сплату аліментів на дитину / Л. Костенко // Юридичний журнал. – 2005. – № 7.

35. Лепех С. М. Елементи договору про сплату аліментів на дитину / С. М. Лепех // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІІІ регіональної наук.-практ. конф. (8–9 лютого 2007 р.) – Львів : Юрид. ф-т ЛНУ ім. Івана Франка, 2007.

36. Майданик Р. А. Договори про утримання подружжя та дітей / Р. А. Майданик // Аномалії в цивільному праві України : навч.-практ. посіб. / відп. ред. Р. А. Майданик. – К. : Юстініан, 2007. – 912 с.

37. Маломуж О. Аліментні зобов’язання / О. Маломуж // Юридичний вісник України. – 2004. – № 18–19. Мічурін Є. Особливості реалізації прав та обов’язків подружжя з надання утримання / Є. Мічурін // Юридичний журнал. – 2004. – № 7 (25).

38. Щеренко М. В. Алименты / М. В. Щеренко. – М. : Информцентр ХХІ века, 2005. – 80 с.

ВАРІАНТ 7

Теоретичні завдання:

1. Особисті немайнові правовідносини подружжя.

2. Визнання усиновлення недійсним, скасування усиновлення.

Практичні завдання:

Задача 1

До державної реєстрації шлюбу подружжя Короленків не укладало шлюбного договору. Проте після реєстрації шлюбу на вимогу чоловіка Короленко підписала зобов'язання ніколи не працювати лікарем відповідно до освіти, яку здобула, а займатися веденням домашнього господарства і вихованням дітей. Через декілька років Короленко порушила це зобов'язання і влаштувалася на роботу в поліклініку за фахом. Чоловік Короленко звернувся в юридичну консультацію з проханням роз'яснити, які правові заходи можуть бути вжиті стосовно його дружини, яка порушила дану нею обіцянку.

Питання:

Яку відповідь слід дати Короленку?

Задача 2

Матвієнко на прохання своєї дружини Томащук усиновив її п'ятирічного сина, народженого від першого шлюбу з Васильєвим. Надалі стосунки між Матвієнком і Томащук зіпсувалися. Вона разом з сином Юрієм пішла до Васильєва і відновила з ним сімейне життя. Незабаром Томащук подала позов до Матвієнка про стягнення аліментів на утримання сина Юрія. Суд, з огляду на те, що Матвієнко є усиновлювачем дитини, стягнув з нього аліменти, проте Матвієнко подав позов про скасування усиновлення, оскільки він фактично позбавлений можливості брати участь у вихованні дитини.

Питання:

Чи підлягає задоволенню позов Матвієнка про скасування усиновлення дитини?

Тестові завдання

Тест 1

Шлюб може бути зареєстрований в день подачі відповідної заяви

а) у разі від'їзду жениха (наречені) у відрядження;

б) если існує безпосередня загроза для життя жениха або нареченої;

в) по бажанню жениха або нареченої.

Тест 2

За рішенням суду може бути надано право на шлюб:

а) за заявою особи, яка досягла 14 років, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам;

б) за заявою особи, яка досягла 16 років, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам;

в) за заявою особи, яка досягла 14 років.

Тест 3

Заручини — це:

а) реєстрація шлюбу;

б) подання заяви до органу РАЦСу;

в) рішення жінки та чоловіка про укладання шлюбу.

Тест 4

Підстави припинення піклування:

а) у випадку смерті піклувальника;

б) у випадку досягнення дитиною 16 років;

в) у випадку реєстрації шлюбу дитиною.

Методичні рекомендації

1. Розглядаючи питання щодо правової природи особистих немайнових відносини подружжя, слід зазначити, що у юридичної літературі вони визначаються як врегу­льовані нормами сімейного права відносини стосовно особистих немайнових благ та інтересів осіб, які перебувають у шлюбі.

Реєстрація шлюбу породжує виникнення різноманітних за своїм змістом особистих прав та обов'язків подружжя, які мають певні особливості. Оскільки відносини між подружжям мають, насамперед, глибоко особис­тий характер, то й правовому регулюванню особистих немайно­вих відносин у сімейному праві надається велике значення.  В Сімейному кодексі України, порівняно з КпШС УРСР, збільшена кількість норм, які регулюють особисті не­майнові відносини подружжя. До особистих немайнових прав подружжя СК України відносить ті, які є найбільш важливими та на які можна впливати нормами сімей­ного права. Це  право на материнство та батьківство; право на повагу до своєї індивідуальності; право на духовний розвиток; право на зміну прізвища; право на розподіл обов’язків та спільне вирішення питань життя сім'ї; право на особисту свободу.

У контрольній роботі необхідно надати правову характеристику зазначених прав та визначити їх головне свойство та їхню сутність. Крім того, необхідно визначити і принципи покла­дені в основу регулювання особистих немайнових відносин, які базуються на загальних положеннях  Конституції України та нормах СК України.

Слід звернути увагу, що велика кількість особистих відносин між подружжям знаходиться поза сферою правового регулювання, оскільки в силу свого характеру не піддаються зовнішньому впливу, що вказує на їх особливий ха­рактер. Відмінною рисою особистих немайнових відно­син подружжя, що визначає своєрідність їх регулювання, є орга­нічний зв'язок норм сімейного права та моралі. У переважній більшості правові норми, що регу­люють відносини, пов'язані з укладенням, розірванням шлюбу, присвячені немайновим правам і обов'язкам подружжя, мають морально-правовий зміст.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 СК України, особисті немайнові відно­сини подружжя регулюються лише в тій частині, у якій це є до­пустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інте­ресів суспільства.

2. Розкриваючи зміст другого питання, у контрольній роботі слід звернути увагу, що виходячи з того, що усиновлення - це юридичний акт, воно, як і будь-який інший подібний акт, що не досягає поставленої мети, може визнаватися недійсним і скасовуватися, що, у свою чергу, є підста­вами припинення усиновлення. Проте необхідно зазначити, що законодавець закріплює право на звернення до суду з позовом про визнання усинов­лення недійсним лише за чітко визначеними ним особами, що повинно бути розкрито у роботі. Факт усиновлення може бути визнаний судом недійсним за підставами, визначеними у ст. 236 СК України. У контрольній роботі необхідно розглянути правові наслідки визнання усиновлення недійсним, а також порядок поновлення актового запису про народження у разі визнання усиновлення недійсним. 

Скасування усиновлення - теж одна з підстав припинення усиновлення, яку можна розглядати як правоприпинюючий і од­ночасно правовідновлюючий юридичний факт. У контрольній роботі необхідно розглянути умови, порядок скасування усиновлення, правові наслідки скасування усиновлення та порядок поновлення актового запису про народження у разі скасування усиновлення, проаналізувавши норми ст. 238 -240 СК України. 

Заслуговують на увагу і питання позбавлення усиновлювача батьківських прав - нова підста­ва припинення усиновлення, яка закріплено у ст. 242 СК України. Проте слід зазначити, що ця норма стосується не всіх усиновлювачів, а лише тих, хто в процесі усиновлення ви­словив бажання бути записаними у Книзі реєстрації народжень матір'ю або батьком дитини і суд задовольнив таку заяву. Тому і підстави позбавлення усиновлювача батьківських прав такі самі, як і підстави позбавлення батьківських прав рідних батьків (ч. 1 ст. 242).

При виконанні контрольної роботи слід звернути увагу на матеріали судової практики, зокрема, на роз’яснення, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав».

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА

1. Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Віденська Конвенція про консульські відносини ООНвід 24.04.1963 [Електронний ресурс]: вебсайт Верховной Ради України.-

Режим доступу : http: // zakon4.rada.gov.ua/show/995_047/page.

3. Декларація про соціальні та правові принципи щодо захисту та благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному та міжнародному рівнях, прийнята Резолюцією ГА ООН 41/85 від 13 грудня 1986 року.

4. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод //Офіційний вісник України - 1998. - № 13 / № 32 від 23.08.2006. – Ст. 270.

5. Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 року (дата набуття чинності для України – 27.09.1991 року).

6. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладена між державами – членами СНД 22 січня 1993р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. І - К., 1996. – 367 с.

7. Сімейний кодекс України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – ст.135.

8. Гражданский кодекс Украины: Закон Украины от 16.01.2003 г. // Официальный вестник Украины. — 2003. — № 11. — С. 461.

9. Цивільний процесуальний Кодекс України: Закон України // Відомості Верховної Ради України – 2004. - № 40-41, 42. - Ст. 492

10. Про державну реєстрацію актів цивільного стану: Закон України від 01.07.2010 року № 2398- VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 38. - Ст. 509. 

11. Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 року № 1064 // Офіційний Вісник України. – 2007. – № 65. – Ст. 2516.

12. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11.12.2003 № 1382 - ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232.

13. Про міжнародне приватне право: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2005.-№ 32.- ст.422.

14. Про громадянство: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР).- 2001.- № 13. - Ст. 65.

15. Про міжнародні договори: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2004. - № 50. - Ст. 540.

16. Про охорону дитинства : Закон України // Відомості Верховної Ради України.-2001.- № 30.- ст.142.

17. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення частини другої статті 211 Сімейного кодексу України (справа про різницю у віці між усиновлювачем та дитиною) № 3-рп/2009 від 03.02.2009 року // Офіційний Вісник України. – 2009. – № 11. – Ст. 341.

18. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3// [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

19. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 //[Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

20. Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3. [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

21. Про затвердження Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 76. – Ст. 2561.

22. Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 905 // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 79. – Ст. 2660. 

23. Про затвердження Положення про Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2006 року № 367 // Офіційний Вісник України. – 2006. – № 13. – Ст. 873.

24. Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 20.08.2008 року № 479 // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 82. – Ст. 2784.

25. Про затвердження Переліку захворювань, які дають право на усиновлення хворих дітей без дотримання строків перебування на обліку в Державному департаменті з усиновлення та захисту прав дитини при Міністерстві України у справах сім’ї, молоді та спорту: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 02.09.2008 року № 510 // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 91. – Ст. 3036.

26. Про затвердження Порядку вибуття дітей із закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, й соціального захисту дітей, до сімейних форм виховання: Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2007 року № 302/80/49 // Офіційний Вісник України. – 2007. – № 17. – Ст. 685.

ЛІТЕРАТУРА

1. Красицька Л. Про поняття батьківских прав // Право України. - 2012. - № 5. – с. 227 – 233.

2. Майданик Р. Договір про сурогатне материнство за українським правом: питання теорії та практики. / Р. Майданик // Право України. - 2012. - № 9. – с. 215 – 225.

3. Сімейне право Україні: підручник /За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2012.- 348с.

4. Давидова Н. Сімейні особисті права у США. / Н. Давидова // Право України. - 2012. - № 7. – с. 192 – 200.

5. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України. Станом на 01.09.2011 р./ Булеца С.Б., Іванов Ю.Ф., Ієвіня О.В., та ін. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2011. - 428 с.

6. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

7. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Є.О. Харитонова, Н.Ю. Голубєвої. -К.: Істина, 2010. - 320 с.

8. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

9. Сімейне право України: підручник / Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.. За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2009. - 288 с.

10. Науково-практичний коментар до сімейного кодексу України / За ред. Ю.С.Червоного. – К., 2009 - с. 365-383.

11. Ромовська З.В. Українське сімейне право: Підручник / Зорислава Ромовська. – К.: Правова єдність, 2009. – 500 с.

12. Дякович М. М. Сімейне право: Навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / [М. М. Дякович]. - К.: Правова єдність, 2009. - 512 с.

13. Мироненко В.П. Сімейне право України: підручник / В.П. Мироненко, С.А. Пилипенко; [за заг. ред. В.П. Мироненко]. - К.: Правова єдність, 2008. - 477 с.

14. Сімейний кодекс України : Науково-практичний коментар / за заг. ред. С. Я. Фурси. – К. : Видавець Фурса С. Я. : КНТ, 2008. – 1248 с.

15. Розгон О. Надання згоди на усиновлення дитини / О. Розгон // Юридична Україна. – 2008. – № 12.

16. Нечаева А. М. Семейное право : актуальные проблемы теории и практики / А. М. Нечаева. – М. : Юрайт-Издат, 2007. – 280 с.

17. Стефанчук Р. О. Особисті немайнові права фізичних осіб (поняття, зміст, система, особливості здійснення та захисту) : [монографія] / відп. ред. Я. М. Шевченко / Р. О. Стефанчук. – К. : КНТ, 2008. – 626 с.

18. Жилинкова И. Личные неимущественные права и обязанности супругов : парадоксы нового СК : Непредвзятый профессиональный анализ некоторых норм Семейного кодекса Украины // Юридическая практика. – 2004. – № 24.

19. Жилинкова И. Личные неимущественные права и обязанности супругов : парадоксы нового СК : Непредвзятый профессиональный анализ некоторых норм Семейного кодекса Украины // Юридическая практика. – 2004. – № 24.

20. Жилинкова И. Условия брачного договора, определяющие правовой режим имущества супругов / И. Жилинкова // МЕН. – 2006. – № 1 (25).

21. Жилинкова И. В. Брачный договор / Жилинкова И. В. – Харков : Ксилон, 2005. – 174 с.

22. Жилинкова И. В. Право собственности супругов : [монография] / Жилинкова И. В. – Xарьков : Ксилон, 1997. – 236 с.

23. Жилинкова И .В. Правовой режим имущества членов семьи : [монография] / Калітенко О. М. Особисті відносини подружжя та відносини подружжя стосовно їх майна: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03-Цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право / О. М. Калітенко. – Харків, 2001. – 20 с.

24. Розгон О. Надання згоди на усиновлення дитини / О. Розгон // Юридична Україна. – 2008. – № 12.

25. Матвеева Н. А. Сравнительное брачное право России, Украины и Беларуси : учеб. пособ. / Н. А. Матвеева. – М. : Юрлитинформ, 2008. – 216

26. Нечаева А. М. Семейное право : актуальные проблемы теории и практики / А. М. Нечаева. – М. : Юрайт-Издат, 2007. – 280 с.

27. Сімейний кодекс України : Науково-практичний коментар / за заг. ред. С. Я. Фурси. – К. : Видавець Фурса С. Я. : КНТ, 2008. – 1248 с.

28. Новохатська Я. Щодо правової природи шлюбу // Право України. – 2007. – № 4. – С. 133-135.

29. Реліч В. Деякі аспекти усиновлення українських дітей громадянами США / В. Реліч // Право України. – 2004. – № 5.

30. Зайцева Т. В. Оплата послуг опікуна та піклувальника: за і проти / Молодь у юридичній науці : зб. тез доповідей Міжнар. наук. конф. [«Четверті осінні юридичні читання»] / Т. В. Зайцева. – Хмельницький : В-во ХУУП, 2005.

31. Зілковська Л. М. Правове регулювання усиновлення в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право» / Л. М. Зілковська. – К., 2002.

ВАРІАНТ 8

Теоретичні завдання:

1. Право особистої приватної власності дружини та чоловіка.

2. Позбавлення батьківських прав.

Практичні завдання:

Задача 1

Під час укладання шлюбного договору подружжя Гордієнків встановило режим роздільної власності тільки на автомобіль чоловіка і спортивний інвентар для занять тенісом і лижами дружини, а до решти речей вирішили застосовувати режим сумісної власності. Спеціальних умов володіння, користування і розпорядження майном вони не передбачили.

Автомобіль та спортивний інвентар були придбані подружжям протягом перших трьох років шлюбу. Після того подружжя користувалося ним незалежно один від одного. Після спливу двох років через переїзд на постійне місце проживання в сільський будинок Гордієнко стала просити чоловіка відвозити її по певних днях у місто, що було для чоловіка незручно у зв'язку з графіком його роботи. Тому він ігнорував прохання дружини, посилаючись на умови шлюбного договору. Тоді Гордієнко заявила, що, на її думку, шлюбний договір є недійсними через зміну їх місця проживання, що істотно вплинуло на умови користування майном.

Питання:

Що ви можете сказати з приводу суперечок між подружжям? Чи має право кожен із подружжя у разі встановлення шлюбним договором режиму роздільної власності на окремі види майна володіти, користуватися і розпоряджатися ним тільки на власний розсуд? Чи є в цьому випадку підстави для зміни шлюбного договору?

Який порядок зміни шлюбного договору?

Задача 2

Народивши від випадкового зв'язку дівчинку, Н. Ільїна віддала її в будинок дитини. Через три роки вона забрала дівчинку до себе, а ще через рік сусіди Ільїної звернулися в районну адміністрацію з вимогою позбавити її батьківських прав. У заяві вказувалося, що Ільїна веде аморальний спосіб життя (систематично пиячить, приводить додому різних чоловіків), за дочкою не стежить. Дівчинка завжди голодна, запущена, надана сама собі, одягу в неї майже немає. Коли у матері збирається чергова компанія друзів, їй доводиться спати в коридорі.

Питання:

Чи є підстави для позбавлення Ільїної батьківських прав? Який орган розглядає справи про позбавлення батьківських прав? Хто має право вимагати позбавлення батьківських прав? Назвіть правові наслідки позбавлення батьківських прав.

Тестові завдання

Тест 1

Сімейні відносини …

а) можуть бути врегульовані за домовленістю між їх учасниками;

б) не можуть бути врегульовані за домовленістю між їх учасниками;

в) регулюються Сімейним кодексом і іншими нормативно-правовими актами, а також можуть бути врегульовані за домовленістю між їх учасниками;

г) немає правильної відповіді.

Тест 2

Шлюбний вік встановлюється:

а) для жінки - у 16 років, а для чоловика - у 17 років;

б) для жінки - у 17 років, а для чоловика - у 18 років;

в) для жінки - у 18 років і для чоловика - у 18 років.

Тест 3

Абсолютно недійсним є шлюб:

а) зареєстрований з особою, визнаною недієздатною;

б) укладений без вільної згоди жінки;

в) укладений з особою, визнаною недієздатною;

г) фіктивний шлюб.

Тест 4

Патронат відрізняється від опіки та піклування такими особливостями:

а) патронатний вихователь отримує плату за виконання своїх обов'язків;

б) патронатний вихователь - законний представник дитини у всіх правовідносинах;

в) патронатний вихователь - представник дитини лише у сфері процесуальних відносин.

Методичні рекомендації

1.У юридичної літературі визначається, що майнові відносини подружжя — це складний комплекс взаємопов'язаних дій щодо володіння, користування й розпорядження майном. Тому студенти повинні уважно вивчити розділи навчальної літератури щодо речових правовідносин подружжя, а також проаналізувати відповідні норми сімейного законодавства. Слід зазначити, що Сімейний кодекс України окремо визначає правовий режим майна подружжя, що є роздільним і належить кожному з подружжя (ст. 57 - 59 СК України), а також правовий режим майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності (ст. 60 – 74 СК). Аналіз цих норм показує, що законодавець, регулюючи відно­сини подружжя щодо належного їм майна, насамперед ре­гулює відносини з приводу їх роздільної приватної власності, а потім — відносини, пов'язані зі спільною сумісною власністю подружжя. У доктрині сімейного права такий підхід деякими авторами визначається як нелогічний. Крім того, коментуючи ст. 57 СК України, її назва «Право особистої приватної власності дружини та чоловіка» відмічається неточною, оскільки, на думку дослідників, право особистої власності і право приватної власності - це різні правові кате­горії. У зв’язку з цим у контрольній роботі необхідно надати відповідний правовий аналіз вищезазначеної правової проблемі.

Аналіз ст. 57 СК України свідчить, що у ній не наведені ознаки, які давали б можливість відмежувати роздільну власність подружжя від їх спільної сумісної власності, а лише перелічені види особи­стої приватної власності подружжя. Студентам необхідно уважно проаналізувати перелічені законодавцем підстави виникнення права особистої приватної власності подружжя, особливо ті підстави, які є новелою сімейного законодавства, наприклад, стосовно майна, набутого нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, стосовно речей індивідуального користу­вання, в тому числі коштовностей, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя, а також стосовно премії, нагороди, що не обумовлені характером праці й одер­жані за особисті заслуги, коштів, одер­жаних як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому мо­ральної шкоди та страхових сум, одержаних нею, ним за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням тощо. Такий аналіз необхідно провести з урахуванням дискусійних питань, які визначаються у доктрині сімейного права. Крім того, розв’язаючи це питання, слід звернути увагу й на матеріали судової практики, зокрема, на роз’яснення, які мостяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, недійсним та поділ спільного майна подружжя».

2. Розглядаючи друге питання про позбавлення батьківських прав, треба звернути увагу, що, закріплюючи у Главі 13 СК України особисті немайнові права та обов'язки батьків щодо дітей, важливе місце законодавець відводить питанню позбавлення батьківських прав, як мір сімейно-правової відповідальності за порушення одним із батьків прав своєї дитини. Студенти повинні знати та чітко відображати підстави позбавлення батьківських прав, які визначені ст. 164 СК України. При цьому слід звернути увагу, що приведений перелік підстав позбавлення батьківських прав, зафіксованих у ст. 164 СК України, є вичерпним, тому розширювальному тлумаченню він не підлягає.

Крім того, аналіз норм свідчить, що позбавлення батьківських прав терміном не обмежене. Це не означає, що воно має необоротний характер. Сімейний кодекс України допускає відновлення в батьківських правах, якщо цьо­го вимагають інтереси дітей і якщо діти не усиновлені, що також треба розкрити у контрольній роботі.

Особа, позбавлена батьківських прав, залишається матір'ю чи батьком дитини, але правові наслідки після набрання чинності рішенням суду все ж наступають. Студентам необхідно проаналізувати ст. 166 СК України, якою визначені правові наслідки по­збавлення батьківських прав. Крім того, у роботі слід надати характеристику і нормам ст. 170 СК України, яка присвячена відібранню дитини від батьків без позбавлення батьківських прав. Оскільки відібрання за рішенням суду дитини теж пов'язане з позбавленням права на виховання, воно безсум­нівно здатне зіграти попереджувальну роль. Заслуговують на увагу і питання поновлення батьківських прав. Рішення про повернення дитини батькам може бути прийняте судом, якщо відпадуть причини, що слугували підставою до відібрання дитини.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА

1. Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод //Офіційний вісник України - 1998. - № 13 / № 32 від 23.08.2006. – Ст. 270.

3. Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 року (дата набуття чинності для України – 27.09.1991 року).

4. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладена між державами – членами СНД 22 січня 1993р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. І - К., 1996. – 367 с.

5. Сімейний кодекс України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – ст.135.

6. Гражданский кодекс Украины: Закон Украины от 16.01.2003 г. // Официальный вестник Украины. — 2003. — № 11. — С. 461.

7. Цивільний процесуальний Кодекс України: Закон України // Відомості Верховної Ради України – 2004. - № 40-41, 42. - Ст. 492

8. Про судоустрій і статус суддів: закон України від 7 липня 2010 р. // Офіційний вісник України - 2010 р. - № 55/1 – Ст. 1900.

9. Про державну реєстрацію актів цивільного стану: Закон України від 01.07.2010 року № 2398- VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 38. - Ст. 509. Про прокуратуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №53. – Ст.793.

10. Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 року № 1064 // Офіційний Вісник України. – 2007. – № 65. – Ст. 2516.

11. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11.12.2003 № 1382 - ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232.

12. Про нотаріат: Закон України 02.09.1993 року № 3425-ХІІ //

13. Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383. 

14. Про міжнародне приватне право: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2005.-№ 32.- ст.422.

15. Про громадянство: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР).- 2001.- № 13. - Ст. 65.

16. Про міжнародні договори: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2004. - № 50. - Ст. 540.

17. Про третейські суди: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. - № 35. - Ст. 412.

18. Про охорону дитинства : Закон України // Відомості Верховної Ради України.-2001.- № 30.- ст.142.

19. Про виконавче провадження: Закон України //Відомості Верховної Ради України – 1999. - № 24. - Ст. 207.

20. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, №296/5 від 22.02 2012 [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВРУ. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0808-12

21. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення частини другої статті 211 Сімейного кодексу України (справа про різницю у віці між усиновлювачем та дитиною) № 3-рп/2009 від 03.02.2009 року // Офіційний Вісник України. – 2009. – № 11. – Ст. 341.

22. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 //[Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

23. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3// [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

24. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 //[Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

25. Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3. [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

26. Про затвердження Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 76. – Ст. 2561.

27. Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 905 // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 79. – Ст. 2660. 

28. Про затвердження Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 76. – Ст. 2561.

ЛІТЕРАТУРА

1. Жилінкова І. Сфера застосування та класифікації договорів у сучасному сімейному праві. / І. Жилінкова // Право України. - 2012. - № 9. – с. 206 – 214.

2. Красицька Л. Про поняття батьківских прав // Право України. - 2012. - № 5. – с. 227 – 233.

3. Спасибо-Фатєєва І. Право подружжя на майно приватного підприємства. / І. Спасибо-Фатеева //Право України. – 2012. - № 11 – 12. – 294-305.

4. Телусієвич П. Сімейна власність у польскому сімейному праві: аналіз проблеми. / П. Телусієвич // Право України. - 2012. - № 7. – с. 201 – 208.

5. Сімейне право Україні: підручник /За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2012.- 348с.

6. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України. Станом на 01.09.2011 р./ Булеца С.Б., Іванов Ю.Ф., Ієвіня О.В., та ін. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2011. - 428 с.

7. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

8. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Є.О. Харитонова, Н.Ю. Голубєвої. -К.: Істина, 2010. - 320 с.

9. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

10. Сімейне право України: підручник / Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.. За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2009. - 288 с.

11. Науково-практичний коментар до сімейного кодексу України / За ред. Ю.С.Червоного. – К., 2009 - с. 365-383.

12. Ромовська З.В. Українське сімейне право: Підручник / Зорислава Ромовська. – К.: Правова єдність, 2009. – 500 с.

13. Дякович М. М. Сімейне право: Навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / [М. М. Дякович]. - К.: Правова єдність, 2009. - 512 с.

14. Мироненко В.П. Сімейне право України: підручник / В.П. Мироненко, С.А. Пилипенко; [за заг. ред. В.П. Мироненко]. - К.: Правова єдність, 2008. - 477 с.

15. Сімейний кодекс України : Науково-практичний коментар / за заг. ред. С. Я. Фурси. – К. : Видавець Фурса С. Я. : КНТ, 2008. – 1248 с.

16. Нечаева А. М. Семейное право : актуальные проблемы теории и практики / А. М. Нечаева. – М. : Юрайт-Издат, 2007. – 280 с.

17. Дзера О. Деякі проблеми врегулювання відносин власності подружжя в новому Сімейному кодексі України / О. Дзера // Юридична Україна. – 2003. – № 1.

18. Дзера О. Деякі проблеми врегулювання відносин власності подружжя в новому Сімейному кодексі України / О. Дзера // Юридична Україна. – 2003. – № 1.

19. Єрух А. Окремі питання щодо укладення правочинів із спільним майном подружжя / А. Єрух // Нотаріат для Вас. – 2004. – № 5.

20. Жилинкова И. Личные неимущественные права и обязанности супругов : парадоксы нового СК : Непредвзятый профессиональный анализ некоторых норм Семейного кодекса Украины // Юридическая практика. – 2004. – № 24.

21. Жилинкова И. Условия брачного договора, определяющие правовой режим имущества супругов / И. Жилинкова // МЕН. – 2006. – № 1 (25).

22. Жилинкова И. В. Брачный договор / Жилинкова И. В. – Харков : Ксилон, 2005. – 174 с.

23. Жилинкова И. В. Право собственности супругов : [монография] / Жилинкова И. В. – Xарьков : Ксилон, 1997. – 236 с.

24. Жилинкова И .В. Правовой режим имущества членов семьи : [монография] / Калітенко О. М. Особисті відносини подружжя та відносини подружжя стосовно їх майна: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03-Цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право / О. М. Калітенко. – Харків, 2001. – 20 с.

25. Козлов С. Шлюбний договір : прагматизм чи необхідність / С. Козлов // Юридична газета. – 2005. – № 6.

26. Кондратова В. Деякі практичні аспекти, пов’язані з укладенням шлюбного договору / В. Кондратова // Юридичний журнал. – 2004. – № 7.

27. Лепех С. М. Виникнення грошових зобов’язань за сімейно-правовими договорами / С. М. Лепех // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : Матеріали ХІІ регіональної наук.-практ. конф. (9–10 лютого 2006 р.) – Львів : Юрид. ф-т ЛНУ ім. Івана Франка, 2006.

28. Лепех С. М. Переваги та недоліки договірного регулювання майнових відносин за Сімейним кодексом України 2002 року / Молодь у юридичній науці : зб. тез доповідей Міжн. наук. конф. [«Треті осінні юридичні читання»] / С. М. Лепех. – Хмельницький : Вид-во ХУУП, 2004.

29. Лепех С. М. Підстави, порядок та правові наслідки відмови від договору / С. М. Лепех // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІ регіональної наук.-практ. конф. (3–4 лютого 2005 р.) – Львів : Юрид. ф-т ЛНУ ім. Івана Франка, 2005.

30. Лепех С. М. Проблеми реалізації прав на укладення та розірвання шлюбного договору / С. М. Лепех // Вісник Львівського національного університету. – 2008. – № 47. 

31. Лепех С. М. Особливості укладення одним із подружжя банківських договорів / С. М. Лепех // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХVІ регіональної наук.-практ. конф. (8–9 лютого 2010 р.) – Львів : Юрид. ф-т ЛНУ ім. Івана Франка, 2010. Луць В. Окремі аспекти регулювання відносин спільної власності за цивільним та сімейним законодавством України / В. Луць, А. Гриняк // Юридична Україна. – 2008. – № 8.

ВАРІАНТ 9

Теоретичні завдання:

1. Право спільної сумісної власності подружжя.

2. Порядок встановлення опіки та піклування над дітьми.

Практичні завдання:

Задача 1

При розгляді судом позову Е. Бобкової до колишнього чоловіка про поділ сумісного майна останній не погодився з вимогою дружини про поділ у рівних частках одержаної ним премії за наукове відкриття. На думку А. Бобкова, ця премія є його особистим майном і не може підлягати поділу. Проте Бобкова в обґрунтування своєї вимоги заявила, що успіхи її чоловіка в науковій діяльності були нероздільно пов'язані з турботою та увагою, якими вона оточувала чоловіка в період шлюбу.

Питання:

Яке рішення повинен ухвалити суд за позовом Бобкоаої? До якого майна подружжя (спільного або роздільного ) належать нагороди, заохочення кожного з подружжя за успіхи в трудовій, науковій, суспільній та іншій діяльності?

Задача 2

У 2003 р. після смерті матері дворічний Сашко Новосельцев був переданий під опіку дідові по лінії матері, оскільки батько жив в іншому місті, одразу після смерті дружини повторно одружився й узяти дитину в нову сім'ю не бажав. Повернувшись через три роки в місто, де проживав Сашко з дідом-опікуном, батько подав до суду позов про повернення йому сина. Він стверджував, що любить його, а відмовився узяти Сашка в нову сім'ю за вимогою другої дружини, і згоди на призначення сину опікуна не давав, а крім того, він краще буде виховувати дитину, ніж дід, що не має вищої освіти. Опікун свою відмову повернути дитину батькові мотивував тим, що ним створені всі умови для правильного виховання Сашка, який дуже прив'язаний до нього і зовсім не знає батька, що не виявляв цікавості до долі дитини і навіть не надавав їй матеріальної допомоги з часу створення нової сім'ї.

Питання:

Над якими дітьми, .і якою мстою і ким встановлюсться опіка? Чи підлягає задоволенню позов батька Сашка Новосельцева? З урахуванням яких обставин суд вирішуватим? суперечку між опікуном і батьком дитини?

Тестові завдання

Тест 1

Розірвання шлюбу в органах РАЦСА за сумісною заявою подружжя допускається,

а) Якщо немає дітей і немає майнових суперечок;

б) Якщо немає дітей, незалежно від наявності майнових суперечок;

в) Якщо немає дітей до 14 років і немає майнових суперечок.

Тест 2

До вимог, що випливають із сімейних відносин…

а) позовна давність застосовується відповідно до норм Цивільного кодексу України;

б) позовна давність не застосовується;

в) позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених конкретними нормами Сімейного кодексу України.

Тест 3

Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у випадках:

а) укладання його без вільної згоди жінки;

б) якщо шлюб укладений з особою, визнаною недієздатною;

в) укладання фіктивного шлюбу;

г) якщо шлюб зареєстрований між особами, які є родичами за прямою лінією споріднення.

Тест 4

Договір про патронат укладається:

а) між відділом освіти та особою, яка бере дитину на виховання;

б) між органом опіки та піклування й особою, яка бере дитину на виховання;

в) між батьками та патронатним вихователем, який бере дитину на виховання, у разі, якщо батьки не можуть самостійно виховувати дитину.

Методичні рекомендації

1. Майнові відносини подружжя, у тому числі й майнові відносини стосовно спільного майна - це складний комплекс взаємопов'язаних дій щодо володіння, користування й розпорядження майном, тому студенти, розкриваючи право спільної сумісної власності подружжя, повинні уважно вивчити розділи навчальної літератури щодо речових правовідносин подружжя. При цьому слід звернути увагу, що Сімейний кодекс визначає певні види майна подружжя, що є роздільним і належить кожному з подружжя (ст. 57 СК України), а також майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності (ст. 60 СК України).

Вивчаючи питання про право спільної сумісної власності подружжя, необхідно звернути увагу на те, що за змістом ч. 1 ст. 60 СК України, що поширює правовий режим спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, факт реєстрації шлюбу в державних органах РАЦС тягне за собою лише встановлення презумпції виникнення спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям під час дії зареєстрованого шлюбу. Дана презумпція може бути спростована законом або договором, наприклад, договором, про який йдеться у законодавству і яким може бути встановлено інший правовий режим на майно подружжя, ніж право спільної сумісної власності, є шлюбний договір, правова природа якого закріплено ст. ст. 92 - 103 СК України. Право подружжя визначати правовий режим майна, набутого під час шлюбу, відмінний, ніж режим спільної сумісної власності, визначається ч. 2 ст. 97 СК України. Таким чином, норму про правовий режим спільної сумісної власності подружжя слід розглядати не як імперативне, а лише як загальне правило, яке може коригуватися як законом, так і договором, укладеним між подружжям.

У контрольній роботі необхідно надати аналіз норми ч. 1 ст. 60 СК України відносно того, що режим спільної сумісної власності подружжя існує і тоді, коли один з подружжя не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу) і проаналізувати перелік таких причин.

Підлягає окремому аналізу й норма ч.1 ст. 61 СК України, яка визначає загальні засади визначення об'єктів права спільної сумісної власності подружжя. Важливо, що ч.1 ст. 61 СК України у редакції від 22.12. 2006 р. відносить до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя не речі, як це зроблено у ч. 2 ст. 60 СК України, а майно. Такий підхід законодавця також підлягає аналізу. Розкриваючи зміст ст. 61 СК України студенти повинні надати характеристику тим об’єктам права спільної сумісної власності подружжя, які закріплено у її частинах 2, 3, 4 та 5. при цьому слід зазначити, що одним з найскладніших питань застосування норм сімейного права стосовно правового режиму майна подружжя є проблема віднесення до складу об'єктів спільної сумісної власності подружжя корпоративних прав, обумовлених участю у даних відносинах одного з подружжя. Аналіз цієї проблеми необхідно провести з огляду на формулювання норм ст. ст. 57, 58, 62 СК України, які визначають підстави набуття майна у особисту власність кожного з подружжя, а також з урахуванням дискусійних питань, які визначаються у доктрині сімейного права. Крім того, розв’язуючи це питання, слід звернути увагу й на матеріали судової практики, зокрема, на роз’яснення, які мостяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, недійсним та поділ спільного майна подружжя».

У контрольній роботі варто звернути увагу на існування певної суперечності у нормах, що визначають правову долю доходів, одержаних одним з подружжя, норм ч. 1, ч. 2 с. 61 та ст. 58 СК України.

2. Розглядаючи друге питання про порядок встановлення опіки та піклування над дітьми., слід звернути увагу, що у процесі кодифікації цивільного та сімейного законодавства відбувся певний перерозподіл сфер впливу між зробивши співвідношення цивільним та сімейним законодавством. Більшість норм про опіку та піклуван­ня, що виступають як способи доповнення дієздатності і захисту прав та інтересів неповнолітніх і недієздатних осіб, і традиційно містилися в КЗпШС УРСР, знайшли своє закріплення у ЦК (гл. 6 «Опіка та піклування» (статті 55—79). Між тим, питання, пов'язані з встановленням і здійсненням опіки та піклування над дітьми, які залишилися без батьківсько­го піклування, регулюються гл. 19 СК України «Опіка та піклування над дітьми» (статті 243—251). Виходячи з цього, слід зазначити, що інститут опіки і піклування - комплексний інститут, а норми СК України про опіку і піклування тлумачаться в поєднанні з нормами ЦК, що передбачають цей інститут, і з нормами адміністратив­ного права, що встановлюють, зокрема, компетенцію органів опі­ки і піклування

Вивчаючи вказану проблему, студентам необхідно звернути увагу на порядок встановлення опіки та піклування, права дитини, над якою встановлена опіка та яка залишилася без піклування, права опікунів та піклувальників.родичів (баби, діда, пр.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА

1. Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Декларація про соціальні та правові принципи щодо захисту та благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному та міжнародному рівнях, прийнята Резолюцією ГА ООН 41/85 від 13 грудня 1986 року.

3. Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 року (дата набуття чинності для України – 27.09.1991 року).

4. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладена між державами – членами СНД 22 січня 1993р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. І - К., 1996. – 367 с.

5. Сімейний кодекс України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – ст.135.

6. Гражданский кодекс Украины: Закон Украины от 16.01.2003 г. // Официальный вестник Украины. — 2003. — № 11. — С. 461.

7. Цивільний процесуальний Кодекс України: Закон України // Відомості Верховної Ради України – 2004. - № 40-41, 42. - Ст. 492

8. Про судоустрій і статус суддів: закон України від 7 липня 2010 р. // Офіційний вісник України - 2010 р. - № 55/1 – Ст. 1900.

9. Про державну реєстрацію актів цивільного стану: Закон України від 01.07.2010 року № 2398- VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 38. - Ст. 509. Про прокуратуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №53. – Ст.793.

10. Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 року № 1064 // Офіційний Вісник України. – 2007. – № 65. – Ст. 2516.

11. Про нотаріат: Закон України 02.09.1993 року № 3425-ХІІ //

Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383. 

12. Про охорону дитинства : Закон України // Відомості Верховної Ради України.-2001.- № 30.- ст.142.

13. Про виконавче провадження: Закон України //Відомості Верховної Ради України – 1999. - № 24. - Ст. 207.

14. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, №296/5 від 22.02 2012 [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВРУ. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0808-12

15. Про затвердження Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 76. – Ст. 2561.

16. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 //[Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

ЛІТЕРАТУРА

1. Спасибо-Фатєєва І. Право подружжя на майно приватного підприємства. / І. Спасибо-Фатеева //Право України. – 2012. - № 11 – 12. – 294-305.

2. Красицька Л. Про поняття батьківских прав // Право України. - 2012. - № 5. – с. 227 – 233.

3. Жилінкова І. Сфера застосування та класифікації договорів у сучасному сімейному праві // Право України. - 2012. - № 9. – с. 206 – 214.

4. Сімейне право Україні: підручник /За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2012.- 348с.

5. Телусієвич П. Сімейна власність у польскому сімейному праві: аналіз проблеми. / П. Телусієвич // Право України. - 2012. - № 7. – с. 201 – 208.

6. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України. Станом на 01.09.2011 р./ Булеца С.Б., Іванов Ю.Ф., Ієвіня О.В., та ін. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2011. - 428 с.

7. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

8. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Є.О. Харитонова, Н.Ю. Голубєвої. -К.: Істина, 2010. - 320 с.

9. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

10. Сімейне право України: підручник / Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.. За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2009. - 288 с.

11. Науково-практичний коментар до сімейного кодексу України / За ред. Ю.С.Червоного. – К., 2009 - с. 365-383.

12. Драгнєвіч Л. Сутність і ретроспектива становлення та розвитку шлюбно-сімейних правовідносин в Україні // Підприємство,

13. Ромовська З.В. Українське сімейне право: Підручник / Зорислава Ромовська. – К.: Правова єдність, 2009. – 500 с.

14. Дякович М. М. Сімейне право: Навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / [М. М. Дякович]. - К.: Правова єдність, 2009. - 512 с.

15. Пчелинцева Л.М. Практикум по семейному праву. Изд. 2-е, перер. И доп. – М., 2009.-213с. 

16. Мироненко В.П. Сімейне право України: підручник / В.П. Мироненко, С.А. Пилипенко; [за заг. ред. В.П. Мироненко]. - К.: Правова єдність, 2008. - 477 с.

17. Сімейний кодекс України : Науково-практичний коментар / за заг. ред. С. Я. Фурси. – К. : Видавець Фурса С. Я. : КНТ, 2008. – 1248 с.

18. Д’ячкова Н. А. Опіка як спосіб охорони майнових прав фізичних осіб : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право» / Н. А. Д’ячкова. – К., 2006. – 21 с.

19. Лепех С. М. Договір патронату за Сімейним кодексом України 2002 року / С. М. Лепех // Нотар. – 2005. – № 3–4.

20. Лепех С. М. Прийомна сім’я як форма влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування / С. М. Лепех // Вісник Львівського національного університету. – 2005. – № 41. 

21. Михеева Л. Ю. Опека и попечительство : Теория и практика / под ред. Р. П. Мананковой / Л. Ю. Михеева. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 368 с.

22. Морозова С. Є. Розвиток опіки та піклування у цивільному законодавстві / Еволюція цивільного законодавства України : проблеми теорії і практики : [кол. монографія] / за ред. Я. М. Шевченко / С. Є. Морозова. – К. : Юридична думка, 2007. – 340 с.

23. Москалюк В. Ю. Дитячий будинок сімейного типу як форма улаштування дітей, позбавлених батьківського піклування (цивільно-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право» / В. Ю. Москалюк. – Xарків, 2003.

ВАРІАНТ 10

Теоретичні завдання:

1. Поділ спільного майна. Шлюбний договір.

2. Правовий режим окремого проживання подружжя (сепарації).

Практичні завдання:

Задача 1

Горюнов і Краснова працювали в одній установі, де познайомилися, полюбили один одного і вирішили одружитися. За порадою друзів вони ще до державної реєстрації шлюбу уклали шлюбний договір і завірили його підписом керівника установи за місцем роботи. У договорі вони передбачили взаємні майнові права й обов'язки тільки на перші два роки шлюбу.

Через рік після одруження Краснова з розмови зі знайомим юристом дізналася, що закон вимагає дотримання нотаріальної форми шлюбного договору. Одночасно їй стало відомо, що шлюбний договір може бути укладений без зазначення терміну його дії. Тоді вона запропонувала чоловіку розірвати колишній шлюбний договір та укласти новий (безстроковий) і засвідчити його в нотаріальній конторі. Чоловік не погодився з її пропозиціями, пояснивши, що, на його думку, посвідчення шлюбного договору за місцем роботи прирівнюється до нотаріального, а укладання шлюбного договору без зазначення терміну дії не допускається законом. У зв'язку з цим між подружжям виникла суперечка.

Питання:

Чи допускається законом укладання шлюбного договору без зазначення терміну (безстрокового договору) або тільки на певний термін (строкового договору)? Який порядок розірвання шлюбного договору? Які наслідки недотримання нотаріальної форми шлюбного договору?

Задача 2

Після розірвання шлюбу батьків п'ятирічний Сашко Протасов залишився проживати з матір'ю в м. Львові. Його батько влаштувався на військову службу за контрактом і виїхав за кордон, звідки перераховував аліменти на сина. Через рік мати Сашка важко захворіла і померла. Після цього хлопчик тимчасово проживав у далеких родичів, які не мали наміру взяти його на виховання у свою сім'ю, вважаючи, що виховувати Сашка повинен його батько. На запит органу опіки і піклування командир військової частини повідомив, що батько Сашка виїхав для подальшого проходження служби в район збройного конфлікту. Подальші запити про його місцезнаходження результату не дали. Через місяць після направлення останнього запиту орган опіки і піклування вжив необхідні заходи, щоб Сашка взяли на облік дітей, які залишилися без піклування батьків, а ще через три місяці Сашко був усиновлений у судовому порядку подружжям Сидорченків, які проживали в одному з міст тієї самої області.

Через шість місяців після усиновлення до м. Львова прибув батько Сашка, який пояснив, що потрапив у полон і протягом тривалого часу утримувався незаконним збройним формуванням. Вважаючи дії органу опіки і піклування незаконними, він зажадав отримати відомості про сина і звернувся до суду з вимогою про скасування усиновлення, заявивши, що він має переважне право на виховання своєї дитини.

Питання:

Чи обґрунтовано діяв орган опіки та піклування, коли Сашка Протасова взяли на облік дітей, що залишилися без піклування батьків? Поясніть підстави визнання дітей такими, що залишилися без піклування батьків. Яке рішення, на вашу думку, повинен ухвалити суд за заявою рідного батька Сашка Протасова?

Тестові завдання

Тест 1

Сімейне право побудоване по пандектній системі, яка припускає …

а) наявність загальної і особливої частин;

б) що сімейне право не є галуззю права, а входить в цивільне право як інститут;

в) що сімейне право є галуззю права.

Тест 2

Особи, що подали заяву про реєстрацію шлюбу,

а) можуть повідомити один одного про стан свого здоров'я;

б) не зобов'язані повідомляти один одного про стан свого здоров'я, оскільки це складає особисту таємницю кожного;

в) зобов'язані повідомити один одного про стан свого здоров'я.

Тест 3

Спільним вважається майно подружжя:

а) набуте ними за час шлюбу;

б) набуте ними до шлюбу;

в) набуте нею, ним за час шлюбу в порядку спадкування;

г) майно, подароване одному з подружжя за час шлюбу.

Тест 4

Плата за виховання дитини патронатному вихователю встановлюється:

а) Кабінетом Міністрів України;

б) за домовленістю між патронатним вихователем та органом опіки і піклування;

в) рішенням виконкому місцевої ради.

Методичні рекомендації

1. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, а тому це питання має важливе значення для здійснення та захисту їх майнових прав та інтересів. При цьому слід звернути увагу, що основним правовим наслідком поділу майна між співвласниками, яке належить останнім на праві спільної сумісної власності, є припинення спільної сумісної власності, оскільки при поділі майна в натурі вже не йдеться про зміну режиму спільної сумісної власності на спільну часткову, а тому поділ безпосередньо майна припиняє відносини спільної власності взагалі. Тобто, і у разі укладання договору про поділ спільного майна, і у разі його поділу у судовому порядку мова не йде про визначення часток у праві власності в майне, а мова йде про те, що кожний із подружжя набуває право особистої власності на відокремлене майно.

Розглядаючи проблему поділу майна, що належить подружжям на праві спільної сумісної власності, студенти повинні знати випадки порядку поділу майна, для цього потрібно уважно вивчити ст. 69, 70, 71 та 72 Сімейного кодексу України. Крім того, оскільки майнові відносини подружжя - це складний комплекс взаємопов'язаних дій щодо володіння, користування й розпорядження майном, тому необхідно уважно вивчити розділи навчальної літератури щодо речових правовідносин подружжя, що має велике практичне значення при застосуванні норм про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності. Сімейний кодекс визначає певні види майна подружжя, що є роздільним і належить кожному з подружжя (ст. 57 СК України), а також майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності (ст. 60 СК України). Вивчаючи це питання, необхідно звернути увагу на речі професійних занять кожного з подружжя, які є спільною власністю подружжя, якщо вони придбані у шлюбі, а також на питання щодо застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності, проаналізувавши норми ст. 72 СК України.

Аналіз норм СК України свідчить, що поділ спільного майна подружжя може бути здійснено в добровільному та судовому порядках, які требо розглянути у контрольній роботі окремо.

Розглядаючи дане питання слід зазначити, що уперше в сімейному законодавстві врегульовано питання про поділ майна подружжя шляхом укладання договору (ст.ст. 64, ч. 2 ст. 69 СК України). Законодавством встановлено форму договору, порядок укладання, предмет договору, що необхідно відобразити у роботі. Договір може укладатися до реєстрації шлюбу (у такому разі він набирає сили від дня реєстрації), під час реєстрації шлюбу і в період спільного проживання подружжя.

Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності,.

Справедливе вирішення проблеми поділу майна подружжя може бути знайдено за допомогою шлюбного договору, правова природа якого визначено у главі № 10 СК України (ст. 92 -103). У контрольній роботи слід визначити значення шлюбного договору при вирішенні питань про поділ майна подружжя.

З урахуванням того, що шлюбний договір, як і інший договір про поділ майна, укладається у письмової формі і підлягає нотаріальному посвідченню, при викладення матеріалу студентам зауважено користуватися, крім норм СК України і ЦК України, також нормами Закону України «Про нотаріат» та нормами Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом М. Ю. України №296/5 від 22.02 2012. Крім того, при виконанні контрольної роботи слід звернути увагу й на матеріали судової практики, зокрема, на роз’яснення, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».

2. Розглядаючи друге питання щодо правового режиму окремого проживання подружжя, слід зазначити, що введення інститу­ту окремого проживання подружжя (ст. 119 СК України), або сепарації є суттєвою новелою СК України. Радянське сімейне законодавство не закріплювало положень щодо цього питання, хоча факт роздільного проживання подружжя брався судами до уваги під час поділу їхнього майна (ч. 2 ст. 28 КпШС України). Інститут роздільного проживання відомий за­рубіжним правовим порядкам.

Підстави та порядок встанов­лення режиму окремого проживання подружжя закріплені у ч. 1 ст. 119 СК України, яку необхідно ретельно проаналізувати у контрольної роботі. Відповідно до ч. 2 ст. 120 СК України у разі встановлення режиму ок­ремого проживання виникають відповідні правові наслідки особистого та майнового характеру, які також необхідно піддати відповідному правовому аналізу.

У контрольній роботі необхідно проаналізувати і норму ч. 1 ст. 120 СК України, де, зокрема, вказано, що встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов'язків подружжя, які встановлені шлюбним договором та визначити, що це правило означає.

Особисті стосунки подружжя, врегульовані ст. 120 СК України, пов'я­зані з визначенням походження дитини, яка була народжена дру­жиною після спливу десяти місяців після встановлення режиму окремого проживання, та порядком усиновлення дитини одним із подружжя. Слід зазначити, що СК України не містить вказівки щодо інших особистих прав та обов'язків подружжя у цей період. Аналізуючи цю норму у формальному розумінні необхідно визначити її правове значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 СК України режим окремого проживання подружжя можливо бути припинений, а тому у контрольної роботі необхідно відобразити, на яких підставах та у якому порядку це можливо.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА

1. Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладена між державами – членами СНД 22 січня 1993р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. І - К., 1996. – 367 с.

3. Сімейний кодекс України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – ст.135.

4. Гражданский кодекс Украины: Закон Украины от 16.01.2003 г. // Официальный вестник Украины. — 2003. — № 11. — С. 461.

5. Цивільний процесуальний Кодекс України: Закон України // Відомості Верховної Ради України – 2004. - № 40-41, 42. - Ст. 492

6. Про судоустрій і статус суддів: закон України від 7 липня 2010 р. // Офіційний вісник України - 2010 р. - № 55/1 – Ст. 1900.

7. Про державну реєстрацію актів цивільного стану: Закон України від 01.07.2010 року № 2398- VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 38. - Ст. 509. Про прокуратуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №53. – Ст.793.

8. Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 року № 1064 // Офіційний Вісник України. – 2007. – № 65. – Ст. 2516.

9. Про нотаріат: Закон України 02.09.1993 року № 3425-ХІІ //

Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383. 

10. Про міжнародне приватне право: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2005.-№ 32.- ст.422.

11. Про громадянство: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР).- 2001.- № 13. - Ст. 65.

12. Про міжнародні договори: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2004. - № 50. - Ст. 540.

13. Про третейські суди: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. - № 35. - Ст. 412.

14. Про виконавче провадження: Закон України //Відомості Верховної Ради України – 1999. - № 24. - Ст. 207.

15. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, №296/5 від 22.02 2012 [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВРУ. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0808-12

16. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11. [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

ЛІТЕРАТУРА

1. Жилінкова І. Сфера застосування та класифікації договорів у сучасному сімейному праві // Право України. - 2012. - № 9. – с. 206 – 214.

2. Спасибо-Фатєєва І. Право подружжя на майно приватного підприємства. / І. Спасибо-Фатеева //Право України. – 2012. - № 11 – 12. – 294-305.

3. Сімейне право Україні: підручник /За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2012.- 348с.

4. Телусієвіч П. Зміст положень про шлюбний союз у сімейному праві Польщі / П. Телусієвіч // Право України. – 2012. – № 8. – с. 234-243.

5. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України. Станом на 01.09.2011 р./ Булеца С.Б., Іванов Ю.Ф., Ієвіня О.В., та ін. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2011. - 428 с.

6. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

7. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Є.О. Харитонова, Н.Ю. Голубєвої. -К.: Істина, 2010. - 320 с.

8. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

9. Сімейне право України: підручник / Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.. За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2009. - 288 с.

10. Науково-практичний коментар до сімейного кодексу України / За ред. Ю.С.Червоного. – К., 2009 - с. 365-383.

11. Драгнєвіч Л. Сутність і ретроспектива становлення та розвитку шлюбно-сімейних правовідносин в Україні // Підприємство, господарство і право. – 2009. – № 1. – С. 40-42.

12. Сафончик О.І. Правове регулювання припинення шлюбу в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / ОНЮА. –Одеса 2008. – 20 с.

13. Ромовська З.В. Українське сімейне право: Підручник / Зорислава Ромовська. – К.: Правова єдність, 2009. – 500 с.

14. Дякович М. М. Сімейне право: Навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / [М. М. Дякович]. - К.: Правова єдність, 2009. - 512 с.

15. Мироненко В.П. Сімейне право України: підручник / В.П. Мироненко, С.А. Пилипенко; [за заг. ред. В.П. Мироненко]. - К.: Правова єдність, 2008. - 477 с.

16. Сімейний кодекс України : Науково-практичний коментар / за заг. ред. С. Я. Фурси. – К. : Видавець Фурса С. Я. : КНТ, 2008. – 1248 с.

17. Новохатська Я. Щодо правової природи шлюбу // Право України. – 2007. – № 4. – С. 133-135.

18. Атрохова Е. С. Брачный контракт. Гарантия семейного счастья / Е. С. Атрохова, А. С. Гаспарян. – Ростов на Дону : Феникс, 2004. – 288 с.

19. Гонгало Б. М. Брачный договор. Комментарий семейного и гражданского законодательства. – [3-е изд., перераб. и доп.] / Б. М. Гонгало, П. В. Крашенинников. – М. : Статут, 2006. – 128 с.

20. Дворецкий В. Р. Всё о брачном договоре / В. Р. Дворецкий. – М. : ГроссМедиа : РОСБУХ, 2008. – 96 с.

21. Дзера О. Деякі проблеми врегулювання відносин власності подружжя в новому Сімейному кодексі України / О. Дзера // Юридична Україна. – 2003. – № 1.

22. Дзера О. Деякі проблеми врегулювання відносин власності подружжя в новому Сімейному кодексі України / О. Дзера // Юридична Україна. – 2003. – № 1.

23. Єрух А. Окремі питання щодо укладення правочинів із спільним майном подружжя / А. Єрух // Нотаріат для Вас. – 2004. – № 5.

24. Жилинкова И. Условия брачного договора, определяющие правовой режим имущества супругов / И. Жилинкова // МЕН. – 2006. – № 1 (25).

25. Жилинкова И. В. Брачный договор / Жилинкова И. В. – Харков : Ксилон, 2005. – 174 с.

26. Жилинкова И. В. Право собственности супругов : [монография] / Жилинкова И. В. – Xарьков : Ксилон, 1997. – 236 с.

27. Жилинкова И .В. Правовой режим имущества членов семьи : [монография] / Калітенко О. М. Особисті відносини подружжя та відносини подружжя стосовно їх майна: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03-Цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право / О. М. Калітенко. – Харків, 2001. – 20 с.

28. Козлов С. Шлюбний договір : прагматизм чи необхідність / С. Козлов // Юридична газета. – 2005. – № 6. Коли домовляються двоє... (шлюбний контракт) // Нотар. – 2000. – № 4.

29. Кондратова В. Деякі практичні аспекти, пов’язані з укладенням шлюбного договору / В. Кондратова // Юридичний журнал. – 2004. – № 7.

30. Лепех С. М. Виникнення грошових зобов’язань за сімейно-правовими договорами / С. М. Лепех // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : Матеріали ХІІ регіональної наук.-практ. конф. (9–10 лютого 2006 р.) – Львів : Юрид. ф-т ЛНУ ім. Івана Франка, 2006.

31. Лепех С. М. Переваги та недоліки договірного регулювання майнових відносин за Сімейним кодексом України 2002 року / Молодь у юридичній науці : зб. тез доповідей Міжн. наук. конф. [«Треті осінні юридичні читання»] / С. М. Лепех. – Хмельницький : Вид-во ХУУП, 2004.

32. Лепех С. М. Підстави, порядок та правові наслідки відмови від договору / С. М. Лепех // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІ регіональної наук.-практ. конф. (3–4 лютого 2005 р.) – Львів : Юрид. ф-т ЛНУ ім. Івана Франка, 2005.

33. Лепех С. М. Проблеми реалізації прав на укладення та розірвання шлюбного договору / С. М. Лепех // Вісник Львівського національного університету. – 2008. – № 47. 

34. Лепех С. М. Особливості укладення одним із подружжя банківських договорів / С. М. Лепех // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХVІ регіональної наук.-практ. конф. (8–9 лютого 2010 р.) – Львів : Юрид. ф-т ЛНУ ім. Івана Франка, 2010.

35. Луць В. Окремі аспекти регулювання відносин спільної власності за цивільним та сімейним законодавством України / В. Луць, А. Гриняк // Юридична Україна. – 2008. – № 8.

36. Розгон О. Надання згоди на усиновлення дитини / О. Розгон // Юридична Україна. – 2008. – № 12.

37. Новохатська Я. Щодо правової природи шлюбу // Право України. – 2007. – № 4. – С. 133-135.

ВАРІАНТ 11

Теоретичні завдання:

1. Права та обов’язки подружжя щодо утримання.

2. Колізійні питання укладання та розірвання шлюбу з іноземним елементом .

Практичні завдання:

Задача 1

Подружжя Петрових під час укладання шлюбного договору вирішило відмовитися від обов'язку щодо взаємного утримання у разі розірвання шлюбу, встановивши, що аліментних зобов'язань один перед одним у них не буде, незалежно від підстав розлучення. Проте нотаріус відмовився засвідчити їх шлюбний договір, заявивши, що він не відповідає вимогам закону.

Питання:

Дайте оцінку діям нотаріуса. Чи має право подружжя під час укладання шлюбного договору передбачати відмову від взаємної матеріальної підтримки у разі розірвання шлюбу?

Задача 2

Громадянка України Коваленко і громадянин Швеції Cундквіст подали в один з органів РАЦСу м. Києва за місцем проживання Коваленко заяву про укладання шлюбу. При цьому Сундквіст пред'явив документ, що засвідчує його особу, без офіційно завіреного перекладу на українську мову. Довідки про сімейний стан і яких-небудь інших документів ним пред'явлено не було. У зв'язку з цим працівники органу РАЦСу запропонували громадянину Сундзвісту надати довідку, видану компетентним органом Швеції і легалізовану у відповідній консульській установі України, про те, що він не перебуває в іншому шлюбі, а також зробити і нотаріально завірити її переклад.

Питання:

Чи правомірна ця вимога? Які документи необхідно пред'являти іноземним громадянам при державній реєстрації шлюбу?

Тестові завдання

Тест 1

Подружжя може подати до суду сумісну заяву про розлучення,

а) якщо вони не мають дітей;

б) ні, таку заяву вони можуть подати тільки в РАГС;

в) так, якщо вони мають дітей, разом з письмовим договором про те, з ким з подружжя проживатимуть діти, яку участь в забезпеченні умов їх життя братимуть той з батьків, хто проживатиме окремо.

Тест 2

Шлюб реєструється після спливу

а) трьох місяців від дня подання особами заяви про реєстрацию шлюбу;

б) одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацию шлюбу;

в) у день подання особами заяви про реєстрацию шлюбу або у будь-який інший день за бажанням наречених.

Тест 3

Роздільним є майно подружжя:

а) подароване та успадковане одному з подружжя за час шлюбу;

б) речи для професійних занять;

в) заработна плата, пенсія, стипендія.

Тест 4

Аліменти за виконавчим листом за час, що минув, можуть бути стягнуті:

а) не більш як за три роки;

б) не більш як за п'ять років;

в) не більш як за шість місяців.

Методичні рекомендації

1. Відповідно до вимог ч.1 ст. 75 СК України дружина та чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Вирішення питання щодо конкретних способів такої підтримки безпосередньо залежить від подружжя. Разом із тим, законодавство передбачає певні правові механізми, які забезпечують право кожного з подружжя на утримання. 

Аналіз СК України свідчить, що він містить три групи правових норм, які визначають умови та порядок реалізації права подружжя наутримання: норми, які визначають загальні умови надання утримання одному зподружжя (статті 75—83 СК України); норми, що встановлюють право дружини на утримання під час вагітності та права чоловіка та жінки у разі проживання з ними дитини (статті 84—88 СК України); норми, що визначають право на утримання того з подружжя, із яким проживає дитина-інвалід (ст. 88 СК України). У такому аспекті і необхідно розглянути у контрольній роботі перше теоретичне питання. У першу чергу на підставі аналізу норми ч. 2 ст. 75 СК України целесообразно визначити та розкрити загальні правила щодо взаємного утримання подружжя, розкривши у контрольній роботі питання про те, кто із подружжя визнається непрацездатним та потребующим матеріальній допомозі (нужденність), а також як визнається здатність другого зподружжя надати матеріальну допомогу. Слід звернути увагу, що СК України чітко визначає умови, за наявності яких один із подружжя може вважатися таким, що потребує матеріальній допомозі. Це випадки, коли його доходи (заробітна платня, пенсія, доходи від використання майна тощо) не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. 4 ст. 75 СК України). У контрольній роботі слід розглянути спеціальні правила щодо визначення права на утримання колишнього подружжя, тобто осіб, які розірвали шлюб (ст. 76 СК України). Суд визначає розмір аліментів, які надаються одному з подружжя (колишньому подружжю). При цьому він враховує різні обставини, що мають істотне значення, які необхіно визначити у роботі.

Згідно з ч. 3 ст. 80 СК України розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом зменшений або збільшений за рішенням суду. Студентам необхідно розкрити підстави та порядок таких дій. Крім того, законодавство встановлює випадки, за яких одному з подружжя не буде надаватися утримання, коли право може бути обмежено строком, а також коли право одного з подружжя на утримання може бути припинене, що також повінно бути відображено у змісті контрольної роботи.

Студенти повінні розглянути і спеціальні правила щодо утримання одного з подружжя у разі проживання з ним дитини: а) право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини (статті 84, 85 СК України); б) право чоловіка на утримання у разі проживання з ним дитини (статті 86, 87 СК України), а також спеціальні умови надання утримання одному з подружжя пов'язані з фактом проживання з ним дитини-інваліда (ст. 88 СК України).

Слід звернути на увагу студентів, що права та обов'язки подружжя з утримання можуть виникати не тільки із закону, а й встановлюватися договором. СК України безпосередньо називає два види договорів подружжя, які пов'язані з їх взаємним утриманням: а) договір подружжя про надання утримання (ст. 78 СК України); б) договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати (ст. 89 СК України). Договір подружжя про надання утримання укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а тому при викладення матеріалу студентам зауважено користуватися, крім норм СК України і ЦПК України, також нормами Закону України «Про нотаріат» та нормами Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом М. Ю. України №296/5 від 22.02 2012.

2. Розглядаючи друге питання, слід зазначити, що сімейні відносини, обтяжені іноземним елементом, надзвичайно поширені. Проблема застосування іноземних законів, визнання в Україні актів цивільного стану, зареєстрованих за законами іноземних держав, або іноземних судових рішень виникає в багатьох ситуаціях. Зокрема, до таких відносин належать укладення чи розірвання шлюбу з іноземним громадянином на території України, укладення шлюбу громадянами України за її межами тощо. Розгляд проблеми про колізійні питання укладання та розірвання шлюбу з іноземним елементом ускладнюється відсутністю єдності в правовому регулюванні сімейних відносин матеріально-правовими нормами різних держав. Це зумовлено тим, що на формування національного законодавства кожної держави, включаючи і сімейне, впливають соціально-економічні, релігійні, побутові особливості, що в свою чергу породжує колізії, як тільки сімейні відносини ускладнюються іноземним елементом.

Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, встановлює Закон України «Про міжнародне приватне право», у якому колізійним нормам сімейного права присвячено окремий Розділ VIІІ.

Відповідно до п.2 ст. 1 вищезазначеного Закону іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Таким чином, аналізуючи дане питання, потрібно розкривати питання укладання та розірвання шлюбу з іноземним елементом, як відносини, суб'єктами (суб'єктом) яких є іноземці або апатриди ( Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»), або виникнення, зміна, припинення яких пов'язані з юридичним фактом, що має місце за кордоном.

Студенти повинні звернути увагу на те, що розгляд питання про правове регулювання сімейних відносин щодо укладання та розірвання шлюбу з іноземним елементом пов’язано з проблемою «колізії законів», яку необхідно проаналізувати у контрольної роботі. 

Відповідно до п.2 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.

Таким чином, колізійна норма сімейного права - це норма, що визначає, право якої держави має бути застосоване до відповідних сімейних відносин з іноземним елементом. Так, наприклад, коли на території України укладається шлюб між особами, що мають громадянство різних держав, виникає комплекс питань, зокрема, за яким законодавством має відбуватися процедура оформлення шлюбу і яких умов слід дотримуватися при цьому. Від правильного вирішення цього колізійного питання цілком залежать конкретні правові наслідки: чи буде вважатися шлюб, укладений, наприклад, за законодавством України, дійсним і за її межами, чи він не отримає визнання в іншій державі. Слід зазначити, що колізійні норми можуть міститися або в актах національного законодавства країни, або в міжнародно-правових актах (міжнародних конвенціях, угодах і договорах), що входять до системи національного законодавства даної держави. З огляду на значне число нормативно-правових актів, що містять колізійні норми сімейного права, цілком можливою є ситуація, коли зазначені норми (з різних правових джерел) будуть відрізнятися між собою. У контрольній роботі варто розв'язати це важливе питання у аспекті правового аналізу норм ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 13 СК України, ч. 1, ч.2 ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори України».

Таким чином, при вирішенні колізійних питань укладання та розірвання шлюбу з іноземним елементом важливо правильно вибрати застосовне право. Відповідно до статті 56 Закону України "Про міжнародне приватне право" (Закон), форма і порядок укладення шлюбу між громадянином України та іноземцем визначаються правом України.

Порядок реєстрації шлюбу на Україні регулюється, в першу чергу, СК України, Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану на Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52 / 5.

Студентам необхідно знати, що таке "консульський шлюб", якій також необхідно розкрити у контрольній роботі, на підстави аналізу не тільки норм Закону України «Про міжнародні договори України», але й норм міжнародного права, наприклад, норм Віденської Конвенції про консульські зносини ООН.

Порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, також має ряд особливостей. Основним у цьому питанні є визначення закону, відповідно до якого буде проводитися розірвання шлюбу. Розкриваючи це питання необхідно зробити аналіз норм міжнародного права, СК України , Закону України "Про міжнародне приватне право", Цивільного процесуального кодексу України, а також доцільно враховувати рекомендації Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року № 11.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА

1. Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Віденська Конвенція про консульські відносини ООНвід 24.04.1963 [Електронний ресурс]: вебсайт Верховной Ради України.-

Режим доступу : http: // zakon4.rada.gov.ua/show/995_047/page.

3. Конвенція про згоду на вступ у шлюб, мінімальний шлюбний вік і реєстрацію шлюбів 1962 р. [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВРУ. - Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_047/page.

4. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладена між державами – членами СНД 22 січня 1993р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. І - К., 1996. – 367 с.

5. Сімейний кодекс України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – ст.135.

6. Гражданский кодекс Украины: Закон Украины от 16.01.2003 г. // Официальный вестник Украины. — 2003. — № 11. — С. 461.

7. Цивільний процесуальний Кодекс України: Закон України // Відомості Верховної Ради України – 2004. - № 40-41, 42. - Ст. 492

8. Про судоустрій і статус суддів: закон України від 7 липня 2010 р. // Офіційний вісник України - 2010 р. - № 55/1 – Ст. 1900.

9. Про державну реєстрацію актів цивільного стану: Закон України від 01.07.2010 року № 2398- VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 38. - Ст. 509. Про прокуратуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №53. – Ст.793.

10. Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 року № 1064 // Офіційний Вісник України. – 2007. – № 65. – Ст. 2516.

11. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11.12.2003 № 1382 - ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232.

12. Про нотаріат: Закон України 02.09.1993 року № 3425-ХІІ //

13. Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383. 

14. Про міжнародне приватне право: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2005.-№ 32.- ст.422.

15. Про громадянство: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР).- 2001.- № 13. - Ст. 65.

16. Про міжнародні договори: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2004. - № 50. - Ст. 540.

17. Про виконавче провадження: Закон України //Відомості Верховної Ради України – 1999. - № 24. - Ст. 207.

18. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, №296/5 від 22.02 2012 [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВРУ. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0808-12

19. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 //[Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

20. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 //[Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

ЛІТЕРАТУРА

1. Жилінкова І. Сфера застосування та класифікації договорів у сучасному сімейному праві // Право України. - 2012. - № 9. – с. 206 – 214.

2. Єгорова О. (Білорусь) Іноземний елемент і національне право: форми нормативної взаємодії. / О. Єгорова// Право України. - 2013. - № 3-4. – с. 223-235.

3. Давидова Н. Сімейні особисті права у США. / Н. Давидова // Право України. - 2012. - № 7. – с. 192 – 200.

4. Телусієвич П. Зміст положень про шлюбний союз у сімейному праві Польщі. / П. Телусієвич // Право України. - 2012. - № 8. – с. 234 – 243.

5. Телусієвич П. Сімейна власність у польскому сімейному праві: аналіз проблеми. / П. Телусієвич // Право України. - 2012. - № 7. – с. 201 – 208.

6. Сімейне право Україні: підручник /За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2012.- 348с.

7. Давидова Н. Сімейні особисті права у США. / Н. Давидова // Право України. - 2012. - № 7. – с. 192 – 200.

8. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України. Станом на 01.09.2011 р./ Булеца С.Б., Іванов Ю.Ф., Ієвіня О.В., та ін. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2011. - 428 с.

9. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

10. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Є.О. Харитонова, Н.Ю. Голубєвої. -К.: Істина, 2010. - 320 с.

11. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

12. Сімейне право України: підручник / Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.. За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2009. - 288 с.

13. Науково-практичний коментар до сімейного кодексу України / За ред. Ю.С.Червоного. – К., 2009 - с. 365-383.

14. Ромовська З.В. Українське сімейне право: Підручник / Зорислава Ромовська. – К.: Правова єдність, 2009. – 500 с.

15. Дякович М. М. Сімейне право: Навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / [М. М. Дякович]. - К.: Правова єдність, 2009. - 512 с.

16. Мироненко В.П. Сімейне право України: підручник / В.П. Мироненко, С.А. Пилипенко; [за заг. ред. В.П. Мироненко]. - К.: Правова єдність, 2008. - 477 с.

17. Казаков С. В. Алиментные отношения / Казаков С. В. – М. : ГроссМедиа, 2005. – 256 с.

18. Майданик Р. А. Договори про утримання подружжя та дітей / Р. А. Майданик // Аномалії в цивільному праві України : навч.-практ. посіб. / відп. ред. Р. А. Майданик. – К. : Юстініан, 2007. – 912 с.

19. Маломуж О. Аліментні зобов’язання / О. Маломуж // Юридичний вісник України. – 2004. – № 18–19.

20. Мічурін Є. Особливості реалізації прав та обов’язків подружжя з надання утримання / Є. Мічурін // Юридичний журнал. – 2004. – № 7 (25).

21. Щеренко М. В. Алименты / М. В. Щеренко. – М. : Информцентр ХХІ века, 2005. – 80 с.

22. Атрохова Е. С. Брачный контракт. Гарантия семейного счастья / Е. С. Атрохова, А. С. Гаспарян. – Ростов на Дону : Феникс, 2004. – 288 с.

23. Жилинкова И. Условия брачного договора, определяющие правовой режим имущества супругов / И. Жилинкова // МЕН. – 2006. – № 1 (25).

24. Жилинкова И. В. Брачный договор / Жилинкова И. В. – Харков : Ксилон, 2005. – 174 с.

25. Лепех С. М. Виникнення грошових зобов’язань за сімейно-правовими договорами / С. М. Лепех // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : Матеріали ХІІ регіональної наук.-практ. конф. (9–10 лютого 2006 р.) – Львів : Юрид. ф-т ЛНУ ім. Івана Франка, 2006.

26. Лепех С. М. Переваги та недоліки договірного регулювання майнових відносин за Сімейним кодексом України 2002 року / Молодь у юридичній науці : зб. тез доповідей Міжн. наук. конф. [«Треті осінні юридичні читання»] / С. М. Лепех. – Хмельницький : Вид-во ХУУП, 2004.

27. Лепех С. М. Підстави, порядок та правові наслідки відмови від договору / С. М. Лепех // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІ регіональної наук.-практ. конф. (3–4 лютого 2005 р.) – Львів : Юрид. ф-т ЛНУ ім. Івана Франка, 2005.

28. Лепех С. М. Проблеми реалізації прав на укладення та розірвання шлюбного договору / С. М. Лепех // Вісник Львівського національного університету. – 2008. – № 47. 

29. Новохатська Я. Щодо правової природи шлюбу // Право України. – 2007. – № 4. – С. 133-135.

ВАРІАНТ 12

Теоретичні завдання:

1. Загальні підстави виникнення прав і обов’язків батьків та дітей.

2. Договір як джерело сімейно-правових норм.

Практичні завдання:

Задача 1

Після народження дочки Т. Миколаєва відчула погіршення стану здоров'я, у зв'язку з чим була влаштована на стаціонарне лікування в лікарню, і не змогла самостійно зробити заяву про народження дитини до органу РАЦСу. З'ясувалося, що орієнтовний термін її лікування становитиме близько двох місяців. Чоловік Миколаєвої перебував v тривалому службовому відрядженні, а інших близьких родичів у неї за місцем народження дитини і лікування не було. Через два тижні після початку лікування знайома Миколаєвої подала за її проханням до органу РАЦСу заяву про реєстрацію народження Миколаєвою дитини, пред'явивши при цьому довідку медичної установи про народження дитини і документи, що посвідчували особу батьків дитини. Проте працівники органу РАЦСу відмовили у прийнятті заяви про реєстрацію народження дитини, закадавши особистого звернення Миколаєвої після закінчення лікування незалежно від його тривалості.

Питання:

Дайте правову оцінку діям працівників органу РАЦСу. Як вони повинні були вчинити в такій ситуації? Чи встановлений законом термін державної реєстрації народження дитини?

Задача 2

Горюнов і Краснова працювали в одній установі, де познайомилися, полюбили один одного і вирішили одружитися. За порадою друзів вони ще до державної реєстрації шлюбу уклали шлюбний договір і завірили його підписом керівника установи за місцем роботи. У договорі вони передбачили взаємні майнові права й обов'язки тільки на перші два роки шлюбу.

Через рік після одруження Краснова з розмови зі знайомим юристом дізналася, що закон вимагає дотримання нотаріальної форми шлюбного договору. Одночасно їй стало відомо, що шлюбний договір може бути укладений без зазначення терміну його дії. Тоді вона запропонувала чоловіку розірвати колишній шлюбний договір та укласти новий (безстроковий) і засвідчити його в нотаріальній конторі. Чоловік не погодився з її пропозиціями, пояснивши, що, на його думку, посвідчення шлюбного договору за місцем роботи прирівнюється до нотаріального, а укладання шлюбного договору без зазначення терміну дії не допускається законом. У зв'язку з цим між подружжям виникла суперечка.

Питання:

Чи допускається законом укладання шлюбного договору без зазначення терміну (безстрокового договору) або тільки на певний термін (строкового договору)? Який порядок розірвання шлюбного договору? Які наслідки недотримання нотаріальної форми шлюбного договору?

Тестові завдання

Тест 1

Встановлений судом режим окремого проживання подружжя:

а) не може бути більш 5 років;

б) не може бути більш 3 років;

в) є необмеженим.

Тест 2

Якщо шлюб був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, то

а) він може бути визнаний недійсним;

б) є недійсним;

в) визнається недійсним за рішенням суду.

Тест 3

Поділ спільного майна подружжя може бути здійснено:

а) за рішенням органу опіки та піклування;

б) у добровільному порядку;

в) у судовому порядку.

Тест 4

У шлюбному договорі може бути визначено:

а) правовий режим майна;

б) особисті відносини подружжя;

в) питання виховання дітей.

Методичні рекомендації

1. Народження дитини приводить до виникнення спорідненого зв'язку між нею і її матір'ю та батьком. Аналіз сімейного законодавства свідчить, що існує різний порядок визначення походження дитини, якій залежить від різних правових підстав. Студенти повинні знати, які підстави та який порядок визначення походження дитини закріплено у сімейному законодавстві України.

Під час визначення походження дитини слід звернути увагу на такі моменти:

визначення походження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі;

визначення походження дитини від батьків, які пеперебувають у шлюбі;

визначення походження дитини від батька, матері при штучному заплідненні та імплантації зародка;

визначення походження дитини від батька у разі реєстрації повторного шлюбу з її матір'ю;

визначення походження дитини у разі реєстрації повторного шлюбу з її матір'ю;

визначення походження дитини за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини;

визнання батьківства за рішенням суду.

Ці питання регулюються ст. 122 - 134 СК України.

Важливе значення має питання оспорювання батьківства (ст. 136 - 140 СК України). Вивчаючи це питання, студенти повинні звернути увагу на строки позовної давності. Строк позовної давності не застосовується до вимоги чоловіка про виключення його як батька з актового запису про народження дитини, до вимоги про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини. До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини і до вимоги про визнання материнства встановлюється строк позовної давності в один рік.

2. Відповідно до вимог ст. 9 СК України подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім'ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства. Особи, які проживають однією сім'єю, а також родичі за походженням, відносини яких не врегульовані цим Кодексом, можуть врегулювати свої сімейні (родинні) відносини за договором, який має бути укладений у письмовій формі.

Таким чином, при розгляду другого питання про договір як джерело сімейно-правових норм, необхідно звернути увагу, що такий договір є обов'язковим до виконання, якщо він не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів України та моральним засадам суспільства. Тобто, дані норми передбачають можливість регулювання сімейних відносин не тільки нормами законодавства, але і домовленістю сторін. Слід зазначити, що вищезазначена стаття СК України стосується саме договірного регулювання сімейних відносин. Укладення між членами сім'ї інших договорів (купівлі-продажу, дарування, найму, позики, зберігання тощо), регулюється нормами Цивільного кодексу України.

Слід зазначити, що частина 1 ст. 9 СК України надає можливість укладати між собою договори особам, відносини між якими регулюються Сімейним кодексом. До таких осіб відносяться подружжя, батько та матір дитини, інші члени сім'ї, зокрема мачуха, вітчим, які проживають однією сім'єю з малолітніми або неповнолітніми пасинком, падчеркою, а також родичі, під якими розуміються баба, дід, прабаба, прадід, повнорідні брат і сестра (п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3»Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів).

Особи, відносини між якими регулюються Сімейним кодексом, можуть укладати між собою як поіменовані договори (тобто такі, які прямо передбачені СК), так і не поіменовані договори, які прямо СК не передбачені. У контрольній роботи на підставі аналізу норм СК України треба визначити, які договори можуть бути укладені Так Сімейним кодексом передбачена можливість укладення між особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також між подружжям.

Окремим видом договорів в сімейному праві є договір про патронат (ст. 252 СК), який укладається між органом опіки та піклування та патронатним вихователем про дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, на виховання у сім'ю патронатного вихователя.

У контрольній роботі слід визначити, якім умовам мають обов'язково відповідати непоіменовані сімейні договори (наприклад, договір між дідом та онуком про утримання). Крім того, підлягають аналізу й основні правила укладення договорів між особами, відносини яких не врегульовані Сімейним кодексом. Мова йдеться про родичів за походженням, а також про інших осіб, які мають сімейні відносини, які не підпадають під регулювання Сімейним кодексом (наприклад, відносини між жінкою та чоловіком, які проживають однією сім'єю, але без реєстрації шлюбу). Слід звернути увагу і на форму сімейних договорів, недотримання вимог закону тягнутиме за собою визнання таких договорів недійсними, а тому при викладення матеріалу студентам зауважено користуватися, крім норм СК України і ЦК України, також нормами Закону України «Про нотаріат» та нормами Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом М Ю України №296/5 від 22.02 2012. Крім того, при виконанні контрольної роботи слід звернути увагу й на матеріали судової практики, зокрема, на роз’яснення, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», а також у Постанові Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА

1. Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Декларація про соціальні та правові принципи щодо захисту та благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному та міжнародному рівнях, прийнята Резолюцією ГА ООН 41/85 від 13 грудня 1986 року.

3. Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 року (дата набуття чинності для України – 27.09.1991 року).

4. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладена між державами – членами СНД 22 січня 1993р. // Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. І - К., 1996. – 367 с.

5. Сімейний кодекс України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – ст.135.

6. Гражданский кодекс Украины: Закон Украины от 16.01.2003 г. // Официальный вестник Украины. — 2003. — № 11. — С. 461.

7. Цивільний процесуальний Кодекс України: Закон України // Відомості Верховної Ради України – 2004. - № 40-41, 42. - Ст. 492

8. Про судоустрій і статус суддів: закон України від 7 липня 2010 р. // Офіційний вісник України - 2010 р. - № 55/1 – Ст. 1900.

9. Про державну реєстрацію актів цивільного стану: Закон України від 01.07.2010 року № 2398- VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 38. - Ст. 509. Про прокуратуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №53. – Ст.793.

10. Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 року № 1064 // Офіційний Вісник України. – 2007. – № 65. – Ст. 2516.

11. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11.12.2003 № 1382 - ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232.

12. Про нотаріат: Закон України 02.09.1993 року № 3425-ХІІ //

13. Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383. 

14. Про міжнародне приватне право: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2005.-№ 32.- ст.422.

15. Про охорону дитинства : Закон України // Відомості Верховної Ради України.-2001.- № 30.- ст.142.

16. Про виконавче провадження: Закон України //Відомості Верховної Ради України – 1999. - № 24. - Ст. 207.

17. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, №296/5 від 22.02 2012 [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВРУ. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0808-12

18. Про затвердження Умов та порядку штучного запліднення та імплантації ембріона (ембріонів) та методів їх проведення: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 04.02.1997 року № 24 // Офіційний Вісник України. – 1997. – №10.

19. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 //[Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

20. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3// [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

21. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 //[Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

22. Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3. [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт ВСУ. - Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.

ЛІТЕРАТУРА

1. Красицька Л. Про поняття батьківских прав // Право України. - 2012. - № 5. – с. 227 – 233.

2. Жилінкова І. Сфера застосування та класифікації договорів у сучасному сімейному праві. / І. Жилінкова // Право України. - 2012. - № 9. – с. 206 – 214.

3. Майданик Р. Договір про сурогатне материнство за українським правом: питання теорії та практики. / Р. Майданик // Право України. - 2012. - № 9. – с. 215 – 225.

4. Сімейне право Україні: підручник /За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2012.- 348с.

5. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України. Станом на 01.09.2011 р./ Булеца С.Б., Іванов Ю.Ф., Ієвіня О.В., та ін. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2011. - 428 с.

6. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

7. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Є.О. Харитонова, Н.Ю. Голубєвої. -К.: Істина, 2010. - 320 с.

8. Цивільне та сімейне право України: Підруч. / За ред. Харитонова Є. О., Голубєвої Н. Ю. - К.: Правова єдність, 2010. - 968 с.

9. Сімейне право України: підручник / Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.. За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2009. - 288 с.

10. Науково-практичний коментар до сімейного кодексу України / За ред. Ю.С.Червоного. – К., 2009 - с. 365-383.

11. Драгнєвіч Л. Сутність і ретроспектива становлення та розвитку шлюбно-сімейних правовідносин в Україні // Підприємство, господарство і право. – 2009. – № 1. – С. 40-42.

12. Ромовська З.В. Українське сімейне право: Підручник / Зорислава Ромовська. – К.: Правова єдність, 2009. – 500 с.

13. Дякович М. М. Сімейне право: Навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / [М. М. Дякович]. - К.: Правова єдність, 2009. - 512 с.

14. Мироненко В.П. Сімейне право України: підручник / В.П. Мироненко, С.А. Пилипенко; [за заг. ред. В.П. Мироненко]. - К.: Правова єдність, 2008. - 477 с.

15. Жилинкова И. Условия брачного договора, определяющие правовой режим имущества супругов / И. Жилинкова // МЕН. – 2006. – № 1 (25).

16. Жилинкова И. В. Брачный договор / Жилинкова И. В. – Харков : Ксилон, 2005. – 174 с.

17. Жилинкова И. В. Право собственности супругов : [монография] / Жилинкова И. В. – Xарьков : Ксилон, 1997. – 236 с.

18. Жилинкова И .В. Правовой режим имущества членов семьи : [монография] / Калітенко О. М. Особисті відносини подружжя та відносини подружжя стосовно їх майна: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03-Цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право / О. М. Калітенко. – Харків, 2001. – 20 с.

19. Козлов С. Шлюбний договір : прагматизм чи необхідність / С. Козлов // Юридична газета. – 2005. – № 6. Коли домовляються двоє... (шлюбний контракт) // Нотар. – 2000. – № 4.

20. Кондратова В. Деякі практичні аспекти, пов’язані з укладенням шлюбного договору / В. Кондратова // Юридичний журнал. – 2004. – № 7.

21. Левківський Б. К. Особисті немайнові права та обов’язки членів сім’ї : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право» / Б. К. Левківський. – К., 2004. – 20 с.

22. Лепех С. М. Виникнення грошових зобов’язань за сімейно-правовими договорами / С. М. Лепех // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : Матеріали ХІІ регіональної наук.-практ. конф. (9–10 лютого 2006 р.) – Львів : Юрид. ф-т ЛНУ ім. Івана Франка, 2006.

23. Лепех С. М. Переваги та недоліки договірного регулювання майнових відносин за Сімейним кодексом України 2002 року / Молодь у юридичній науці : зб. тез доповідей Міжн. наук. конф. [«Треті осінні юридичні читання»] / С. М. Лепех. – Хмельницький : Вид-во ХУУП, 2004.

24. Лепех С. М. Підстави, порядок та правові наслідки відмови від договору / С. М. Лепех // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІ регіональної наук.-практ. конф. (3–4 лютого 2005 р.) – Львів : Юрид. ф-т ЛНУ ім. Івана Франка, 2005.

25. Лепех С. М. Проблеми реалізації прав на укладення та розірвання шлюбного договору / С. М. Лепех // Вісник Львівського національного університету. – 2008. – № 47. 

26. Лепех С. М. Особливості укладення одним із подружжя банківських договорів / С. М. Лепех // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХVІ регіональної наук.-практ. конф. (8–9 лютого 2010 р.) – Львів : Юрид. ф-т ЛНУ ім. Івана Франка, 2010. Луць В. Окремі аспекти регулювання відносин спільної власності за цивільним та сімейним законодавством України / В. Луць, А. Гриняк // Юридична Україна. – 2008. – № 8.

27. Новохатська Я. Щодо правової природи шлюбу // Право України. – 2007. – № 4. – С. 133-135.

28. Афанасьева И. В. Правовое регулирование суррогатного материнства / И. В. Афанасьева // Медицинское право. – 2007. – № 2. Ватрас В. Суб’єктний склад правовідносин щодо імплантації ембріона дитини жінці із генетичного матеріалу подружжя / В. Ватрас // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : Матеріали ІХ регіональної наук.-практ. конф. (13–14 лютого 2003 р.). – Львів : Юрид. ф-т ЛНУ ім. Івана Франка, 2003.

29. Гурська Т. Охорона здоров’я і репродуктивні права жінок (цивільно-правовий аспект) / Т. Гурська // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 2. Гурська Т. Право жінок на охорону репродуктивного здоров’я / Т. Гурська // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. – № 2.

30. Красицька Л. Оспорювання батьківства / Л. Красицька // Юридична Україна. – 2008. – № 7.

31. Михальчук О. Правове регулювання сурогатного материнства в Україні / О. Михальчук // Юридичний журнал. – 2007. – № 11. Стефанчук Р. О. Особисті немайнові права фізичних осіб (поняття, зміст, система, особливості здійснення та захисту) : [монографія] / відп. ред. Я. М. Шевченко / Р. О. Стефанчук. – К. : КНТ, 2008. – 626 с.

ВАРІАНТ 13

Теоретичні завдання:

1. Визначення походження дитини від батьків, які не перебувають у шлюбі між собою.

2. Колізійні питання усиновлення.

Практичні завдання:

Задача 1

У травні 2005 р. 3. Сизов звернувся до суду з позовом до Р. Сизової про анулювання запису про батьківство у свідоцтві про народження Віталія Сизова. Сторони перебували у фактичних шлюбних стосунках упродовж двох років, а потім у жовтні 2002 р. зареєстрували шлюб. Через два місяці Сизов виїхав на постійну роботу до м. Рівного, більше до Києва не повертався, до відновлення шлюбних стосунків із Сизовою, як і до розірвання шлюбу, ніяких заходів не вживав. 20 травня 2004 р. у відповідачки народився син Віталій, батьком якого у свідоцтві про народження за вказівкою матері дитини на підставі свідоцтва про шлюб був записаний позивач Сизов.

У суді відповідачка пояснила, що у вересні 2003 р. вона перебувала у відрядженні до м. Рівного, де мала декілька зустрічей з чоловіком, і що Віталій є його сином. Сизов заперечував інтимну близькість і взагалі будь-які стосунки з відповідачкою з часу свого від'їзду з Києва, де проживала сім'я.

Питання:

Чи підлягає позов Сизова задоволенню?

Задача 2

У 1994 р. громадянин РФ З.Е. Груздєв одружився з громадянкою України А.Б. Вовк, після чого подружжя стало проживати за місцем постійного проживання Груздева в м. Калузі. Після реєстрації шлюбу Вовк узяла прізвище чоловіка, проте громадянство не змінила. У 1998 р. Груздєви вирішили усиновити малолітнього племінника дружини, що залишився сиротою, який живе в м. Донецьку і є громадянином України. Вони звернулися за необхідними роз'ясненнями до органу управління освітою за місцем свого проживання. В органі управління освітою подружжю Груздевих пояснили, що вони повинні одержати згоду на усиновлення самої дитини і компетентного державного органу України, після чого направити всі необхідні документи за місцем проживання усиновлюваного у м. Донецьк для ухвалення остаточного рішення відповідно до законодавства України.

Питання:

Законодавством якої держави (Російської Федерації або України) слід керуватися в цьому разі? Установи якої держави (Російської Федерації або України) компетентні при усиновленні в наведеній ситуації? Які порядок і умови усиновлення неповнолітніх дітей з участю громадян держав — членів СНД (у відповіді пошліться на ст. 37 Конвенції про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах)? Чи правильні роз'яснення дано подружжю Груздевих в органі управління освітою?

Тестові завдання

Тест 1

Шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбу,

а) визнається недійсним за рішенням суду;

б) є недійсним;

в) может бути визнаний недійсним за рішенням суду.

Тест 2

У разі смерті одного з подружжя або оголошення його померлим:

а) шлюб припиняється;

б) шлюб припиняється внаслідок його розірвання;

в) шлюб припиняється за рішенням органу РАГСа;

г) шлюб припиняється за рішенням суду.

Тест 3

Право на утримання один з подружжя набуває за наявності таких підстав:

а) непрацездатність одного з подружжя;

б) здатність другого подружжя надати матеріальну допомогу;

в) перебування на утриманні одного з подружжя.

Тест 4

Початок дії шлюбного договору, укладеного подружжям:

а) з дня реєстрації шлюбу органом РАЦСу;

б) у день його нотаріального посвідчення;

в) з дня, вказаного в договорі.

Методичні рекомендації

1. Народження дитини приводить до виникнення спорідненого зв'язку між нею і її матір'ю та батьком. Аналіз сімейного законодавства свідчить, що існує різний порядок визначення походження дитини, якій залежить від того,чи перебувають батьки дитини у шлюбі між собою, чи вони не перебувають у шлюбі між собою. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, може відбуватися: - за спільною заявою матері та батька дитини (ст. 126 СК України); України); - у судовому порядку (ст. 128 СК України). Отже, законодавець закріплює два порядки визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою: - добровільний; - судовий.

У контрольній роботі необхідно надати характеристику цим двом порядкам визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.

Спільна заява жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, про реєстрацію їх матір'ю та батьком дитини (ст. 126 СК України) свідчить про добровільність їх рішення. Й тому реєстрація походження дитини проводиться в органах реєстрації актів цивільного стану без будь-яких попередніх процедур, зокрема судового розгляду. Студенти повинні знати, який порядок подання заяви, які документи слід подавати до органу РАЦСу для реєстрації народження дитини, які правові зв'язки виникають між дитиною і батьками. Слід зазначити, що визнання батьківства - це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак, одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подача до органів РАЦС спільної заяви матери дитини та чоловіка, якій вважає себе батьком цієї дитини.

Визначення батьківства за рішенням суду (ст. 128 СК України) проводиться за наявності спору щодо особи, яка є батьком дитини. Ситуації, в яких батьківство встановлюються в судовому порядку, мають місце, коли чоловік не визнає себе батьком дитини й, навпаки, коли чоловік вважає себе батьком дитини, а цей факт оспорюється.

Слід звернути увагу студентів, що у ст. 128 СК України по-новому вирішується питання щодо визначення батьківства за рішенням суду у порівнянні зі ст. 53 КпШС УРСР . Відповідно до вимог ч. 2 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства можуть слугувати будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Таким чином, у СК України скасовано обмеження щодо засобів доказування батьківства дитини, які були закріплено у КпШС УРСР. Важливе значення для правильного та однозначного застування норм СК України про визнання батьківства має постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", якій визначає, що за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми Сімейного кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 р. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК. При розгляді справ названих категорій суди мають ураховувати, що відповідно до п. 2 розд. VII "Прикінцеві положення" СК норми законодавства, які регулювали шлюбно-сімейні правовідносини, втратили чинність із 1 січня 2004 р., за винятком норм розд. V "Акти громадянського стану" Кодексу про шлюб та сім'ю України (далі - КпШС), які зберігали чинність у частині, що не суперечить СК, до прийняття спеціального закону. Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.

Слід звернути увагу студентів, що найбільш дискусійним питанням є проблема судових експертиз, як доказів у справах про визначення походження дитини, яку необхідно розглянути у контрольній роботі. За результатами проведення судово-біологічної (генетичної) експертизи із застуванням методики генотипоскопії (аналізу ДНК) експерти можуть визначити батьківство із ймовірністю до 99,9 відсотків або дійти висновку про його виключення. Дійти висновку про виключення батьківства можливо і на підставі судово-імунологічної експертизи (експертизи крові), або судово-медичної експертизи, яка б визначила здатність особи до зачаття дитини. Однак, експертиза ДНК, на сьогодні, є найбільш ефективним доказом, що підтверджує наявність чи відсутність батьківства особи щодо дитини.

Слід звернути увагу студентів, що у судовому порядку можуть також встановлюватися факт батьківства (материнства) та факт визнання батьківства. Ці справи розглядаються за правилами окремого провадження, а тому встановлення факту батьківства в судовому порядку необхідно відрізняти від визнання батьківства за рішенням суду. За рішенням суду може також бути встановлений й факт материнства (ст. 132 СК України). У контрольній роботі слід розглянути умови та порядок розгляду заяви про встановлення факту материнства.

Важливе значення має питання оспорювання батьківства (ст. 136—140 СК України). Вивчаючи це питання, студенти повинні звернути увагу на строки позовної давності.

2. Сімейні відносини, обтяжені іноземним елементом, надзвичайно поширені. Проблема застосування іноземних законів, визнання в Україні актів цивільного стану, зареєстрованих за законами іноземних держав, або іноземних судових рішень виникає в багатьох ситуаціях. Зокрема, до таких відносин належить і усиновлення дитини. Розглядаючи друге питання, студенти повинні звернути увагу на те, про правове регулювання усиновлення за участю іноземного суб’єкта  ускладнюється відсутністю єдності в правовому регулюванні сімейних відносин матеріально-правовими нормами різних держав, у результаті чого виникають колізійні питання. Саме на регулювання відносин подібного роду і розраховані норми, розміщені в Розділі VI СК України під назвою « Особливості усиновлення дітей громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями». Слід звернути увагу, що назва цього розділу«Особливості усиновлення за участю іноземців та осіб без громадянства» була змінена відповідно до Закону України № 3381- VI від 19.05.2011 «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо особливостей усиновлення окремих категорій дітей». Крім того, колізійним нормам сімейного права присвячено Розділ VIІІ Закон України «Про міжнародне приватне право», у якому стаття 69 окремо присвячено усиновленню.

Відповідно до п.2 ст. 1 вищезазначеного Закону іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави; Таким чином, аналізуючи дане питання, потрібно розкривати відносини щодо усиновлення з іноземним елементом як відносини, суб'єктами (суб'єктом) яких є іноземці або апатриди ( Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»), або виникнення, зміна, припинення яких пов'язані з юридичним фактом, що має місце за кордоном.

Слід зазначити, що розгляд питання про правове регулювання відносин щодо усиновлення за участю іноземного суб’єкта пов’язано з проблемою «колізії законів», яку необхідно проаналізувати у контрольної роботі.  Відповідно до п.2 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.

Таким чином, колізійна норма сімейного права - це норма, що визначає, право якої держави має бути застосоване до відповідних сімейних відносин з іноземним елементом. Від правильного вирішення цього колізійного питання цілком залежать конкретні правові наслідки. Слід зазначити, що колізійні норми можуть міститися або в актах національного законодавства країни, або в міжнародно-правових актах (міжнародних конвенціях, угодах і договорах), що входять до системи національного законодавства даної держави.. З огляду на значне число нормативно-правових актів, що містять колізійні норми сімейного права, цілком можливою є ситуація, коли зазначені норми (з різних правових джерел) будуть відрізнятися між собою. У контрольній роботі варто розв'язати це важливе питання у аспекті правового аналізу норм ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 13 СК України, ч. 1, ч.2 ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори України».

У контрольній роботі слід уважно проаналізувати не тільки норми ст. 282- 287 СК України, але і норми ст. 69 Закону України «Про міжнародне приватне право», якою визначені основні правила вирішення колізійних питань усиновлення та його скасування, здатності особи бути усиновлювачем, правові наслідки усиновлення або його припинення, а також нагляд та облік дітей за допомогою «особистого закону». Аналізуючи норми ст. 282-287 СК України, необхідно звернути увагу на зміни редакцій частини другої ст. 283 СК України, абзаца першого частини третьої ст. 283 СК України та ст. 286 СК України на підставі Закону України № 3381- VI від 19.05.2011 «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо особливостей усиновлення окремих категорій дітей».