Загальна схема класифікації суб’єктів підприємництва

Ознака класифікації	Види суб’єктів підприємництва за певною ознакою
Відношення до України	Суб’єкти – резиденти (створені громадянами чи за вимогами законодавства України)		Суб’єкти – не резиденти (створені не громадянами України або за законодавством інших держав)
Статус суб’єкту	Юридична особа		Фізична особа (підприємець)
			Колективна		Індивідуальна
			Кооператив, артіль		згідно з Податковим кодексом України
Суб’єкти – юридичні особи	Підприємства	Товариства			Об’єднання суб’єктів підприємництва
		Господарчі		Акціонерні
Різновиди суб’єктів	Індивідуальне Сімейне Приватне Колективне Сумісне Сумісне з іноземною часткою Унітарне державне Комунальне	ТОВ (з обмеженою відповідальністю) ТДВ (з додатковою відповідальністю) Повне Командитне		Приватне (закрите) Публічне (відкрите)	Асоціація Корпорація ФПГ (фінансово-промислова група) Концерн Консорціум Холдинг

До малих і середніх відносяться будь-які суб’єкти підприємництва, які можуть створюватися в різних організаційно-правових формах, але відповідають встановленим законодавством критеріями (ознакам). Індивідуальні підприємці здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, тому вони формально не можуть бути віднесені до якої-небудь організаційно-правової форми. Не відноситься до статусу юридичної особи організаційно-правова форма підприємництва як кооператив (артіль). Товариства утворюються як господарські або акціонерні.

Складні підприємницькі організації як об'єднання можуть створюватися в різних організаційно-правових формах, до яких належать: асоціації, корпорації, концерни, картелі, консорціуми, холдинги, фінансово-промислові групи, пули та ін.

Суб'єкти господарювання – юридичні особи – мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Суб'єкт підприємництва може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого або декількох діючих суб'єктів. Суб'єкти підприємництва можуть утворюватися шляхом примусового поділу або виділення одного суб'єкта з іншого за розпорядженням антимонопольних органів відповідно до антимонопольно-конкурентного законодавства України. Створення нових суб'єктів підприємництва здійснюється з додержанням вимог законодавства щодо підприємницької діяльності, антимонопольно-конкурентного законодавства та оформлюється відповідним до законодавства чином.

Установчими документами суб'єкта підприємництва є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (або положення) даного суб'єкта.

В установчих документах повинні бути зазначені:

найменування суб'єкта;

мета і предмет його господарської діяльності;

склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень;

порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків;

умови реорганізації або та ліквідації суб’єкта.

У засновницькому договорі засновники зобов'язуються:

утворити суб'єкт підприємництва;

визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення;

умови передачі йому свого майна;

порядок розподілу прибутків і збитків;

управління діяльністю суб'єкта та участі в ньому засновників;

порядок вибуття та входження нових засновників та інші умови його діяльності, які передбачені законом;

порядок реорганізації та ліквідації суб’єкта відповідно до закону.

Статут суб'єкта підприємництва повинен містити відомості:

про його найменування;

мету і предмет діяльності;

розмір і порядок утворення статутного та інших фондів;

порядок розподілу прибутків і збитків;

про органи управління і контролю і їх компетенцію;

про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта, а також інші відомості, пов'язані з особливостями вибраної організаційної форми створюваного суб'єкта підприємництва, передбачені законодавством.

Положенням про суб’єкт підприємництва визначається господарська компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб'єктів у випадках, визначених законом.

Статут (положення) затверджується власником майна засновником) суб'єкта підприємництва чи його представниками,органами місцевого самоврядування або іншими суб'єктами відповідно до закону.

Кожен суб’єкт підприємництва підлягає державній реєстрації у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій (ЄДРПО) як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом. Відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації.

Відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів підприємництва залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру.

Припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації – за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб-засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законодавством, – за рішенням суду.

У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта,що утворений внаслідок злиття. У разі приєднання одного або кількох суб'єктів підприємництва до іншого суб'єкта до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів.

У разі поділу суб'єкта підприємництва усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів підприємництва до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

У разі перетворення одного суб'єкта підприємництва в інший до новоутвореного суб'єкта переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта.

Суб'єкт підприємництва ліквідується:

за ініціативою його засновників чи власників;

у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався,чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено;

у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом;

у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкт підприємництва статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог законодавства.

Оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення діяльності індивідуального підприємця підлягає опублікуванню реєстраційним органом у спеціальному додатку до газети «Урядовий кур'єр» або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб'єкта підприємництва.