7. Від чого залежить абразивність осадових порід?

Абразивність гірських порід — здатність гірських порід зношувати тверді тіла, які контактують з ними (деталі машин, бурових доліт, інструменти тощо). Зумовлена в основному міцністю, розмірами і формою мінеральних зерен, що складають породу. Абразивність гірських порід оцінюють за ступенем зносу штифтів, стержнів, металевих кілець, які труться об поверхню порід при свердлінні або різанні, а також за ступенем стирання порід абразивними матеріалами. Абразивність гірських порід обумовлюється в основному двома властивостями гірської породи — межею міцності на стиснення окремих мінеральних зерен (σ_ст) та коефіцієнтом крихкості (К_кр). Тому коефіцієнт абразивності К_а визначають як добуток: К_а =σ_ст•К_кр. Крім того, застосовують емпіричні методи оцінки абразивності. За методикою Л. І. Барона і А. В. Кузнецова, показник абразивності гірських порід визначають як сумарну втрату маси (в мг) стандартного стержня, що обертається (з частотою 400 хв⁻¹), притиснутого до породи, при осьовому навантаженні 150 Н за час випробування (10 хв). За показником абразивності гірські породи поділяють на вісім класів. Показник абразивності становить для мармуру 400—500 мг, вапняку — 800—900 мг, граніту — 1000—2000 мг, кварциту — 2100—2500 мг. Для малоабразивних порід, наприклад, вугілля (абразивність до 5 мг), показник абразивності визначають шляхом стирання стандартного еталона (при постійному тиску на контакті) об роздроблену пробу матеріалу. Найбільш абразивними є породи, що містять корунд, порфірит, діорит, кварц. Абразивність гірських порід впливає на ефективність буріння, різання, сколювання, черпання гірських порід. Розрізняють абразивність тертя й ударну абразивність гірських порід. Відповідно застосовують критерії — коефіцієнт абразивності тертя та коефіцієнт ударної абразивності.

8. Які найважливіші мінерали входять до складу осадових порід?

Осадові гірські породи формуються за рахунок ряду компонентів, котрі виникають в різних стадіях літогенезу. Основними складовими частинами цих порід є уламкові, хімогенні, біогенні, вулканогенні, колоїдні та космічні компоненти. При цьому осадові породи можуть включати одну, а частіше всього декілька складових частин. Найголовнішими з них є уламкова, хімогенна і біогенна, а в давніх відкладах і вулканогенна складові. Роль космічного матеріалу в процесі породоутворення невелика і характерна для порід, утворених в геосинкліналь них областях. Середній хімічний склад осадових гірських порід в загальних рисах подібний на середній склад магматичних порід, але поряд з цим осадові породи мають ряд своїх специфічних властивостей відносно мінерального складу (табл. 7.4). Як видно із наведеної таблиці, в осадових гірських породах зростає роль мінералів, стійких до існування в умовах денної поверхні (кварц, мусковіт). Менш стійкі мінерали, такі як польові шпати і особливо плагіоклази, в значній мірі в умовах земної поверхні руйнуються, атому в осадові відклади переходить лише незначна їх частина.

Продукти хімічної зміни різних типів гірських порід, взаємодіючи між собою, з вуглекислотою і киснем атмосфери, а також з водою і розчиненими в ній речовинами, дають початок розвитку нових груп мінералів, стійких в умовах денної поверхні до розкладання. До таких мінералів належать карбонати, сульфати, глинисті утворення та інші хімічні сполуки. Органічна речовина як продукт життєдіяльності організмів накопичується тільки в осадових породах. В магматичних породах органічні залишки практично відсутні.

Середній мінеральний склад осадових гірських порід

Мінерали	Вміст в %	Мінерали	Вміст в %
Кварц	34,80	Плагіоклази	4,55
Калієві польові шпати	11,02	Залізисті мінерали	4,07
Мусковіт, серицит,	15,11	Сульфати	0,97
гідрослюди		Органічна речовина	0,73
Глинисті мінерали (без гідрослюд)
	14,51	Фосфати	0,35
Карбонати	13,32	Ін. мінерали	0,57